Високий Вал

Останнє оновлення 19:51 середа, 2 жовтня

Укр Рус

Анна РОМАНОВА

Голова об'єднання "Громадська думка"

27.07.2008 00:26 Анна РОМАНОВА

Особенности национального капитализма...Или еще раз о торговле.



Подекуди, заходячи в магазини міста, дивуєшся, наскільки ще непрофесійно, без зайвих лестощів, а іноді навіть по-хамські продавці обслуговують покупців. Начебто і дефіциту нема, і пропозиція іноді перевищує попит…Але…Часом, нажаль, наштовхуєшся на таке: «Мужчина, Вам, что повылазило? Там же ценник висит. Там все написано!», - буквально того тижня почула ці огидні слова на адресу чоловіка похилого віку, який запитав ціну на товар. Чи варто розповідати, що я відразу пішла з цього магазину в інший…

Виходить такий собі капіталізм з рисами постсовєтської ментальності: полички ломляться від продукції, усюди конкуренти, а при цьому обслуговування клигає на обидві ноги..

Доведено, що людина згідна платити на 15% більше, за умов бездоганного обслуговування. А бездоганне обслуговування – це всього-на-всього людяне та зацікавлене відношення до кожного клієнта. Таке відношення, як до найбажанішого гостя. Які ж причини того, що чернігівські підприємці нехтують такою величезною конкурентною перевагою, як якість обслуговування, тим самим позбавляючи себе частини прибутків?

Насамперед, це:

1. Менталітет самих покупців. У випадку хамського відношення до чоловіка, про який я згадала вище, сам покупець ніяк не відреагував на слова молодої продавщиці, наче не помітив їх. Мабуть, таке відношення для багатьох людей похилого віку – норма. Нажаль…Об’єднання «Громадська думка» нещодавно проводило опитування, щоб визначити магазини, де на думку мешканців Чернігова, найкраща якість обслуговування. Виявилося, що третина респондентів ніколи раніше не замислювалися над тим, де як обслуговують.

2. Непрофесіоналізм керівництва. Багато сучасних недалекоглядних бізнесменів просто не хочуть вкладати гроші у навчання торгівельного персоналу. Адже не розуміють користі від цього. Їм можна лише поспівчувати, бо ситуація з якістю обслуговування вже зовсім скоро виправиться. По-перше, через десять років люди, які народились за часів ринкових відносин досягнуть платежездатного віку (їм буде десь по тридцять), а вони вже будуть більш вимогливі, бо не зазнали у житті часів дефіциту. По-друге, чернігівці все частіше будуть відвідувати західні країни, з можливістю потім порівняти рівень обслуговування, а отже, вимагати більшого.

3. Відсутність кадрів. Нажаль, професія продавця нині залишається не в фаворі. Під час дослідження «Громадською думкою» профорієнтації випускників чернігівських торгівельних технікумів (комерційного та кооперативного) виявилося, що продавцями хочуть працювати лише чверть студентів. Керівництво цих навчальних закладів подекуди не проводить ніякої роботи з підняття мотивації роботи продавцем. Отже, таку мотивуючу складову повинні взяти на себе самі підприємці. Якщо, вони, звичайно зацікавлені в професійних кадрах…

Ось на такі роздуми мене спонукав День торгівлі. З яким я і поздоровляю усіх працівників цієї сфери!

Бажаю наснаги, професіоналізму та процвітання! І пам’ятайте, що левова частина прибутків залежить від відношення до ПОКУПЦІВ.


 

Коментарі (3)

Operator | 2008-07-30 10:57

Анна Романова

рома

З останнім не згоден. Покупців у магазинах цікавить насамперед ціна та відстань, яку треба подолати з торбою. А від хамства у нас дійсно вже склався такий собі імунітет. Хоча зауваження зрнобити може й не завадило б у конкретному випадку.

Відповісти | З цитатою

Анна Романова | 2008-07-28 14:10

рома

Цілком з Вами згодна. Але так поступають лише надалекоглядні бізнесмени. Вони таким нехтувальним відношенням до своїх працівників дуже скоро отримають дві проблеми:
1. Нестачу кваліфікованого персоналу (всі більш менш нормальні працівники знайдуть собі більш людяного работодавця)
2. Недоотримання прибутку (покупці будуть обирати ті магазини, де їх обслуговують приязні, усміхнені продавці, а не голодні та злі люди)

Відповісти | З цитатою

рома | 2008-07-28 09:42

про какое хорошее отношение может идти речь, если зарплаты у этих продавцов настолько минимальные что они кроме как про существование в депресии ни о чем и думать не могут... а работодатель не то что бы не хочет вложить деньги в своего работника а на нем и зарабатывает... так как многие знают что у нас политика у работодателя следующая - "заработать на недоплатах своим работникам"

Відповісти | З цитатою

закритиДодати коментар:

Найголовніше