Високий Вал

Останнє оновлення 11:53 четвер, 21 березеня

Укр Рус

Петро АНТОНЕНКО

журналіст

Відповідальності перед світом - нуль

 
    В Інтернеті з`явився лист українки як відповідь на лист голландця— батька  дівчини, що загинула  у збитому над Україною літакові . Голландець звернувся зі своїм листом до президента Росії Путіна, сепаратистів на Донбасі та української влади. Українка йому відповіла. 
    Щоб не звинуватили у вибірковому цитуванні, даю  передрук з одного з чернігівських сайтів з повним текстом обох листів під промовистим заголовком — Лист українки голландцю: «Коли нас убивали —ваші політики радилися».
х   х   х
   Ханс де Борст (Hans de Borst), батько загиблої у збитому літаку МН17 17-річної Елсемік де Борст (Elsemiek de Borst) написав листа, в якому звернувся до президента Росії Володимира Путіна.
   "Велике спасибі вам, Володимир Путін, лідери сепаратистів і українська влада, за вбивство моєї коханої і єдиної дочки Елсемік. Їй було 17 років. Вона хотіла бути архітектором. Названі джентльмени, я сподіваюся, що ви пишаєтеся, що ви вбили молоде життя і що завтра ви можете знову дивитися в дзеркало. Я сподіваюся, що це послання до вас дійде, може, англійською, і, як інтелектуальні люди, ви зможете прочитати його. Спасибі ще раз. З найкращими побажаннями батько Елсемік, Ханс де Борст, чиє життя зруйноване.

    Українка Олександра Ковальова написала йому листа:
   "Дорогий Hans de Borst,
   Можливо, ви ніколи не прочитаєте це звернення. Можливо, це навіть добре.
  Мені дуже шкода, що ваша дочка загинула в Боїнгу 777, збитому російськими терористами над моєю країною. На відміну від Росії, моя країна ніколи не вела воєн і не переживала терористичних атак. Тому кожна смерть - величезний шок для нас. Тому зараз українці збираються під посольством Нідерландів, приносячи гори квітів, свічки та іграшки для загиблих дітей. Для вашої дочки теж. Я знаю, ви думаєте, ми не можемо уявити, що ви зараз відчуваєте. І ви маєте рацію. Але ми чесні в наших почуттях.
   Мене звуть Олександра, я живу в Україні і коли вночі починається гроза, я прокидаюся в холодному поту, тому що мені здається, що почали бомбити моє місто.
   Ви розповіли, що вашій єдиній дочці було 17 років і вона хотіла стати архітектором.
Дозвольте познайомити вас з Сергієм Нігояном. Йому був 21 рік і він був єдиним сином у родині. Він загинув 22 січня 2014 року у Києві. Він став першою жертвою міліції нашого екс-диктатора Віктора Януковича. Потім було ще 100 чоловік, розстріляних, зірваних і спалених. Багато хто з них були єдиними синами, дочками, матерями і батьками. Трупи цих людей лежали в церкві навпроти мого будинку. І коли ми вимагали справедливості, ваші європейські політики сідали за стіл переговорів з убивцею Януковичем. І в той момент, коли ми відспівували мертвих, європейські політики вимагали від української опозиції (яка тепер стала українським урядом, до якого ви, зокрема, звертаєтеся) підписати з Януковичем мирний договір і залишити вбивцю президентом ще на цілий рік. Тому що наші життя нічого не коштували вашим урядам.
   Ви знаєте, що таке мати країну - сусіда, яка вважає тебе своїм васалом? Звичайно, ви не знаєте. Ви самі, напевно, вважаєте, що Україна - васал Росії. А ось ваші предки знали що це таке. Але це було в середньовіччі, коли ваша країна боролася за незалежність від Іспанської Імперії. Занадто давно, щоб ви могли уявити, що зараз відбувається між Україною і Росією.
   І звичайно, ви і не зобов'язані. Це не ваша справа. Це робота світових політиків, розбиратися з такими проблемами.
   Ми теж так думали.
   Коли Путін анексував частину української території - півострів Крим, ми думали, що західні уряди зроблять те, що обіцяли. Великобританія, США і, зокрема, Франція, підписали з Україною Будапештський меморандум в 1994, згідно з яким вони повинні були забезпечити цілісність моєї країни. Підписуючи цей меморандум, Україна відмовлялася від своєї ядерної зброї, адже безпеку держави тепер гарантували західні уряди. Можливо, якби Захід не наполіг на підписанні цього договору, Україна все ще мала б ядерну зброю, можливо Росія не наважилася б на те, на що зважилася, і ніхто б не збив літак з вашою дочкою на борту. Але, на жаль, Україна була чесна і зробила все згідно з договором.
    На відміну від європейських країн і США, які легко і просто порушили його. США і Великобританія нічого не зробили, крім порожніх розмов. А Франція на чолі зі своїм президентом Олландом, не тільки порушила договір, але навіть не відмовилася продавати Росії - країні-агресору - свої новенькі військові кораблі. Чому? Тому що це вигідно. Як вигідно було Європі співпрацювати з Гітлером у 30-х роках, згодувати йому Польщу, Чехію, пробачити Австрію. Це було просто, це не вимагало включення совісті. Сподіваюся, ви не намагаєтеся чекати від таких людей справжнього правосуддя.
   Коли Путін став завозити на схід моєї країни своїх терористів і забезпечувати їх важкою зброєю, політики Євросоюзу нічого не зробили, щоб зупинити його. Вони закликали наш уряд до мирних переговорів з російськими терористами, які розпорюють животи мирним жителям. І ввели якби санкції, які нічого не змінюють. Іграшкові санкції, просто щоб зробити вигляд, що Європа хоч щось зробила.
   Зараз, коли Росія вже відкрито обстрілює Україну зі своєї території, фрау Меркель сидить поруч з Путіним на фіналі Чемпіонату світу з футболу і тисне йому руку. Вам не розповідають, що Росія відкрито бомбить Україну? Звичайно. Ваші медіа не особливо про це пишуть. Навіщо вам знати, що всього в декількох сотнях кілометрів від ЄС повним ходом йде війна, де єдині дочки і сини українських батьків гинуть вже тисячами. Вчора, 20 липня, на міні, встановленій російськими терористами, підірвалися два українських школярі. Їм було 16 і 15 років. Вам не говорять про це, бо навіщо вам знати, що країна, яка постачає вам газ і нафту, підриває українських дітей. Українські діти не вигідні. А газ і нафта - дуже.
   Кожен раз, коли ви заправляєте ваш автомобіль, подумайте про те, що можливо ви заправляєте його бензином з російської нафти. Кожен раз, коли ви ставите воду на вогонь, щоб приготувати собі вечерю, можливо ви користуєтеся саме російським газом. Саме ці вигідні російські нафта і газ змусили ваших європейських політиківвідвернутися від невигідної України, порушити свої ж міжнародні контракти, і всі ці місяці робити вигляд, що нічого особливого не відбувається.
    Я не кажу, що український уряд не винен у смерті вашої дочки. Зрештою, це уряд в лютому, ще будучи опозицією, і під тиском ваших європейських політиків, таки погодився підписати ганебний договір з Януковичем. А те, що договір не набув чинності - результат частково і того, що український народ просто не дозволив цьому статися.
   Просто, перед тим, як звинувачувати українську владу, можливо ви трохи розширите свій список винних у смерті вашої дочки і додасте туди і ваші європейські уряди. Зрештою, саме вони всі ці місяці вели підкилимні переговори з Путіним, це вони відмовлялися чути, коли український уряд кричав, що Росія починає війну. Це вони, ваші політики, змушували наш уряд сідати за стіл переговорів з проросійськими терористами, тими самими терористами з російською зброєю в руках, які збили Боїнг 777 з вашою дочкою на борту. З вашою красивою, талановитою і щасливою Елсемек. Ви чекаєте справедливості? Ви думаєте, ваші уряди зможуть вам її забезпечити? Ті самі політики, які тиснуть руку Путіну? Знаєте, я дуже в цьому сумніваюся.
   Я не маю ніякого відношення до українського уряду, чи політиків, чи бізнесу.
   Я не можу уявити вашу втрату.
   І швидше все, вас не хвилює, то що я говорю.
   Я просто українська дівчина, яка іноді прокидається під час нічного грому, боячись, що її місто почали бомбити.
   Але ще раз.
   Мені дуже шкода.
   Олександра Ковальова.
 
х   х   х  
   А тепер давайте поміркуємо, про що йдеться. Я зацитував все до літери, дозволивши лише виділити шрифтом кілька дуже характерних місць.
 Отже, ми маємо типовий для радянської людини лист Олександри з набором претензій до всього світу, окрім самих себе. Все виглядає начебто ж логічно. Особливо де йдеться про невиконання західними   державами умов Будапештського меморандуму, яким ці держави ставали гарантами безпеки України в обмін на ліквідацію нею ядерної зброї. Це та частина претензій, що стосується нинішньої агресії Росії проти України. Друга частина претензій стосується потурання Європи злочинному режиму регіоналів  на чолі з Януковичем.
   Це те, що є в листі, і тут важко щось заперечити, принаймні, по першому пункту, щодо Європи і Росії.
    А ось чого в цьому листі нема.
    Почнімо з другого, більш актуального на сьогодні —  агресії Росії, загарбання нею Криму, неприкритої підтримки нею сепаратистів-терористів на Донбасі. З Росією, яка століттями була агресором і загарбником, зрозуміло. З ситою, лінивою Європою теж. Незрозуміло з самою Украною і з нами, українцями. Хоча все різкіше і частіше чути те, про що в листі Олександри жодного слова. Про нашу вину і щодо втрати Криму, і  щодо того, що коїться на Донбасі. НАШУ— це сказано загально, хоч можна, треба і колись же буде говоритися й конкретно. Про те, як незалежна Українська держава протягом більш як 20-ти років мало що робила для зміцнення державності в тих регіонах, для їх українізації, для відкриття і тамтешнім мешканцям нашої замуленої української історії, створення потужного національного інформаційного простору.
   Говорити треба і про більш неприємні моменти — про зраду, здачу і розвал  військового потенціалу нашої держави. Все це робилося всі понад  два десятиліття, і масштаби його співмірні з ядерним роззброєнням. Прочитайте хоча б опубліковану сьогодні  на сайті «Історична правда» велику статтю    «Утрачена армія здобутої держави». Написана вона, до речі, два роки тому, але як актуальна нині, настільки вражають масштаби добровільного чи зрадницького обеззброєння держави в центрі Європи.
   До розпаду і розкладу Збройних Сил треба додати такий же,чи ще активніший процес розвалу наших правоохоронних органів і спецслужб, особиво в ті ж останні 4 роки. До речі, про спецслужби. Багато нині балакаючи про армію, чомусь замовчують, що подібні антитерористичні операції, як на Донбасі, має вести взагалі  не армія, а саме спецназ,  спецпідрозділи. Ну, не може армія ефективно воювали з терористами, які беруть заручників, прикриваються цивільними людьми, ховаються і ведуть вогонь зі шкіл і квартир громадян. Армія може бомбити авіацією і стріляти артилерією. Для боротьби з терористами, навіть якщо вони практично військові одиниці,  існує спецназ, теж військові одиниці. І в Україні є (числиться!) з десяток спеціалізованих військових формуваань. Ми начувані лише про одне — «Беркут». А ще ж є «Гепард», «Барс», «Ягуар», «Тигр» і багато чого іншого. Саме ці підрозділи вміють (повинні вміти!) воювати з терористами. Вміти падати на них з неба.як сніг на голову, воювати в горах, лісах, навіть під водою — є й такий підрозділ. І це не якісь там взводи чи роти, це потужні формування — полки, бригади. Де вони в АТО? Напрошується логічна відповідь і пояснення: всі ці спецслужби деградовані так само, як міліція, інші правоохоронні органи та спецслужби.
    Словом, це зовсім не Європа влаштувала нам , Україні, таке неядерне роззброєння в  останні 20 років.
    Пред`являючи претензії Заходу, варто б згадати, що у нас в Україні ще десятки років готові були вести  безпредметні дебати про вступ до Євросоюзу, а тим паче до НАТО. Може, хіба що Єврореволюція,  Майдан прискорили цей процес.
   Варто б згадати, що Україна, наше народонаселення,  і далі залишається пострадянським чи  й просто радянським, хворим на тоталітаризм. І попри певний «ленінопад»,  Україна й   далі залишається злочинно перенасиченою цим комуно-тоталітаризмом, неприпустимим для країни Європи.
   А щодо потурання злочинному режиму регіоналів,  Януковича, то ніхто більше не потурав цьому, ніж самі  українці. Це  ми, народонаселення України, обрали 4 роки тому цей режим. Можна тут, звісно, кивати на Донбас, але ж ми кажемо, що Україна —  єдина, і цей край — також наш. Щодо  Донбасу, то тут взагалі декому краще б помовчати. Бо коли  чуєш «трандьож» про те, щоДонбас чимось «особливий», що «Україна його не чує», стає просто противно. Та  нічим цей регіон не особливий у своїх соціальних, побутових проблемах, які є скрізь. Якщо десь на Донбасі вони гостріші, ніж в середньому по Україні, то кивати донбасівцям нема на кого. Край соціальних  злиднів дав країні найбільше мільйонерів і мільярдерів. Край, що  дав єдиного в Європі президента з двома судимостями. Що дав найбагатшого громадянина країни, мільярди  якого невідомо звідки бралися, чи навпаки, відомо, звідки, як  і в багатьох інших олігархів. Так що "особливий" хіба що тим, що це зденаціоналізована  десятиліттями "зеківська"  зона з відповідною метальністю - топтання  слабших і преклоніння перед "паханами",
   Якщо ж  говорити більш глобально, то варто б згадати, що саме з теренів колишнього Радяського Союзу розповзалася комуністична чума по тій же Європі і світу. При потуранні нашого ж народонаселення, на якому й тримався той режим, як і режим Януковича.    
    Але про що ми говоримо?Адже у листі Олександри   є ключова для всього тексту фраза: «Я не маю ніякого відношення до українського уряду, чи політиків, чи бізнесу». Звичайно, тут малося на увазі, що автор не є представником всього зазначеного. Але мимоволі тут проступає основне в нашій пост- чи просто комуно-радянській по сьогодні ментальності:  ми, громадяни,  НЕ МАЄМО НІЯКОГО ВІДНОШЕННЯ до того,що робиться в державі. І вже, безперечно,  не маємо, не відчуваємо й грама вини перед світом. Можемо лише бідкатися і пред`являти претензії цьому світу. Бо це простіше, ніж розбиратися у своїх внутрішніх проблемах – міста,області,країни —  і долати їх, наводити лад у себе в країні.
 
 
 
 

 

закритиДодати коментар: