Високий Вал

Последнее обновление 21:25 воскресенье, 16 июня

Укр Рус

Петр АНТОНЕНКО

журналіст

06.02.2010 19:07 Петр АНТОНЕНКО

Медіа на виборах : ЗМІ чи ЗМД (засоби масової дезінформації)?

    Це не агітація. Це пошук інформації. Адже для того, щоб агітувати чи голосувати, треба знати, мати якусь інформацію. Джерело цього  для нас, принаймні, інформації  про сьогодення,  — це засоби масової інформації , тобто ЗМІ. Але іноді напрошується абревіатура — ЗМД. тобто засоби масової дезінформації. Такими вони в значній мірі є у нас загалом, не лише на виборах. Просто виборчі кампанії все це загострюють. Так, як і нинішня.

    Мова не лише про оплачену так звану політичну рекламу, яка , особливо в газетах, в тому числі і у нас на Чернігівщині, б`є через край і не лише в останні місяці виборчої кампанії, а й десь уже рік чи й більше. Тут дезінформації океан. Адже переважна більшість агітаційних матеріалів політичних сил побудована на негативі : не на розповіді, яка гарна твоя політсила, а на очорненні опонентів.
   Але зараз мова про інший вид дези. Про непоінформованість громадян, а така напівправді іноді гірша брехні. Дехто може не погодитися щодо непоінформованості. Аякже, у нас  тисячі газет, сила-силенна телеканалів —   півтора десятки приймається з ефіру, на звичайнісіньку антену, десятки каналів —  на кабелі, сотні — на супутникових антенах. Плюс звичайно, Інтернет.
    Здавалося б, стільки інформації! Але ось кілька прикладів того, що ми не так багато знаємо. І що ми є або вміло затуманюваними дезою, або просто такими є наші ЗМІ. Багато з них давно вже ( чи поки що)  не є засобами ІНФОРМАЦІЇ, а діють за давньою, ленінською комуністичною формулою, що газета це «колективний пропагандист, агітатор і організатор». Отже, наші ЗМІ чи ЗМД у гарячу пору виборчої кампанії. Приклади.
    Перше. Генеральний прокурор України Медведько днями оприлюднив начебто сенсацію. Виявляється, за його словами, два основні виборчі козирі Юлії Тимошенко проти Януковича не такі й ефектні. Йдеться про: а)судимості Януковича, б) про загарбання ним Межигір’я. На це Медведько повідомив таке. Судимості з Януковича не просто були зняті за давністю років чи по амністії, а ,  начебто  Донецький обласний суд ще наприкінці 70-х переглянув оті два звинувачувальні вироки по Януковичу і зовсім скасував їх — за відсутністю складу злочину. Тобто, було вирішено, що оті два вироки — то були судові помилки, вироки було винесено неправильно, і людина, яку засудили, взагалі не скоювала тих злочинів.
    Сенсація ця не нова. Вже не один рік, ще з попередніх виборів, гуляла ця інформація. Як і інформація про те, що , в свою чергу, оте рішення обласного суду про реабілітацію Януковича є фальшивкою,  ніколи не існувало взагалі. Або існувало, але ,  в свою чергу, було скасоване. Та  по сьогодні ясності так ніхто й не вніс. І це, підкреслимо, по суперважливому моменту виборчої кампанії, врешті, життєвому шляху одного з двох претендентів на посаду глави держави. І явно недостатньо того, що Юлія Тимошенко на таку сенсацію Медведька відповіла, що він, мовляв,  є дружком Януковича. Це не відповідь і не реакція. Шановна кандидатка  чи її команда мали б зажадати від генерального прокурора покласти на стіл оте саме рішення   Донецького облсуду про реабілітацію Януковича. Або самим покласти на стіл якісь докази своєї правоти, наприклад, точні матеріали, що такого рішення не було взагалі або що воно було скасоване. А так — повний туман.  
    Подібне і стосовно Межигір`я. Ніхто з громадян не може толком второпати, чи Янукович має цю резиденцію і 140 гектарів землі у повній власності, тобто загарбав, чи має в якійсь оренді у фірми, яка, в свою чергу, орендує це в іншої. Це версія Медведька. Теж повний туман.Як у нас  хитро кажуть  в таких випадках: інформація не підтверджена і не спростована. Думай, мовляв, що хочеш.
    Друге. Заступник голови Центрвиборчкому  А.Магера, роз’яснюючи порядок голосування громадян  вдома, тобто, говорячи про один з найскандальніших моментів цієї виборчої кампанії, заявив, що виборці можуть голосувати, подавши заяву й без медичної довідки, але таку довідку, що вони за станом здоров`я не можуть прийти на дільницю, їм БАЖАНО при собі мати. Вибачте, я не розумію, що значить в юриспруденції, законодавстві поняття БАЖАНО? Є такі поняття, як зобов’язаний, повинен, не зобов’язаний і так далі. А бажано? І це після того, як один з київських судів в ніч перед виборами ухвалив рішення, що виборець ЗОБОВ`ЯЗАНИЙ надати в дільничну комісію разом з заявою про голосування вдома таку довідку про неможливість прибути на дільницю за станом здоров`я. Я зараз не говорю про те, гарне це рішення чи не дуже. Про те, що дивно  для цивілізованих країн приймати таке рішення поночі, за кілька годин до голосування. Про те, що Центрвиборчком фактично й фізично просто не міг в першому турі  виконати це рішення. Що, між іншим, уже могло бути приводом для оскарження виборів. Про те, що взагалі-то зміна виборчого й будь-якого іншого закону , як і його прийняття,— прерогатива винятково парламенту. Але ж нам говорили в день виборів, що оте рішення суду обов’язкове до виконання. Я говорю зараз  про інше. Пройшло три тижні. Оту постанову суду, здається ж, ніхто не скасовував, значить, її потрібно виконувати. Тоді просте запитання : про яке «бажано» виконання рішення суду (обов’язкового, згідно Конституції, якщо воно не скасоване) говорить один з керівників ЦВК? Хтось щось може зрозуміти?
    Третє. В середу  парламент прийняв закон про внесення змін до закону про вибори Президента. Я зараз не про суть цих змін, гарні вони чи погані. Навіть не про те, як було прийнято цей закон, наскільки ЗАКОННО? Я про інформацію суспільству. Ось повідомлення про те , як приймався закон, поширене УНІАН, чи не найпопулярнішою у нас інформаційною агенцією. В ньому мене особливо зацікавив такий пасаж. В момент голосування деякі депутати-регіонали «сиділи на місцях» депутатів фракції НУ-НС, щоб ті, як було сказано, не змогли «витягти свої картки для голосування». Ви що-небудь зрозуміли в цьому репортажі з місця події? Просте запитання: а де в цей момент «сиділи» самі ці депутати від НУ-НС, на кріслах яких уже дехто сидів? Вони що —   сиділи у два поверхи? Одне у одного на колінах? А де була рука депутата від НУ-НС? На картці для голосування? А на цій руці зверху була зафіксована рука депутата-регіонала? Чи, може, депутатів від НУ-НС, чиї крісла були зайняті регіоналами, взагалі не було в залі? Це не смішно, отака деталізація. Адже йдеться про Верховну Раду України,  парламент держави, єдиний орган влади, який має право приймати закони, за якими потім живе вся держава. Вам не цікаво, як він працює? Як приймаються закони? В деталях. З процедурою. Хто на яких кріслах сидить і де в цей час чия рука? Мова ж про особливу руку, ту, яка голосує за закон. Не про руку кишенькового злодія чи картярського шулера.
    Четверте.  Мотивуючи рекордно швидке підписання цього закону, президент пояснив це тим, що він забезпечить нормальну роботу виборчих комісій. Вірю. От тільки чомусь тут же президент почав турбуватися  стосовно того, щоб не було випадків  «недопущення» при голосуванні на дільницю самих членів виборчих комісій. Просте запитання: як ключова й найбільш скандальна поправка до закону — щодо скасування потреби у кворумі комісії—  сприятиме «допущенню» членів комісії на дільницю? Адже узаконена тепер відсутність потреби у кворумі якраз СПОНУКАЄ до того, щоб хтось, кому це потрібно й вигідно, не пускав «не своїх» членів комісії на дільницю. Коли б  кворум був обов’язковим, то  довелося б пускати й «чужих» членів — для кворуму. А тепер — нащо?
    Чи не випадково президент слізно попросив спостерігачів і журналістів подбати про законність і порядок під час голосування. Насамперед, стосовно нормальної роботи членів комісій. Це, значить, спостерігачі, журналісти, замість правоохоронців,  будуть латати дірки в законі.
    П`яте. В продовження теми — про отой кворум. Хтось може пояснити, що взагалі означає новація закону про необов`язковість кворуму для роботи виборчої комісії? Наприклад, дільничної? Десь проскочило повідомлення, начебто все ж для законності роботи комісії потрібна хоча б половина її складу  плюс один голос. Але це вже ї є кворум — проста більшість. Але ж всі торочать про скасування поняття кворуму. Тобто, практично, нема різниці, скільки членів комісії оголосять себе засіданням цієї комісії і почнуть приймати рішення? 5 чоловік, чотири, три, два? А цікаво, один чоловік — це теж засідання комісії? Агов,  мільйони телеглядачів, читачів, що саме ви чули, знаєте на цю тему?
    Шосте. Про так звані екзит-поли, опитування виборців після голосування — за кого вони голосували. І ось численна рать так званих громадських організацій, отримавши десь кошти, від грантів або, не соромлячись, і від самих кандидатів на виборах, проводять ці опитування. Мета зрозуміла. Гаряча тема,  народу кортить знати бодай якісь результати якнайскоріше, одразу по 8-й вечора., або в безсонну  ніч.
   Одна проблема. Хтось  аналізує вірогідність таких опитувань? Як і всіляких соціологічних досліджень, коли опитають «аж» 300 чернігівців і роблять глибокодумні висновки. Хоч опитані — то  одна тисячна від кількості жителів 300-тисячного міста, одна десята процента. Так от, днями було названо цифру, що при екзит-полі на другому турі буде опитано по Україні 17 тисяч виборців. Ой, як багато! При тому, що голосуватиме понад 30 мільйонів виборців, це складе навіть не одну тисячну, а половину від цієї частки. Тобто, половину десятої процента, 0,05  %. І ось опитування, в якому невідома думка 99,95 процента виборців, буде подаватися, як глас народу. А чи не даватиме це зайвий привід для того, щоб і результати виборів потім «підганяти» під ці так звані екзит-поли? Припущення не таке вже й дивне, знаючи продажність наших так званих соціологів, не  раз підтверджену на виборах.
    Висновок з цього далеко неповного переліку. Нам ще далекувато до повноцінного, демократичного громадянського суспільства, яке характеризується, не в останню чергу, розвинутими медіа, свободою слова, інформації, а не дезінформації. Але яке суспільство, такі й ЗМІ (чи ЗМД), Правда, які ЗМІ (чи ЗМД), таке й суспільствло.
       Завершу оптимістично. Вчімося, і все буде гаразд.
 
 

Комментарии (2)

лікар | 2010-02-08 14:12

Павло Максимович Чемериський - хворий з палати №6

Ответить | С цитатой

Павло Максимович Чемериський | 2010-02-06 21:24

Це та мерзота на призвище - ющенко, яка в 2004 роцы боролася з криміналом у владі, а зараз підписавши грабіжницькі зміни до закону про вибори президента, очолила поцес фальшування виборів на боці зека - рецедивіста януковича за тридцять срібників.

Ответить | С цитатой

закрытьДобавить комментарий: