Високий Вал

Останнє оновлення 17:25 п'ятниця, 20 жовтня

Укр Рус

19.09.2017 07:46    Леонід ЩУКІН

Политика Правительства: ребенок - это дорого

Если спросить Гройсмана о предпринятых мерах Правительства по улучшению демографической ситуации, что он будет блеять? Заводить ребенка сейчас - дорого, а через 1-2 года станет непозволительной роскошью. Введение платных родов, сокращение выплат на ребенка, неконтролируемые цены на детские товары и еще куча "полезных" нововведений как раз и призваны уничтожить рождаемость как таковую. По всей видимости, многодетные семьи должны быть ликвидированы как класс. А между тем только в разрезе Черниговщины соотношение показателя рождаемости и смертности имеет негативную тенденцию уже несколько лет. Неужели украинцев действительно должно быть 20 млн.?

03.08.2017 11:41    Оксана ГОЛУБОВА

Волонтери «Справедливості» – це золотий запас патріотів України

Людям з "мирної землі" важко зрозуміти, що таке війна, тим, хто бодай один раз не привіз допомогу добровольцям чи військовим на передову. 

Хто не бачив, як наші оборонці п’ють привезену волонтерами воду у спеку. Не випускаючи зброю із рук. 

Або як тяжкопораненого бійця привозять з передової у фронтовий госпіталь, де його перев’язують лікарі Першого добровольчого медичного шпиталю імені М. Пирогова. А потім він під крапельницею, аж сірий від втрати крові, просить тільки одного – покурити. 

Наші волонтери з команди Чернігівської обласної організації Руху «Справедливість» доставляли і ліки, і найнеобхідніше на «нуль». Потрапляли під обстріли. А потім знов готували черговий вантаж допомоги від патріотів Чернігівщини, які хочуть внести свій вклад у захист України від навали кремлівської чуми. 

Допомогу для фронту надають підприємці. Школярі готують обереги і малюнки. Матері, чиї сини пройшли АТО, не можуть не передати туди смаколики, приготовані власними руками. Щоб захисники відчули смак домівки і знали, що їх люблять і чекають з перемогою. 

«Якби не українські волонтери, які продовжують самовіддано допомагати армії, Україна не встояла б перед агресором, ані в перші дні агресії, ані зараз. Це треба завжди пам’ятати і цінувати», – наголошує лідер Руху «Справедливість» Валентин Наливайченко. 

І ми знаємо, що це – правда. 

І наші волонтери чернігівської команди Руху «Справедливість» знов їдуть на передову. Бо там – наші друзі, які знають і чекають. І добровольці, і військові, і медики.  

Я переконана в тому, що волонтери є золотим запасом України. Разом з ними наші захисники довели світові, що наш народ уміє воювати за свою свободу і незалежність – І ПЕРЕМОЖЕ! 

 

28.07.2017 17:08    

Как НАБУ докатилось до расследования против своих детективов

 


Если бы Бога не существовало, его стоило бы выдумать, говорил Вольтер. Складывается впечатление, что аналогичной логикой решили воспользоваться и детективы НАБУ. Только выдумывать они начали доказательства. Единственное, чего они не учли - противозаконности такой деятельности. А вот в ГПУ Конституцию знают получше, потому и завели дело на детективов НАБУ, которые перешли границы дозволенного в попытках симулировать эффективность своей работы. Впрочем, такой развязки ожидать и стоило по нескольким причинам.

Во-первых, на создание и поддержку ведомства уже выделено немало средств. Для понимания вопроса - годовой бюджет ведомства составляет 774 миллиона гривен. Их надо отрабатывать по всем фронтам: имитировать бурную деятельность для международных доноров, политические заказы для украинских шефов. И, в принципе, обе эти задачи вполне совместимы.
Во-вторых, антикоррупционные настроение в стране действительно высоки. У общества есть запрос, который надо реализовывать или хотя бы симулировать процессы, как бы оправдывая доверие. Учитывая скомпрометированность нашего политического эстеблишмента мочить можно кого угодно, даже не вникая в суть вопроса - «пипл схавает».
Третий, не менее важный момент: для того, чтобы перестраховаться после провалов в судах, надо найти крайних заранее и создавать максимум шума по этому поводу, подстраивая под это доказательную базу. 
В итоге коктейль из попытки оправдать аппетиты ведомства, желания выслужиться и выйти сухим из воды и привели к кульминации - расследование против самих НАБУ, которые в «деле Насирова» перешли границы разумного, когда начали подгонять желаемое под действительное и проводить манипуляции с доказательствами. Отдельно стоит выделить и поспешность, с которой НАБУ выдвинуло обвинения, не вникнув в суть происходящего:
«Прежде чем начинать уголовное производство относительно необоснованности и незаконности решений Председателя Государственной фискальной службы Украины, в распоряжении детективов Национального антикоррупционного бюро Украины должны быть доказательства признаков уголовного преступления, в частности, решение служебного расследования и судебные решения, вступившие в законную силу, в соответствии с которыми решение председателя Государственной фискальной службы признаны незаконными и отменены», - так прокомментировал ситуацию глава ГФС Роман Насиров
Кроме «дела Насирова» в незачете НАБУ ещё сотни расследований, который ведут в никуда, потому не передаются в суды и, естественно, не рассматриваются. Это логично, учитывая недостаточное количества фактов для обвинения. 
Отдельно стоит обратить внимание и на то, с какой агрессивностью ведёт себя ведомство в информационном пространстве, делая громкие заявление касательно хода следствий, по сути, очерняя обвиняемых. Логично предположить, что таким образом Бюро отрабатывает политические заказы и параллельно пытается сделать хорошую мину при плохой игре в глазах общественности.
Возможно, холодный душ в виде обвинительных приговоров против следователей НАБУ заставит ведомство пересмотреть свою деятельность и всё-таки вернуться в русло борьбы с коррупцией, а не политических заказов.

27.07.2017 09:58    Олег ГОЛОВАТЕНКО

Якось Філатов і Саакашвілі гуляли чернігівським Валом...

Боря гуляв за Корбана, а Міхо довелося гуляти (партія сказала нада) за Березенка.

Гуляли вони, гуляли, перечепилися одне через одного і... посварилися.

Точно не пригадую, але здається Міхо сварився щиро. Певно, тоді ще не знав, за що саме свариться. Можливо, вписувався за "друга" Петра.

До речі, на посаді чернігівського головмєнта за Березенка погуляв видатний житель Сєвастополя. Який перед цим погуляв там з батєй на влаштованому окупантами "свЯті" дня пабЄди.

По тому як товариш Антон двічі гульнув, у Вінниці його вже не прийняли. Зате він при громадянстві - сидить, бухтить (щоправда, не на ПАПу, а на "журнашлюх"), чекає реваншу.

Гуляє в українському громадянстві і спонсор кремлівсько-гундяєвської секти пан Новинський. Подаруночок йому зробив втікач до Ростова, але ПАПік вочевидь не проти.

І... що там з "Героями України" Шухевичем і Бандерою? Ющенко дав наостанок, а Янукович скаcував указ через найгуманніший Данєцкій суд. Петро не проти? Чи яка там інформація на сьогоднішній день?

 

11.07.2017 10:05    Олег ГОЛОВАТЕНКО

Про сенс непрактичного

Трудящі у відповідь на мої провокативні ідеї частенько закидають мені, "а навіщо?".
Місту трамвай, наприклад.

Гадають, що цей їхній коротенький закид є влучним і риторичним.

Я ж у свою чергу гадаю, що сучасний світ відповідь на це питання дати зміг, і відповідь цілком конкретну. Від польського містечка з населенням у 170 тисяч до Єрусалиму.

І тільки в головах рідних посполитих сучасний трамвай постає в образі гуркотливого одоробла, що незграбно шкандибає по кривих рейках, прокладання яких стане безумовно катастрофою місцевого масштабу. При цьому за такою корисною справою як перекладання бордюрів посполиті споглядають цілком спокійно.

Отже, браття і сестри! У мене для вас є вишенька на тортику - порада подивитися хороший дитячий фільм "Нескінченна історія"!

Розумію, такі поради потрібно давати вчасно. Але що зробиш - кіно про нас, браття і сестри. І про Україну. В дитинстві цей фільм мене спровокував і вправив мізки. Тепер ось провокую вас.

Якщо коротко про сюжет, то гігантське НІЩО поглинало країну Фантазію. Поглинало в міру того, як у казкових мешканців країни та інших легкокрилих ельфів (див. вчорашній ранковий пост) не лишалося у головах простору для мрії. А потворний Гморг* ось-ось доб'є останнє, усе видиме й невидиме затягне у порожнечу й знищить останній острівець серед безкрайного НІЩО - розкішний палац разом з принцесою. Але відважний Атрейо вмикає усю свою фантазію і дає принцесі ім'я. Рятуючи таким чином залишки видимого й невидимого...
Досить інтриги. Це вам програма на вечір!

А зараз ще трішки філософії. У ситуації, коли світ будує такий сучасний транспорт як Hyperloop, а у України на нього "нема грошей" (траса Київ-Одеса з можливістю дістатися за 30 хвилин коштувала б якихось 3,6 млрд.дол.), НЕ мріяти про трамвай якось просто необачно. Адже тут така штука: генії розрахунку працюють лише бухгалтерами у великих. Або іншими словами, якщо у тебе в дитинстві не було велосипеда, але зараз є крута тачка, секретарша і навіть власний банк... це не відміняє того факту, що у тебе в дитинстві не було велосипеда, тобі не прочитали гарну казку чи не показали хороший фільм...

Доброго ранку!


----------------
* "рекламний агент" НІЩО, йде попереду НІЩО. Задача - загризти зубами безнадійного носія мрій у разі провалу "рекламної кампанії". Як останню фатальну перешкоду на шляху просування НІЩО.

10.07.2017 10:03    Олег ГОЛОВАТЕНКО

Два слова про легкокрилих ельфів

Коли українцю розповідаєш про тренди сучасної телефонії, зокрема про можливість скористатися усіма можливостями американської телефонії абсолютно безкоштовно тут і зараз (SIP на ам.номері, конфіденційний канал і т.д.), дуже багато публіки виявляють цікавість до питання. І ти не можеш не радіти, бо цей технічний градус цікавості потроху зростає.

Проте лишається значна кількість посполитих, які просять залишити їх у спокої з їхнім лайфом. І бажано повернути вконтактік. Адже вони "нічого такого незаконного" не роблять.

Браття і сестри! По-перше, у де-факто немирний час невинних немає. Навіть якщо ви пишете чи розповідаєте про гербарії, тим самим ви нахабно порушуєте права рослин. Часом і корисних копалин. По-друге, коли ви, чоловік продуктивного призовного віку, триндите відкритим каналом з прабабусею з Пєрмі про яскраве сонечко і зелену травичку, пам'ятайте про кінцевих бенефіціаріїв "українських" операторів мобзв'язку.

Можливо, що третій учасник вашої розмови зараз захоплено малює ваше генеалогічне дерево. Моліться, щоб це був гуманіст з рідної "контори" без залишків ентузіазму, а не заряджений на "дєла хорошиє" товариш майор з того боку запоребрика.

Отже, можливостей осягнути і реалізувати власні перспективи безліч. Достатньо трішечки вийти із зони комфорту і відірвати очі від землі. А мова тут лише про безпеку, не кажучи про інші вигоди)).

Але... Легкокрилі ельфи незламні. Вони не бояться труднощів. Як казав мій кум (сьогодні святкує день народження): "Там де ми, там і труднощі" .

 

08.07.2017 22:00    Олег ГОЛОВАТЕНКО

Трудящі питають, чому у мене американський номер телефону

Трудящі питають:

- Чому у тебе американський номер телефону (+1 845 823-1314) і як на нього дзвонити?

Відповідаю:

- Тому що на нього (на відміну від українських номерів) можна дзвонити абсолютно безкоштовно з будь-якого Gmail-чату на компі або зі смартфона (додаток до чату Hangouts https://play.google.com/store/apps/details…),
також на нього можна дзвонити з будь-якого оператора світу відповідно до тарифу, а також з Vodafone в рамках безкоштовного пакету хвилин. Це не вайбер. Це ваш повноцінний номер!

- Як завести американський номер і скільки це коштує?

- На відміну від українських номерів це нічого не коштує, зареєструвати номер може будь-хто, а абонплата=0 за умови користування номером:
https://www.callcentric.com/

- Що ще це мені дає?

- Сучасний кабінет з голосовою поштою, пересиланням голосових дзвінків на поштову скриньку у вигляді *.mp3-файлів і багато інших плюшок. А головне - 100% захищений канал для розмов з ZRTP-шифруванням між абонентами (наприклад, SIP-додаток https://play.google.com/store/apps/details?id=com.csipsimple)!

Отже, любі френди! Не соромтеся користуватися порадою і ділитися своїми номерами в приват!

Шановні KyivstarlifecellVodafone Ukraine і не менш шановні українські законотворці! Привіт вам всім з 21-го століття! 

Ось тепер точно добраніч! )))

#sip #телефонія #21століття

22.06.2017 09:54    Олег ГОЛОВАТЕНКО

5 копійок про гомодиктатуру Facebook

Браття і сестри!

Кілька днів тому захисники прав п*****сів провели відомий марш. І не те, щоб організаторів дійства сильно обходили права ЛГБТ. Їх цікавить лише тактична мета - гранти і стратегічна - встановлення гомодиктатури (це коли буде все за розкладом, хочеш ти цього чи ні). За аналогією з "диктатурою пролетаріату", де пролетаріат постраждав одим з перших.

В процесі проведення маршу вже постраждало право киян на вільне пересування містом, наприклад. Адже весь центр був перекритий.

Тема настільки для мене особисто нецікава, що я обійшовся лише іронічно-саркастичним коментарем під якимось дописом на Faceboook. Навіть вже не пригадую, під яким. Про те, що права копрофагів і педофілів також не дотримані))), а захищати права п*****сів краще одразу в ліжку. Інакше якось нечесно виходить і нагадує, ніби колона мерседесів їде захищати права трудящих.

Оце і все! І що ж Facebook? Модератори соцмережі з числа лоббістів майбутніх гомо-диктаторів зреагували суворо і без жодного почуття гумору. Блок на три дні з повним обмеженням в правах. В тому числі на висловлення думок і навіть на спілкування в чаті. Це такі собі елементи дресури й привчання до того, що Фейсбук-товариство скоро стане гомо-товариством. А може вже віддалено таким насправді і є.

13.06.2017 20:33    Руслан СОТНИК

Зустріч біля третьої парасолі

 Що краще: щоб мрії збувалися, чи хай краще залишаються мріями.

Що буде кращим стимулом для творчості?  

Що дасть відчуття щастя?

Звичайно, мрії повинні збуватися. Хоч інколи. 

Нечасто. Щоб було відчуття свята.

Коли ж мрії не збуваються, то  це  - безнадія.

А  вона ні до чого хорошого не приводить.

 

 

06.04.2017 20:42    Петро АНТОНЕНКО

Газета "Світ-інфо": 5 років, 100 номерів

Сьогодні. 6 квітня, вийшов ювілейний 100-й номер газети «Світ-інфо», яка до того ж, недавно, в лютому, відзначила 5-річчя.

Хочу, офіційно кажучи, прозвітувати перед читачами за ці 5 років і 100 номерів. А оскільки є і засновником, і редактором газети, то  варто  бодай коротко  представитися.

Родом з села Авдіївка Куликівського району, красивого села на березі Десни. Там жив  до армії, а після неї, понад 40 років і по сьогодні мешкаю в райцентрі Куликівка. Професійний журналіст, закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Т. Шевченка. І майже все трудове життя у пресі, окрім двох років армії і кількох років після неї   —  робітником на заводах. Найдовше працював у Куликівській райгазеті, також десь 20 років у знаменитій колись  газеті «Сіверщина», в тому числі 12 з половиною років редактором. Далі — 8 років у Києві,  у всеукраїнській газеті «Слово Просвіти». Це постійно суміщалося, то  ж, ще працюючи в одній газеті, вже починав і в наступній. Ось так, працюючи в «СП», почав свою газету.

«Світ-інфо» — Чернігівська обласна газета, тобто з правом передплати і поширення на території області. За юридичним статусом —  приватна газета, тобто засновником її є конкретна людина.

Коротка довідка. У нас гарне, демократичне законодавство про засоби інформації, починаючи з норм Конституції, яка забороняє цензуру, до профільних законів. Згідно Закону про пресу, засновниками газет, загалом друкованих видань, тобто тими, хто їх створив, отримав від держави Свідоцтво про державну реєстрацію видання, простіше кажучи, — власниками ЗМІ можуть бути багато хто.  До недавнього часу  — органи влади, які , починаючи з минулого року, згідно роздержавлення преси,  виходять з її засновників. Зараз же засновниками можуть бути  господарські структури, партії, громадські організації і т.д. І в тому числі, що  навіть іде першим рядком у статті закону, — громадяни України.

Тобто, створити видання, стати його засновником доволі просто. А далі — твій клопіт, як видавати газету. Ти автоматично вступаєш у роль  видавця, редактора  або наймаєш таких.

Що спонукало  мене створити газету? Три основні мотиви.

Перше: мені це стало цікаво. Будучи понад 40 років у пресі, весь час був у наймах. І ось захотілося мати власну газету, де ти можеш друкувати те, що хочеш, і не друкувати те, чого б не хотілося.

Друга причина — хотілося  щось зробити для становлення нової української преси.

Третя причина дотична до другої: бажання щось зробити для творення нормального громадянського суспільства. Тут треба дещо пояснити. Буваючи протягом більш як 20-ти років на різних столичних з’їздах, віче, форумах і інших акціях, не раз чув бідкання представників так званих національно-демократичних  сил, який у нас слабкий національний інформаційний простір. Самі бідкання! Між тим, ці сили практично нічого не робили для його становлення, торочили, що це важко, неможливо.

11 лютого 2012 року вийшов перший  номер газети «Світ-інфо». За 2012 — 2013 роки вийшло 22 номери, тобто в середньому один на місяць, здебільшого на 12-ти сторінках.  І лише з 2014-го газета в кілька разів збільшила «продукцію»: стала виходити кожні 2 тижні і на 16-ти сторінках, деякі номери виходили на 20-ти. З 2015-го року газета йде по передплаті. Поки що передплатників кілька сотень, хоч потенційно вони є в кожному селі ( у нас десь 600 поштових відділень). Проблема — як дійти до цього передплатника.

Газета специфічна, на мислячого читача. В ній відсутня телепрограма, і не лише через те, що газета не щотижнева, а й через те, що шкода відводити цілі сторінки на цю «полову». Також нема в газеті чорноти, жовтизни, затуманення мізків у вигляді містики, жахів, гороскопів, «місячних календарів» і т.д.

Натомість спроба синтезу, поєднання серйозних тем і тем цікавих.

Газета має чітку структуру: сторінки інформації і коментарів, історія, література. Остання сторінка «Світ домашнього читання» незмінно виходить у такому форматі всі 100 номерів!

Про першу половину номера — коротко: тут все  найважливіше про події в області, Україні і світі. Це — поточне, те, що з роками цікаве хіба як  фіксація подій, які відбувалися.

Головне — друга половина номера. Адже газета за суттю є просвітницькою. І тут дві ключові теми: історія і література. Почну з останнього, літератури. Одразу з прикрістю констатую що літературна тема вкрай слабо подається в газетах області. З усіх більш як 10-ти обласних газет лише дві ведуть цю тему постійно, тобто в кожному номері, це «Деснянська правда» і «Світ-інфо». 

 Літературна тематика —    це, звичайно, поточне  про вихід нових книг, літературні події і т. д. Але головне тут  інше. Хотілося представити творчість видатних письменників світу: розповідями про них, цитатами і афоризмами з їхніх творів, нарешті самими творами.

Таким чином в газеті було представлено десятки письменників. Звичайно, українська класика: Шевченко. Франко, Леся Українка. Сосюра,Симоненко, Стус, Ліна Костенко,  Драч. Олійник, також  репресовані, заборонені раніше автори — Іван Багряний, Майк Йогансен, Оксана Лятуринська.

Варто згадати і такий проект, як публікацій книги  «Антологія лауреатів премії імені Михайла Коцюбинського» в царині поезії, десятки поетів нашої області і України. 

І, звичайно, світова класика. Ось хто з`явився на сторінках газети за ці роки: Габріель Гарсіа Маркес. Мопассан,  О. Генрі., Цвейг,  Екзюпері,  Чапек,  Ремарк,  Джек Лондон, Честертон, Шолом Алейхем, Гашек. А якщо детектив — то класика. Таким чином в газеті було надруковано аж 4 оповідання королеви детективу Агаті Крісті, причому, великі, по 2—3 газетні сторінки. А ще — Конан-Дойл, Буало-Нарсежак. Прекрасні імена!

Тепер про історію в газеті. Нині вона займає по 5 сторінок у кожному номері. Перше — це маловідомі, раніше заборонені чи спотворені сторінки радянської історії. Це , безумовно, цікавить читачів, хоча б тому, що багато людей жили в ті часи і можуть порівняти те, що вони бачили, що їм торочила пропаганда з тим, як це відкрилося нам зараз.  Вже навіть у першому, скромному номері газети, на 8 сторінок, було вміщено дві  такі великі публікації : невідоме про Чорнобильську катастрофу і таємниці роману «Майстер і Маргарита» і його автора Михайла Булгакова.

Назву найбільш помітні просвітницькі проекти з історії. Це публікації кількох книг:  Сергій Леп`явко — «Коротка історія Чернігова», Г. і С. Самойленки —  «Ніжин — місто європейське», Б. Домоцький —  «Новгород-Сіверський —місто  європейське», книга Данила Яневського про історію України. Зараз друкується книга чернігівських істориків «1917 рік на Чернігівщині».  Назву і своє дослідження , надруковане майже у 20-ти номерах, — «Від Рюрика до Миколи ІІ», генеалогія правителів  Київської Русі, Московії, Росії.  

Був великий просвітницький проект «Музеї і заповідники Чернігівщини», де публікації йшли протягом півроку. Також кількамісячний проект «Батурин — Гетьманська столиця», це десятки публікацій науковців Національного заповідника.  Додам численні великі публікації з історії України часів Київської Русі,Козаччини, ХХ століття. Також велика кількість публікацій про тоталітарний комуністичний режим. Статті про наших відомих земляків, краєзнавчі публікації. Варто назвати деяких авторів газети Це доктор історичних наук, професор Сергій Леп`явко, кандидати історичних наук Володимир Бойко, Сергій Горобець, Тамара Демченко, краєзнавець Олександр Ясенчук. Є повна співпраця з українським інститутом національної пам`яті, друкувалося  інтерв’ю голови УІНП Володимира В`ятровича, постійним автором газети є представник УІНП в Чернігівській області Сергій Бутко. Друкується багато  публікацій за маловідомими раніше матеріалами архівів області.

Щодо історії міжнародної,  то можна згадати публікації про  війну СРСР в  Афганістані, бурхливі події в  Чехословаччині (1968 р.), Угорщині (1956 р.), Польщі(70—80-і роки), про маловідомі сторінки Другої світової війни.

Зараз триває цикл публікацій до 100-річчя Української національної революції. просвітницький проект «Сім чудес світу»,  рубрики «Історія: таємниці, відкриття, гіпотези», «Видатні особи світової історії».

Одне слово, писати є про що, відповідно,  читати в газеті теж є що.  Можна і на сайті  газети, який діє вже другий рік. Його адреса : http://svit11.wordpress.com

 

Заходять на сайт і читають на ньому газету читачі з десятків країн всіх континентів світу.