11.06.2014 21:55 Ольга ЧЕРНЯКОВА

Правда, за її прогнозами зустріну свою долю аж через 18 літ. Дожити б!!!

Зазвичай напередодні свята вчитуюсь у книгу нарисів – досліджень «Святвечір» Василя Скуратівського, аби не проґавити щось важливого, значимого й обов’язкового. Ось і цьогоріч у «зелену неділю» натрапила на народну пісню:

 «Прилетіла зозуленька

         З темного лісочку;

         Сіла, пала, заковала

         В зеленім садочку.

         Ой як вийшла Марусенька,

         В неї запитала:

         - Скажи мені, зозуленько,

         Довго буду в батька?

-         Будеш мила, Марусенько,

Сей день до вечора.

-         Бодай же ти, зозуленько.

Сім літ не ковала,

Що ти мені, молоденькій,

Правди не сказала».

                   Вирішала й собі погадати на судженого. Вдосвіта прокинулась (зозулі кують здебільшого на світанку)  з надією щастя запитати: «Зозулько, зозулечко, через скільки років вдруге вийду заміж?». Пташка була на диво щедра. Заповзяте «ку –ку» пролунало аж 18 разів. Зраділа, що ще стільки років життя. Доля ж моя ще десь блукає  борами.

Коментарі [ 2 ]