Високий Вал

Останнє оновлення 08:52 п'ятниця, 24 травня

Укр Рус

Людмила Івашко

заступник начальника державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області

23.03.2009 18:43 Людмила Івашко

Кринице, де води напиться?

Чи всі ми задумуємось над тим, що є місця на землі, де вода на вагу золота? Над тим якої якості вживаємо ми воду і, що на неї впливає? Що ми робимо для того, щоб економно і бережно ставитися до цього неоціненного природного скарбу? …А жаль, оскільки питання стало більш, ніж актуальним.

За даними Доповіді про людський розвиток, яка щорічно готується Програмою розвитку ООН, із 4,4 мільярдів людей країн, що розвиваються, майже три пятих живуть без належних санітарних умов, а третина – не має доступу до якісної питної води.

Швидке зменшення запасів питної води і погіршення її якості стало причиною оголошення Міжнародною конференцією з довкілля та розвитку ООН 22 березня Всесвітнім днем водних ресурсів (1992 р.).

Відзначаючи цей день, свідомі громадяни і, перш за все екологи, мають нагоду ще раз проаналізувати стан водних ресурсів, джерела їх забруднення, рівень раціонального використання та охорони їх, достатність проведених відповідних заходів, спрямованих на збереження тощо.

Забруднення водойм та нестача води, як життєво необхідного ресурсу, роблять суспільство вразливим, призводять до кризових ситуацій, а в деяких районах – до соціальних конфліктів. Сучасні прогнози свідчать, що протягом найближчого десятиріччя внаслідок негативного впливу господарської діяльності, нераціонального використання та неефективного управління водними ресурсами, проблеми, повязані з водою, значно загостряться. Небезпека водної глобальної кризи може стати реальною.

Що ж ми маємо на Україні? За запасами водних ресурсів Україна належить до маловодних країн. Головна водна артерія держави – річка Дніпро, яка постачає живлющу вологу у дві третини населених пунктів, або 35 мільйонам населення країни, на думку фахівців відповідає ІІІ – ІV класу якості («помірно забруднена»-«забруднена»), а то й ІV V («брудна»). Ще гірша ситуація з якістю води в Сіверському Донці, річках Приазов’я, окремих притоках Дністра і Західного Бугу та ін. Наявні очисні споруди, технології очищення і знезараження питної води не в змозі довести її хоча б до рівня показників безпеки. Технології водопідготовки, які в Україні використовуються, розраховані на доведення природної (вихідної) води до рівня питної лише в тому випадку, якщо вихідна відповідає вимогам І класу.

Ще третина населення України пє воду з місцевих джерел – криниць і неглибоких свердловин. У багатьох регіонах поверхневі джерела настільки забруднені, що брати з них воду для пиття просто небезпечно. Понад 1200 населених пунктів у південних областях України та АР Крим використовують привізну воду.

Нам з вами пощастило. Чернігівщина по запасам водних ресурсів є однією з найзабезпечених в Україні: 1570 великих, середніх та малих річок протікає її територією.

Але, при цьому в малі річки (7 тис. км із 8300 загальної мережі річок), внаслідок незадовільної роботи комплексів очисних споруд, перш за все підприємств комунального господарства та мясомолочної галузі, щорічно потрапляли значні обсяги недостатньо очищених стоків. За останні 3 роки шляхом проведення будівництва та реконструкції комплексів очисних споруд вдалося зменшити цей показник із 30 до 26,0 млн. куб. м., що є теж досить суттєвим.

Дані суб’єктів моніторингу довкілля області свідчать, що за індексом забруднення води (ІЗВ) якість води р. Десна відповідає 2-му класу («чиста»), вона ще спроможна своєю водністю розбавляти брудні стоки, що надходять з приток і самоочищатися.

Основне антропогенне навантаження припадає на середні та малі річки. Гідрохімічний стан їх в 2008 році не покращився. Найбільше потерпають притоки Десни річки Білоус, Стрижень, Борзенка. За ІЗВ якість води річок Стрижень та Борзенка відповідає 3-му класу («помірно забруднена») а Білоус - 4-му класу («забруднена»).

Це наслідки незадовільної роботи комплексів очисних споруд КП «Чернігівводоканал», КП «Бахмач-водсервіс», ТОВ «Бахмач-м’ясо», «Новгород-Сіверський сирзавод».

Протягом 2008 року постійне перевищення встановлених нормативів граничнодопустимих скидів забруднюючих речовин спостерігалось на комплексах очисних споруд 11 підприємств області, а нестабільно працювали очисні споруди 9 водокористувачів.

Таким чином, маючи значні обсяги поверхневих водних ресурсів в області, внаслідок своєї господарської діяльності ми скидаємо в них достатні обсяги брудних стоків, для втрати водоймами, перш за все, малими річками, здатності до самоочищення. Щоб виправити цю ситуацію необхідно вкласти суттєві кошти в ремонт та реконструкцію комплексів очисних споруд.

Не менш важливою проблемою, вирішення якої сприяло б збереженню водності і чистоти поверхневих водних об’єктів є проведення робіт по розробці проектів землеустрою щодо винесення прибережних захисних смуг (ПЗС) річок в натуру (на місцевості). Встановлення їх передбачено Водним Кодексом України, і їхня мета - виконувати роль буферної зони - захищати від засмічення, замулення, пересихання. Але ж багато хто з нас може навести приклади забудови прибережних захисних смуг річок, фактів розорювання до урізу води, використання під розміщення відходів тощо. Це все негативно впливає на гідрологічний стан водойм. Узаконення 25, 50, 100 метрової ширини прибережних захисних смуг водойм унеможливило б порушення господарської діяльності в їх межах. Для проведення таких робі в області потрібно більше 4 млн. грн..

На даний час розроблення проектів по визначенню ПЗС водойм, розташованих в населених пунктах, носить епізодичний характер і проводиться, в основному при відведенні земельних ділянок водного фонду (ставків) для рибогосподарських потреб.

До Мінприроди України Держуправлінням направлені запити про виділення коштів з Державного фонду ОНПС в 2009 році на складання проектів землеустрою щодо встановлення розмірів та меж ПЗС вздовж р. Смолянка на та р. Турчанка. На винесення ПЗС р. Стрижень в м. Чернігові обласним фондом ОНПС передбачено виділити в 2009 році 172 тис. грн.. Хотілося б щоб і органи місцевої влади відчували б значимість цієї та інших проблем і також виділяли кошти на їх вирішення.

Впливає на якість джерел питної води, перш за все в сільській місцевості, і стан підземних водоносних горизонтів. Потенційною загрозою їх забруднення є недіючі артезіанські свердловини – прямі відкриті шляхи забруднення підземних вод. На даний час 556 свердловин із 4136 потребують проведення санітарно-ліквідаційного тампонажу. 287 з них – безгосподарні. Щоб вирішити цю проблему необхідно більше 4,5 млн.грн. В минулому році

Проведено тампонаж 153 артсвердловин, із них 112 за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Крім вищеназваних чинників негативного впливу на стан водних ресурсів в області можна ще назвати необлаштовані, відповідно до законодавства, сміттєзвалища і полігони твердих побутових відходів, склади із забороненими і непридатними до використання пестицидами тощо.

Отож, мешканці Чернігівщини повинні все-таки цікавитися чинниками негативного впливу на їх джерела питної води, проявляти громадську активність по організації їх ліквідації і перевіряти якість води, яку вони п’ють в лабораторіях санепідемстанцій. Це стосується головним чином мешканців сільських населених пунктів, в яких відсутнє централізоване водопостачання.

Думаю, що вже давно настав той час, коли необхідно змінити споживацьке, недбайливе ставлення до води на раціональне, бережливе. Оскільки повністю очистити забруднену воду, а тим більше дуже забруднену не вдається навіть із допомогою найсучасніших очисних технологій, то в країнах, які прийнято називати цивілізованими, думають насамперед про те, як не забруднювати водних джерел.

За прогнозами фахівців, у 2010 році дві третини населення планети відчуватиме дефіцит питної води. Сьогодні кажуть що головним ресурсом планети є не нафта, а вода. То ж давайте про неї піклуватися вже сьогодні.

 

Коментарі (1)

жителі смт.Березна 26чол.. | 2010-07-06 12:57

Шановна Людмила Григорівна!Це дуже приємно, що Ви піклуєтесь за природу.Зберегти природу-це значить
зберегти життя людей на Землі.В смт.Берзна ділки
з м.Чернігова додумались на місці колишнього
маслозаводу вул.Авіації,що знаходиться в населеному пункті відкрити забій худоби та свиней просто на подвірї,
що сильно впливає на екологію та здоровя жителів які мешкають біля цього свинарника.День і ніч ревуть сзвинні,гудуть газові горілки якими смалять
поросят,страшний вонізм,душно від згареного газу.
Неможливо відкрити вікна чи вийти на вулицю. Курирує це та забезпечує поголівям пан мер Чернігова Соколов.Просять вас жителі вулиць-Авіації,Польової,Конституції,Пушкіна які мешкають
навколо цього свинарника допоможіть нам.Забороніть їм забивіати худобу на подвірї.

Відповісти | З цитатою

закритиДодати коментар: