Високий Вал

Останнє оновлення 08:36 субота, 19 вересня

Укр Рус

Павло ПУЩЕНКО

Чернігівський освітній Центр "Ініціатива", голова Ради

26.11.2008 16:47 Павло ПУЩЕНКО

Гарматне м'ясо революції

 

Прогортав Інтернет і побачив, що в мережі багато спогадів, роздумів про листопад 2004. Подумав і вирішив додати свої «5 копійок» про цей буремний час, а саме про 26 листопада 2004 – день штурму міської ради.
 
            Звичайно більшість з тих хто стояв на Майдані в Києві чи Чернігові сьогодні скажуть, що вони не жалкують за втраченим часом чи здоров’ям. Але скажуть що жалкують за МРІЄЮ, яка не збулася.
 
            Можу теж розписатися під цим твердженням.
 
            Але згадуючи штурм міської ради 26 листопада 2004 року чомусь все частіше доходиш висновку, що нас використали. Використали як гарматне м'ясо революції.
 
            Коли Коля Рудьковський закомандував «Пішли!» і махнув рукою в напрямку озброєної міліції, що охороняла вхід до міської ради особливо ніхто не задумувався чи є така необхідність іти. Нам сказали і ми пішли. Бо ми вірили у «вождів»!
 
            Прикро розуміти те, що Чернігів став, здається, єдиним містом де дійшло до фізичного протистояння: комусь дісталося від міліція, міліції дісталося від народу,  мені, наприклад, в цей день зламали руку.
 
            Гіркота розуміння що тебе використали прийшла пізніше. Сумніви про необхідність штурму, адже вся справа йшла до того, що сесія міської ради визнає вимоги протестувальників.
 
            А так ми своїми розбитими головами, поламаними руками в той день заробили кілька балів для місцевого «вождя». Який потім успішно переміг на виборах міського голови, а потім кинув всіх чернігівців і поїхав собі в Київ.
 
            Приклад розчарування в Рудьковському може бути найвдалішою ілюстрацією розчаруванню в більшості з когорти помаранчевих «вождів» в Україні.  
 
            Але час іде і сьогодні росте молоде покоління ідеалістів, що  знову повірить черговим вождям і буде в перших рядах підставляти свої голови під міліцейські кийки, щоб потім розчаруватися в ідолах.
 
           
 
 

Коментарі (11)

Ломако | 2008-11-26 20:19

Маю трошки інші думки, в чомусь кардинально інші.
Але зараз скажу про останній абзац - не бачу я цього молодого покоління ідеалістів і не вірю, що хтось буде зараз в таких маштабах, як в 2004 році "воювати" з владою за певні ідеали. Це добре, може в чомусь не дуже, але не Майдану-2, 4,5... не буде. Може бути Майдан за гроші, але це вже зовсім інша історія...

Відповісти | З цитатою

закритиДодати коментар: