18.11.2010 11:58 Вікторія ГАВРИК

Недавно побачила у дитини моїх знайомих п’ять ляльок Барбі. З деякими вона вже не грається: набридли. Ані діти, не їх батьки навіть не здогадуються, як ці пластмасові, схожі одна на одну красуні впливають на психіку дівчаток.

Коли в нашій країні у почали продаватися перші Барбі, я була вже підлітком. Дитячі іграшки з ляльками мали б поступитися місцем спілкуванню з друзями увечері на шкільному подвір’ї. Але так хотілося взяти до рук маленьку пластмасову красуню, схожу на принцесу із мультиків, вигадати незвичний сюжет! І тому моя добра матуся на частину своєї мізерної зарплати (до речі, перші Барбі коштували чимало) поїхала купувати мені подарунок. Але, побачивши мамину ляльку, я засмутилася – вона була зовсім не класичною Барбі - білявкою з широкою посмішкою, а мала каштанове волосся і ледь посміхалася. Мама переконувала мене, що ця лялька зроблена якісно, що вона найкрасивіша серед інших, тому вона й обрала її. Та мені чомусь хотілося таку, як у всіх! 

До чого я розказую цю нікчемну дитячу історію? Зараз поясню.

Більшість дітей мають яскраву фантазію, але також вони схильні наслідувати інших у поведінці, мати речі, такі, як у когось. Таке прагнення переростає у щось більше, коли дитина стає дорослою. Вона мислить, як всі, прагне вдягатися, як всі, і загалом стає гвинтиком у суспільстві, який вправно вкручують, як їм схочеться, справжні «індивідуали». А що стосується дівчат – для багатьох з них стає трагедією той факт, що вони, подорослішавши, стали не такими красивими, як лялька Барбі – її образ лишається у свідомості дівчаток як еталон краси (одна моя подруга, наприклад, так мені і зізналась, а коли почала набирати вагу, це була для неї величезна трагедія).

Тільки зараз я розумію, що нічого справді хорошого в тих американських ляльках немає. Куди цінніші авторські іграшки, вироблені місцевими майстрами – вони індивідуальні, красиві і до того ж зроблені із натуральних матеріалів.

І наостанок ще одне спостереження. Недавно зайшла до кількох дитячих крамниць. Більшість іграшок, що в них продається, вироблено в Китаї. Є небагато виробництва Львова, Ніжина, Москви.

Вагома частина іграшок відтворює образи американських мультфільмів і кіно – це поліцейські і солдати, бетмени і спайдермени, барбі та діснеєвські герої. Деякі образи – нейтральні «інтернаціональні» їжачки, зайчики та ведмеді. Жодного образу, пов’язаного з українською культурою (чи ширше - слов’янською) немає. Тож яку ментальність ви прищеплюєте своїм дітям – китайську чи американську, чи взагалі, ніяку?

Іграшки у магазинах пластмасові чи із синтетичних тканин – майже немає дерев’яних. У нашому місті гарно зроблену, оригінальну іграшку можна придбати тільки безпосередньо у майстра, замовивши, наприклад, через Інтернет. Або випадково натрапити на щось цікаве в сувенірній лавці, галереї чи студії виробів ручної роботи. У широкому продажу таких іграшок немає: власники крамниць бояться, напевне, що масово їх купувати не будуть, адже смаки більшості сформовані діснейлендом.

[ Написати коментар ]