21.07.2009 11:34 Сергей СТУК

Дзвінок. Їх чимало за день.

Зі мною (особисто, по імені) зажадали спілкування. Жіночим голосом. Причому якимось збудженим.

Що ж, хочете говорити – говоріть, це я. Свобода слова у нас.

Але виявилося, що жадають на стільки говорити, як почути якийсь звіт. «На каком соновании...» я поставив її фото на сайт? «Есть ли разрешение...» на те оної дами.

Чомусь я вже мав знати, про яку публікацію йдеться. Ще до того, як мені назвали принаймні її тему - ДТП. Яке саме, я теж вже мав знати. Мабуть з того боку телефонної мережі вважали що я за життя зняв лиш один репортаж ДТП.

Але цікавіше інше.

Я знаю, по чьей просьбе... !

Виявилося, що вона знає, на чиє прохання ті фотографії оприлюднено на сайті.

На питання, хто ж це, мене запевнили, що розкажуть «в другом месте».

Після цього дива логіки дама повернулася до питання про її «разрешение» публікувати її фото. Тобто, в даному разі, фотографії чернігівської вулиці за присутності її на такій. Питання повторювалося збуджено швидко і суворим тоном.

Очевидно, дама очікувала відповіді «ні».

Але – ні. «Командовать парадом буду я!» ©

- А зачем ваше разрешение?

- Ах так!!!

Трубку на тому кінці дроту поклали.

Якраз у той момент поруч знаходився фотокореспондент зі стажем напевно у кількадесят років Віктор Кошмал. Ділюся ситуацією.

- Наивные люди!

Знайомство

Мова йшла про репортаж «Пом'ялись ВАЗ і VW. ФОТО».

Ніяких портретних знімків там і близько не валялось. Жінку на тих фото ще треба пошукати. А щоб запам’ятати, не знавши – майже нереально.

Напевно, збуджена дама вважає, що для публікації фоторепортажу події на вулиці Чернігова на сайті, спеціалізованому на новинах Чернігова, потрібно ловити всіх хто міг потрапити в кадр і питати дозволів.

Що ж... За такої реакції не гріх познайомитися поближче.

На місці події камера зафіксувала одну-єдину жінку. На фото вище – саме вона.

Перш ніж права качати...

Подібні обурення – не новина. Щоправда, раніше про це говорили хіба що в коментарях до публікацій та читачі не зовсім дорослі.

Заяви в такому дусі телефоном, та ще й від дорослої людини, чути доводиться вперше.

Опис цієї неадекватності частково навіяний також враженням від публікації «Медіа-збочення» Петра Антоненка.

Про статті законів говорити не буду – у тих хто це читає є інтернет.

Дивує «логіка». Коли даму на вулиці бачили сотні людей, це її схоже не турбувало. Коли могли побачити кількасот на сайті... Що тут почалося!

«Не проходите мимо» ©

Фоторепортаж виконаний так же, як і десятки інших репортажів пригод на вулицях міста.

Їду з фестивалю Коровель-2009. Бачу ДТП. Знімаю. Їду далі. Все.

Чиїсь прохання, дозволи на розміщення – МАЯЧНЯ

[ Написать комментарий ]