23.12.2012 16:49 Петро АНТОНЕНКО

   На «Ху» — це на «Хундай», оті дурнуваті куплені Україною  до Євро-2012 поїзди, черговий приклад нашого ідіотизму,  якщо не сказати — корупції. Взагалі-то, це новомоднє для нашої мови слово, термін, назва поїзда, узвичаїлося в написанні як «Хюндай».  Але народ, начуваний про ці скандальні поїзди, в більшості говорить саме «Хундай».  І хто його ще зна, як правильніше. Слівце ж, як і поїзд, корейське, а ми в корейській мові, як і в китайській, японській, не дуже. І  взагалі люди говорять так, як звичніше вимовляти. А зверніть увагу —  в нашій українській мові достатньо слів на «ХУ» і щось не пригадаю жодного на «ХЮ», може, хтось щось викопає в словниках.

  Так я про поїзди.  І про те, як на нас постійно чигають всілякі новації, коли мимоволі пригадуєш афоризм : «Найкраща новина— відсутність новин»,

   Їду з Києва на Ніжин звичайною  вечірньою електричкою. Одна з таких новацій — ця електричка вже не відходить з Центрального вокзалу, цебто зі станції Київ-пас. Відтак не йде й через станцію Видубичі, що було дуже зручно. Адже на Видубичах одночасно є і станція метро, прямо під  платформою  залізниці. І сюди досить швидко добиратися з центру міста на метро. Тепер же ця електричка на Ніжин відправляється близько шостої вечора з Дарницького вокзалу.

   Ну, туди, на Дарницю, дістатися просто: з Видубич доїдете міською електричкою. А потім бігцем на оту ніжинську. Але, і ось ще одна новація, віднедавна ця міська електричка стала прибувати не на перший перон Дарницького вокзалу і взагалі  не  під вокзал, а чомусь вивантажує народ на платформу мало не за півкілометра до вокзалу. А далі натовп людей тюпає під пронизливим вітром і в мороз до Дарницького вокзалу. Що за нововведення — не збагнути. Натомість, перша, а то й друга колія перед вокзалом постійно зайняті, тому сюди й не під`їдеш. Чим зайняті? Та все тим же:  «Засрали колії цими «Хундаями», обурено говорить один з пасажирів. Так, це вони  тут, рідні, відстоюються, порожні. Невже пригнали на ремонти в Дарницьке депо? Так там нині навіть облізлого тепловоза не відремонтують.  Та й взагалі повідомлялося, що для безкінечних ремонтів  цих «Ху» було витрачено колосальні кошти  ще й на створення пунктів обслуговування цих поїздів.  То  ж, може, стоять на Дарниці, бо  вибилися з графіку і їх ніде приткнути на коліях станції Київ-пас?

   Ось таких «дрібничок» надивишся стільки, що стає бридко від подальшого «покращення» нашого життя нашою владою. Причому, цій владі вже не варто кивати на «папєрєдніків». Адже завершується  третій рік «нової» влади, яку тому  вже й новою називати непристойно. Ще можна було називати переломним рік 2010-й і кивати на «папєрєдніків». Наступний 2011 рік вже вимагав не кивати, а працювати, і центральній владі, і місцевій. А 2012-й — це вже пік  обраних народом на певний термін влад. Отож, про досягнення в «пакращєнні»,

    Не сказати, щоб люди так уже бідували, було й гірше навіть в цій новітній історії,  просто наш українець  і далі  демонструє чудеса виживання. Начебто не стрибали карколомно ціни й тарифи, а  до повзучих подорожчань люд вже звик. Новина року — ціна на звичайні сорти хліба  подекуди перевалила за промовисту цифру в 5 гривень.

    Якісь всезагальні, макроекономічні показники людей турбують начебто   «на відстані», хоч врешті прямо впливають на їхнє життя. Тому варто все ж навести бодай деякі такі дані.

    1,8 мільйона українців сьогодні безробітні. За оцінкою ООН, 36 мільйонів українських громадян живуть за межею бідності. Державний гарантований борг  зріс до астрономічної цифр майже в  500 мільярдів гривень.  І ця цифра удвічі більша, ніж на той момент, коли  регіонали  прийшли до влади. За останніх два роки   в країні   закрили 300 лікарень і 700 шкіл. Україна стала  першою в рейтингах по  корупції.

   Відкриваємо стрічку новин, наприклад, на популярному сайті  Ukr.net  і всього за один  день можемо прочитати ось таке, і тут досить  навести лише заголовки новин: «Промислове виробництво в Україні продовжує падати»,  «Україна за 11 місяців  скоротила видобуток нафти і газу»,  «Українські нафтопереробні заводи  за 11 місяців скоротили первинну переробку нафти на 50%»,  «Іпотечне кредитування стає невигідним українським банкам», «Падіння обсягів будівництва досягло 12%».  Начебто, щось віддалене від простої людини, насправді ж ні. Падіння виробництва — це безробіття і зменшення заробітків. Менше нафти й газу — це новий енергетичний зашморг, нові тарифи на комунальні послуги і подорожчання споживчих товарів.  Іпотечне кредитування стосується одної з найтяжчих проблем суспільства — житлової. І так далі…

   До речі, щодо отих «Хундаїв», одного з символів фінансових  скандалів  при  підготовці  до Євро. Вони якось забулися, хоч опозиція ще попереднього парламенту обіцяла ініціювати розслідування тих афер. Зараз про них нагадують хіба що скандали  з поломками   поїздів «Хундай», похапцем закуплених під Євро.  Виборці сподіваються, що питання розбазарювання народних грошей під виглядом Євро опозиція таки ж підніме, тим більше, що чимало представників старої опозиції плавно перейшли в новий парламент. Тим більше, що серед інших чудес ухваленого 6 грудня за кілька хвилин, по-шулерськи, з порушенням всіх норм і правил Державного бюджету України на 2013 рік є навіть стаття витрат…на Євро-2012 і немала: 1 мільярд 36 мільйонів на Нацагентство по підготовці Євро-2012.

   В останні тижні йшло масове зомбування і затуманення мізків людям «кінцем світу».  Зараз, після кінця, це теж тема для серйозного аналізу. І не лише стосовно того, хто і як наживався на цих аферах. Справа серйозніша, і тут вже мають робити аналіз психіатри. Адже це все вписувалося в давно триваючу програму руйнації психіки нації. А от для десятків громадян країни кінець їхнього світу в грудні дійсно настав. За перші 20 днів грудня в Україні загинули від морозів 83 людей, з них 57 на вулиці, решта в медичних закладах та власних домівках.  Це всього за перші дві декади зими! А за 3 місяці? Сотні сіл раптом опинилися без електрики, бо вдарив мороз і пішов сніг, а на шляхах через це утворилися кілометрові затори з сотнями автомашин, маршруток та автобусів з людьми. Виявляється, для нас стало  несподіванкою, що взимку падає температура і йде сніг.

    …Купую квиток до Києва на задрипану «комфортну» електричку, в найдешевший третій клас, адже це теж «комфортна».  Дивлюся — нове подорожчання квитків: було 21 гривня, тепер 24. Наче й небагато,  всього на 3 гривні, які ми скоро й за гривні не будемо вважати. Але  по відношенню  до старої ціни це все ж 14 відсотків подорожчання. У нормальних країнах після подорожчань у 5—6 відсотків громадяни починають думати і робити висновки, після 10-и відсотків уряд іде у відставку. В нашій країні нашій владі відставка, слава Богу, не загрожує. Хіба що люди на нових виборах таки пошлють її подалі, хоча б на поламані «ХУндаї». 

[ Написати коментар ]