22.11.2008 17:38 Павел ПУЩЕНКО
Шанування жертв Голодомору одна з традицій, що народжується в наш час. Скільки б спекуляцій не було довкола цієї теми, очевидним є необхідність вшанування мільйонів жертв.
В якій формі це вшанування буде відбуватися визначається сьогодні.
Вже традиційними стають панахиди, запалення лампадок, хвилина мовчання. Цього року започаткували читання імен невинно убієнних українців.
В Чернігові віддати данину жертвам Голодомору о 15 годині 22 листопада зібралися біля П’ятницької церкви представники влади, зібрали (зігнали) ліцеїстів з прапорами, виконавчі служби міської, обласної рад, адміністрації.
Пересічних (тут краще сказати непересічних) чернігівців, що з власної волі прийшли на захід було не багато: в основному старші люди.
Панахиду відслужив єпископ КП Іларіон.
Весь під час панахиди падав дощ. Коли краплі потрапляли на розжарену лампадку краплі шипіли та миттєво випаровувались. В цьому було щось символічне – вода зникала як життя українців в голодних 32 -33.
Повертаючись додому до болю в очах видивлявся у темні вікна будинків: чи не горить бува де червоний вогник за душами земляків. Але дуже рідко у вікнах чернігівців мерехтіло полум’я свічки.
Традиція тільки приживається, ще не увійшла до свідомості.
Але я вірю, що настане час коли в кожному віконці українця в річницю Голодомору горітиме поминальна лампадка.
Вічна пам’ять
закрытьДобавить комментарий: