Високий Вал

Последнее обновление 19:28 пятница, 10 мая

Укр Рус

Петр АНТОНЕНКО

журналіст

25.12.2011 19:21 Петр АНТОНЕНКО

ОБ`ЄДНАННЯ РОЗ`ЄДНАНИХ ПОЧАЛОСЯ?

   Новий закон про вибори народних депутатів України, за яким у жовтні 2012-го буде обиратися Верховна Рада  сьомого скликання, підписаний главою держави і вступає в дію. Можливо, в  нього ще будуть вноситися зміни, бо у нас, на жаль, іноді  «з політичної доцільності» можуть змінити закон мало не в переддень голосування. Але, схоже, три основні його новації, порівняно з попередніми виборами, визначено. Перше — змішана система виборів, тобто половина депутатського корпусу обиратиметься за списками кандидатів від партій, половина по одномандатних мажоритарних округах. Друге — відсутність як суб’єктів виборів партійних блоків, тобто балотуватимуться  лише  партії. Третє — підвищення для цих партій   прохідного бар`єру до 5-ти відсотків.

    Ці положення, особливо два останніх, різко зменшують можливість потрапляння в парламент   малопотужних партій. Взагалі-то, в цьому є і свій позитив. Давно час навести лад у нашому строкатому політикумі з його більш як півтора  сотнями партій, левина доля яких — віртуально-диванні. Досить сказати, що сто з лишком партій ніколи не беруть участі у виборах.   Державі давно  час розібратися, чи є в десятках таких партій реальні структури. Словом, може, хоч новий виборчий закон спонукає до нормальної, а не карикатурної багатопартійності.
     Однак, новий закон ставить навіть не бар`єр, а паркан чи й мур при вході до парламенту і для багатьох досить відомих партій, особливо якщо вони подрібнилися чи здрібніли. Тому одразу ж почався цілком природний процес об`єднання.
     Першими заспішили ліві сили з їхнім поріділим електоратом. З інтервалом у кілька днів на з’їздах відбулося   два об`єднання партій соціалістичного штибу. За двома варіантами. Кілька партій оголосили про об`єднання в одну, яку очолив Ніколаєнко. А  на іншому з`їзді до соціалістичної партії, з  її новим-старим лідером Морозом,  просто влилися кілька дрібніших партій. Всі ці політсили, звісно ж, гучно заявили про свою опозицію до влади. Але можна не сумніватися, що критикуватимуть її зліва, як недостатньо соціал-комуністичну чи недостатньо проросійську. А ще, у пошуках електорату, спекулюватимуть на соціальних проблемах, яких при нинішній владі дійсно вистачає.
     Але що візьмеш з лівих? З ними все ясно. Набагато менше ясності і набагато важливіше, що діється  в середовищі національно-демократичних, державницьких сил. І ось наприкінці року ми отримали ряд серйозних позитивних сигналів.
      Арсеній Яценюк, голова партії «Фронт Змін», і В`ячеслав Кириленко, голова партії «За Україну», оголосили про   об’єднання цих партій у новій парламентській виборчій кампанії. Про що йдеться? По-перше, буде виставлено єдиний список кандидатів у депутати парламенту. Оскільки новий закон, повторимо, не допускає участі у виборах блоків партій, це буде список одної з них,  в даному разі партії «Фронт Змін», як більш потужної. А представники партії «За Україну» йтимуть кандидатами в цьому списку, що не заборонено законом. По-друге, по мажоритарних округах будуть виставлені кандидати, узгоджені обома партіями. Обрані від обох партій депутати в парламенті утворять єдину фракцію. Більше того, лідери оголосили про подальше об`єднання двох партій в одну, правда, вже після виборів. Причому, заявлено, що це буде влиття партії «За Україну» у «Фронт Змін».Отже, виборцям дано абсолютно чіткий   сигнал: об`єднання почалося і триватиме.
      Ще далі пішли дві набагато відоміші партії. Перша — це Українська народна партія, більший осколок колись потужного Народного Руху України. Про другий осколок, який зберіг назву колишнього Руху, про НРУ, говорити важко, настільки він здрібнів. Партія, з якою почала об’єднання УНП, це «Наша Україна». Партія Майдану, утворена одразу після Помаранчевої революції, на початку 2005 року. За задумом,  до неї повинні були б увійти всі партії Блоку «Наша Україна», кандидат якого Віктор Ющенко переміг на президентських виборах, в тому числі й УНП. На жаль, з цього нічого не вийшло, і  «партія влади» стала в значній мірі об`єднанням чиновництва. А після програшу Ющенком виборів 2010 року опинилася в глибокій кризі.
   Так от процес об`єднання почався з областей. Приклад подала Дніпропетровщина. Обласні організації УНП і НУ ухвалили спільну заяву, в якій задекларовано: «Ми заявляємо про намір створити на базі наших організацій єдину політичну структуру, та про спільну діяльність усіх осередків».
    Взагалі-то, це давня ідея голови УНП Юрія Костенка — об’єднання партій почати знизу. Правда, було не зовсім зрозуміло, як це практично робити? Це виходить, що в Дніпропетровську чи Житомирі, у  Лубнах чи Конотопі обласні чи районні організації таких-то двох або  й більше партій оголошують про саморозпуск і злиття в єдину новостворену партію? В  яку саме? Неіснуючу? З якою програмою, статутом, керівними органами, врешті, якою назвою? Якщо з назвою і структурами одної  з об`єднуваних партій, то це буде вже не об`єднання, а приєднання.
    Схоже, дніпропетровських нашоукраїнців і колишніх рухівців це не злякало. Ось пропонований ними механізм (продовжимо цитування тої заяви): «У подальшому, після ухвалення партійними з’їздами рішення про об`єднання партій, ця структура буде юридично переоформлена в обласну організацію нової  об’єднаної партії».
   Ось тепер начебто зрозуміло: ініціатива знизу, але рішення все ж має бути ухвалене нагорі, з’їздами обох партій, а потім об’єднавчим з’їздом, Далі заява пропонує  вже у січні—лютому обрати делегатів, очевидно ж, провівши збори осередків і районні та обласні конференції, на міжпартійну конференцію, а потім на об’єднавчий з’їзд.
    Поки що Дніпропетровські організації УНП і НУ закликали негайно створити у Верховній Раді депутатське об`єднання народних депутатів від УНП і НУ. Друга пропозиція — виробити спільну позицію обох партій для переговорів з іншими національно-демократичними силами щодо висування єдиних кандидатів у мажоритарних округах.
     Нарешті, в заяві є й звернення до всіх партій виборчого Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона» із закликом про об`єднання в єдину партію В заяві ще й нагадується про «наш спільний обов’язок перед виборцями».  Хто забув, нагадаємо, що нинішня строката фракція «НУ—НС» у парламенті — це фракція згаданого  вже виборчого блоку НУ—НС на парламентських виборах 2007 року. У той Блок офіційно увійшли 9 партій, в тому числі й УНП та НУ. І перед виборами всі 9 партій задекларували зобов’язання  — після виборів об`єднатися в одну партію. Причому, це була не просто заява, це було зафіксовано, ухвалено рішеннями кожного з 9-ти партійних з’їздів і рішенням об’єднаного з`їзду партій Блоку. Саме під це зобов’язання і йшли й голосували люди  за цей Блок. Що вийшло з того зобов’язання, як партії потрактували свій «спільний обов’язок перед виборцями»— ми всі в наступні роки побачили. І що сталося з   цими розпорошеними партіями—також.
     Звичайно, цей заклик до всіх 9-ти партій покійного (фактично) Блоку — це глас волаючого в пустелі, досить подивитися, по яких манівцях бродять нині деякі з тих партій, особливо ті, про які з іронією кажуть, що вони представлені в парламенті «у повному складі», тобто мандатом голови партії. І все ж, цей заклик резонний і не зайвий.
     Щодо дійсних перспектив об`єднання двох названих партій, яке ініціюють дніпропетровці. Можна зрозуміти «Нашу Україну», яка опинилася на маргінесі великої політики. А от щодо УНП, то завжди були сумніви у її реальному прагненні до об`єднання. Тут вистачало і вистачає партійців, які гордо іменують себе «істинними»— рухівцями, державниками, патріотами, і не воліють єднатися з «не дуже істинними». Але все більше в партії й тих, хто розуміє, в якій глибокій кризі опинилася УНП, що після трагічного розколу Руху у 1999 році програла всі вибори, в яких пробувала самостійно брати участь, і парламентські, і президентські. І зараз  саме життя спонукає  партію до  перемін.
    І вже коротко про ще одну обнадійливу вість з демократичного табору. Про  прагнення до об’єднання своїх партій,  принаймні у веденні виборчої кампанії, заявили такі доволі популярні політики, як лідер «Громадянської позиції» Анатолій Гриценко та лідер партії «Удар» Віталій Кличко.
     Отож, що ми маємо на наступні парламентські вибори? Мова про опозицію, національно-демократичні, державницькі політичні сили. Тут основна дискусія розгорнулася ось у якій площині. Перший варіант— опозиція має йти на вибори єдиною колоною, тобто з єдиним спільним списком кандидатів. Від якої саме партії? Це може бути   якась «нейтральна»,  як пропонується, тобто не амбітна партія. Другий варіант — опозиція йде на вибори кількома колонами.
    При всій начебто привабливості першого варіанту він виглядає і мало реальним, і, на думу багатьох аналітиків, гіршим для опозиції. Натомість нагадують про останні вибори 2007 року, коли БЮТ і НУ—НС все-таки йшли двома колонами і набрали хоч і невелику, але більшість у парламенті. А враховуючи, що у нас політика надто персоніфікована і люди голосують не стільки за партії і їхні програми, яких не читають, а за їх лідерів, може відбутися не додавання, а втрата голосів виборців. Простіше кажучи, серед прихильників БЮТ, точніше, на вибори йтиме вже основна партія Блоку  — «Батьківщина», є виборці, яким не хочеться голосувати , наприклад, за лідера «Фронту Змін»Яценюка, І навпаки, серед «фронтменів» далеко не всі є фанами Юлії Тимошенко. Переконати людей з обох таборів, що «так треба» голосувати, буде непросто.
     Якщо реально, то опозиційних колон вимальовується чотири. Безсумнівно, йтимуть на вибори «Батьківщина» і «Фронт Змін», і вони пройдуть у парламент. І мало хто сумнівається, що окремо йтиме на вибори «Свобода».  Яка ж четверта колона? Дехто вважає, що це мала б бути партія «Удар», яка завдяки рейтингу Кличка, а  ще й в разі  приєднанню до нього Гриценка, «на грані» проходження а парламент, навіть при бар`єрі в 5 відсотків. Але щоб не опинитися «за гранню»? Тому-то оптимальним було б, якби до цієї колони опозиції, окрім «Удару» і «Громадянської позиції»,  якраз і увійшли УНП та «Наша Україна», особливо якщо вони таки сформують єдину партію. До цієї доволі потужної колони мають приєднатися і ще ряд державницьких партій, І тут уже не треба дебатувати, хто правіший, хто лівіший, хто «істинніший». Бо це вже буде вихід на якусь п’яту колону. А «п`ятих колон» в Україні і так вистачає, вистачить їх і на цих виборах.   
          
     

Комментарии (5)

Горожанка | 2012-01-13 12:36

к сожалению, на постсоветских территориях творится то же, что и в 1917-м. из-за убогости опоозиции, которая грызется за будущие места у корыта, в итоге
страдают все - от избирателя до того же ср*ного оппозиционера, что "завзято" делил шкуру неубитого медведя. прошло почти 100 лет, а ни хрена не изменилось. увы. генетику так просто не поменять

Ответить | С цитатой

Експерт | 2011-12-26 14:40

М. Боюра

Широкоповажний патріоте М.Боюро, навіть саме базікання про якєсь об"єднання свідчать про невпевненість у власній правоті і силі волаючих про це.
З такими настроями, панове-патріоти, не можливо не тільки перемогти ворога, але й тим більше згуртувати повести за собою людей щоб вони ВАМ вірили.
Саме через об"єднавчо-скиглячі настрої, починаючи з 1999 року націонал-демократи втрачають себе і втрачають Україну.
Повторюю: кожен волаючий про об"єднання нічого, мабуть, сам не хоче або не здатен зробити конкретного, бо чекає на оте "об"єднання".

Чим раніше кожен націонал-демократ позбудеться об"єднавської хвороби лівизни, тим швидше Україна позбавиться бандитської влади.

Найбільше і люто "чекачники об"єднання" ненавидять кожного, хто щось робить для України, не зважаючі на скиглення тисяч і тисяч "об"єднальщиків" - колишніх члені суперпатріотичних партій типу проданої і перепроданої УРП, яка спочатку дробилися, а потім її все марили з кимось об"єднати.
І де тепер суперадикальна УРП, а де - УНП?
Ось всі базікання про перспективність, пане М.Боюре і К!
Для роздумів!
Уявить, пане М.Боюро, якщо б навіть уся чернігівська НРУ на чолі б В.Ступаком у 1999 році пішла б за Удовенком, Тарасюком і К?

Ответить | С цитатой

М. Боюра | 2011-12-26 11:43

..."в якій глибокій кризі опинилася УНП, що після трагічного розколу Руху у 1999 році програла всі вибори, в яких пробувала самостійно брати участь, і парламентські, і президентські." Всі члени партії знають, що цей розкол зпровокував Ю.Костенко, бачать результати цього, а позбутися такого лідера не можуть, бояться втрати важелі фінансування партії - все це дурниця, знайшлись би і гроші, і підтримка, а так ... Об"єднання УНП з близькими ідеологічно партіями дуже проблематине, і теж через бажання Ю.Костенка бути зверхником. З цим лідером партія безперспективна, а для себе місце у ВР він якось виторгує.

Ответить | С цитатой

Експерт | 2011-12-26 11:43

Пане Петре, партій стільки - скільки джерел фінансування.
Крапка.
Ніщо, крім домовленостей фінансістів партій, не заважає створити замість НУ-НС (зразка 2007 року) один партійний і мажоритарний список.
Усі так звані новостворені на папері на базі НУ-НС яценюками, кириленками, кличками, гриценками, жебрівськими є черговими виборчими технологічними проектами, створеними по завданню банкової, для знищення електоральної бази "НУ-НС".

Ответить | С цитатой

Сергій Трегубенко | 2011-12-25 20:26

Пане Петре, особисто Ви маєте своє бачення правильного рішення в даній ситуації?
Мовляв, потрібно зробити так і так, завдяки чому буде досягнуто такий-то позитивний результат!

Ответить | С цитатой

закрытьДобавить комментарий: