Високий Вал

Последнее обновление 16:50 вторник, 2 апреля

Укр Рус

Сергей КНУРЕНКО

Лідер громадського руху "НОВИЙ ЧЕРНІГІВ"

"ХЛЕБА И ЗРЕЛИЩ" - ось така в Чернігові політика

 

Політична осінь в Україні виявилася надто гарячою: криза в Парламенті, позачергова сесія обласної ради та неоднозначна політична ситуація в Чернігові.
Чому в Україні і Чернігові, зокрема, політика це суцільна криза? Озвучу кілька думок з цього приводу .
 В сьогоднішньому вигляді парламент – це клуб за бізнесовими інтересами. І депутати об’єднані в різні політичні сили саме за цим критерієм, а не ідеологічними уявленнями чи переконаннями. Тож в ситуації коли бізнес-інтереси не задовольняються - змінюються і партнери, чи краще сказати тимчасові союзники.
 А безпосереднім каталізатором всіх сьогоднішніх перепитій в парламенті, безумовно, виступило наближення президентських виборів. Особисто мене вразило повідомлення про те, що у Львові побилися прихильники Ющенка і Тимошенко. Хіба могли ми це уявити собі у 2004 році на Майдані. Переконаний, громадянського протистояння не вартий жодний політик в Україні
Нажаль і Чернігівщина була втягнута в протистояння між Президентом і Прем’єром. Швидкість з якою була скликана позачергова сесія обласної ради єдиним питанням якої була спроба висловлення недовіри голові обласної адміністрації Володимиру Хоменку свідчить про виключно політичний аспект питання. Але від довготривалого протистояння голови обласної ради бютівки Наталії Романової та представника президента Володимира Хоменка страждає передусім сама область. Інформаційна війна виконавчої та представницької влади в області нагадує приказку: «Дурак! – Сам дурак». Прості громадяни змушені спостерігати за аргументами кожної сторін. Але знайти першоджерела інформації просто неможливо через закритість влади. Знаєте, в цивілізованих країнах існує принцип: все що не оприлюднене вважається прихованим.
Неоднозначною є політична ситуація і в самому Чернігові.  Своєю вкрай неефективною діяльністю міська влада спокушає деякі політичні сили, не чекаючи чергових виборів, дестабілізувати ситуацію в місті з метою зміни міської влади.
Якщо б не сьогоднішня політична криза в парламенті  ми могли б вже сьогодні мати інший вигляд виконкому, а можливо і виконуючого обов’язки замість міського голови.  Шалені гроші кинуті на те щоб до влади в місті прийшли нові люди. Не гребуться ніякі методи. А головним принципом змагання за владу є сумнозвісний вислів «Хлеба и зрелищ!». Саме цим сьогодні хочуть купити голоси чернігівців.

До 1020 - річчя хрещення Русі

 

Різні думки чую останніми днями щодо річниці і щодо святкування. Вірні УПЦ МП напружені можливістю розколу, про який попереджають їх духовні наставники. УПЦ КП взагалі не присутня на святі, і це викликає у парафіян нерозуміння: хто ми є на своїй землі? Чиє ж це свято?
УПЦ МП зустрічає Олексія ІІ бігбордами та високим рівнем організації активної позиції своїх парафіян. Інші бігборди показують людям Вселенського Патріарха, про якого мало хто чув. Влада масово організовує людей для зустрічі Варфоломія І… Президент змушений не дочекатися завершення святкової служби у зв’язку з необхідністю бути в Закарпатті, там лихо… Що це? Свято хрещення Русі Київської, чи політична боротьба?
Років за 20-30 ми дамо точну відповідь, а сьогодні хочеться відмітити позитиви, на мій погляд.
Перше. Українці вже зараз замислились: Якщо є Вселенський Патріарх, то яка його  місія і роль в Православ’ї?
Друге. Якщо разом з ним на святкування прибули більше десяти Патріархів помісних церков, то яке відношення вони мають до Олексія ІІ, та Варфоломія І?
Третє. Якщо у сербів, хорватів, грузинів, вірменів, канадійцев і т.д. є свої помісні церкви, то чому її немає в Україні?
Четверте. Як же так сталося: святкуємо Хрещення Русі Київської, а Патріарх Олексій ІІ – Московський?
А головне запитання: А чому до сьогодні так мало про це говорили? Мабуть це комусь не вигідно? А чого ми не знаємо ще?
У людей виникають сумніви … Сумніви не щодо віри, а щодо безапеляційних тверджень людей, місія яких нести віру до нас, простих парафіян.
Тож, останніми днями зроблено крок до знання історичної правди. Крок до свідомості. Крок до духовного об’єднання України. Крок до конституювання та визнання у християнському світі Української Помісної Православної Церкви...
 
Зі святом Вас, православні.
 

Думки після свята

 

Майже півмільярда європейців сьогодні обговорюють позицію Ірландії   щодо схвалення Європейської конституції. Десятки різних націй в Європі намагається домовитися як їм жити в союзі. Обговорюють єдиний для всіх основний закон, маючи кожний власний.
Нарешті й в Україні «пішов конституційний процес». «Глухий кут», в який зайшло українське суспільство, змушує замислитися «Як нам жити у себе дома»?  Ми не маємо легітимних правил спільного проживання в цьому домі. Ці правила були прийняті та потім коректувалися через «коліно» («Конституційна ніч» - 1996 , політична криза - 2004 року»). Тому «маємо те, що маємо». Саме зараз , нарешті, починається розмова про зміну Конституції України.
Досі не змінено Конституцію, бо багато протиріч в суспільстві, жорстка політична боротьба, політики керуються не національними інтересами, а корпоративними. Тільки розпочався процес самоусвідомлення нації, яка має замислитись як вона хоче жити на власній землі. Як обирати ля реалізації цього процесу достойних та спроможних? Шлях від тоталітаризму до демократії завжди проходить через авторитаризм. Нам треба поводир, провідник, якщо хочете. Їм має стати лідер нації. Хто сьогодні для українців цей лідер? Хотілося щоб ним став Ющенко, бо (дорога ціна)….не хочеться нових розчарувань та втрати часу на нові експерименти.. Дай Бог… Ті дві молитви «За свідомість Українського народу» та «За мудрих провідників Українців» колись будуть почуті. Тоді зрозуміємо. чого прагнемо разом, в чому полягає наша національна ідея, яка нас об’єднує, не дає створювати штучні бар’єри між українцями.
Сьогодні не можна просто спостерігати за станом справ щодо втручання політиків в Конституційний лад України. Ситуація в грудні 2004 року, коли вибір був між негараздами, які є сьогодні та можливою кров’ю на Майдані, заклав сьогоднішній результат. Владний уряд в Державі розбалансований – це очевидно.  
В процесі створення нової Конституції потрібен спокій та свідома позиція всієї української громади і хотілося , щоб на місцях влада та самоврядування не просто очікували «Хто переможе», а була модератором, комунікатором конституційного процесу.
Сподіваємось, що КР при Президентові України напрацює таку Конституцію, в якій буде враховано всі наші прагнення. А нам залишиться тільки піти на референдум.  Перед тим ми уважно перевіримо всі розділи, не так як Статут міста Чернігова, щоб голосувати свідомо, впевнено…! І настане лад на нашій землі.