Високий Вал

Последнее обновление 12:03 четверг, 13 марта

Укр Рус

Петр АНТОНЕНКО

журналіст

23.08.2012 22:54 Петр АНТОНЕНКО

Маски скинуто

     Підписання одіозного мовного закону Ківалова—Колесніченка—Литвина—Януковича викликало,окрім іншого, й дивну реакцію з боку тих, хто начебто ж вболіває за нашу державну мову. Як то кажуть, ні сіло, ні впало, дехто мало не всю вину за з`яву цього новітнього валуєвсько-емського указу приписав…групі представників інтелігенції, яка напередодні підписання закону Януковичем мала з ним зустріч у Криму. До цих людей  радикалами  вже озвучено таку претензію: чого це Драч, Мовчан, Жулинський та інші учасники зустрічі  не заблокували підписання цього закону? Треба було, мовляв, мало не взяти Президента за барки, виставити йому суворий ультиматум, а вони, наївні, повірили, що Янукович — у глибоких сумнівах  щодо закону і таки його не підпише.

  До таких гучноголосих мудрагелів можна б пред`явити контрпретензію:  чого ж  це вони два з половиною роки тому «не заблокували» прихід до влади відверто антиукраїнських сил в особі Януковича і його команди?  Напевно ж, одні з  теперішніх крикунів голосували за самого Януковича, інші за декоративних кандидатів, виставлених  регіоналами, треті  стали «противсіхами» або зовсім не прийшли на вибори, на радість  мастакам виборчих фальсифікацій.   

    Весь цей лемент дещо нагадує модні в останні тижні нападки на об`єднану опозицію, які викликають лише  велике задоволення у влади.  Ура-патріоти пред’являють опозиції претензії, що та, значить, не змогла «заблокувати» ухвалення цього закону в залі парламенту.  Найпростіше відповів на це один з лідерів опозиції Анатолій Гриценко, ще в день так званого «голосування» в Раді: всі ті «блокування» і «ламання мікрофонів» — просто ігри. Ну, поламали мікрофона Мартинюкові, він спокійно протяг «голосування» з крісла Литвина. Заблокували трибуну — Мартинюк всядеться в залі у крісло котрогось з депутатів і проведе голосування звідти, і так же було, пригадайте, при приведенні до присяги омбудсмена. Врешті, зазначив Гриценко, якщо заблокуємо двері і вікна парламенту, то так звана правляча коаліція збереться на Банковій і проголосує що завгодно в Адміністрації Президента (філією якої вона і є  -  можна додати).   

    Так що питання в іншому, в тому, яка це Верховна Рада. І стократ права Юлія Тимошенко, як би хто до неї не ставився, яка заявила: треба просто негайно переобрати цю Раду на осінніх виборах і новому парламенту тут же скасувати  одіозний мовний закон.

    А якщо хтось ставить на чільне місце саме мовне питання, що цілком логічно, то  ухвалення і підписання цього мовного закону владою означає не що інше, як оголошенняч війни народові. А війну доводиться приймати. навіть якщо ти б її не хотів.Тому радикалам краще б заявити:  цей закон - остання крапля, після цього залишається одне - йти на вибори і міняти на них цю владу. Але про вибори, справжні вибори,  схоже, всі вже потроху забувають,  як це не парадоксально звучить.

     Зустріч же  представників інтелігенції з Януковичем у Криму викликала нападки  й з іншого флангу, від відвертих україножерів. Вони розродилися заявою на адресу Президента, в якій дорікнули йому, що то зовсім не та інтелігенція, з якою йому треба щось обговорювати. Точніше, окрім цієї інтелігенції є й інша, яка палко підтримує скандальний мовний закон.

   Хочеться одразу погодитися з тим, що інтелігенція є різна. Є, наприклад, народна артистка України, котра йде на вибори  другим номером у списку партії регіоналів, що готова запродати і народ, і Україну. Є всякі…

    Але час назвати поіменно цю компанію, що  виступила недавно зі  зверненням до Президента. На чолі списку йдуть відомі україножери. Це журналіст Олександр Чаленко,це,  звісно ж, Олесь Бузина,  Володимир Корнілов -  директор Української філії Московського  Інституту країн СНД. Нещодавно цей заклад отримав державний статус,  що відтепер  у нашій столиці діє російська   пропагандистська установа на кошти держбюджету Росії. А ще —  політологи Ростислав Іщенко і Олег Бондаренко, композитор Володимир Бистряков, письменник Михайло Загребельний. Нарешті Мирослава Бердник, журналіст і блогер, давно помічена в проросійських зібраннях. Так, це донька Олеся Бердника, письменника, дисидента, політв’язня, який стільки зазнав від комуно-російського режиму,  і прихильником якого раптом стала його донька. Взагалі-то, як бачимо, інтелігенція досить сумнівного ґатунку, але, як то кажуть, чим багаті…   

    Це зібрання цікаве хіба тим, що холопи інколи вимелюють язиками те, про що пан волів би промовчати. Так от, ця публіка відверто нагадала Януковичу, хто він є у мовному і загалом національному плані. І навіть  дорікнула йому  за зустріч у Криму (цитую звернення до Президента  в оригіналі, на ріднішій цим інтелігентам мові): «Почему же при обсуждении языкового закона Вы удостаиваете вниманием лишь одну точку зрения?» І далі  «Мы, представители интеллигенции Украины, обращаемся к Вам с призывом встретиться не только с теми, кто является однозначным противником официального двуязычия в этой стране, но и со сторонниками этой идеи, благодаря которой Вы, собственно, и стали Президентом».  Ось так прямо й нагадали Януковичу, що він, власне,  став президентом,  не в останню чергу завдяки підтримуваній ним ідеї «двоязичія», 

  Далі ще пряміше: «Помните, господин Президент, что Вы и Ваша партия обещали своим гражданам на протяжении пяти избирательных кампаний подряд! Напомним, что речь шла и, насколько мы понимаем, уже идет в ходе предвыборной кампании нынешнего года, о равном государственном статусе для украинского и русского языков! Потому в нашей среде вызывают удивление какие-то колебания и даже возражения, высказываемые членами Вашей команды по поводу половинчатого языкового закона, который лишь в незначительной степени приближает общество к поставленной Вами же цели.»

   І правда, нащо вона, ота «половинчастість», якісь хитання? Обіцяли двоязичіє — виконуйте. А то ще імітуєте якісь сумніви щодо одіозного закону. Може, він дійсно недостатньо «двоязичний»? Тоді треба негайно ж, у вересні, внести до нього потрібні зміни.

     Ось так палкі прихильники влади  мимоволі зривають з неї ж маски.

    А дехто зриває маски з самого себе. Наприклад, Віктор Медведчук, цей релікт кучмізму, який раптом  виринув з політичного нафталіну і вже більше року  розкошує  на величезній кількості  недешевої вуличної агітації, проповідуючи якийсь «Український вибір».  Якщо комусь цей «вибір» видається  затуманеним та абстрактним, то Медведчук вніс ясність. Він так прокоментував новопідписаний  мовний закон, що, напевно, викликав невдоволення у своїх внутрішніх і зовнішніх хазяїв —ну, нащо ж так відверто?  Цитую:

    «Віктор Медведчук: Двомовність як факт встановлено законом.

... І той факт, що тепер російська мова має законодавчо закріплений статус,   важливий крок в напрямі надання йому статусу державної». І далі : «Громадський рух «Український вибір» буде продовжувати займатися просвітницькою роботою в суспільстві, присвяченій ролі і місцю російської мови в Україні…Саме освічене і толерантне ставлення до мови, якою говорять десятки мільйонів українців, стане основою для того, щоб російська мова отримала зафіксований в Конституції Україні статус державної».

   Просто, цинічно і відверто:  російській мові треба надати статус другої державної і закріпити це в Конституції України. А фактично вже й зараз, згідно з Медведчуком, двомовність встановлена новоприйнятим законом.  Маски «радєтєлєй» за мови національних меншин можна вже скинути…

 

 

 

Комментарии (14)

Ghisulal | 2012-11-01 07:56

A milloin thanks for posting this information.

Ответить | С цитатой

Danice | 2012-10-31 04:57

It was dark when I woke. This is a ray of ssunhnie.

Ответить | С цитатой

Норман | 2012-08-31 15:08

Вся біда від фальсифікацій на виборах, товаришу Антоненко, і від згоди знею вашої компанії.

Ответить | С цитатой

Експерт | 2012-08-24 09:17

Яка у біса двомовність?
Ніхто цієї публіки не збирається використовувати українську мову взагалі.
Мід опривабливим толерантнимі тому цинічним гаслом двомовності стоіть відверта нахабна агресивна цросійська одномовність з центром у Кремлі і придушення всіього українського з зародку.
Якщо Росія і Україна рівноправні жержави, чому в Росії ставлення до українців і всього українськогоабсолютно асіметрічне?
Бо вони українців сприймають як гній для розбудови їх імперії.

Ответить | С цитатой

закрытьДобавить комментарий: