14.01.2012 17:36 Сергей СТУК

Хтось під статтею "Собаки гризуть жінок. ВІДЕО" залишив коментар з рецептом отрути для безпритульних собак. 

Поткнутися в коментарі псофіли не ризикнули. Куди вже їм з нашою-то ситуацією на вулицях... Але склавши руки теж не сиділи. Як мені стало відомо, надійшло підкилимне прохання ті коментарі з "рецептом" видалити. 

Псофіли взагалі через зсуви сихіки ненавидять людей. Вони за собаку людину з лайном з'їдять. Тож затикати комусь рота - це така дрібничка...  

"Рецепт" від невідомого я зкопіював у блоги на одному "дружньому сайті". 

Реакція - наступний блог був відром помиїв в мій бік від якоїсь дівчинки. На моє чемне запитання "А як інакше людина у місті фактично без служби відлову реально може звільнити свій двір від псів?" надійшов ще черпак помиїв з приміткою: ще щось напишеш - забаню! Хто б сумнівався, що конструктивної відповіді від неадеквата не буде.

У підсумку: 
- на "Високому Валі" коментарі з "рецептом" залишилися;
- на "Городє" мій запис у блогах з "рецептом" зник. 

Псофіли "рєшілі вопгос"! 

А, сам рецепт...
Він був взятий звідси: "Уничтожение бродячих собак"
Нічого особливо таємного там нема і пошуки в інтернеті за цією темою все одно приведуть до нього. Просто обурила реакція неадекватів-псоіфілів.

P.S. Щодо термінології: не треба плутати псофілів і зоофілів. Зоофіли люблять тварин. А псофіли - безпритульних псів, які під виглядом чупакабри рвуть і баранів, і кіз, і кролів, а котів - так взагалі без ліку. І до людей іноді доходять... Тобто про любов до тварин у випадку із псофілами не йдеться.

Комментарии [ 3 ]

05.01.2012 14:40 Сергей СТУК

Такий вигляд мають стрічки новин поважних, здавалося б, видань. В будь-який час дня чи ночі останні півроку… чи скільки там Юлія Гргян-Капітельман відпочиває у готельних номерах СІЗО чи колоній?

З 25 заголовків – 7 про Юлечку.

А з 5 виділених червоним НЕ про Юлю – лише один.

14:05 Дим без вогню буває – біля «колонії Тимошенко»
13:54 У Горлівці наркотики продавав майор міліції
13:47 Завтра в Україні - дощова погода
13:35 Податкову у Херсонській області очолив Страшний
13:29 Януковичу подарували фігурку янгола
13:24 Під колонію, де сидить Тимошенко, з'їхалися асенізатори і пожежні служби
13:18 Міліція перегородила підступи до Качанівської колонії
13:05 Німецька газета: Янукович веде подвійну гру
13:01 Янукович-молодший зібрався підняти українське кіно
12:48 Міліціонера, якого судили за смерть студента Індила, підвищили до капітана
12:47 Єврокомісія запропонує країнам ЄС збільшити пенсійний вік
12:38 Під вікна Тимошенко прибула делегація з Києва 
12:28 15-річна дівчина наклала на себе руки через нерозділене кохання 
12:25 Відзавтра білорусам не можна відвідувати іноземні сайти 
12:05 Маршрутка зіткнулася з Мерседесом і ВАЗом: троє людей - в лікарні 
11:55 Пасажир потяга «Харків - Москва» заховав мільйон у матрац
11:41 Головну різдвяну ялинку Брюсселя демонтували через сильний вітер
11:16 У Луганську дитина загинула, застрягши між прутами балконних грат
11:14 Уночі до Тимошенко приходила СЕС
11:05 У «Батьківщині» рішення Харківського суду назвали маразмом
10:51 Колесніков: «Олімпійський» вийде на самоокупність через два роки
10:41 У Чернігові підняли квартплату – на 40-60%
10:18 Суд заборонив встановлювати намети біля колонії, де сидить Тимошенко
10:06 Ротвейлер загриз дитину - проти господаря порушили справу
09:55 Бекешкіна прогнозує «бунт на кораблі» за рік до президентських виборів

Тобто в новинах – або про Юлю, або про трупи!
Маячні та істерія.

Або, в крайньому разі, якийсь плювок із заходу в нашого през… тобто «проффесора». Та він мені самому огидний, але якого біса мені підсовують на совочку те, що хтось-там (навіть не офіційні державні діячі!) на заході блюванув про нашого народно обраного «гаранта»?

Чи може французам підсовують, хто що в Україні брякне про Саркозі? Чи англійцям їх найпопулярніші інтернет-виданя підсовують те, що десь на сході, далі за Польщею, брякнули про їхнього Блее-е-е-ра?

А скільки новин з тих 25-ти присвячені Юлечці? Можливо, ще більше, ніж заголовків. 

Наприклад, воплі так званих «правозахисників» про нестерпні умови тримання і цілодобове освітлення в готельному номері Качанівської колонії, де тримають Юлечку. А пару років тому хтось з того ж таки «правозахисного» кодла несамовито у Чернігові репетував, що десь у СІЗО, бачте, електрику на ніч вимикають. 
Тобто самі собі протирічать! Вони такі, ті самозвані «правозахиснички»… Не права захищати вони мають на меті, а нескінченний лемент, на який даватимуть гранти, роздмухування такої-ось дебільної істерії.

Комментарии [ 27 ]

26.12.2011 16:44 Сергей СТУК

Мережа McDolben's (не знаю, чи правильно написав) та інші забігайловки-ригалівки нервово палять осторонь, слідкуючи за падінням своїх акцій з душком маргарину й перепаленої олії. "Міфіна" разом з "ролетами" та інші "дешисраки" марно намагаються розпродати хоча б залишки, перш ніж здати заводи на металобрухт...

А все тому, що в Україні винайдено власний рецепт фаст-фуду.

Він натуральний.
Він містить всього лиш чотири натуральні компоненти.
Його треба лиш всипати у воду й розмішати.
І він готується вдвічі швидше, ніж "Міфіна".

Все... Мережа McDolben's може реалізувати свії стратегічний ресурс - нерухомість. Він їм більше непотрібен.

Український винахід не дає ні ожиріння, ні навіть засолювання мозку ароматизаторами з розпушувачами.

Чотири компоненти. І півлітра. Півлітра води.

"Високий Вал" має ексклюзивне відео одного з польових випробувань нового унікального продукту.

Ось він, вбивця огидного фастфуду:

На даний час триває робота над поєднанням усіх компонентів однієї порції в одній упаковці, після чого новий продукт буде повністю готовий до виходу на ринок. І тоді фаст-фуду - повний звіздець...

Комментарии [ 2 ]

24.01.2011 14:28 Сергей СТУК

Ієрей Алєксандр Лєдовой (на фото поруч) в інтерв’ю порталу «Православие и мир» в якості настоятеля намету-бомжатника під стінами храму св. вмч. Катерини відверто і неодноразово просив фінансування з боку Російської Федерації.

«Я прошу всех людей, кого я знаю: помогайте, собирайте средства, потому что надо все восстанавливать, обращаюсь к Российской Федерации, чтобы, кто может, помогал», - слізно просив він.

Про це 13 січня повідомляв "Високий Вал".

Прохання попа Московської церкви, схоже, не пройшли даром.

Сьогодні на Головпоштамті був помічений Лєдовой з паспортом. Він окупував віконце "Прийом та оплата переказів".

(Ідентифікація Лєдового по фейсу була проведена без афішування цієї дії і застосування фототехніки.)

Комментарии [ 13 ]

14.01.2011 18:48 Сергей СТУК

Перш за все – прохання НЕ запускати ВІДРАЗУ відео.

Спробуйте спершу вгадати, чиї це слова.

Підказка: це уривок промови кандидата в депутати перед виборцями. Може це хтось з палких демократів 90-х років? (Деякі «демаскуючі» прізвища і вислови видалені.)

Отже, промова:

… между депутатами и избирателями существуют некоторые своеобразные, я бы сказал, довольно странные отношения.

Пока идут выборы, депутаты заигрывают с избирателями, лебезят перед ними, клянутся в верности, дают кучу всяких обещаний. Выходит, что зависимость депутатов от избирателей полная.

Как только выборы состоялись и кандидаты превратились в депутатов, – отношения меняются в корне. Вместо зависимости депутатов от избирателей, получается полная их независимость На протяжении 4-х или 5-ти лет, т.е. вплоть до новых выборов, депутат чувствует себя совершенно свободным, независимым от народа, от своих избирателей.

Он может перейти из одного лагеря в другой, он может свернуть с правильной дороги на неправильную, он может даже запутаться в некоторых махинациях не совсем потребного характера, он может кувыркаться, как ему угодно, – он независим.

Можно ли считать такие отношения нормальными? Ни в коем случае ...

Это обстоятельство учла наша Конституция и она провела закон, в силу которого избиратели имеют право досрочно отозвать своих депутатов, если они начинают финтить, если они свёртывают с дороги, если они забывают о своей зависимости от народа, от избирателей.  

Мой совет, совет кандидата в депутаты своим избирателям, помнить об этом праве избирателей, – о праве досрочного отзыва депутатов, следить за своими депутатами, контролировать их и, ежели они вздумают свернуть с правильной дороги, смахнуть их с плеч, потребовать назначения новых выборов. Правительство обязано назначить новые выборы. Мой совет – помнить об этом законе и использовать его при случае.

Избиратели, народ должны требовать от своих депутатов, чтобы они оставались на высоте своих задач, чтобы они в своей работе не спускались до уровня политических обывателей, …, чтобы они были также мудры и неторопливы при решении сложных вопросов, где нужна всесторонняя ориентация и всесторонний учет всех плюсов и минусов, … чтобы они были также правдивы и честны… Чтобы они также любили свой народ…

Можем ли мы сказать, что все кандидаты в депутаты являются именно такого рода деятелями? Я бы этого не сказал. Всякие бывают люди на свете, всякие бывают деятели на свете. Есть люди, о которых не скажешь, кто он такой, то ли он хорош, то ли он плох, то ли мужественен, то ли трусоват, то ли он за народ до конца, то ли он...

Есть такие люди и есть такие деятели. Они имеются и у нас… Сами знаете… семья не без урода.

Я не могу сказать с полной уверенностью, что среди кандидатов в депутаты (я очень извиняюсь перед ними, конечно) и среди наших деятелей не имеется людей, которые напоминают скорее всего политических обывателей, которые напоминают по своему характеру, по своей физиономии людей такого типа, о которых говорится в народе: «ни богу свечка, ни черту кочерга».

Я бы хотел, ... чтобы вы влияли систематически на своих депутатов... Функции избирателей не кончаются выборами. Они продолжаются на весь период существования Верховного Совета данного созыва.

Я уже говорил о законе, дающем право избирателям на досрочный отзыв своих депутатов, если они сворачивают с правильной дороги. Стало быть, обязанность и право избирателей состоят том, чтобы они всё время держали под контролем своих депутатов и чтобы они внушали им ни в коем случае не спускаться до уровня политических обывателей, чтобы они – избиратели – внушали своим депутатам…

Таков... мои второй совет вам, совет кандидата в депутаты своим избирателям.

Повний текст цієї промови можна прочитати ТУТ.

Комментарии [ 14 ]

17.12.2010 22:01 Сергей СТУК

Пару днів тому, не було ще й 8 ранку, як довелося спостерігати цього... ледь не написав "чоловіка"... Що власне сталося, розібрав вже при перегляді сирого матеріалу. Підозрюю, що таке "піке" не минуло без наслідків для цієї жертви власної дурості...

Заодно спробував погратися з відеомонтажем, який виходить за рамки нарізки/зклеювання фрагментів.

Хто винен - двірник?

У зв'язку з цим ефектним "піке" виникає одне запитання.

З п'яним, який втратив можливість пересуватися на двох, картина зрозуміла. Але кожен може виконати таке "піке" навіть у цілком тверезому стані. Дитина. Жінка. Проштрикнути ребром легені... ХТО за це відповідатиме - за ту відполіровану кригу безпосередньо перед виходом з будинку?

Як кажуть у Чернігові - "Картошин слушает, да ест!" Кожна зима для нього - несподіванка. Те, що перший сніг тане, а потім ця жижа підмерзає на всю зиму - це він за 4 роки "на посту" або не вивчив, або начхав на це (потрібне підкреслити).

Втім, Картошин - картошиним, але є ж у місті той, хто начебто "відповідає за все". Не тільки за сотні зламаних кісток на тротуарах, а й за продану/роздану "потрібним людям" землю, і за звалище, і за каналізаційні колектори, і т.д. і и.п. 

Ех, влучно пожартував тут недавно пан Трегубенко: "До тих, хто зібрався виїздити з України - будь ласка, утримайтесь там від голосування під час виборів, інакше вам знову доведеться кудись тікати."

"Психоаналізи"

Деякі коментатори вже робили сміливі у своїй фантазії припущення, чому я послідовно виступаю проти алкогольної жижи в її різних видах. (А коментатори на "ВВ" - ого-го! От хоча би Николай та иван - пишуть завжди зі смаком і цікаво.) Яких тільки припущень не було! І начебто у мене особисто проблеми з цим були... Все те - дурниці.

Та питання в іншому: у нас що, настільки забиті голови насадженим через "зомбоящик" способом життя, що не можна здогадатися про причину справжню?

Ні, я не кажу про окремих осіб. П'яні бійки, нещасні випадки, матеріальні збитки - все це лише дрібниці. Особисті чи сімейні. Вони швидко настають і минають теж швидко. Але ж є наслідки, які повільніше приходять, проявляються у зовсім інших маштабах і "самі по собі" вже не усуваються.

Комментарии [ 7 ]

06.12.2010 21:20 Сергей СТУК

Сьогодні засідала Громадська рада з питань гласності та свободи слова. Розглядали, серед іншого, один гнівний телефонний дзвінок. А в роботі цієї ради якось так виходить, що розглядає вона звинувачення без власне звинуваченого. Принаймні це стосується звинувачень на адресу моєї скромної особи.

Так вже було з розглядом претензій до мене від працівника Чернігівської міськради Людмили Дмитренко. Раді піднесли мене як хама, що неадекватно зреагував і грубо відмовив на прохання жінки. А рада й розглянула, не запитавши ні слова у звинуваченого "хама". Так би й "прокотила" помста на сторінках комунальної газети, якби та випадково (!) до рук не потрапила.

Відносно сьогоднішнього питання знову ж таки доводиться "махати кулаками" вже після "бійки".

Наскільки можна було зрозуміти з новини про дзвінок, закиди були такі:
- "образи на адресу Анни Романової" в коментарях;
- необхідність, на думку Анни Романової, звільнити з роботи "мразь" і "нічтожество" (тобто мене);
- те що "кривдник підписується своєю посадою".

Останнє пояснюється дуже просто. Після того як деякий час я підписувався іменем, вирішив підписуватися саме посадою з огляду на те що далеко не всі читачі постійні і звісно ще менше тих, хто цікавиться іменами працівників редакції. Що ж до позиціонування мене як кривдника, то навіть не знаю, що конкретно малося на увазі. Втім, не бачу потреби відмовлятися від жодного слова.

Щодо звільнень і кадрів взагалі (бо це конкретне "побажання" не варто коментувати), то у досвідчених людей є думка: щоб мати досвідченого слюсаря, його треба виховувати на практиці в колективі три роки. З управлінськими кадрами строк такої практики напевно має бути ще більшим. У нас же не те що заступники міського голови, а навіть міністри працюють по року-два і ми ще жаліємося "на кухні", що погано живемо... За такі строки навіть в роботу нема сенсу "вникати".

Що ж до характеру і, так би мовити, "негативної спрямованості" коментарів, то як на мене, це цілком зрозуміле і навіть очікуване явище.

Причин тому кілька. Наприклад, на жителів Чернігова цілеспрямовано виливався огидно-солодкий ура-піар про "Лучший Город в Мире".

При цьому, по-перше, зворотній зв'язок у вгляді коментарів, принаймні на "Високому Валі", був унеможливлений. І, звісно ж, відсутній він як явище у звичайній паперовій газеті. А управління (воно являє собою передачу інформації і навпаки) без зворотнього зв'язку приречене на тупик чи прірву, як наприклад авто зі сліпим водієм.

А по-друге, між рядків того "ура-піару" читалося інше повідомлення жителям міста - те саме "нічтожество", яким мене нагородила новий заступник з гуманітарних питань. Люди не люблять, коли применшують їх оцінку власного інтелектуального рівня. Звісно, коли наші читачі отримали можливість, ОТЕ все, що накопичилося, вилилося у зворотньому напрямку.

Хоча головна причина негативу в коментарях мабуть інша. Саме вона, здається, звучала неодноразово в тих коментарях.

І, нарешті, щодо коментування та образ.
Власне образи та нецензурщина модерується (хоч це і пост-модерація) у робочий час, який міг би піти на щось більш корисне. Те, що залишається, іноді й після перегляду "по діагоналі" - більш-менш пристойно висловлені виключно суб'єктивні думки читачів. Саме читачів. Тому що нікому в редакції нема ні сенсу, ні бажання, ні часу займатися такими дурницями, як "мочити" когось у коментарях. Та й взагалі кого-небудь "мочити".

Особисто я при нагоді і можливості із задоволенням займуся більш глобальними питаннями. Наприклад, вартість грошей, яка розбомбила наше виробництво і особливо сільське господарство. Або безструктурне управління, наприклад за допомогою релігій і зокрема наша політична "возня" з різними "православними". Алкогольний геноцид... Тем вистачає.

Хоча, звісно, ніяк не пройдеш просто так мимо, наприклад, школи, якій уготована ліквідація і будівництво на місці того, що мало бути спортмайданчиком для учнів. І чомусь мені здається, що будуть ще такі випадки, коли мимо не пройти...

P.S. При більш детальному розгляді Громадської ради закрадаються підозри у її "громадському" характері. Положення про цю раду затверджували наші любі депутати. У самій раді серед 17 членів щонайменше сім - абсолютно провладні члени: депутати сьогоднішні і вчорашні, редактори бюджетних ЗМІ. Можливо не варто було й перейматися так сильно її "розглядами" без надання слова звинуваченим?

На фото: Тетяна БОЙКО, голова Громадської ради
з питань гласності та свободи слова під час засідання 6 грудня
(Фото: Віктор КОШМАЛ)

Комментарии [ 21 ]

07.11.2010 16:09 Сергей СТУК

Запитання "Лікарня чи супермаркет?", що колись у 2008 році постало у заголовку статті на "Високому Валі", вже явно не актуальне. І навіть ніякі журналістські розслідування з цього приводу не потрібні. Достатньо "проникнути" і провести невеличку розвідку.

Супермаркет і є. Просто є своя специфіка. Полягає вона в тому, що навідміну від супермаркету звичайного тут "функціональні частини" рознесені як мінімум у просторі, а то й бува, що в часі. Ага, і ще дещо зі специфіки: товари тут вибираєте не Ви, а за Вас. Сервіс!

У році 2001, не те щоб близькому і не те щоб далекому, можна було з розумінням ставитися до необхідності купувати ліки. Особливо громадянину, донедавна таки працездатному. Ліки, які потрібні тобі.

Проте всі ж ми розуміємо, що час іде, чиновництво і медкерівництво багатшає, а разом з цим і бажання не стоять на місці - вимагають все більших прибутків. Та й гріх, всрешті-решт, не запустити власний "бізнес", бажано монопольний, маючи сяку-таку можливість.

БІЗНЕС

У кожній поліклініці на перших поверхах - аптекИ. Наприклад, у третій - аж три. Чом би й ні - зручно все ж таки. Не відходячи, так би мовити, від каси... тобто не відходячи від шоку, отриманого в кабінеті, тут же і затаритися.

Але то - поліклініки. Потоки народу - бувай здоров! (Там і дійсно треба мати міцне здоров'я, аби пробиватся по регістратурах та чергах.)

Цікаві аптеки інші - у лікарнях. І теж не по одній! Наприклад, не в такій вже й великій міській лікарні №1 - аж дві. Звідки ж там виторг? Не торкаючись "цінової політики", його можна пояснити вищезгаданим вибором товару за Вас.

Наприклад, я так і не зрозумів, навіщо мені у список покупок було внесено ампули "Адреналін внутрішньосердечно". Це напевно для тих, хто присмерті? Або для чого мені у листопаді вписали придбати засіб від алергії, про ознаки якої я сказав, що вони спостерігаються у... червні! До того ж начебто і з потрібного Вам підберуть таке і стільки, що за один вхід до аптеки залишати будете по кілька сотень.

Втім, порахувавши у коридорі відділення рекламні плакати цього протиалергійного, стає зрозумілим: усе це "жжж" неспроста. Їх три. Конкретно цього препарату. А також у коридорі розклеєно ще + 15 (!) рекламних плакатів інших препаратів та фармацевтичних фірм. Іноді під заголовком "Санбюлетень":

Ось Вам і ще одна ознака торгівельного закладу. Нічим не прихована. А всяка ж реклама вішається на рекламні носії не задарма?

Ну а що вже казати про те, що ліки медперсонал здає назад до аптеки? Без чеку. Коментарі потрібні? Навряд чи. Ну а якщо потрібен свідок - то він є. Бо ж не соромляться!

ВХІДНА ПЛАТА

До специфіки лікарень-супермаркетів на даному етапі слід віднести вхідну плату. Специфіка суто лікарняних супермаркетів. В інших Вас зазивають увійти даром - тільки купуйте. Тут - призначають плату: стільки-то.

Правда, на чеку не пишуть що це плата за вхід. Пишуть: "благодійний внесок". За що ця плата - невідомо. Ліки купуються окремо. Утримання закладу, зарплата персоналу - бюджетна...

Обладнання? Ооо... Все обладнання, виявлене шпигуном (мною) - таке собі old-school soviet-style. На все це обладнання заробили свого часу ті кілька дідів 60-70 років, помічених на лікуванні тут же. А саму будівлю лікарні напевно ще їх батьки конфіскували у 1917 році у панів.

А якщо не стану благодійником? Що, пішов геть? Чи до суду (хто доживе)?

ГРОШЕЙ НЕМА?

Брехлі про якісь нестачі коштів, панове чинуші - це вже не смішно. Податкові органи регулярно хваляться перевиконаннями планів зборів до бюджетів. Лиш на кілька відсотків, але регулярно. Кажуть, ось ми навіть під час кризи встигаємо!

17.02.2010 - Податківці Чернігова перевиконали плани січня 2010 року
04.09.2009 - Плани по податках у Чернігові перевиконуються попри кризу
21.07.2009 - Податківці Чернігова плани перевиконують. І ніяких криз!

Народ, судячи з вищеописаної тенденції, підводиться до повністю платної медицини. еге ж? При чому платити включно й за розвалені тумбочки в палатах і радянські прибори в кабінетах. Мабуть давно зписані і стоять замість поцуплених нових?

Чомусь я впевнений, що продай ми "пепелаци" всіх депутатів, придбані "на зарплати", разом з "пепелацами" головних лікарів і гендиректорів аптечних мереж, разом з джипом Lexus держномер СВ4444АВ - вистачить лікарням на все про все. А якщо пошерстити по нерухомості та "заначкам" наших "слуг народу", то вистачить і на освіту, і на тротуари, і можливо навіть на тролейбусний парк.

Навряд чи хтось у цій установі буде слухати про "нема грошей" від "клієнта"... Три місяці нема зарплати від бариги? Чи не платять з наповненого успішно бюджету? Пенсіонер, який будував комунізм? Не колише!

ШАРИКОВИ

Парадний вхід - тут не ступала нога людини:

... і вхід робочий:

Так і напрошується цитата з "Собачого серця": "Где-нибудь у Карла Маркса сказано, что второй подъезд дома на Пречистенке нужно забить досками, а ходить кругом, вокруг, через черный вход?" Напевно сучасні шарикови рефлекторно шукають прохід по собі...

P.S. До речі, в якості сервісу, не характерного для супермаркетів, у столовці лікарні пропонують подумати про вічність (див. найперше фото). Чи це така іронія щодо виданого раціону?

Комментарии [ 8 ]

30.09.2010 22:10 Сергей СТУК

Частенько при перегляді робіт якої-небуть фотовиставки чи інших продуктів "графічної творчості" виникають запитання на зразок "а що цим хотів сказати автор?" або навіть "а що тут такого, щоб виставляти на огляд?"

Багато таких запитань - чи не до кожного "шедевру" - виникало при перегляді робіт цьогорічної виставки "ручної" фотографії.

Таке враження, що автори компенсують відсутність фотомайстерності зйомкою якого-небуть урода з цигаркою або, даруйте, голої баби. Начебто зображення подібних об'єктів автоматично роблять шедевр з аркуша фотопаперу.

Якщо у 2009 році на виставці "ручної" фотографії було щось схоже на документальне фото, фото архітектури і т.п., то цьогорічна "творчість"... Одного разу в пошуках ілюстрацій до новин наштовхнувся на таку "творчість", що навіть не втримався від розгромної репліки.

Так, на "ЧернігівФотоФест" дійсно можна побачити, як було колись, з якими недоліками друкували фотографії наші предки. Хоча для цього можна дістати і свої сімейні фото 60-річної давнини. До того ж надруковані вони якісніше.

За панами фотохудожниками також нерідко можна помітити недоречний "фотошопний максималізм", коли кінцевий результат вже важко класифікувати як фотознімок. Це вже продукт не для фото- , а для виставки можливостей комп'ютерної графіки. А в чому "фішка" робити з кольорової фотографі чорно-білу? Це теж автоматично відносить її до числа фотошедеврів? :)

Що ж, своє - воно завжди краще. Принаймні тому, що повністю зрозуміле. Того самого "тупого" запитання не може бути за визначенням.

Звісно, якщо не намагатися видати за потужний шедевр з надглибокою думкою яке-небуть... сміття. Як, наприклад, на представлених нижче кілької своїх роботах саме у стилі, описаному вище

1. Кантрі-композиція "Тапак на дароге":

2. Композиція на тему депозитів "Gone with the wind":

3. Двомірна композиція "Чорне, біле, червоне":

Комментарии [ 8 ]

31.07.2010 10:50 Сергей СТУК

Минулої суботи, 24 липня, в очікуванні замовлення довелося пройтися по базару, відомому також як "центральний ринок". Мене там здорово повеселили. Цінами, звісно, а чим же ще? А, ще мабуть нахабством.

Проходячи між рядів, бачу однакові вентилятори у всіх торгашів... тобто у підприємців. Це такі собі дешеві шматки пластику - диво кетойського вентиляторобудування.

В одного з бариг (ну, тобто підприємців) на вентиляторі красується цінник. Перша цифра вказує на кількість очей у покупця, а дві наступні - на їх вигляд під час милування ціною. Тобто - дві сотні, 200.

Йду далі у потоці народу, який шукає або потрібні речі, або нагоду витратити гроші. Десь попереду чути короткий діалог:

- По чьом вєнтілятори?
- Двєсті пятдєсят.

Тут я вже не витримав і посміявся не про себе, а вголос. Мужик, що йшов переді мною, озирнувся, поділився враженнями і теж посміявся.

Ні, мені самому вентилятор вже не потрібен. Як казав один кіногерой, "Мне за державу обидно". А вентилятор - ось він стоїть, дме. Такий же шмат пластику з Китаю. Хоча після перевірки власними руками якості зборки справно служить. Придбаний 23 липня 2007 року за 86,33 грн.

Зі спортивного інтересу, з цікавості перевірив інфляцію за всі чотири роки, навіть врахувавши інфляцію за весь цілий 2007 рік і прогнозовану на весь 2010 рік. Вийшло, що максимум, з натяжкою, ці пристрої мали б коштувати до 140 гривень.

Їх реальну ціну можна пошукати, але... будь-кому очевидно, що це - копійчаний китайський пластик.

До чого це я?

А до того, що не треба, товариші "підприємці", потім плакатися, що вас утискають і щимлять, вводять податки і збори, і навіть (о, жах!) "дістають"! Що ж ви, нічого не виробляючи, потім водите по майдану козу, яку бачили хіба що з вікна свого джипа?

І не треба потім ображатися, що ваші мітинги і крокодилячі сльози якось "не зовсім правильно" висвітлюють на місцевих сайтах.

Комментарии [ 6 ]