Високий Вал

Останнє оновлення 14:58 четвер, 9 липня

Укр Рус

Петро АНТОНЕНКО

журналіст

Безпам`ятство

    Сьогодні рівно півроку найтрагічнішому, найкривавішому дневі Майдану, Єврореволюції — дневі ЗАГИБЕЛІ НЕБЕСНОЇ СОТНІ. Уже християнські традиції й канони велять нам у цей день пом`янути померлих, не кажучи вже про загальнолюдські гуманістичні цінності. Не пом`янули, забули…

    Перші вбиті на Майдані з`явилися ще в січні, на Грушевського. Кривавий апогей революції почався 18 лютого жорстоким відстрілом людей прямо в центрі столиці. В той день було вбитто близько 20-ти людей. Говорю «близько», бо по сьогодні ніхто точно і толком не назве число жертв, лік іде на «плюс—мінус» десятки чи й сотні. На Майдані ще днями стояв стенд з фотографіями людей, що безслідно зникли під час революції, — кілька десятків імен. Свого часу в інтернеті і пресі фігурувала цифра у понад 300 зниклих, і щось за ці місяці не чути, щоб їх знаходили. І це ми говоримо про людей —  вбитих, скалічених, викрадених і в значній кількості теж, мабуть, уже покійних. Скільки їх?   

    Одним з яскравих актів революції було повалення, знесення головного комуно-ідола країни — Лєніна в центрі української столиці. Але, виявляється, то лише початок, і набагато важче повалити, знищити тоталітаризм у наших головах. А саме проявом тоталітаризму є теза, що людина — це піщинка, не варта уваги.

   Як би там не було, але саме у той кривавий четвер, 20 лютого 2014 року,  на Майдані, тобто на площах і вулицях столиці країни, насамперед, на политій кров`ю Інститутській, було вбито близько  ста людей, учасників революції. Дехто помер від ран в наступні дні чи й тижні, але це теж жертви 20-го лютого. І ось у день півріччя їх  смерті — повна тиша, особливо у мас-медіа, які насамперед не повинні були б мовчати. Весь океан медіа осягнути неможливо, але берімо наймасовіші. Ось найпопулярніший сайт країни — інтернет-газета «Українська правда»,  понад 200 тисяч відвідувань щодня. Жодного слова. Ось найпопулярніша, як би до неї хто не ставився, щоденна газета країни «Сегодня». 16 сторінок, десятки публікацій —  від військових зведень з АТО і високої політики до анекдотів і кулінарних рецептів —«бефстороганов з капустою». І це все.  Регіональні газети у нас майже всі щотижневі, то ж про сумну дату мали б повідомити на тому тижні. Жодна з чернігівських щотижневих газет — ні слова, принаймні, найбільш тиражні. Те ж саме — доволі  вже численні  місцеві сайти.
   А в Україні цього дня, може,  мали б і  оголосити траур по Небесній Сотні. А в церквах —  відслужити поминальні служби. Невже завадило обрання нового глави Московської церкви в Україні? Чи те, що в нашому православ`ї домінує саме ця церква? Яка по сьогодні не засудила ні вбивць Небесної  Сотні, ні окупацію частини України і агресію в іншому її регіоні. Мовчання — це ж знак згоди. А згода — це аж ніяк не засудження.
   Але що ж ми, українці?
   …Вічна вам пам'ять, вбитим на Майдані. І пробачте нас, безпам`ятних.
 

Коментарі (1)

О.Сівер | 2014-08-20 22:08

Ваше нагадування про безпам'ятство наводить на такі думки. Може, численні жертви в Донбасі затьмарили пам'ять про жертви в Києві? Але ж саме з Київського Майдану почалась війна Росії та її колоніальної адміністрації в Україні проти повсталого українського народу. Тому нинішня олігархічна колоніальна адміністрація та підконтрольні їй пропагандистські ЗМІ й не згадують про жертви піврічної давності та замовчують нинішні жертви. Може, через те, що вони ритуальні? Світла пам'ять про них має заставити живих думати й діяти...

Відповісти | З цитатою

закритиДодати коментар: