Високий Вал

Последнее обновление 10:57 вторник, 18 февраля

Укр Рус

Петр АНТОНЕНКО

журналіст

30.09.2009 20:26 Петр АНТОНЕНКО

Під політичні фонограми

 

    Зірки української естради вирушили країною в агітаційне турне. Естраду  нині модно  називати шоу-бізнесом. Та так і правильніше в цьому випадку, де вам  і шоу, політичне, і бізнес, той самий.    Отож, в  кількамісячний агітаційний тур на користь кандидата в Президенти Юлії Тимошенко вирушили  Руслана, Олександр Пономарьов, Ані Лорак, Ірина Білик, Наталія Могилевська, Тіна Кароль, Потап і Настя Каменських, гурти ТІК, ТНМК, «Друга ріка», Mad Heads ХІ.

    Зараз я  не говорю про питання  законності всього цього, коли  абсолютно агітаційна акція, що прямо підкреслюють її  учасники й організатори, почалася задовго до оголошення виборчої кампанії. Не про те, що згідно того ж законодавства взагалі-то заборонено вести агітацію з «роздачею» чогось  виборцям, в тому числі й  наданням послуг, до яких при бажанні можна  зарахувати й «роздачу» концертів, дуже  недешевих у «невиборчому» форматі.   Не затіваю й дискусії стосовно достоїнств таких-то кандидатів на главу держави. І вже зовсім не йдеться про таланти безумовно талановитих виконавців.

    Мова – про суспільне явище. Про те, до якого ступеня пристойно змішувати політику з мистецтвом., а де це вже стає мистецтвом лицедійства.

    Без сумніву, артисти --  такі ж повноправні громадяни, як і всі, мають  право обирати і обиратися. Відтак, право на ті чи інші ідейні переконання, суспільні симпатії. Питання в тому, наскільки щирими є  декларовані  симпатії і чи не надто вже змінюються вони при  зміні політичних вітрів?

   Тон, як і належить, задала гаряча гуцулка Руслана. Її  «дикі політичні танці» не могли не запалити колег по сцені. Адже ще влітку  Руслана  публічно й гучно заявила (цитую заголовок  інтерв’ю співачки): «Хто б не з’явився на політичному небосхилі, мій вибір залишиться незмінним—за Тимошенко».Зостається лише сподіватися дійсно на «незмінність» вибору  і що  цей вибір не мінятиметься залежно від  виборів. Бо ж не так  давно, весною 2006-го,  пані  Руслана Лижичко балотувалася й була обрана депутатом  парламенту від іншої політичної сили – президентської партії «Наша Україна». Побула, правда, в депутатах недовго, якісь півтора роки, поки тривала каденція того розпущеного парламенту. І  той період депутатства нині згадує, як страшний сон. Може, тоді помилилася з «вибором» чи з тим, що переплутала шоу-бізнес з політикою?  Натомість не зайвим виявилося звання народної артистки України, присвоєне Указом Президента Ющенка. До речі., як і більшості  перелічених зірок. Що ж, тепер у пані Лижичко , як і її колег по турне, найвище мистецьке  звання держави. Таке, як, приміром, у Дмитра Гнатюка, Ніни Матвієнко, Богдана Ступки,. Вищого вже не буває. Хіба що—звання народного артиста Радянського Союзу. Але Ющенко його явно не присвоїть. Може, хтось інший.

    Та  перейдімо до інших учасників турне. Врешті, і  Руслана,  і Олександр Пономарьов й  раніше були «заангажовані» в національно-демократичному таборі. Просто перейшли собі з одної вулиці цього табору на  іншу.

     А от ще  одна категорія тур-менів – неофіти в політиці. Що ж привабило їх? Тіна Кароль недавно стала мамою,  і це чудово. Так от співачка зізналася, що в підтримуваній  нею кандидатці в Президенти їй імпонує материнське начало Ну, тут вже нічого не вдієш. Очевидно, кандидати-мужчини, які в силу фізіології аж  ніяк не можуть народжувати,   співачці не імпонуватимуть однозначно. Веселий репер Потап назвав і свою мотивацію : «Нам потрібен сексапільний президент». Теж резонно, не обмежуватися ж сексапільною партнеркою по сцені Настею.     

   Найскладніше питання з третьою категорією учасників турне. Адже ці артисти прийшли зовсім з протилежного табору. Ніколи не була помічена в прихильності до національно-демократичних сил Ірина Білик. Але, виявляється, вона й визначає свої симпатії не за якимись там зашкарублими ідейними принципами. Є цікавіші критерії. Наприклад, ті, за якими часто розставляють їх самих, співаків, у так званих хіт-парадах. «Нас вибирають,--говорить співачка,-- за зовнішнім виглядом, вмінням говорити, іноді за кольором волосся, вмінням посміхатися на камеру». Так от , вибудовуючи свій хіт-парад політиків, зазначила співачка, вона й зробила свій вибір.

   І ще  важче було пояснити свій вибір Наталії Могилевській. Співачка всі останні роки активно й затято підтримувала в політиці Віктора Януковича.  Свій крутий «віраж» пані Наталія пояснила враженням від особистої зустрічі з прем’єром-кандидаткою,  а ще – її  працьовитістю і енергійністю.

    Доволі суттєвим є питання, яким би хотіли бачити артисти нового главу держави, чого чекають від нього? І ось тут виявилося, що одне з головних очікувань – введення другої державної мови, російської. Дивуватися  нема чому : всі ці заслужені і народні України, за винятком хіба що Пономарьова і Руслани,  давно й дружно перейшли на російськомовний         спів, а українською співають вряди-годи, так, для екзотики. Навіть галичанка за походженням Тіна Кароль, в миру—Таня Ліберман. Співати на естраді, звичайно,  можна різними мовами, навіть китайською чи японською, якщо вмієш. Не заборонено й рідною українською. Але таке настирливе бажання другої державної, признатися, дивує. І мотивація цікава. Наталія Могилевська хоче цього, бо, виявляється, є країни, де аж по чотири державні мови  (точніше було б сказати – офіційні). Ірина Білик хоче, бо їй важко спілкуватися з рідними батьками, які, виявляється, розмовляють українською. Але чому артисти очікують другої державної мови саме від цього кандидата – загадка. Адже прем’єр неодноразово чітко заявляла, що вона за єдину державну мову—українську. Невже в особистих зустрічах, які, відомо, що були у декого зі співаків перед турне, їм почулися від кандидата в Президенти якісь інші ноти?

    І нарешті, що  ж іще є мотивацією   учасників турне, окрім  мотивації мовної, хіт-парадової, сексапільної та  деяких доволі хистких ідейних позицій?  Злі журналістські язики вперто торочать  як про основну – про гонорари. Мовляв, Могилевська взагалі перебігла від регіоналів, бо ті поскупилися на гонорари. Одною з найбільш оплачуваних стане Тіна Кароль, а одними з найменш – Пономарьов і  та ж Могилевська (перебіжчиків не цінують). Втім, самі співаки про гонорари говорити відмовляються навідріз. А організатори туру просто все заперечують. Час назвати і їх. Це засновник фестивалю «Таврійські ігри» Микола Баграєв, котрий є також власником шоу-каналу М 1 (цей канал щедро поставлений у мережу тих, які вільно приймаються з ефіру на звичайнісіньку антену, на відміну від багатьох інших, того ж  каналу «Культура»). Конкретно туром  займатиметься Благодійний Таврійський Фонд.  Представник його  заявив, що гонорари артистам відсутні, Фонд оплачує лише проїзд та побутові витрати. Натомість артистам забезпечується розкішний піар, адже тур передбачає численні прес-конференції, вихід на друковані й електронні медіа. Тобто, співаки широко рекламуватимуть не лише кандидата, а й самих себе. Що ще людям треба. До того ж, у вільні від графіку туру дні можна буде продовжувати звичайну, платну гастрольну діяльність. Навіть у тому ж чи в сусідньому місті.

    …Отже, поїхали. Цікаво, що ще хто кому заспіває в ці місяці виборчої кампанії? Адже в означеному турне задіяні  далеко не всі зірки. Приміром, є ще   Вєрка Срдючка, вона ж (він же) Андрій Данилко, якщо сама (сам,) не балотуватиметься в Президенти.  Є куди вже більш сексапільна «Віагра».  Нарешті, справжня агітбомба Алла Пугачова. Правда, закон не дозволяє брати участь у виборчій кампанії іноземцям., але про закони ми вже згадували. Проблема інша: Алла Борисівна, здається, завершила гастрольну діяльність. Однак, у неї тепер є гарні можливості на недавно подарованих їй, відібраних в українських радіостанцій, радіохвилях, де  розмістилося «Радіо Алла».Так що буде ще багато цікавого.

    Втім, деякі політичні сили розчарувалися в шоу-агітації. В тій же Партії регіонів вважають це порожнім витрачанням грошей, хоч подейкують, що регіонали таки ж запросять шоу-агітаторів з Росії, наших земляків, якими аж кишить російська естрада. . Деякі політсили можуть покластися на таланти самих же своїх кандидатів. Наприклад, дехто  гарно доїть корову, водить комбайн. Кличко міг би дати уроки боксу суперникам. Мороз (кажуть, правда, що не балотується) дав би сеанс одночасної гри в шахи.  Інші й самі можуть заспівати не гірше народних  заслужених, приміром, Черновецький.

   Якщо ж серйозно, то  буде дуже прикро, коли президентська виборча кампанія, обрання глави держави перетворюватиметься в шоу.  Коли виборцям пропонуватимуться не програми, не принципові позиції, не змагання світоглядів, а те, хто більше залучить «скальпів» тих чи тих знаменитостей. Шкода. Адже підтримка, навіть щира, не кажучи вже про фальшиву, тою чи іншою знаменитістю того чи іншого кандидата, за великим рахунком, не говорить абсолютно нічого для серйозного вибору.

    …Спів під фонограму  став нині настільки ж поширеним на естраді, наскільки й засуджуваним. Адже під порожнє розтулювання рота слухач отримує з динаміків щось далеке від справжнього співу. Невже такими ж  поширеними  стають  і співи під політичні фонограми?      

закрытьДобавить комментарий: