“Кому війна, кому мати рідна”. Цей девіз мародерів і маркітантів (це ті, хто війну використовує для своєї торгівлі, часом відчайдушної, під кулями) мимоволі згадується в нинішній ситуації зі спалахом в Україні епідемії так званого свинячого грипу. В наелектризованій атмосфері початку виборчої кампанії цей грип виявився вкрай потрібним практично всім основним політичним гравцям. Не в особистому сенсі, звісно, а як суспільне явище.
Ні, ця хвороба вже реально існує на зачумленій все новими болячками планеті. Не випадково ще в червні Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про пандемію свинячого грипу і про 6-й найвищий поріг загрози її поширенню. Тоді ж ВООЗ рекомендувала країнам здійснити бодай 8 невідкладних заходів по зупиненню цієї біди.
Але у нас доводиться говорити не про суто медичні проблеми, а радше про політичні. Піар на грипі захльостує країну. Для влади це вдала нагода показати свою бурхливу діяльність. Для опозиції — вкотре вкусити цю владу. Для політологів та й самих політиків це час висування яких завгодно версій, передусім стосовно виборів, на кшталт того, що це все план по зриву виборчої кампанії і перенесенню виборів на хтозна-коли. Або що це прояв боротьби за електорат Західного регіону, де й почалася епідемія.
Та перейдімо до інших проявів політичного свинячого грипу. Йдеться про спроби опозиції, насамперед, Партії регіонів, набути собі на епідемії політичний капітал. В цьому сенсі вкрай примітивним є звинувачення з боку регіоналів у тому, що БЮТ свідомо проігнорував небезпеку епідемії (про яку, мовляв. добре знали), коли скликав у столиці 24 жовтня грандіозне зібрання з висування лідера Блоку в Президенти. І коли привіз на майдан тисячі юдей із Західних регіонів, які, значить, поширили хворобу по всій Україні. Чи ще більш “чорнопіарна” заява Богословської про умисне «схрещування» різних вірусів.
Але ось більш серйозний документ. Це заява голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Тетяни Бахтєєвої. Звичайно, можна сказати, що вона є депутатом від Партії регіонів. Але схожу позицію займають і її перший заступник по комітету В’ячеслав Передерій (БЮТ), і член Комітету Володимир Карпук (НУ—НС). В заяві Бахтєєвої уже доволі серйозні звинувачення влади у, як мінімум, невмінні протистояти загрозі епідемії. Хто, наскільки і в чому саме винен — Уряд, медичне відомство, місцева влада — це окреме питання. Принагідно зазначимо, що до з’ясування цього вже залучена й Генеральна прокуратура. Але факти зайве говорять не лише про роботу влади, а й загалом про ставлення до людини в нашому суспільстві. І це, схоже, найбільша епідемія нашого посткомуністичного і постколоніального суспільства.
Факти такі, що зі згаданих уже 8-ми рекомендацій ВООЗ, найнагальніших, наша країна виконала лише половину. Правда, ще в січні (адже свинячий грип спалахнув у світі торік) на недопущення епідемії Уряд виділив 50 мільйонів гривень. Але третину з них так і не було освоєно аж до спалаху епідемії в країні. Для порівняння — нині називаються вже не сотні мільйонів, а мільярди, які держава терміново кидає на подолання лиха.
У червні керівники згаданого Комітету на спеціальній нараді в Мінохорони здоров’я дуже серйозно поставили питання щодо попередження епідемії. На жаль, це не спонукало владу до активніших дій. Нарешті 25 вересня Комітет звертається до Уряду з офіційним листом, у якому сигналізує , що епідемія на порозі. а країна до неї практично не готова. Мова йшла зокрема про засоби діагностування хвороби, а саме це вийшло нині чи не на чільне місце. Півтора року тому при Мінохорони здоров’я нарешті було створено Український центр грипу і гострих респіраторних захворювань. І не лише через появу у світі нового різновиду грипу, а й загалом через те, що епідемії звичайного грипу щороку котяться країною, забираючи й людські життя.Так от цей вкрай необхідний заклад аж до цієї осені так і не почав роботу, навіть не було готове приміщення для нього. Може, тепер, за лічені дні, Центр нарешті запрацює. До цього можна б додати загальний стан лікарень, нескінченні перипетії з ліками і ситуацію в аптечній сфері.
Словом, епідемія ще раз висвітлила, як у державі дбають про медичну галузь, охорону здоров’я людей. А якщо ще загальніше — то й стан нашого суспільства. Де на перший план завжди чомусь виходить політиканство. Де в пошані не фахівці, не наука, а “технології”. Наприклад. фахівці стверджують, що оті прості (не спеціальні багатошарові) марлеві пов’язки, в які зараз радять вдягти мало не всю країну, малоефективні. Натомість наші люди, з одного боку, виявляють дивну байдужість до власного здоров’я, а з іншого й не чекають на якісну медичну допомогу. І як людині не впасти у легковажність і водночас не піддаватися психозу й не почати панічно шукати у себе всі хвороби? Останнє цілком реальне, адже люди у нас схильні до самонавіювання, бо давно оброблені тими ж політтехнологіями і шаманами від політики.
А щодо масок, то їх поки що на людях не так багато. На жаль, бо подекуди вони потрібні. Але на щастя, ще не стільки. щоб весь люд став “замаскованим”, цебто, німим і безликим, у прямому сенсі. В переносному — може, саме такий електорат хтось волів би й бачити на виборах?
Коментарі (1)
Олександр П. | 2009-11-03 23:16
Після такого ставлення влади до громадян, мешканці Заходу України на вибори взагалі не підуть. А за те, як Уряд виконував оті 8 пунктів -- судити треба...
Відповісти | З цитатою
закритиДодати коментар: