В переддень виборів, у суботу, я побув у своєму рідному селі на Чернігівщині. І почув від земляків, як напередодні, у п’ятницю, проводив тут “виборчу агітацію” зальотний аграрний бізнесмен, який взяв в оренду місцеву землю, щоб заробити грошей (це обов’язково) та начебто щось зробити для села (це ще побачимо). У формі ультиматуму заявив селянам: якщо голосуватимуть за “того”, щось робитиме для села, якщо за іншого —дзуськи! “Той” — це діючий голова, який хутко перебіг до Партії регіонів. Говорити бізнесменові, що це безсовісно — шантажувати старих, бідних, залежних від тебе селян — марна справа. Він вже отримав вказівку, за кого ось так “агітувати”. Тим паче, в останні місяці перебігли до регіоналів і голова районної, і голова обласної державних адміністрацій, які зовсім недавно красувалися в “Нашій Україні” і не один рік саме від неї керували районом і областю. При новій же владі побігли першим номерами у виборчих списках регіоналів — у районну та обласну ради.
У виборчу кампанію повсюдно в держадміністрації викликали залежних від влади бюджетників, особливо директорів шкіл, керівників лікарень, і тероризували вказівками, як саме голосувати і тягти за собою підлеглих.
Це типова картина оцих виборів із застосуванням найбрутальнішого адмінресурсу, точніше тиску. Створення партійних клонів, за допомогою яких влада викинула з виборів у ряді областей партію “Батьківщина”, безконтрольне друкування виборчих бюлетенів, хаотичне завезення їх на дільниці, фальсифікування через голосування вдома — ось далеко не повний арсенал цих брудних виборів.
У понеділок на прес-конференції в Києві в УНІАН Комітет виборців України оприлюднили чимало подібних фактів. Скажімо, про так звані спецдільниці, тобто лікарні, в тому числі психіатричні, тюрми. На одну, де було всього 5 виборців, завезли…445 бюлетенів, натомість на іншу на 100 виборців — 80 бюлетенів. В одному з міст Київщини виборча комісія не зареєструвала аж 100 кандидатів. Люди звернулися до суду, отримали його рішення, згідно з яким комісія мала повторно розглянути питання про їхню реєстрацію. Комісія кілька днів просто ухилялася від розгляду питання. Термін минув, кандидати так і не змогли балотуватися. Рішення суду не виконано! І що? А нічого.
Це всі бачили,бо все робилося зверхбрутально, але сказати про це було просто ніде. Наші засоби інформації ще раз продемонстрували на виборах свою жалюгідність. Найближчі до людей місцеві так звані державні газети, тобто видання влади, які, до речі, дотуються з бюджету, тобто коштами самих громадян, виборців, тріщали від публікацій во славу правлячої партії. Ось одна з таких газет Чернігівщини. Одні панегірики регіоналам. Натомість нема навіть кандидатів у депутати районної ради по округах! Це всього кілька десятків прізвищ, а місця не знайшлося. І дійсно, нащо воно читачам, виборцям ці прізвища? Щоб побачили, що є й інші кандидати, інші партії? І це по виборах районної ради, виданням якої (спільним з райадміністрацією) є сама ж газети! Дивовижа!
Але треба сказати й про інше. В день виборів я побував на обох виборчих дільницях Куликівки, в тому числі своїй. Порушення закону було видно неозброєним оком. Кажу про це так званим спостерігачам від партій, які куняють в залі голосування. Реакція нульова. Отримую бюлетені. І лише за хвилину до голосування маю вивчати, хто ж балотується. Інформації про це у виборчу кампанію було мізер, в тому числі і в місцевій газеті — органі влади. Та й на самому голосуванні на дільниці “забули” вивісити біографії кандидатів на голову селищної ради, а це обов’язково за законом. По голосуванню до селищної ради в бюлетені фігурує єдиний кандидат, як у комуністичні часи. Вгадайте, від якої партії?
Ні висунути кандидатів, ні виставити гарних спостерігачів, членів комісій — на це наша квола опозиція виявилася нездатною. Скажімо, “Наша Україна”, партія, що 5 років була у владі, взагалі не спромоглася взяти участь у виборах в багатьох областях і районах. Знову мізерний результат показали уламки так званих національно-демократичних сил. Балачками так і залишилися наміри про узгодження опозицією кандидатур по округах. Натомість продовжилося поливання брудом одне одного. Видно, вірно казали древні : “Сила ворога — в нашій слабкості”.
х х х
Що стосується загалом Чернігівщини, то ще до остаточного підрахунку голосів прояснилася основна інтрига виборів: Партія регіонів зрівнялася по присутності у владі з БЮТ. По партійних списках, схоже, навіть обігнала. По мажоритарних округах відстала, але загалом мандатів буде десь порівну. А головне, що регіонали блокуватимуться в радах зі своїми сателітами, старими й новими — на зразок партії Тігіпка, і напевно такі утворення матимуть більшість в обласній та й у районних радах.
Це серйозне переформатування політичної карти області. Не забуваймо, що вибори проходили в області БЮТівській. Області, яка зовсім недавно, на президентських виборах, дала лідеру БЮТ Юлії Тимошенко 62 відсотки голосів, а лідеру регіоналів Віктору Януковичу лише 23. І ось таке різке вирівнювання. Притому, не можна сказати, щоб за ці місяці при новій владі відбулося якесь покращення життя простих людей. Навпаки, одне лиш подорожчання газу на 50 відсотків призвело б у нормальній країні до того, що виборці просто змели б на виборах таку владу. Та й в нашій ненормальній таке не додає плюсів владі. А ще ж і інші погіршення в соціальній сфері. І тим не менше отаке переформатування.
Звичайно, частково зіграла роль і новація виборчого закону: вже не балотувалися виборчі блоки партій. В бюлетенях вже не було ніякого БЮТ. А далеко не всі виборці знали, розуміли, що нині це була фактично партія «Батьківщина». Але це далеко не основний фактор. Є, як мінімум, три причини такого переформатування. Перше — нахабний адмінресурс у виборчу кампанію. Друге — традиційні наші фальсифікації, інші порушення закону в день виборів. Третє — все ж таки розчарування частини виборців в опозиції, й досі розпорошеній, розрізненій.
Що ж далі? Нещодавно на прес-конференції в Чернігові Юлія Тимошенко зазначила, що влада на цих виборах ставить три мети. Перше — перевірити, наскільки дієвий у них механізм фальсифікацій? Друге — перевірити у нових реаліях дієвість змішаної виборчої системи. Третє — подивитися, наскільки вдалося здолати, залякати чи підкупити місцеву еліту? Схоже, всіх цих цілей досягнуто. Стосовно останньої, то під елітою слід розуміти не лише керівництво області, районів і міст, а й керівників нижчого рівня та й загалом авторитетних людей, незалежно від посад — від голови адміністрації до рядового вчителя. І не варто надто вже засуджувати їх, що хтось побоявся, відмовився йти в кандидати, навіть у члени комісій. Втім, так само, як і не варто похапцем виправдовувати за такі «компроміси».
Якщо цих цілей досягнуто, то влада, за прогнозом тої ж Тимошенко, може піти на парламентські вибори вже в березні наступного року. І є ще час і оголосити виборчу кампанію, можливо, за скороченим варіантом, і внести поправки в законодавство, наприклад, щодо змішаної системи на парламентських виборах. Втім, виборів весною може й не бути, якщо владу влаштує й такий парламент. А він її влаштовує після його переформатування «тушками», після узурпації, скасування конституційної реформи.
Та не будемо займатися гаданнями і прогнозами. Поки що слід говорити про місцеві реалії, що склалися після місцевих РЕГІОНАЛЬНИХ виборів. А вони бажають кращого. Видно, від справжнього, демократичного самоврядування ми стали ще далі, як і від задекларованого європейського вибору.
Хотілося б потішити себе ілюзіями, що , може, хоч цей погром на місцевих виборах змусить демократичні сили і до об`єднання, і до трансформування. Блажен, хто наївно вірує…
Коментарі (4)
Вікторія | 2010-11-05 16:49
Усвідомлюю ясно, що жити стає з кожним днем все гірше і гірше. Ростуть ціни, росте свавілля багатих і збільшується зубожіння бідних. Зникає вільна журналістика, натомість конформізм, пристосуванство як серед журналістів, так і серед держслужбовців, зростає. Люди бачать і усвідомлюють зло, однак стають йому на службу.Аж поки їх покірність і слабкодухість не перетворить їх остаточно - на кріпаків. Країна подвійних стандартів, країна брехні - така вона, Україна "регіонів". Слава Богу, ще залишилися люди, які не плазують перед владою.
За громадянську позицію дякую.
Відповісти | З цитатою
Микола Джеря | 2010-11-05 13:09
Економіст
Не зовсім згоден. Е багаті партії, а є бідні. Наприклад, цього року я не відчув потужного фінансування Батьківщини, а результати не пагані.
Відповісти | З цитатою
НАТАН | 2010-11-05 09:03
Дякую,друже, за громадянську позицію. Готовий підписатись під кожним словом.
Відповісти | З цитатою
Економіст | 2010-11-05 07:57
Пане, Петре, партій в Україні стільки - скільки дозволяє ця злодійська влада дозволяє мати джерел їх фінансування!
Тому і не об"єднуються ..., бо цього не дозволяє ця влада.
Відповісти | З цитатою
закритиДодати коментар: