01.04.2014 10:05 Петро АНТОНЕНКО

    Майже півроку я публічно не торкався теми газети обласної «Просвіти» «Сіверщина». Сама обласна просвітянська організація  мала виправити ситуацію. А тут ще Єврореволюція, коли стало начебто не до цього. Але будь-яка справа — це живі люди. Про них і мова.

    Трагедія цієї колись славної газети, яку я разом з однодумцями з Руху і «Просвіти» понад 20 років тому починав з нуля, з першого номера, і де був редактором понад 12 років, почалася 8 років тому. Це окрема тема, тут досить сказати що біда трапилася через прагнення одної партії всім покерувати. Три роки тому газета збанкрутувала і мала закритися, якщо б до неї не прийшли інвестори. Вони й прийшли. Бізнесмени з партії УДАР (знову партійний фактор). Результат такий. На початок минулої осені газета збанкрутувала вдруге.

    Як член Головної ради Всеукраїнської «Просвіти», я у вересні мав розмову з реально головним бізнесменом цієї групи, яка  заволоділа газетою, а на той момент повністю узурпувала її у «Просвіти», навіть незаконно замінивши її редактора.  Бізнесмен журився, що на видання газети в останні 4 місяці року доведеться знову  інвесторам викладати гроші зі своєї кишені. Я нагадав, що є й ще одна обов’язкова стаття витрат, окрім поліграфії: зарплата людям, які роблять газету. Додам, що мова йшла вже про дві газети. Адже, окрім «Сіверщини», бізнесмени  ще восени 2011 року заволоділи її дочірнім виданням, до того  також просвітянською газетою «Біла хата». Бізнесмен запевнив, що стосовно зарплати теж щось придумають. Придумали найпростіше: з кінця серпня людям, працівникам обох газет, зарплату перестали платити взагалі. За ці 7 місяців виплатили один раз місячну зарплату. За інші 6 місяців зарплата не виплачена. Навіть якщо сьогодні її виплатять, притому, навряд чи більш як за місяць, то  так і залишиться 5-місячний борг по зарплаті.  І навіть якщо трапиться таке чудо, що виплатять зарплату за всі  півроку, то не викинеш з історії цього багатомісячного знущання над людьми. Йдеться про всіх працюючих: і творчих працівників —  журналістів. і технічних — комп`ютерників,  коректорів обох газет. Слід зазначити, що й людей там жменька, по  кілька на газету, і  зарплати у них мізерні —півтори-дві тисячі. І ось великі бізнесмени  виявилися нездатними платити людям зарплату.     

    Протягом цих більш як півроку кілька чоловік, не витерпівши цього хамства, звільнилися з роботи. Всупереч закону, їх навіть не розрахували,  і організація залишилась винною, заборгувала цим людям зарплату кому за місяць,  кому більше. Люди тепер змушені звертатися до суду, бо  цілком резонно не  збираються дарувати небідним «інвесторам» свої зароблені гривні.

    Газета збанкрутували знову, втретє за останні три роки. Ще три місяці тому, з самого початку року, обласна «Просвіта» мала повернути газету під свій контроль і видавати її, як видавала  попередні два десятиліття. Таке зобов’язання дало правління обласної «Просвіти» Центральному правлінню Товариства, такою була і вимога ЦП. Цього не сталося, на видання газети ні у «Просвіти», ні у нинішніх її хазяїв-бізнесменів коштів нема.

   Дивує, звичайно, і  позиція самих працюючих, які місяцями мовчки роблять без зарплат. До речі, саме  партія УДАР, яку представляють  господарі газети, під час Єврореволюції закликала до всеукраїнського страйку. Чому було б не підтримати цей заклик своїх хазяїв і не застрайкувати бодай на один номер газети? Але що картати цих нещасних підневільних працівників? Адже у нас ще, кажуть, є  медіа-профспілка, яку мало б зацікавити таке знущання над газетярами. І вже точно є обласна організація Спілки журналістів України, яку, схоже, вже ніщо не цікавить у нашому медіа-просторі, в  тому числі ось такі ситуації.

   Ну,  а щодо бізнес-господарів цих  газет. то тут все зрозуміло. Вони нічим не кращі тої нещасної  партії,  яка продовжує контролювати обласну «Просвіту». Яскравим проявом цього є скандал з Сергієм Аверченком. Всі знають, що це депутат парламенту  саме від партії УДАР.  Що він активний учасник Єврореволюції,  столичного Майдану. Що недавно менше двох тижнів побув на дуже високій посаді керівника Укроборонпрому.  Що щойно призначений на не  менш привабливу посаду керівника ДУСі, Державного управління справами. Але і в депутати  Аверченко потрапив не в останню чергу завдяки такому козирю, як причетність до контролю над  обласною «Просвітою» і особливо її газетою. Адже саме Аверченко  реально є одним з кількох отих бізнесменів, яких три роки тому самі ж просвітяни привели рятувати газету. І не рядовим у цьому гурті, а одним з головних. Порятував, порятували…

   І ось свіжа новина: Аверченко не лише перестав бути головою обласної організації партії УДАР, а  й взагалі виключений з партії. Що ж, з цим нехай розбираються Кличко і його партія. Зараз мова про газету, про людей, які її роблять без зарплати. І про тих бізнес-партійців, які й далі хочуть всім покерувати. Але просте й резонне запитання: як виборці  можуть голосувати за таку партію, за її кандидатів на президентських, парламентських і місцевих виборах, якщо представники цієї партії, і не рядові, виявляють повну нездатність і нездарність до такої порівняно невеликої справи, як видання газет? Як тоді  їм  та подібним з подібних партій  можна довірити державу?

    Схоже, через все  це довго ще ми будемо оновлювати Україну, оновлення якої започаткувала Єврореволюція, Майдан. Довго,  якщо у мене в  Куликівці представники переможців революції «Батьківщина» і  той же УДАР ганебно чваряться за крісло голови районної адміністрації. Невже це знову корито, помазане медом чи грішми? Довго, якщо банкрути спокійно претендують на нові посади у вже новій владі.  Довго ще йтимуть переміни,  коли вчора увечері прямо на Майдані, на Хрещатику дикун з «Правого сектора» відкриває стрілянину у членів Самооборони, і троє людей потрапляють пораненими в лікарню. Все це штрихи одного ряду. І це в ситуації загрози для самої держави. Воістину, сила ворога — в нашій слабкості.

   А зарплату нещасним працівникам двох газет треба виплатити негайно. Сьогодні. А тоді вже ораторствувати на мітингах Майданів.             

[ Написати коментар ]