07.11.2009 19:36 Олександр ВОЛОЩУК

Ми живемо в країні неляканих ідіотів. Тому що сучасна Україна і здоровий глузд – речі несумісні.
Останньою краплею, яка переповнила відому чашу і змусила про це написати, стала істерія загальнодержавного масштабу навколо свинячого, або ж «каліфорнійського» грипу. Країна про це тільки і говорить, забувши геть про все інше!

Так і хочеться сказати: «Люди, схаменіться! Ви самі собі намалювали чорта, а тепер жахаєтесь його». У нас що, раніше не було епідемій грипу? Від нього не вмирали люди?

Особисто я чудово розумію, що епідемія грипу в її нинішніх масштабах нахлинула на країну наче тихоокеанське цунамі з однієї причини – вона комусь вигідна. Кому? Тим найголовнішим ідіотам, які при владі. Навіщо? Щоб мати вплив на інших ідіотів, які звикли вірите в усе те, що влада каже. Я дивуюсь нашим людям, дивуюсь їхній довірливості і сліпій вірі в чужі слова, дивуюсь їхній неспроможності тверезо і розсудливо дивитися на звичайні речі. Радянського Союзу вже мало не двадцять років як немає, а «совків» - хоч греблю ними гати...

Якщо всерйоз ставитись до всього, що пропонує сучасний національний інформаційний простір, то взагалі складається враження, що українці – це нація хворих людей. Кожного дня по кілька десятків разів до населення країни по радіо звертаються медичні «фахівці», «експерти» і «консультанти», які переконують, що «саме ці ліки» є найкращими, і що вони обов’язково мають бути в кожній родині. І мало хто розуміє, що насправді це - велика рекламна кампанія з продажу дорогих ліків, які переважній більшості «пересічних» просто не по кишені (не розуміють, бо ж ціни не називаються). Снідаючи або вечеряючи вдома на кухні і слухаючи такі «медичні поради», у мене інколи з’являється бажання жбурнути чимось важким у радіоприймач (при всій моїй флегматичності). Зупиняє лише розуміння того, що приймач ні в чому не винний. А телевізор не дивлюся вже років з десять. Принципово. Бо там суцільний бруд і «порожняк».

Я абсолютно здорова людина і не боюся жодних хвороб. Ніколи не звертаюсь до лікарів, ніколи не приймав і не прийматиму ніяких ліків. Мої лікарі – це незасмічена цивілізацією природа, яку, на щастя, ще можна знайти, здоровий спосіб життя і оптимістичне його сприйняття. І я ніколи не начеплю марлеву пов’язку, навіть якщо хтось дуже компетентний буде настійливо радити це зробити.

А ще я дуже поважаю Михайла Задорнова. За те, що він уміє показати, якими дурними ми є. Сьогоднішня істерично-грипозна Україна стала б благодатною нивою для його творчості.

[ Написати коментар ]