24.01.2018 13:16 Леонид ЩУКИН

Як ви думаєте, що спільного між історичними явищами електрифікацією, індустріалізацією, колективізацією та сьогоднішньою децентралізацією. Правильно! Нічого! Так само як нема нічого спільного між реформами та суцільним обманом.

Ми з вами отримали, окрім війни, непідйомних тарифів та здорожчення практично усіх сфер життя, черговий головний біль – децентралізацію. А що ми взагалі про неї знаємо? В теорії – це надання більшої адміністративної та фінансової свободи місцевим громадам. Прекрасна річ, правда? Особливо, якщо мова йде про гроші. Питання надання більших повноважень на місця постійно піднімалися з моменту отримання Україною незалежності. Говорили всі, але ніхто не робив ніяких кроків: нікому з тих, хто доривався до центральної влади не хотілося віддавати її на місця. І це, насправді, – природньо. А тут у нас вже тривалий час стоїть справжній бум, нам розповідають про “українське диво”, після якого жителі громад заживуть, як у Швейцарії. Президент минулого року заявив, що “бюджети територіальних громад зросли в 6-8 разів, а частка місцевих бюджетів в бюджеті країни повинна становити щонайменше 50%”. А ще він сказав, що "бюджети місцевих рад виросли в рази для того, щоб перетворити місцеві бюджети, місцевих депутатів та лідерів громад в лідерів, які здатні вирішувати проблеми села, селища, міста". А ось тут вже пішла правда. Місцеві бюджети зросли не для місцевих громад, а для… місцевих лідерів!

А тепер невтішна правда про нашу децентралізацію. Ключовими словами цієї реформи є: адміністративні витрати, нова місцева еліта та земля. Стосовно адміністративних витрат. Їх треба скоротити до мінімуму! Таке завдання. При чому, не важливо, чи буде це ефективним. Головне – скоротити. Щодо місцевої еліти, то тут все зрозуміло: потрібні були нові, відносно молоді, а головне – цинічні особистості, які підуть по головах з однією метою – забезпечення “правильного” волевиявлення на чергових президентських і парламентських виборах. Ну і останнє – земля. Тут все просто: нові еліти мають забезпечити прихід ринку землі. Хочу одразу ж висловити свою позицію з даного питання. Я не проти того, щоб власник сільськогосподарської землі мав можливість реалізовувати свою землю, але я категорично проти, коли той самий власник продає свою землю за копійки, бо нема чого їсти його сім’ї. Я проти цього! А знаючи, що всі останні “реформи” направлені тільки на знищення людей, я виступаю проти такої реформи, такого ринку землі.

Але повернемося до децентралізації. Гроші. Так дійсно, громади отримали гроші. І нам радісно кажуть, що бюджети будуть тільки зростати. Люди дійсно у це вірять? Держава – на порозі соціально-економічної катастрофи, підприємства знищуються, люди масово виїжджають закордон у пошуках роботи, а місцеві бюджети будуть тільки зростати?! Ні, шановні, це – відверта брехня! Збільшене фінансування місцевих бюджетів припиниться у 2020 році після всіх виборів. Чому? Бо більше не буде сенсу так просто роздавати гроші на місця. Це так, як із субсидіями: надали, потім почали відмовляти, скорочувати. А настане день, коли субсидії будуть відмінені. Таке в нас майбутнє...

Справа в тому, що справжня децентралізація передбачає зміну податкової системи. Ці зміни передбачають автоматичний поділ податків між центром та регіонами. А те, що є зараз – це подачки з держбюджету. Децентралізація в нас, як незалежність – це коли від людей вже нічого не залежить!

Що ж робити? Почати робити висновки і використовувати якомога ефективніше наявні гроші задля розвитку місцевих громад. Возведення або реставрація пам’ятників, будівництво парків, площ, або навіть пляжів (як в одному з районів Чернігівщини) є, м’яко кажучи, дивним. А корупція, відкати або відверте розкрадання – взагалі неприйнятним та злочинним для країни, яка знаходить у китичному стані. Люди на місцях мають почати контролювати ці гроші. Якщо громади не знають, куди витратити гроші, то хай вкладають у майбутнє – у дітей! Хай відремонтують школи, дітсадки, придбають нові якісні підручники, комп’ютерні класи, відродять програми якісного шкільного харчування, вкладуть в оздоровлення дітей. Бо гроші, які кинули з барського плеча, скоро закінчаться, і якщо до влади прийдуть ті ж самі люди, то місцеві громади знову опиняться у розбитого корита. А так хоч діти отримають якусь вигоду, бо вони – це дійсно наше майбутнє!

[ Написать комментарий ]