Високий Вал

Останнє оновлення 17:05 четвер, 6 лютого

Укр Рус

Петро АНТОНЕНКО

журналіст

Допоможемо птахам, або Чи існує життя після виборів ?

    Якось  я прочитав один цікавий вірш, російською.  Пригадую першу строфу:

«А где-то есть на свете,

среди иных чудес,

обыкновенный ветер,

обыкновенный лес».

   Ну, й далі в такому ж дусі. Цей чарівний вірш нагадав, що є у світі щось просте й несуєтне, те, що ми  розучилися помічати через житейську метушню.

    Відкриваю інформаційні сайти , що стає вже якоюсь шкідливою звичкою — оце мало не щоденне їх читання. Звичкою є й читання на цих сайтах, найперше,   так званих суспільно-політичних повідомлень, простіше кажучи, голої політики. Раптом, у  менше заполітизованих інтернет-виданнях надибую звичайну, а,  може, часом і не дуже звичайну, але не заполітизовану інформацію. Помічаю, що починаю її з цікавістю читати. Виявляється¸  «мешканка китайської провінції Хенань відзначила свій 107-й день народження з новими  молодими зубами, які їй подарувала природа,  Цзяо Чженьва розповідає, що її "неочікувані" зуби досі продовжують рости». Ні,  ну це просто чудо. І воно чомусь зацікавило мене більше, аніж так звані політичні пристрасті. Читаю далі.

    «Команда грецьких і англійських археологів досліджувала біля берегів Греції стародавнє затонуле місто Павлопетрі. Йому налічується приблизно 5000 років.. За розміром і багатством фрагментів, що збереглися , місто не має рівних». Ось куди можна заглибитися. На  тисячі років, коли більшості наших політиків явно ще не було нас світі.

   А чим не новина ось таке :  «Жителя Дубая Каші Самаддара визнано найбільш мандрівною людиною у світі.  Каші  став володарем світового рекорду у сфері подорожей. Як записано в Книзі рекордів Гіннеса, за 12 років, 8 місяців і 13 днів чоловік відвідав 194 країни світу, що входять в ООН.»

І вже нарешті просто стаєш у захваті ось від такої чудової інформації :

«Житель села Раєвка в Башкирії (Росія) виготовив до Нового року гігантський валянок 130-го  розміру. Над незвичайним екземпляром майстер працював вісім місяців. На виготовлення взуття він витратив близько 50 кілограмів овечої шерсті. Всі етапи,  від вичісування шерсті до валяння,  майстер виконував уручну за старовинною технологією. Валянок вийшов  висотою 140 сантиметрів. Як пояснив майстер, ідея створення гігантського взуття полягала  в тому, щоб привернути увагу суспільства до відродження стародавнього промислу -— валяння валянків.»

    І раптом починає доходити:  десь поруч з нами, наче паралельно, існує нормальний, часом  і  дивовижний, але нормально несуєтний світ, від якого ми чомусь відриваємося у своїй  щоденній товкотнечі.

      А тут ще наспіла справжня зима, гарна, зі снігами., морозцем. Така, що мимоволі згадуєш дитинство. Хоч насправді такі зими були й кілька років тому, просто гарне чомусь ми стали забувати.

   А ще згадав про птахів. Їм   зараз сутужно, бо  голодують. Причому, вчені говорять, що пташки потерпають не так від морозів, як від нестачі їжі, що усугублює дію холоду. То ж допоможімо  птахам — крихтою хліба (краще білого), жменькою зерна, шматчком сала. За відсутністю годівнички покладіть все це просто на підвіконня. І будете спостерігати за веселими сніданками пташок.

    Хтось з прискіпливих читачів,  звернувши увагу на заголовок, запитає : «А де ж тут, в  цьому тексті,— про вибори?». А ніде ! На другому плані, за всім отим, що є справжнє, несуєтне житя. Ні, вибори теж справжні. І ми на них сходимо. Але прикро, мабуть, коли за всім цим ми не бачомо світу, звичайного життя. І вважаємо, що на виборах мало не закінчуєтья все на світі. То ж, перефразовуючи  слова  одного лектора зі  знаменитої новорічної кінокомедії — «Чи є життя на Марсі?», хочеться навіть не запитати, а ствердити : життя є й після виборів.

  …Так не забудьте вранці вийти й погодувати наших веселих, правда, змерзлих, пташок.

 

  

 

Коментарі (2)

М. Боюра | 2010-01-04 23:23

Спасибі за пораду - підгодовував пташок, але вони чомусь не цвірінькали, а я ж розраховував на їх голоси. Так, мабуть, розраховує на голоси виборців і Мирошниченко,благодійник від кандидата-проффесора, вкрадача перлини України Межигір"я. Та чи не краденим намагається підкупити, бо й коментів не допускає? Але якщо вже і птахи розуміють "щирість подачок", то люди і поготів.

Відповісти | З цитатою

Ольга | 2010-01-04 14:01

Дякую за чарівні спогади та гарний матеріал!

Відповісти | З цитатою

закритиДодати коментар: