Високий Вал

Последнее обновление 14:29 четверг, 23 мая

Укр Рус

Петр АНТОНЕНКО

журналіст

28.12.2013 12:11 Петр АНТОНЕНКО

Журналістська солідарність і проституція

     Днями я був на акції протесту журналістів Чернігова у зв`язку з побиттям київської журналістки і активістки Майдану Тетяни Чорновол. Це був пікет обласної міліції, на який зібралися десятки журналістів преси, радіо і телебачення.

    Я зараз не про дискусії стосовно того дійсно зухвалого злочину проти журналістки, жінки, матері двох малих дітей. Не буду обговорювати версії, які були озвучені буквально одразу після злочину. Версія опозиції   — це злочин влади, яка цим хоче залякати Майдан. Версія влади — це злочин і провокація опозиції, яка прагне, звернувши все на владу, підігрівати протестні настрої людей. Можна було б висловити банальне судження, що, мовляв, істину встановить слідство і суд. Але чи багато людей вірять у це?
      Зараз  говорю і не про те, що цей злочин став крайнім проявом небезпечного явища в суспільстві: втягування журналістів, засобів інформації в брудні політичні «розборки». Медіа не можуть бути деполітизовані, хоча б тому, що політикою є все, починаючи з цін у магазині. Але департизуватися медіа можуть і повинні. Звичайні, тобто загально-суспільні медіа, яких у нас переважна більшість. Для партизації є партійні медіа, їм за статусом велено бути партійними. І то вже їхня, точніше,їхніх партій,  проблема, що ці партійні газети такі ж убогі, як і їхні партії.
   Втягування медіа, журналістів у політичний бруд — це окрема і дуже складна тема. Її треба обговорити окремо. Зараз я про інше, простіше.- чи є наші ЗМІ засобами масової ІНФОРМАЦІЇ? 
    Отже, на тому пікетуванні журналісти і політики виголошували цілком правильні промови про свободу слова, лунали гнівні тиради про гонителів цієї свободи, вимоги покарати винних, вимоги відставки міністра внутрішніх справ  Захарченка, як мінімум — за бездіяльність у захисті журналістів, а найбільше — за участь міліції у  придушенні акцій протесту громадян.
   Все правильно. Ось тільки як можна було, наприклад, ставитися до правильних слів і гнівних тирад журналіста одного з мас-медіа, коли справжній господар цього медіа, а відтак і хазяїн цього та інших холопів-журналістів,  двічі провалив у Верховній Раді голосування за відставку того ж таки Захарченка. Перший раз — коли 3 грудня голосувалося питання про відставку всього уряду, а значить, і цього міністра. Другий раз — коли буквально за кілька днів до побиття журналістки голосувалося питання про відставку вже персонально цього  міліцейського міністра. Ну як би  могло оте медіа не те що критикувати свого хазяїна за такі голосування, а взагалі просто повідомити про  їх  результати.
    Втім, що питати з цьогть медіа? Як можна ставитися до гнівних  тирад журналістів,  знаючи,  що з  близько півсотні газет, що реально виходять в області, лише лічені видання повідомили про такі голосування. Ну, як, скажіть, можуть нещасні райгазети, що виходять в округах чотирьох депутатів.-мажоритарників області, котрі  провалили голосування 3 грудня, повідомити щось подібне? Або про те, що за відставку міністра не голосували ВСІ мажоритарники, окрім Валерія Дубіля.
   Те ж саме запитання і до політичних партій опозиції, представники яких виголошували такі ж  правильні тиради про «відставку міністра» на акції під міліцією 25 грудня. Це через 22 дні після отого голосування в Раді. За ці три з лишком тижні ці так звані опозиційні так звані партії не спромоглися виготовити бодай простенькі листівки про оте голосування, щоб роздавати людям на убогому чернігівському «євромайдані».  Старий добрий, перевірений демократичними силами ще понад 20 років тому метод  листівок. Один партійний керівник побідкався, що для цього  треба мати «фінансовий і людський ресурс».  Правильно, треба. Пачка паперу коштує 18 гривень. Але якщо у десятка  опозиційних партій, парламентських і поза ним, не набереться гуртом по дві гривні з кожної, то не треба затівати революцій, ні Євро, ні інших. А щодо людського ресурсу? Будь-який школяр за 5 звилин витягне з інтернету і роздрукує ось таку простеньку листівочку, яку потім зостається лише розмножити на ксероксі. Чи, може, ¸у революціонерів нема і ксероксів чи  копійок на копіювання? Скоріше, нема вміння будь-що робити, що взагалі є трагедією України, цього суспільства нездар. Ось, для прикладу,  така проста листівочка — текст.
                  
                    Х т о   я к   г о л о с у в а в з а в і д с т а в к у У р я д у?
   Голосування депутатів Верховної Ради України   від мажоритарних округів Чернігівщини 3 грудня 2013 року по питанню відставки Кабінету Міністрів:
                               Голосували ЗА відставку Уряду:
Валерій ДУБІЛЬ , виборчий округ 205 (Чернігів).
Олег ЛЯШКО , в.о 208 (Бахмацький, Борзнянський, Куликівський, Менський, Талалаївський райони, частина Ічнянського району).
                     НЕ ГОЛОСУВАЛИ ЗА ВІДСТАВКУ УРЯДУ:
Владислав АТРОШЕНКО , в.о. 206 (частина Новозаводського району Чернігова, Ріпкинський, Чернігівський райони ).
Ігор РИБАКОВ, в.о. 207 (Городнянський, Коропський, Корюківський, Новгород-Сіверський, Семенівський, Сосницький, Щорський райони).
Іван КУРОВСЬКИЙ, в.о. 209 ( Ніжин, Варвинський, Ніжинський, Носівський, Срібнянський райони, частина Ічнянського району).
Микола РУДЬКОВСЬКИЙ, в.о.210 (Прилуки, Бобровицький, Козелецький, Прилуцький райони ).
       Хто як голосував  з мажоритарників за відставку міністра внутрішніх справ Захарченка?
    Верховна Рада не підтримала подання Президенту про необхідність звільнення міністра внутрішніх справ В.Захарченка за кривавий розгін мирної демонстрації. "За" проголосували лише 104 депутати.
    Від Чернігівщини підтримав подання, голосував ЗА  Валерій ДУБІЛЬ ("Батьківщина").
      НЕ ПРОГОЛОСУВАЛИ ЗА ВІДСТАВКУ МІНІСТРА ЗАХАРЧЕНКА :
Владислав АТРОШЕНКО (не голосував). Микола РУДЬКОВСЬКИЙ, Іван КУРОВСЬКИЙ, Олег ЛЯШКО,  гор РИБАКОВ — (були відсутні на голосуванні).
 
     Хочу підкреслити: йдеться про суспільно важливу інформацію, яку мас-медіа і партії зобов`язані донести до громадян області, — як саме голосують депутати парламенту держави, обрані громадянами Чернігівщини. І ось замість цього —  банальні причитання на мітингах і пікетах.
    Звичайно, важко тут звинувачувати лише самих журналістів, хіба що у лицемірстві. Говорити треба про структуру наших медіа, про те, хто ними володіє і як використовує, знову ж таки у вузькополітичних, точніше партійних цілях.
    А взагалі  журналістику називають другою за древністю професією. Пригадую, колись читав навіть книгу одного, здається, американського автора «Вторая древнейшая профессия».  Так от злі язики говорять, що ця наша професія надто багато запозичила у своєї попередниці — найдревнішої професії, відомо, якої. Тобто, була найдревніша професія, а тоді комусь же треба було її описати, ось і з`явилася друга, наша. І набралася чимало у попередниці, бо більше ж професій не було.
    Чи ж варто дивуватися, що прояви найдревнішої професії переходять і загалом у суспільне життя.  Повіїзація іноді охоплює все суспільство. Ось аналіз, за скільки продалася-віддалася Україна, підписавши недавні угоди в Москві. Цитую економіста Володимира Дубровського, його статтю «Сором і страх» («Українська правда», 21.12.2013). В оригіналі, бо автор написав так, щоб було доступне і «неукраїноговорящим» українцям, їм це буде особливо цікаво.
    «В любом случае, происшедшее – стыдно. Если уместно говорить высокие слова типа "Родина - Мать" (такой пафос, кажется, особо любят избиратели ПР?), то, выходит, наша общая родина-мать - проститутка? Во всех языках "твоя мать – проститутка" - одно из самых страшных ругательств. За такое унижение, кавказцы и мусульмане вообще убить могут. Гадко себя чувствовать "с курвы сыном". Причем, не просто проститутка, а дешевая.
    Считаем: 27 млрд. кубов газа на 130 долл. разницы - 3.51 млрд. долл. Можно, конечно, посчитать от 40 млрд. кубов – получится все 5, но это некорректно, поскольку Фирташ и так покупает газ по льготной цене. Минус лишние 600 млн. переплаты за российский кредит по сравнению с МВФ - 2.9. Округлим для верности до трех "ярдов", или меньше 2% ВВП - рост за один, причем неудачный, год. Опять же, если даже множить на 40 млрд. кубов, то есть с запасом – от силы 3%. Для одного человека это, конечно, невообразимая сумма, существенная даже если для "олигарха".
    Можно не сомневаться, что именно им большая часть этого бабла и перепадет. Но в расчете на всю страну - это где-то 550 грн. на человека в год. Продать суверенитет и будущее за такую мелочь? Участникам "анти-майдана" и то больше платят! Не знаю расценки путан, но подозреваю, что это порядка одного раза, или одного часа, как они там считают. Только нас за эти деньги будут "иметь" весь год, столько раз, сколько захотят.»
 

Комментарии (2)

Автор | 2013-12-30 11:22

Пане Сергію, згоден, краще було б написати "з цього ЗМІ". Не смію заперечувати доброму знавцеві європейських мов. З приємністю згадую наш Чернігівський медіа-клуб другої половини 90-х, який ми з Вами і разом з колегами створювали. Була гарне спілкування, коли наша професія ще не була так повіїзована.

Ответить | С цитатой

Сергій Колесник | 2013-12-29 12:38

З Новим роком і Різдвом Христовим, пан Петро!
Одне маленьке зауваження щодо латинських запозичень:
medium (однина)- засіб, важень, середовище
media (множина)- засоби, важелі, середовища
Не можна писати: "Втім, що питати з цьогть медіа?"
Хай щастить у новому році!

Ответить | С цитатой

закрытьДобавить комментарий: