01.11.2009 21:29 Владислав САВЕНОК

Новий жанр журналістики у Чернігові утверджується у своїх правах - скандальна. Її мета - знайти скандальну ситуацію і привабити увагу „несвіжим” душком з метою приниження людини, команди чи явища.

Це відпрацьований механізм реалізації впливу скандальними прийомами. Скандал – як спосіб подачі інформації: єхидні натяки - головні аргументи в суперечці. Витягування уже відомих та недоведених псевдофактів "некомпетентності", тупцювання навколо „гарячої" теми, яка може кинути тінь на „героя” матеріалу.

Тобто, у поданні інформації, а особливо „неупередженого” коментаря , „герой” ставиться в позицію „хлопчика для биття”.  Йому у вічі, наприклад, повторюються  всі скандальні  або абсурдні звинувачення на його адресу  типу : „ говорять, ви замовили вбивство”  або  „говорять, ви - найбільший хабарник у владі” чи просто натяками звинувачують -„вішають собак” та спонукають виправдовуватися.

Це є порушенням журналістської етики, коли за „героєм” матеріалу навіть не визнається відома вам презумпція, що є основним постулатом демократії .

У такій публікації досліджується не явище, не діяльність „героя”, а чутки про особисте життя, а також фізичні вади  та інші  особливості, які за загальноприйнятим стереотипом  можуть розглядатися, як негатив.

У скандальній журналістиці матеріал розвивається за сценарієм  байки  Крилова „Ты виноват уж тем, что хочется мне кушать».

Крім того, застосовуються відомі  скандальні прийоми. Наприклад „ червоний оселедець” – несвіжий, погано пахне, зате добре привалює „дичину”. Завдання одне – збити з дороги здорового глузду аби явищем  дезорієнтувати читача і нав’язати  „своє бачення”.

Або так званий „бараж” – літак висить над об‘єктом та кидає на нього тінь, знов-таки, відволікаючи від основного.

Втім, прийомів, відомих у західній журналістиці як зразки „жовтої” преси,  і прикладів  у чернігівській, включаючи всі ЗМІ та Інтернет (хіба  що окрім радіо), уже, на жаль, вдосталь.

[ Написати коментар ]