«Якщо природа зміниться на стільки,
що стане заперечувати суть виду
«людина розумна», ніщо її не врятує
від долі динозавра»
М.Ф. Реймерс
22 квітня – день, який за рішенням ООН вся екологічно свідома громадськість відзначає, як Всесвітній День Землі.
День унікальної планети, яка завдяки тому, що знаходиться на вдалій відстані від Сонця, має сприятливий клімат, різноманітні життєвонеобхідні природні багатства, які декілька мільярдів років тому забезпечили умови для зародження і розвитку життя на Землі.
Людина протягом всієї історії розвитку цивілізації користується природними багатствами, але на превеликий жаль поклала в основу свого користування ідею панування над природою, споживацького до неї відношення, а не розумного співіснування.
Сьогодні людство, за допомогою сучасних технологій споживає значно більше, ніж природа може продукувати, утворює таку кількість відходів, яку вже часто не спроможне знешкодити.
Своєю господарською діяльністю ми, створили проблеми глобального характеру і від того самі надзвичайно стривожені, а саме тими змінами, що відбуваються на планеті - потеплінням клімату. Як наслідок – збільшенням кількості стихійних лих, підтоплення значних територій, розширенням площі пустель.
Руйнуванням озоновоного шару. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) кожен втрачений відсоток озону на планеті спричиняє 150 тисяч додаткових випадків сліпоти через захворювання на катаракту, на 2,6% збільшує число ракових захворювань на шкіру.
Появою кислотних дощів. Причиною їх виникнення є діоксиди сірки й азоту, які утворюються при спалюванні палива (вугілля, мазуту). Атмосферні опади, які містять розчини сірчаної та азотної кислот згубно впливають на все живе на землі.
Накопиченням в грунтах токсичних відходів, важких металів та пестицидів. За даними ВООЗ пестицидами, які накопичилися в грунтах, в продуктах харчування, повітрі, воді, отруюється 500тисяч людей в рік, з них близько 5 тисяч – із смертельними випадками.
У зв'язку з деградацією природного середовища щорічно щезає 10-15 тис. видів біологічних організмів.
Забрудненням радіонуклідами. Внаслідок аварії на Чорнобильській атомній станції 1986 року радіонуклідами було забруднено значну територію земної поверхні, зокрема 8,7% території України.
Забрудненням світового океану, нещадними вирубками лісів…Проблеми, проблеми… І всі створені нами - людьми.
Перелік глобальних екологічних проблем був обговорений представниками 178 країн у 1992 році на Міжнародній конференції з розвитку довкілля в Ріо-де-Жанейро, наслідком чого було прийняття «Порядку денного на 21 століття». Документ зобов»язував всі країни розвивати економіку у відповідності до принципів сталого розвитку. Такого розвитку суспільства, відповідно до якого ми повинні у сфері природокористування «так задовольняти свої потреби у природних ресурсах, щоб не ставити під загрозу можливості задовольняти свої потреби майбутніми поколіннями».
Не дивлячись на те, що з часу прийняття «Порядку денного на 21 століття» пройшло 15 років, за які відбулась конференція «Ріо+5», Всесвітній саміт сталого розвитку в Йоганнесбурзі (2002р.), де підбивалися підсумки зробленого державами на виконання «Порядку денного на 21 століття» (як виявилося практично нічого), в 2003 році в Києві пройшла Міжнародна конференція Міністрів охорони навколишнього природного середовища Європи, мало, що змінилося в природокористуванні. Суть сталого (збалансованого) розвитку економіки мало ще зрозуміла в Україні як органам виконавчої влади, так і місцевого самоврядування і, відповідно - громадськості. Фінансування вирішення екологічних проблем продовжується здійснюватися далеко не за першочерговим принципом. А проблеми все накопичуються.
Як наслідок - в області необхідно біля 18 млн. грн. для того щоб однозначно вирішити питання знищення заборонених і непридатних до використання пестицидів, які зберігаються більше, ніж в 200 місцях (904т.), більше 250 тонн з них в незадовільних умовах і є джерелами забруднення об'єктів довкілля.
Не один мільйон гривень необхідно вкласти в будівництво чи реконструкцію комплексів очисних споруд підприємств, щоб припинити щорічне надходження в малі річки області мільйони куб. м. недостатньо очищених стоків (в 2008р. - більше 26), а відповідно - і їх деградацію, втрату здатності до самоочищення.
Більше 4 млн. грн. необхідно для санітарно - ліквідаційного тампонажу недіючих артезіанських свердловин – прямих відкритих джерел забруднення підземних водоносних горизонтів, стільки ж - на винесення прибережних захисних смуг річок в натуру, щоб припинити порушення господарської діяльності в них (забудову, розорювання, засмічення), врешті - решт необхідно захистити річки та водойми від замулення, пересихання та засмічення.
А скільки коштів необхідно на реконструкцію каналізаційних мереж, щоб припинити періодичне забруднення довкілля, а для приведення сміттєзвалищ твердих побутових відходів до вимог законодавства? А відновлення родючості наших грунтів, проведення вапнування, гіпсування скільки потребує коштів? А насадження лісів на деградованих земля? Питання, питання, питання.
Завдати шкоду природі надзвичайно легко - просто не забрати з собою сміття з відпочинку на природі чи на пляжі, або поставити автомобіль на газон. Чи зрубати дерево, при цьому жодного не посадивши за все життя.
А скільки ж сил та коштів необхідно для того щоб її оздоровити?!
То ж думаймо, чи хочемо ми уникнути долі динозавра?
Коментарі (1)
Реал | 2009-08-02 00:30
А чи дає користь ваша служба екології?
Відповісти | З цитатою
закритиДодати коментар: