Дивні, знаєте, якість ці західні українці. В середу минулого тижня Львівщину накрив найбільший за останні часи буревій. Позривало дахи, знеструмило купу будинків …і найтрагічніше – загинуло 5 чоловік. Такої негоди львів’яни ще, мабуть не бачили. Але, коли на ліквідацію наслідків негоди приїхала Тимошенко (є в наших посадовців така звичка їздити туди, де щось вибухне, обвалиться, знесе…), то замість того, щоб бідкатися на свої нещастя, прості люди плескали в долоні від радості, що приїхала ЮЛЯ, що можна її побачити, доторкнутися, а якщо пощастить, то і поцілувати прем’єрку. Можна було б подумати, що це було штучно розіграно перед телекамерами, такий собі піар крок.
Але коли побачив ці кадри, як народ любить Юлю, подумалось, що це не постановка на камеру, а реалії особливостей «західників».
Згадалися враження кількарічної давнини. Тоді, влітку 2005 році ми, вчорашні активісти «Помаранчевої революції», учасники «ПОРИ» разом вирішили піднятися на Говерлу. Туди ж мав туди прибути і виборений Президент Ющенко. Пригадую, як мене вразило з яким натхненням, блиском та вірою в очах на Говерлу йшли натовпи людей: старі, малі, жінки всі дерлися вгору щоб лишень побачити «народного Президента». Особливо запам’ятався старий гуцул, що ніс на найвищу точку України торт в формі підкови – подарунок Ющенку.
І коли ми вже зобачивши грозу, що насувалася, почали спускатися вниз з гори всі зустрічні питали: «Невже ми не встигли на Ющенка?, Він що вже поїхав? – «Та ні», - відповідали ми, - «Просто ми не хочемо потрапити під зливу?». Тоді вже дивувались «західняки»: «Як ви не дочекались Ющенка?» - обурювались вони.
Треба сказати, що того разу це масове паломничество обернулося трагедією. Гроза була страшною. На маківку Говерли влучила блискавка, загинули люди. Дороги від дощу перетворилися потоки замуленої води. Нам молоді було достатньо важко добиратися вниз в таких умовах, я не знаю як ті старенькі та малеча взагалі спустились з гори.
Тоді вони вірили в месію Ющенка, тепер вони так само вірять Тимошенко. Здається центральна та східна Україна більш критична до політиків, в нас нема такого наївного зачарування та віри в «доброго царя». Тут всі розуміють, що всі вони «редиски» і вибирають (голосують) або за свого «донецького» пацана, або ж з двох зол вибирають краще.
Коментарі (1)
Олександр | 2008-07-01 09:29
Да Павло, про 2005 рік і Говерлу ти влучно помітив. Навіть, багато наших земляків дуже не охоче спускалися. Таке враження, що вони більше 2 км вгору лізли тільки, щоб на Ющенка подивитися. А "зачарування" думаю всюди однакове. На Сході не менше були зачаровані Януковичем і готові були заради нього спускатися в шахти :). Думаю, це більше залежить від конкретної людини, ніж від регіону. Хоча, звісно є виключення
Відповісти | З цитатою
закритиДодати коментар: