Високий Вал

Останнє оновлення 16:44 четвер, 22 лютого

Укр Рус

21.02.2018 20:30    Тетяна РОМАНОВА

Чи існує громадський транспорт увечері – розбирались активісти у Чернігові.

 Не так давно на весь міський громадський транспорт у Чернігові була встановлена система GPS-моніторингу. Це суттєво поліпшило пасажирські перевезення в розрізі зручності очікування громадського транспорту для пасажирів. Тепер за допомогою даної системи можна легко зрозуміти, чи варто чекати на транспорт чи краще йти пішки.

Однак, на жаль, скарг на незадовільну роботу перевізників надходить ще багато. Справа в тому, що далеко не всі приватні перевізники, котрі обслуговують левову частину міських маршрутів, сумлінно ставляться до виконання своїх обов’язків. Вигравши конкурс на право перевезення пасажирів, деякі з них чомусь відразу починають страждати на «амнезію» – забувають про свої обов’язки, котрі прописані в угодах. Забувають про те, що графік роботи маршрутів необхідно дотримуватись й у вечірній час, і у вихідні дні. Забувають про те, з яким інтервалом має працювати міський транспорт. Про це свідчать постійні скарги на незадовільну роботу перевізників від мешканців Чернігова.

Але не одними скаргами. Окрім цього, люди активно користуються й сучасними інструментами: суттєва кількість скарг було зареєстровано через електронні петиції, повідомлення у Фейсбуці, дзвінки в міський колл-центр та інше. Але ситуація, на жаль, не покращується.  

Ось, до прикладу, текст однієї з електронних петицій: «Подивіться ввечері DozoR city. Наприклад, транспорт на мікрорайон Масани. О 21:30 в дорозі 2 маршрутки №20, 1 – №15, 1 – №21, 1 – №23 та один тролейбус №6. О 22:30 в дорозі лише 2 маршрутки №20 і все. Впевнений, на інших маршрутах не краще. Тобто після 21:00 всі повинні сидіти дома? Зранку з мікрорайону не виїдеш. Населення району зростає, а транспорту не додається. Впевнений, керівництву Чернігова треба щось робити з транспортом у місті», – пише автор петиції Геннадій Лозицький.

 

Факти говорять самі за себе

В минулому місяці ми провели аналіз щодо роботи деяких маршрутів громадського транспорту через систему GPS-моніторингу. Запитом на отримання публічної інформації запитали про 3 дні роботи 5-ти міських маршрутів: №20, 21, 23, 25 та 35. Найбільше скарг надходить й по сьогодні на 25 та 35 маршрути (див. зведену таблицю по результатам аналізу).


З даних системи моніторингу напрошуються кілька очевидних висновків:

-  Відсутність транспортних засобів на маршруті у вечірній час, не допрацьовуючи годину-дві до закінчення робочого дня.

-  А якщо транспорт начебто допрацьовує до часу закінчення свого робочого дня, то тієї кількості, що залишається на лінії  у вечірній час взагалі не вистачає для дотримання задекларованого інтервалу. А тому людям доводиться годинами чекати на зупинках в мороз.

-  Кількість транспортних засобів на маршруті – вона значно менша, аніж мало б бути згідно умовам договору.

-  На деяких маршрутах працюють одні й ті ж транспортні засоби – про це говорять дані, отримані за допомогою gps-системи. Це є також причиною, чому автобус є на лінії, а в системі його немає, наприклад. Чи навпаки.

Як бути?

Вихід є – це чіткий, узгоджений розклад руху громадського транспорту зі всіма сторонами, про який знають, а точніше, який добре розуміють пасажири.

По-друге, це той же зручний і зрозумілий розклад, розміщений на зупинках громадського транспорту. В ідеалі, звичайно, це електронні табло. Але і просто розклад теж не завадить.

І тільки тоді, коли він буде зрозумілим як для пасажирів, так і для водіїв та перевізників – все стане на свої місця.

Тому саме зараз Громадська організація «Агенція міських ініціатив» спільно з національними експертами в рамках проекту «Громадський транспорт у Чернігові: ефективність використання бюджетних коштів» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» випрацьовує пропозиції щодо ефективного розкладу руху для обговорення їх з перевізниками і представниками міської влади.

 

Прес-служба ГО «Агенція міських ініціатив»

05.02.2018 12:27    Леонід ЩУКІН

ДИЛЕММА С ТРУПОМ

Я часто стал задавать себе вопрос: что лучше – приложить максимум усилий, чтобы спасти государство Украина, но при этом допустить, что огромная часть населения так и не поймет содеянных ею же ошибок, либо расслабиться и стать свидетелем краха всего вокруг себя, но при этом четко быть уверенным, что все это прочувствует самый последний алкаш из самого далекого аула? Интересный вопросик, правда?
Последнее время я довольно интенсивно езжу по селам нашей области. Встречаюсь я в основном с простыми людьми, у которых нет ни сбережений, ни тайных коррупционных доходов, да и особо богатых родственников в Киеве или закардоном у них тоже нет. И вот винят они во всем Путина, Порошенко, олигархов, Россию и депутатов. Да! Еще каждый из них винит какого-то близкого соседа, который им лично мешает жить. Рецепт выхода из кризиса у всех один – революция! Но уже правильная революция, а не та, что была, потому, что та была неправильная.
Мне недавно попалась публикация в «Зеркале недели» под названием «Кровотечение». В ней приводятся социологическое исследование КМИСа, где затронут, в частности, и поднимаемый мною вопрос. Нужно признать, что сами авторы этой публикации оказались в шоке от полученных данных. Приведу один пример: 49,4% жителей Западной Украины (в других регионах цифры гораздо красноречивее) допускают возможность работы в РФ, а еще 15,8% затруднились ответить на этот вопрос. Представляете? Затруднились! И это в условиях русофобской пропаганды из утюгов, пылесосов и стиральных машин. Таким образом около 65,2% жителей «патриотической» кузницы Украины допускают мысль о выезде в РФ на заработки. При этом вопрос виновности Путина и РФ в бедах украинцев очевиден и даже не обсуждается. Социологические данные соответствуют действительности, так как практически каждая моя встреча с людьми подтверждает полученные результаты.
Так вот я также, в догонку, людям на местах задаю вопрос: а что по поводу Януковича? Нужно было его свергать и проводить революцию или же надо было его оставить у власти? Ответ поражает своей новизной: конечно нужно было, потому что мы обрели свободу, достоинство, мы свергли кровавый режим, мы показали власти, что ее можно свергнуть. На мой логичный вопрос о корреляции мыслей о заработке в РФ, виновности Путина, уровнем жизни при Януковиче и результатах Майдана наступает молчание, сопровождающееся паром из ушей. 
Люди не понимают! У людей напрочь отбита причинно-следственная связь. «Ветер дует, потому что деревья качаются» – это не только фраза О. Генри, это доминирующая система мышления граждан Украины. Объяснять людям, что кое-кто запросил кое у кого денег для свержения власти, при этом пообещав передать Крым под военную базу, а Украину переделать под боевой таран, бактериологическую лабораторию и бездонный источник органов для трансплантологии, - бесполезно и бесперспективно! Высшая математика! 
Для того, чтобы заставить теперь людей думать логически нужна перезагрузка мозгов. А она возможна только после всеобщего тотального краха, обнищания, голода и смертей, которые в конечном итоге приведут к смерти Украины. Дилемма, однако…

03.02.2018 16:52    Тетяна РОМАНОВА

Роздуми про формування бюджету Чернігова

 Те, що бюджет міста Чернігова планується своєчасно – це, звісно, добре. Однак, через поспіх бюджет планується неточно і змінюється практично щомісяця.

По-друге. Бюджет формується із дотриманням формальностей, але не всіх. Цього разу знову ігнорувався бюджетний регламент, не відбулися громадські слухання, будь-які інші консультації, до робочої групи не залучилась громадськість. Тобто на сьогоднішній день можна сказати, що бюджетний регламент відсторонює громадськість від процесу, електронні консультації особливо не афішуються.

Бюджет міста є відкритим і доступним – він розміщений на сайті міської ради у вільному доступі. Проте, розібратися у щомісячних змінах купи тексту та таблиць для пересічного оглядача не так-то й просто. Та вихід є. Це візуалізації бюджетів OpenBudget. Чернігів користується цією платформою, вона є зручною та зрозумілою для більшості рядових користувачів. Хоча варто зазначити, що оновлюються дані на платформі не систематично.  

У Чернігові є партиципаторний бюджет, що дозволяє членам громади безпосередньо долучитися до розподілу коштів.

Та протягом минулого року були реалізовані далеко не всі проекти-2016. І досі не оголошені результати реалізації проектів 2016 року, котрі реалізовувались в 2017 році і до яких з боку громадськості є ряд питань.

Отже, в плані налагодження бюджетних процесів у Чернігові треба ще багато працювати. 

01.02.2018 16:53    Тетяна РОМАНОВА

Бюджет на 2018 рік у Чернігові прийняли, а про відкритість забули

 Процедура бюджетування чітко прописана в бюджетному кодексі, а у деяких містах – і серед них і Чернігів – на додаток ще й у бюджетному регламенті. Хоча бюджетний регламент прийняли, але слідувати його вимогам чомусь, певно, забули.


Знову на ті ж граблі – бюджет приймався без участі громадськості

В цілому процес прийняття бюджету міста Чернігова на 2018 рік можна оцінити як задовільний. Хоча й варто зазначити, що міська влади при складанні та прийнятті бюджету цього року знову наступила на ті самі граблі, що і в попередні роки – до процесу з розробки проекту бюджету-2018 знову залучили тільки чиновників, проігнорувавши норму бюджетного регламенту про включення цього процесу депутатів та представників громадськості. Влада продовжує вважати, що їй краще знати, куди витрачати кошти платників податків. Бюджет, на жаль, знову готувався виключно всередині департаменту фінансів, так що які саме потреби розпорядників врахувати у проекті бюджету, а які ні - вирішували виключно фінансисти. Ми не є винятком, у нашому місті розпорядники теж зазвичай у бюджетному запиті свідомо просять більше, щоб отримати вдвічі менше. Але хто вирішує, що саме попаде в проект бюджету? Згідно яких пріоритетів? Чи публічний цей процес? Відповідь, зрозуміло, негативна.

Щодо доступності проекту бюджету на 2018 рік, то була лише презентація проекту бюджету на 2018 рік під час засідання виконавчого комітету за 2 тижні до сесії міської ради. Громадських слухань не було, навіть про це й мова не йшла. .

 

30 листопада досить швидко депутатами був прийнятий бюджет на 2018 рік. Основні статті про бюджет на 2018 рік можна переглянути на сайті міської ради

 

Прес-служба ГО «Агенція міських ініціатив»

01.02.2018 16:53    Тетяна РОМАНОВА

Бюджет на 2018 рік у Чернігові прийняли, а про відкритість забули

 Процедура бюджетування чітко прописана в бюджетному кодексі, а у деяких містах – і серед них і Чернігів – на додаток ще й у бюджетному регламенті. Хоча бюджетний регламент прийняли, але слідувати його вимогам чомусь, певно, забули.

Знову на ті ж граблі – бюджет приймався без участі громадськості

В цілому процес прийняття бюджету міста Чернігова на 2018 рік можна оцінити як задовільний. Хоча й варто зазначити, що міська влади при складанні та прийнятті бюджету цього року знову наступила на ті самі граблі, що і в попередні роки – до процесу з розробки проекту бюджету-2018 знову залучили тільки чиновників, проігнорувавши норму бюджетного регламенту про включення цього процесу депутатів та представників громадськості. Влада продовжує вважати, що їй краще знати, куди витрачати кошти платників податків. Бюджет, на жаль, знову готувався виключно всередині департаменту фінансів, так що які саме потреби розпорядників врахувати у проекті бюджету, а які ні - вирішували виключно фінансисти. Ми не є винятком, у нашому місті розпорядники теж зазвичай у бюджетному запиті свідомо просять більше, щоб отримати вдвічі менше. Але хто вирішує, що саме попаде в проект бюджету? Згідно яких пріоритетів? Чи публічний цей процес? Відповідь, зрозуміло, негативна.

Щодо доступності проекту бюджету на 2018 рік, то була лише презентація проекту бюджету на 2018 рік під час засідання виконавчого комітету за 2 тижні до сесії міської ради. Громадських слухань не було, навіть про це й мова не йшла. .

 

30 листопада досить швидко депутатами був прийнятий бюджет на 2018 рік. Основні статті про бюджет на 2018 рік можна переглянути на сайті міської ради

 

Прес-служба ГО «Агенція міських ініціатив»

29.01.2018 16:55    Тетяна РОМАНОВА

Бюджетний процес у Чернігові очима громади

 Формування бюджету – річ зовсім не проста. Адже це треба розуміти потреби міста у всіх сферах, все розпланувати і скласти такий бюджет, який буде максимально задовільнять потреби міста протягом наступного року. В ідеалі – такий бюджет має пройти через громадське обговорення. І потім вже майже ідеальний бюджет затвердити на сесії міської ради. Але й тоді можуть бути розбіжності в поглядах, політиках чи в чомусь іншому. Після того, як бюджет затвердили і почали використовувати на різні потреби міста, тоді варто ще й звітувати, куди і в яких обсягах були витрачені кошти. Уся ця діяльність регламентоване нормами бюджетного права і покладена на плечі народних обранців на рівні територіальних громад та держави, якщо мова йде про державний бюджет.

Але ми хочемо розвіяти міфи про те, що бюджетні справи занадто складні для пересічного громадянина. І тому бюджетом мають займатись навчені люди. Ну, наприклад, політики, котрі чомусь постійно приймають неправильні рішення. Так може тому й приймають неправильно, бо їх ніхто не контролює?

Підсумовуючи, нам було б дуже цікаво дізнатись думку про бюджетний процес у Чернігові. Чи вчасно планується бюджет міста? Чи долучаєтесь ви до цього процесу? Чи відкритий бюджет для громадськості?

Друзі!
Закликаємо усіх поділитися своїми враженнями стосовно бюджетного процесу міста Чернігова. 

 

Прес-служба ГО «Агенція міських ініціатив»

24.01.2018 13:16    Леонід ЩУКІН

Децентралізація в нас, як незалежність – це коли від людей вже нічого не залежить!

Як ви думаєте, що спільного між історичними явищами електрифікацією, індустріалізацією, колективізацією та сьогоднішньою децентралізацією. Правильно! Нічого! Так само як нема нічого спільного між реформами та суцільним обманом.

Ми з вами отримали, окрім війни, непідйомних тарифів та здорожчення практично усіх сфер життя, черговий головний біль – децентралізацію. А що ми взагалі про неї знаємо? В теорії – це надання більшої адміністративної та фінансової свободи місцевим громадам. Прекрасна річ, правда? Особливо, якщо мова йде про гроші. Питання надання більших повноважень на місця постійно піднімалися з моменту отримання Україною незалежності. Говорили всі, але ніхто не робив ніяких кроків: нікому з тих, хто доривався до центральної влади не хотілося віддавати її на місця. І це, насправді, – природньо. А тут у нас вже тривалий час стоїть справжній бум, нам розповідають про “українське диво”, після якого жителі громад заживуть, як у Швейцарії. Президент минулого року заявив, що “бюджети територіальних громад зросли в 6-8 разів, а частка місцевих бюджетів в бюджеті країни повинна становити щонайменше 50%”. А ще він сказав, що "бюджети місцевих рад виросли в рази для того, щоб перетворити місцеві бюджети, місцевих депутатів та лідерів громад в лідерів, які здатні вирішувати проблеми села, селища, міста". А ось тут вже пішла правда. Місцеві бюджети зросли не для місцевих громад, а для… місцевих лідерів!

А тепер невтішна правда про нашу децентралізацію. Ключовими словами цієї реформи є: адміністративні витрати, нова місцева еліта та земля. Стосовно адміністративних витрат. Їх треба скоротити до мінімуму! Таке завдання. При чому, не важливо, чи буде це ефективним. Головне – скоротити. Щодо місцевої еліти, то тут все зрозуміло: потрібні були нові, відносно молоді, а головне – цинічні особистості, які підуть по головах з однією метою – забезпечення “правильного” волевиявлення на чергових президентських і парламентських виборах. Ну і останнє – земля. Тут все просто: нові еліти мають забезпечити прихід ринку землі. Хочу одразу ж висловити свою позицію з даного питання. Я не проти того, щоб власник сільськогосподарської землі мав можливість реалізовувати свою землю, але я категорично проти, коли той самий власник продає свою землю за копійки, бо нема чого їсти його сім’ї. Я проти цього! А знаючи, що всі останні “реформи” направлені тільки на знищення людей, я виступаю проти такої реформи, такого ринку землі.

Але повернемося до децентралізації. Гроші. Так дійсно, громади отримали гроші. І нам радісно кажуть, що бюджети будуть тільки зростати. Люди дійсно у це вірять? Держава – на порозі соціально-економічної катастрофи, підприємства знищуються, люди масово виїжджають закордон у пошуках роботи, а місцеві бюджети будуть тільки зростати?! Ні, шановні, це – відверта брехня! Збільшене фінансування місцевих бюджетів припиниться у 2020 році після всіх виборів. Чому? Бо більше не буде сенсу так просто роздавати гроші на місця. Це так, як із субсидіями: надали, потім почали відмовляти, скорочувати. А настане день, коли субсидії будуть відмінені. Таке в нас майбутнє...

Справа в тому, що справжня децентралізація передбачає зміну податкової системи. Ці зміни передбачають автоматичний поділ податків між центром та регіонами. А те, що є зараз – це подачки з держбюджету. Децентралізація в нас, як незалежність – це коли від людей вже нічого не залежить!

Що ж робити? Почати робити висновки і використовувати якомога ефективніше наявні гроші задля розвитку місцевих громад. Возведення або реставрація пам’ятників, будівництво парків, площ, або навіть пляжів (як в одному з районів Чернігівщини) є, м’яко кажучи, дивним. А корупція, відкати або відверте розкрадання – взагалі неприйнятним та злочинним для країни, яка знаходить у китичному стані. Люди на місцях мають почати контролювати ці гроші. Якщо громади не знають, куди витратити гроші, то хай вкладають у майбутнє – у дітей! Хай відремонтують школи, дітсадки, придбають нові якісні підручники, комп’ютерні класи, відродять програми якісного шкільного харчування, вкладуть в оздоровлення дітей. Бо гроші, які кинули з барського плеча, скоро закінчаться, і якщо до влади прийдуть ті ж самі люди, то місцеві громади знову опиняться у розбитого корита. А так хоч діти отримають якусь вигоду, бо вони – це дійсно наше майбутнє!

01.01.2018 20:22    Леонід ЩУКІН

З Різдвом!

 Дорогі друзі!

 Ось і наступив 2018 рік! Знаю, що майже кожен з вас зробив все можливе і навіть неможливе, щоб якомога краще та заможніше зустріти Новий Рік. Адже всі ми пам’ятаємо прислів’я: як Новий Рік зустрінеш, так його і проведеш! 

Але чи вдалося це зробити? Чи змогли ми зберегти хоча б той рівень достатку, з яким ми зустрічали рік попередній? Чи мали ми змогу виконати обов’язки Святого Миколая чи Діда Мороза перед своїми дітьми? Кожен відреагує по-своєму, але відповідь буде очевидною.

Кажуть, що дорослі – це діти, які виросли. Всі ми пам’ятаємо, як у дитинстві сиділи під ялинкою та писали побажання Діду Морозу, замовляли подарунки. Особисто я пригадую, як декілька годин сидів і робив власноруч маленькі подаруночки для своїх батьків і підписував їх від імені Діда Мороза. Так і наші діти сьогодні роблять те саме.

Але я хочу запитати вас. Хіба глибоко у душі ми, дорослі, не сподіваємося на диво, як то було колись у дитинстві? Чи не загадуємо ми у новорічні свята всього самого найкращого для себе, для наших сімей, для нашої держави? Так, загадуємо. Кожен рік за декілька секунд до початку нового року ми намагаємось загадати якомога більше для себе в наступному році.

Так ми зробили і цього року. І я впевнений, що незважаючи ні на які проблеми, ми продовжуємо вірити у диво, навіть тоді, коли здається, що більше нема ніякої надії. Але надія є завжди!

Дорогі друзі, співвітчизники, українці! Якби там не було, і що б ви не переживали, я хочу побажати вам здійснення ваших мрій. Може й не за вашим списком, але те, що ви загадали, хай неодмінно здійсниться! Бо я впевнений, що після тих проблем, негараздів та втрат минулого року всі ми на це заслуговуємо!

 

З Різдвом Хрестовим! Хай Господь береже вас і ваші сім’ї!

28.12.2017 22:19    Тетяна РОМАНОВА

Яким буде бюджет Чернігова на 2018 рік?

30 листопада Чернігівська міська рада без зайвих баталій, на диво, прийняла рішення «Про міський бюджет на 2018 рік». Його основні цифри виглядають наступним чином.

Згідно прогнозу фінансистів очікується, що загалом місто отримає 3 048 800 000 гривень доходів. Я свідомо написала цифру без скорочень, щоби ви – платники податків – усвідомили її масштаб. Вона десятизначна! Доходи міста Чернігова у 2018 році мають скласти понад три мільярди гривень. З цієї чималенької суми 1 523,2 мільйони місто отримає у вигляді офіційних трансфертів з державного бюджету (освітня та медична субвенції), а решту заробить самостійно на податках (1 525 млн грн) та неподаткових надходженнях (89,2млн грн). Основним податком, за рахунок якого наповнюється міський бюджет, є податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – податок з вашої зарплати. Наступного року в міську скрабницю має надійти 488 млн грн цього податку.

Щодо видаткової частини бюджету, то наступного року вона матиме наступний розподіл по галузях.

Загальний обсяг видатків та кредитування міського бюджету міста на 2018 рік з урахуванням міжбюджетних трансфертів прогнозується в обсязі 3,1 млдр грн, що на 19,2 % більше порівняно з початковим планом на 2017 рік, у тому числі:

− за загальним фондом – 2,5 млдр грн (+8,7%),

− за спеціальним фондом – 0,6 млдр гривень (+2 рази).

Проектом міського бюджету на 2018 рік також передбачено підвищення мінімальної заробітної плати та встановлення її у розмірі з 1 січня 2018 року – 3 723 гривень на місяць. Обсяг ресурсу міського бюджету для виплати заробітної плати з нарахуваннями працівникам бюджетних установ, розраховувався виходячи з наступних соціальних стандартів - розмірів мінімальної заробітної плати і посадового окладу (тарифної ставки) першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки:

-  мінімальна заробітна плата з 1 січня – 3 723 гривень;

-  посадовий оклад (тарифна ставка) першого тарифного розряду ЄТС з 1 січня – 1 762 гривень.

На благоустрій міста у 2018 році прогнозується спрямувати 158,9 млн грн.

На утримання та розвиток транспортної інфраструктури та дорожнього господарства передбачається спрямувати 129,6 млн гривень. Обсяг видатків порівняно з початковим планом на 2017 рік збільшено у 2,2 рази.

 

24.12.2017 22:16    Тетяна РОМАНОВА

Чернігівська міська рада прийняла бюджет на 2018 рік

30.11.2017 року Чернігівська міська рада прийняла бюджет на 2018 рік, із яким детально можна ознайомитись на офіційному сайті ради: http://www.chernigiv-rada.gov.ua/news/view/10386