- Блог Петра АНТОНЕНКА
- Усі автори
01.10.2010 19:41 Петро АНТОНЕНКО
Ностальгія у тіні Майдану
Майдан на з’їзді згадували нечасто, у двох-трьох виступах. Та ще виднілися пов’язані на кількох делегатках збережені за 6 років помаранчеві хустинки часів ТОЇ революції. Але партія прийшла сюди, в цей знаменитий рухівськими і нашоукраїнськими з’їздами зал Київської Політехніки, саме з Майдану. Тому доречна бодай коротка передісторія цього ІХ з`їзду “Нашої України”, що пройшов у столиці 24 вересня.
Ця партія утворилася на початку 2005-го, після перемоги Віктора Ющенка на президентських виборах, як спроба об’єднання політичного Блоку партій “Наша Україна”. Нагадаємо, що саме кандидатом від цього блоку й переміг Ющенко на виборах. Тому логічною була його пропозиція об’єднати 10 партій в одну потужну силу. Особливо враховуючи, що за рік з невеликим мали пройти чергові парламентські вибори, які політичні сили Майдану зобов’язані були вигравати. На жаль, заклик Ющенка не був почутий. Жодна з партій Блоку, а це були і старі національно-демократичні сили — Народний Рух, УНП, ПРП, і кілька менш потужних, не погодилися на об’єднання в одну партію. Не погодилися навіть, зостаючись окремими партіями, йти на вибори єдиним виборчим блоком. Результат був закономірним: сили Майдану не змогли здобути перемогу на парламентських виборах і утворити коаліційну більшість. Довелося “позичати” мандати для більшості у соціалістів, які, втім, їхній лідер Мороз швидко передав регіоналам. Відтак фракції “Наша Україна” і БЮТ опинилися в опозиції, а нова коаліція призначила прем’єром Януковича, у чому потім весь час чомусь звинувачували Ющенка.
Врешті, партія “Наша Україна” була утворена фактично на основі єдиної партії Блоку — “Солідарності”, плюс чиновництва. Останнє дружно пішло в “партію влади” і розчинило там нечисленний національно-демократичний елемент, більшість якого так і зосталася у старих партіях.
Далі вже не дуже цікаво. Це було напівіснування цієї політсили. Дивуватися нема чому. Хто лиш не стояв біля керівництві партії —Безсмертний, Кириленко, Балога, Єхануров. Ульянченко. Довго невизначену позицію займав сам Ющенко. На цьому ІХ з’їзді він скаже: “Я ніколи не ставив перед собою завдання зробити в країні владу однієї партії. Не варто тоді було б йти в політику, бо ми демократи.”. Добре, нехай так, але майже всю каденцію Ющенко так і не наважувався відкрито очолити партію. І навіть по сьогодні є в статусі “почесного голови” партії (так його на з’їзді й не називали) та “лідера партії” (так його називали постійно).
Та це ще не все. Як могло з такої кволої партії утворитися аж три — це феномен нашого політикуму. І все робилося за одною схемою — через розколи у парламентській фракції. Спершу відбруньковується партія “Єдиний центр”, лідером якої є Балога. Той самий, про якого Ющенко якось сказав “Балога — це я”. Далі цим же робом утворює партію з фракції В’ячеслав Кириленко. Цей клон названо “За Україну”. І знову запитання: Кириленко — симпатичний, перспективний політик, але нащо утворювати чергову партію “на хребті” існуючої вірному соратникові Ющенка? Це з тих запитань, які старанно оминали на цьому з’їзді.
Цей екскурс в недалеку історію необхідний для розуміння з’їзду, адже він йшов під знаком потреби оновлення, й не лише партії, а суспільства. “Оновлення для перемоги” — саме це гасло прикрашало сцену. І саме партії Ющенко відводить тут велику роль.
З’їзд став важливим тим, що практично вперше після виборів Ющенко публічно постав перед суспільством з їх аналізом, саме цьому присвятив свій виступ. Перша ключова теза була така: “ У 2010 році програла конкретна людина. Програв я. І крапка. Цим я хочу сказати, що не програли ви, не програли мільйони людей. ”
Цю заяву делегати у виступах багатократно називали дуже мужньою. Хоча точніше було б назвати просто реалістичною. Оскільки політика у нас вкрай персоніфікована, і виборці голосували на недавніх виборах не за таку-то партію (тим паче, Ющенко балотувався самовисуванням) , а за такого-то кандидата. Додам., що дуже непростим і дискусійним моментом є питання, яка ж вина самого Ющенка, а яка — політичних сил, які його підтримували, в цій поразці на виборах? А оскільки виборці оцінювали на них все 5-річне правління “помаранчевих”, то врешті йдеться загалом про оцінку ролі Ющенка і його політсили в цей період. А роль особи в історії — питання дуже складне. Пізніше сама історія розставить все по місцях.
Але теза, що “не програли ви”, тобто мільйони українців, доволі дискусійна, якщо ми говоримо, що програла на цих виборах держава, незалежність якої вже під загрозою. Втім, тезу про “не програш” Ющенко мотивував так : ” Не програла колосальна людська енергія, яка з’явилася 2004 року. Ми вже ніколи не будемо рабами іншої держави.”
Якими все ж були конкретні причини поразки Ющенка? Він назвав дві. Перша —надто сильними виявилися два фронти, проти яких йому довелося боротися. Ці фронти, за аналогією з воєнною історією, Ющенко ефектно назвав — “обидва Східні”. Що ж це за фронти? Цитуємо: “найбільшу шкоду Україні несуть два зла — авторитаризм і махровий популізм, а по-простому — брехня під національними одежами. Авторитаризм — бо це завжди окупант. Це — загарбник. Він загарбує твої права, твої можливості, твій вибір, твоє майно, все, що тобі належить. Навіть твою мову, твою мрію — тому це є зло. А махрова брехня — бо це завжди хвороба. Вона діє по-іншому. Спочатку, вона знищує організм зсередини. І врешті-решт забирає твою свободу, твою мрію. Хочу великим курсивом виписати для української нації — кінцевий результат цих двох сценаріїв для України один і той же — це втрата свободи, суверенітету, а за цим і державності. Питання лише в часі.”
Абсолютно прозорий натяк на два прізвища, які носять ці “фронти”. Якщо додати, що другий фронт (БЮТ) за словами Ющенка — надовго, то висновок невтішний: “Бермудський трикутник” української політики триває.
Друга причина поразки — традиційна: розбрат у національно-демократичному таборі : “сумарна поразка національних та демократичних сил має виключно внутрішні причини. Національні і демократичні сили не програли опонентам, вони програли собі.”
Отже, поразка. Але щось же дало підстави Віктору Ющенку зробити ось цей оптимістичний висновок з аналізу виборів : “Нехай нинішня влада не створює собі ілюзій. Ніхто і ніколи, навіть найбільші циніки, навіть найбільш продажні душі не перекреслять тих демократичних і національних перетворень останніх п’яти років. Європейського поступу, свобод, які вдалось сформувати, і переконаний закріпити в нашому суспільстві. Наші цінності, ідеї, мрія не програли, вони живі і за ними майбутнє. Переконаний національна ідея, завжди стратегічно перемагає. ”
До роботи! Такий був заклик Ющенка, лейтмотив з’їзду. Аби показати приклад, на радикальне оновлення пішла сама партія. Було оновлено її керівний орган — Політичну раду. Майже одностайним голосуванням більш як тисяча делегатів з’їзду рекомендували раді обрати її головою Валентина Наливайченка, керівник громадського руху “Оновлення країи”. Він і був обраний на цей керівний за Статутом пост у партії, при тому, що Ющенко залишається лідером партії. Ще одна помітна постать в керівництві — одним із заступників голови обраний Володимир Огризко, колишній міністр закордонних справ, який, очевидно, відповідатиме за зовнішню політику. Тим більше, партія задекларувала близьку йому правоцентристську європейську позицію. Ще одним заступником голови став колишній міністр юстиції Микола Оніщук.
Конкретними, навіть жорсткими стали близько десятка ухвал і резолюцій з’їзду. Як в констатуючій частині ( нищівна критика нової влади), так і в конструктивній. Це, зокрема, документи на захист української мови, про загрозу національній безпеці держави, захист свободи слова, міжконфесійні відносини. Питання лише в тому, щоб ці положення після приходу цієї та союзних демократичних політичних сил до влади ( в чому нема жодного сумніву) були виконані. Чого так і не вдалося, на жаль, зробити за 5 років помаранчевої влади. Надію вселяє те, що на з’їзді прозвучала теза про потребу пояснення людям, чому так сталося, навіть потребу вибачитися перед виборцями. А ще — запевнення Ющенка, що партія дасть бій ворогам України: “Ця влада відмежувалася від національних цінностей і наступом пішла на історію, пам’ять, освіту, мову, надію на єдину церкву. Так може діяти тільки чужа, неукраїнська влада. Так може діяти тільки окупант. Ми будемо з ним боротися. Ми будемо в жорсткій опозиції до такої влади. Такій владі потрібно протиставити організовані політичні, партійні і громадські сили.”
Що ж, зостається вірити й сподіватися, що Майдан — не згас, що він з нами.
А тепер до більш прозаїчних моментів. Підсумки з`їзду свідчать, що є політичні кола, та й бізнесові також, які роблять ставку і на цю політичну силу, яку уособлює Ющенко, на цей вектор українського політикуму. Очевидно, що два вектори, персоніфіковані іменами Януковича і Тимошенко, — це недостатньо для України. Потрібен і третій варіант. Тим паче., що за ним все-таки проглядаються мільйони виборців, значно більше, аніж проголосували за Ющенка на виборах.
Стосовно ж більш конкретного моменту — відродження самої партії “Наша Україна”, то тут теж щось робитиметься, адже вона майже розвалена. Притому, що на з’їзді була названа фантастична кількість її членів — 254 тисячі. Насправді ж, наприклад, у нас на Чернігівщині, від партії самі залишки. Дійшло до того, що ні з кого навіть обрати голову обласної організації, то ж довелося “позичати” в столиці — головою обраний згаданий вже Микола Оніщук. Але можна не сумніватися., що зараз йтиме реальне оновлення цієї партії і до неї прийдуть нові люди. Особливо після місцевих виборів, коли багато що проясниться і відсіються деякі політичні фантоми. А як би там не було, “Наша Україна” — це бренд, символ Майдану. І не слід думати, що люди так уже розчарувалися в ідеях та ідеалах Майдану.
Інші Блоги
Найголовніше
1
Яке тісто використовують для приготування піци?
Опубліковано – 13.03.25 11:57
2
На Чернігівщині викрили чиновників, які підробляли мобілізаційні документи
Опубліковано – 05.03.25 16:28
3
Чем удобны одноразовые ланч-боксы для еды?
Опубліковано – 05.03.25 16:18
4
Новий дім у Німеччині - що українці думають про своїх співвітчизників, які втекли
Опубліковано – 04.03.25 19:52
5
Лауреати премії ім. Леоніда Глібова за 2025 рік
Опубліковано – 28.02.25 14:49
© 2001-2023 SVOBODA.FM
При будь-якому використанні матеріалів гіперпосилання на SVOBODA.FM є обов'язковим.
Передрук у друкованих ЗМІ і використання матеріалів з комерційною метою виключно за наявності письмової угоди з Редакцією!
Редакція може не поділяти точку зору авторів і не несе відповідальності за зміст републікованих матеріалів. / Редакція / Проект
*PR, *Імідж, *Позиція, *офіційно - іміджеві публікації, реклама або точка зору офіційних структур, які не є позицією редакції.
Тел.: +380 462 922-922; +380 44 232-79-79; +380 63 555-33-50 (SMS, Viber, WApp, Tg, FB).
E-mail редакції: news@svoboda.fm
ШАНОВНІ КОМЕНТАТОРИ!
Новини Чернігова, інтернет газета, все про Чернігів: політика, економіка, культура, спорт, кримінал, ІТ. Чернігів фото, Чернигов новости
Коментарі (5)
how to get youtube views free | 2012-02-13 19:00
Not bad post, leave it at my bookmarks!....
Відповісти | З цитатою
Дуже місцевий | 2010-10-05 12:15
Автор
Зрозумів Ви вище за всіх партій, навіть тієї в якій ви здається були чи є.
Відповісти | З цитатою
Автор | 2010-10-04 21:28
Місцевому:
Цікаво, підкажіть, від якої партії (а їх в районі понадл 100) мені балотуватися?
Відповісти | З цитатою
Місцевий | 2010-10-03 20:16
Пане, Петре, язиком ви страшний борець за Україну і олігархів.
А от конкретно на барикади ви пропонуєте лізти іншим, бо у вас діти працють десь...
Особливо ви любите засуджувати тих хто робить так само або чужі помилки.
Покажіть іншим приклад приклад, поборитеся на цих виборах проти місцевих олігархів хочаб у рідному у Куликівському районі.
Слабо????
Без коментів.
І таким "борців" у нас більшість.
Тому маємо, те що маємо.
Ось резюме для вашої гіперсловесної патріотичності.
Відповісти | З цитатою
М. Боюра | 2010-10-02 10:37
"Програв я."- оце увесь Ющенко. А те, що десятки мільйонів українців поставлені на коліна перед бандою чужинців, це його не турбує. Коли в перші дні президенства Ющенко поїхав до Донбасу і промовив, що він ніколи не вибачить донбасцям за бігборди з його зображенням у формі нациста - тоді дехто сказав, що з цього хлопця Президент України не вийде. Не доріс він до такої посади, не пройшов тернії у боротьбі за Українську Державу. Ми, виборці, не віддаємо перевагу українським патріотам, а так - різним шахраям, брехунам, бандитам. Дуже жаль.
Відповісти | З цитатою
закритиДодати коментар: