- Блог Петра АНТОНЕНКА
- Усі автори
14.01.2013 12:16 Петро АНТОНЕНКО
Ікс-фактор референдумів
Народ завжди правий? Давайте поміркуємо.
Недолюблюю телевізор. Але нещодавно змушений був подивитися кілька останніх ефірів проекту «Ікс-фактор» на телеканалі СТБ. Проект дублюється з подібним — «Голос країни», завзято співають і ще в одному популярному проекті «Україна має талант». Безумовно, ми ще раз переконалися, скільки у нас талановитих, співучих людей.
Але змагання є змагання, то ж подібні проекти мають визначати найталановитіших. Частково учасників оцінюють члени журі, тобто судді, доволі кваліфіковані. Але набагато більшою мірою — телеглядачі, а на останніх етапах проекту «Ікс-фактор» слово глядачів взагалі було визначальним. Оцінка учасників робиться за допомогою надісланих по мобільному телефону SMS-повідомлень: за кого з учасників більше проголосують. І тут починається дивовижне.
В проекті «Ікс-фактор» методом відсівання дійшли до 5-ти учасників. З них троє були на голову вищі двох інших: Юлія Плаксіна, Дмитро Сисоєв, Олексій Смирнов. І ось на черговому ефірі голосуванням глядачів треба було визначити двох найгірших учасників, а потім з них вибрати найслабшого, який і мав залишити проект. Кого, ви думаєте, «наголосували» глядачі? Правильно: гіршими були визнані Юлія Плаксіна та Дмитро Сисоєв. А коли визначали найслабшого, то глядачі визначили Юлію Плаксіну, кращу з цих двох непоганих співаків, яка могла б взагалі стати переможницею проекту. Не довго було радіти і Дмитрові Сисоєву: він «вилетів» з проекту вже на наступному ефірі. Залишилося троє, з яких явний фаворит — Олексій Смирнов. Хто з трьох «вилетів» на черговому ефірі? Правильно здогадалися: саме Смирнов. І ось суперфінал: два посередні співаки — Євген Літвінкович і Аїда Ніколайчук. З цієї пари кращим, чи менш слабким, можна було б назвати Євгена. І хто ж програв суперфінал? Правильно: саме Літвінкович. А перше місце зайняла, перемогла в проекті Аїда Ніколайчук, вокаліста, яких, певен, повно в самодіяльності будь-якого районного будинку культури. І це «голос України»?!
Як все це могло трапитися? На перших етапах діяла дивна для телефонних опитувань система голосування:глядачам дозволялося надсилати необмежену кількість SMS за того чи іншого учасника: скільки маєш грошей (а одне повідомлення коштувало кілька гривень), маєш часу, бажання підтримати того чи іншого учасника. Ясно, що це не має нічого спільного з визначенням реальної сили учасників. Певно, дієвим «ікс-фактором» цієї системи було бажання телевізійників і мобільних операторів витрясти якомога більше грошей з глядачів. На заключних етапах проекту нарешті було встановлено цілком логічне обмеження: один мобільний телефон —один голос. Технічно це робиться при комп`ютерних технологіях елементарно. І все ж, як могли вийти ось такі оцінки учасників? Причому, це дійсно були безглузді оцінки. Хтось може сказати, що я оцінюю по-своєму, суб’єктивно. Але навіть для не фахівців було очевидно, хто сильніший, хто слабший, і дивувало оце не поодиноке, а послідовне відсіювання саме кращих. Врешті, після чергового голосування, коли відсіяли кращих, а не гірших, дуже кваліфікований суддя музичний критик Сергій Сосєдов з сумом зазначив, що глядачі відсіяли таки ж кращих.
І ось тут ми й маємо поміркувати над тезою, чи дійсно таки народ завжди правий?
Хочу повернути читачів до подібного голосування в кількарічної давнини телевізійному проекті «Великий українець», здається,такою була назва. Більш ніж очевидно, що переможцем мав би стати Тарас Шевченко, геній, який об`єднав би при голосуванні мільйони різних людей з різних куточків України. Тими не менше, Шевченко опинився далекувато від вершини рейтингу. Як і інший видатний діяч Богдан Хмельницький. Перемогу в опитуванні здобув князь Ярослав Мудрий, безумовно, видатний діяч, щоправда, з доволі заплутаною біографією. Ще більшою сенсацією стало друге місце Степана Бандери, причому, його апологети запевняли, що він мав би бути й першим, якби не махінації організаторів проекту. Але хтось може повірити, що така постать як Степан Бандера, дуже неоднозначна, якщо говорити про масове її сприйняття в цілому населенням країни, має такий рейтинг? Хоч махінації в проекті дійсно були, в мас-медіа спалахнув навіть чималий скандал, насамперед, з приводу того, якими методами відповідальний у проекті за постать Ярослава Мудрого одіозний Дмитро Табачник «формував» потрібне голосування. Принагідно, варто зазначити, що і в цьому проекті не було встановлено цілком логічного і необхідного обмеження: один голосуючий — один голос.
Пригадую, колись прочитав мудрий вислів одного чоловіка: «Не треба надавати великого значення нагородам». Ще менше треба надавати значення так званим рейтингам, опитуванням. По-перше, тут дійсно вдаються до шулерства, по–друге,так званий «глас народу»,за який видають численні рейтинги, опитування, дослідження, якими аж кишить наш медіа-простір, іноді просто дивує і вражає. То ж треба доволі обережно ставитися до оцього «гласу народу»,
Все сказане напряму перегукується з важливою суспільно-політичною темою — проведенням так званих всенародних референдумів. Ось і наш парламент, такий неспішний і недолугий у прийнятті численних потрібних законів, не так давно ухвалив цей закон про референдум. І вже лунають голоси про винесення на нього то змін до Конституції України, то мовного питання, то ще чогось. А один з одіозних політиків часів Кучми Віктор Медведчук після затяжної паузи, масовано виринув на щити вуличної агітації саме з ідеєю референдумів. Другий рік мозолить очі його «Український вибір» з гаслами про те, що «країною керуєш ти, а не ті, коло обирають». Про що мова? Чи то виборча система у нас така нікудишня, що обирають кого попало, чи взагалі не треба ніяких виборів? «Прореферендимо» і все тут.
Вкрай підступні ідеї. І навіть якщо уникнути шулерства, фальшування, «глас народу» може видати таке, що хоч стій, хоч плач. Уявляю, як «референдитимуть» тисячі якщо не мільйони бомжів, алкоголіків, придурків, яким взагалі трава не рости. І який нам буде видано результат.
Читач зараз може запитати: то невже автор пропонує скасувати загальне виборче право — чи то на виборах, чи на референдумах? Ні в якому разі! Бо не менш небезпечними є ідеї голосування, визначення долі держави, суспільства якимись «обраними» людьми. Цих ідей теж вистачає. Причини їх очевидні. Мислячі громадяни, розчаровані нескінченними «виборіадами»,тим, кого саме народ наобирав у владу, пропонують якусь «вибірковість»— наприклад, замінити нормально обрані органи самоврядування — сільські, міські, районні, обласні ради якимись аморфними «всезагальними» органами громадян. Назв пропонується чимало — якісь Віча, Громадянські комітети, Ради громад і т.д. На загальнонаціональному рівні пропонують послати к бісу всілякі інституції президентства, парламентаризму, а скликати час від часу якісь «всенародні» Форуми, Віча і таке подібне. І саме ці зібрання мають керувати державою. На серйозному рівні носиться ідея, наприклад, Конституційної асамблеї, якій пропонують прийняття Конституції держави.
Залишається просте запитання: а хто ж буде обирати, призначати. висувати отих обраних в оті органи, наділені найвищими владними повноваженнями? Як тільки мені говорять про «всенародність», про якесь коло «патріотів», «справжніх представників народу», «істинних арійців», які й будуть призначати в оті Віча і Форуми і самі туди потраплятимуть, тут же хочеться придивитися — чи не стирчать за цими «всенародними», «всезагальними» чиїсь вуха і роги?
Але як же бути, запитає читач? Адже автор всім попереднім текстом доводив, що теза «Народ завжди правий» вірна далеко не завжди. І тут хочу зробити несподіваний хід, заявивши: НАРОД ЗАВЖДИ ПРАВИЙ. Навіть якщо робить дурницю — на виборах, в телепроектах. Просто, це ТАКИЙ народ.
Який же вихід? Ні в якому разі не в тому, щоб хтось «істинний» брався керувати нерозумним народом . А в тому, щоб спробувати робити народ іншим, а саме —більш знаючим і мислячим. Людям треба дати максимум інформації, а якщо хтось береться її коментувати, то дати різнопланові коментарі. Конкретніше кажучи — розповісти, ким насправді був той чи інший політичний, громадський діяч, що означають ті чи інші положення Конституції, яку нам пропонують напряму приймати, що таке Євросоюз і що таке Митний союз. І так далі. Лише після цього і за цієї умови народ мінімізує свої помилки при всенародному волевиявлення (повністю уникнути їх, мабуть, неможливо),
Напрошується запитання: а хто і як буде доносити цю інформацію? Та всі суб’єкти суспільства, насамперед, засоби масової інформації, ті ж партії, громадські організації. Не перебільшуймо обізнаність, поінформованість наших співгромадян, нас всіх. Як і здатність логічно мислити. Не тішмося ілюзіями, що цей процес простий, знаючи стан і наших медіа, і громадянського суспільства, в тому числі партій і громадських організацій. Але це є нормальний, цивілізований шлях. Лише так можна досягти нормального гласу нормального народу, гласу, який не дивуватиме. А якщо інколи й дивуватиме, відсіваючи з десятка співаків найкращих і возводячи в переможці найгірших, то поставимося до цього з іронією, як і взагалі до нагород, звань, титулів.
Отже, інформування і мислення.
Ваш паспорт: пройдіть авторизацію
Вперше на сайті? Зареєструйтеся!
Ваш паспорт: пройдіть авторизацію
Вперше на сайті? Зареєструйтеся!
Інші Блоги
Найголовніше
Как выбрать футзалки для игры: преимущества и особенности
Опубліковано – 06.02.25 17:02
Пілінг для шкіри голови: чому це must-have у догляді за волоссям?
Опубліковано – 05.02.25 18:17
Как сделать процесс дистилляции домашних напитков безопасным и удобным?
Опубліковано – 28.01.25 10:12
Лучшие идеи для организации вечеринки
Опубліковано – 28.01.25 10:08
Пан Усмішка і його позитив - фоторепортаж
Опубліковано – 25.01.25 19:54
© 2001-2023 SVOBODA.FM
При будь-якому використанні матеріалів гіперпосилання на SVOBODA.FM є обов'язковим.
Передрук у друкованих ЗМІ і використання матеріалів з комерційною метою виключно за наявності письмової угоди з Редакцією!
Редакція може не поділяти точку зору авторів і не несе відповідальності за зміст републікованих матеріалів. / Редакція / Проект
*PR, *Імідж, *Позиція, *офіційно - іміджеві публікації, реклама або точка зору офіційних структур, які не є позицією редакції.
Тел.: +380 462 922-922; +380 44 232-79-79; +380 63 555-33-50 (SMS, Viber, WApp, Tg, FB).
E-mail редакції: news@svoboda.fm
ШАНОВНІ КОМЕНТАТОРИ!
Новини Чернігова, інтернет газета, все про Чернігів: політика, економіка, культура, спорт, кримінал, ІТ. Чернігів фото, Чернигов новости
Коментарі (8)
utgnhhavt | 2013-02-02 22:13
LTJeID nrmteflzezor
Відповісти | З цитатою
hmfkxsoiyqg | 2013-02-01 03:48
A2dzI6 fzjrdiwxvjsl
Відповісти | З цитатою
Alexander | 2013-01-30 21:57
Hahahaha. I'm not too bigrht today. Great post!
Відповісти | З цитатою
Автор | 2013-01-18 10:31
Serhiy. Ну, тоді це вже дрімуче більшовицьке сталінське правило: важливо, не як люди голосують, а хто і як рахує голоси.
Відповісти | З цитатою
Автор | 2013-01-18 10:31
Serhiy. Ну, тоді це вже дрімуче більшовицьке сталінське правило: важливо, не як люди голосують, а хто і як рахує голоси.
Відповісти | З цитатою
Автор | 2013-01-18 10:30
Serhiy. Ну, тоді це вже дрімуче більшовицьке сталінське правило: важливо, не як люди голосують, а хто і як рахує голоси.
Відповісти | З цитатою
Serhiy_ | 2013-01-16 17:13
Щодо ікс-фактору, то не факт, що народ голосував саме так, як це озвучувала дружина згаданого Вами Віктора Медведчука. Те ж саме і з різними референдумами. Якщо не буде прозорості у підрахунку голосів, то не буде впевненості, що даний результат і є вибір народу.
Відповісти | З цитатою
Trezvo | 2013-01-15 17:29
Шановний Петре, ви ніяк не можете зрозуміти, справедливість і капіталізм (особливо наш, вітчизняний) - речі не сумісні. Насправді те, що переможець одержав перемогу не чесно, це ще квіточки у цьому "шоу". Значно більш огидним є те, що вони нам показують цю кляту підоту в особі Сергія Сосєедова. Кляті гомики...
Відповісти | З цитатою
закритиДодати коментар: