Високий Вал

Останнє оновлення 18:07 вівторок, 13 листопада

Укр Рус

Ігор Левенок

Журналіст

15.06.2009 14:36 Ігор Левенок

Хочете знати правдиву історію? Тоді ми прийдемо по вас…

Справді, важко не погодитися з тим, що історія – це політика, яка спрямована в минуле. Цей вислів і по сьогодні не дає спокою багатьом, через посіяне зерня сумніву, щодо адекватності історичної науки й взагалі існування її як такої. Також не секрет, що причиною нарікань на необ’єктивність історії завжди був той самий розтриклятий «людський фактор». Ще з часів Київської Русі повелося переписувати літописи відповідно до забаганок того чи іншого князя. Чи здивую я когось зараз, якщо скажу що з тих часів мало що змінилося? Навряд чи, адже дійсно людська свідомість - це поле, на якому дуже зручно працювати політикам. І найбільш поживний ґрунт - це історичні події. Бо якщо вони почнуть зараз говорити про економіку, про стан культури, науки, освіти, то кожен зможе їм закинути, м’яко кажучи, дуже багато неприємних речей. Тому вони переносять свою еквілібристику у історичну зону, в історичну площину - це вигідно. Тому що тут можна гратися речами, за які ти не несеш відповідальності...

 Скажу відверто, що для мислячих людей, котрі не звикли піддаватися на подібні маніпуляції, спроби недолугих політиканів, навчити тебе історії виглядають просто кумедно. Хоча б з огляду на те, що, в умовах демократії, не існує особливих проблем з тим щоб самотужки докопатися до істини стосовно якоїсь події з минулого. Зрештою, варто тільки підняти свою «п’яту точку» від дивану й попрацювати з джерелами. По завершенню дослідження, зробити власні висновки й радіти з цього!  

От тільки  якщо ці висновки, наприклад, розходяться з думкою про те що розпад Радянського Союзу був “геополітичною катастрофою”, то радіти раджу не дуже сильно та голосно. А ще, не дай Бог вам поділитися цією радістю з «братами нашими старшими».  Вони за це точно по голівці не погладять. В Росії - країні «суверенної демократії» за такі веселощі можна отримати направлення до певної установи  строком на 5 років з посиленим режимом та курсами «єдиномислення».

Написане вище, звичайно, містить долю сарказму, за який я, й надалі, перепрошую в своїх сусідів-росіян.  Зрештою ж, не всім так пощастило з «толерантністю в крові» як, за словами Володимира Путіна, росіянам.

Втім, сподіваюся що більшість-таки зрозуміла що йдеться все ж про якийсь факт. А ось, доречи, і він: «Президент Росії Дмитро Медведєв підписав указ про створення Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії. Комісію очолив керівник адміністрації президента Сергій Наришкін. До складу комісії увійшли чиновники президентської адміністрації, МЗС, ФСБ, Служби зовнішньої розвідки, Міністерства юстиції, Міністерства культури, Роснауки, Росархіву, депутати Держдуми (загалом 28 осіб)». Це повідомлення одного російського інформагентства.

Тепер діставайте кофейну гущу й зараз будемо гадати. Щоб дізнатися що ж ці можновладці вважатимуть за «спроби фальсифікації історії»... Жарт.

Звичайно, що в цьому випадку нам, скоріш за все, не знадобиться ні кофейна гуща, ні карти, ні, навіть, кров молодого теляти, обнесена тричі навколо найстарішого дуба на зорі, щоб стверджувати, що “спробами фальсифікації” новостворена комісія вважатиме геть усі історичні трактування, що хоч трішечки відрізняються від офіційної, кремлівської історичної концепції.

Цікаво, чи залишилися в Росії ще сміливці, які дозволяють собі писати по іншому історію? Якщо й залишилися, то це, думаю, не надовго, а отже комісії доведеться шукати «фальсифікаторів» в інших країнах пострадянського простору. Здогадайтеся в яких?

Зроблю підказку. В цій комісії мало істориків, зате є наш «улюблений» депутат Держдуми РФ Костянтин Затулін. Тепер вгадали?

Скажу більше того, згідно з новим законом, Росія зможе покарати «країни, які займаються державним історичним ревізіонізмом», видворенням їх послів, розривом дипломатичних відносин. Твердження, нібито радянська армія під час Другої світової війни здійснювала злочини буде каратися також згідно з новим законом. А Ющенку, після його заяв щодо злочинів комуністичної системи, взагалі зась туди потикатися, бо посадять. Мовляв бач який розумник знайшовся. Надумав собі наговорювати на Сталіна. А той, між іншим,  був “ефективним менеджером” і “найуспішнішим керівником СРСР, у період керівництва якого збільшилася територія країни, країна перемогла в найбільшій з воєн, здійснилися індустріалізація економіки і культурна революція”.

Якщо ж говорити серйозно, то, враховуючи придушення політичної опозиції в Росії, «єдиномисліє» в Державній Думі й на російському телебаченні, можна дійти висновку, що в цій державі намічаються загрозливі тенденції не тільки для сусідських країн, а й всього світу.

За останні роки при владі в Кремлі згуртувалися люди, які кровно зацікавлені в тому, щоб відтворити імперію. Це люди, що говорять про російську «суверенну» демократію і разом з тим шукають зовнішніх ворогів. Сучасна російська владна верхівка час від часу пускає пил в очі щодо необхідності розбудови «громадянського суспільства», проте їй в принципі не потрібен громадянин, котрий має свій голос і готовий об’єднуватися з однодумцями, бо такими громадянами важко маніпулювати.

Колись, в часи коли радянська імперія у серпні 1991 року розпалася, один із гарячих прихильників її відбудови Олександр Проханов на сторінках московського журналу «Страна и мир» (номер за березень-квітень 1992 року) заявив: «Важно, чтобы государство сохранилось, причем какие силы приведут к созданию этого государства, по существу действительно уже безразлично. Пускай даже фашизм будет, потому что если можно построить великое Русское государство ценой фашизма, я бы на это пошел. Фашизм можно будет преодолеть со временем – лишь бы было построено государство».

Думаєте багато супротивників цьому твердженню знайдеться в сучасній Росії?

 Хочеться на це сподіватися…

 

Ігор Левенок

 

Коментарі (3)

Випадковий перехожий | 2009-12-27 22:43

Шановний Ігоре! Як вчитель історіїї за фахом, Ви маєте знати, що історія завжди писалася,і пишеться на замовлення держави або правлячої верхівки. "Розтриклятий «людський фактор»" тут стосується також і діючого президента та його "помічників" у спільній важкій справі - розорення, грабунок народу, війна за власний гаманець, його повсякчасне поповнення. Ви, до речі, зверніть краще власну увагу на питання продажності голосів, політичної системи та так званих мітингувальників, що, нібито, вимагають справедливості та безкоштовно витрачають власний час та здоров`я . Мене надзвичайно дивує, що потім стверджується, що вони не копійки не отримали. А потім, ще й героями виявляються, як справжні борці за краще життя народу! Мені за Вас, таких, соромно... Не мало, зараз Вас таких "прес-секретарів"... І всі за краще життя дердави! Сумно...

Відповісти | З цитатою

Бондарев Олександр | 2009-06-16 10:17

Ігоре, ти правильно написав "історія – це політика, яка спрямована в минуле". Я б додав, що вона орієнтована на сучасність і виховує майбутнє. Шкода, що Україна не виготовляє свою історію з великими постаттями, подіями і міфами. Росія, в цьому, знаходиться далеко попереду України. А, шкода...

Відповісти | З цитатою

Василь Чепурний, "Сіверщина" | 2009-06-15 18:06

Ігоре, не ведися на хохляцькі правила: росіян треба писати так, як вонит себе називають. Тобто -- Алєксандр Проханов, Владімір Путін тощо. Ми ж не перекладаємо Джона на Івана, а П"єра на Петра?!

Відповісти | З цитатою

закритиДодати коментар: