Високий Вал

Останнє оновлення 11:53 четвер, 21 березеня

Укр Рус

Вікторія ГАВРИК

Журналіст

Людина як частина інтер’єру

В одному чернігівському кафе вирішили зробити ремонт. Замінити сантехніку, перефарбувати стіни, придбати нові меблі. Офіціантів, скоріше за все, також замінять. І зовсім не тому, що ті не справляються зі своїми обов’язками.

Про це мені розповіла знайома Марина. У свої 37 років вона боїться  залишитись без роботи, адже після ремонту кав’ярні роботодавець скоріше за все візьме інший персонал: молодих дівчаток на її місце не бракує.

Марина від закінчення школи працює офіціанткою. Робота не легка, але більш-менш прибуткова. За сімейними клопотами жінка не знаходила часу на те, щоб здобути  освіту чи будувати кар’єру, швидкий заробіток більш-менш влаштовував. І ось тепер трапилося те, про що намагалася раніше не думати: її хочуть замінити на молодих і струнких. Намагалася знайти інше місце: ситуація всюди схожа. Там, де є шанс влаштуватися, пропонують дуже низький заробіток – 700-800 гривень. А в неї дитина…

Така історія у наш час трапляється часто. Варто зайти до будь-якого «бутіка», салону краси, ресторану, іншого закладу цієї великої імперії гламуру - всюди працюють молоді і привабливі дівчата, такі собі барбі. Вони – як частина інтер’єру, від їх вигляду залежить імідж закладу, настрій клієнтів, тож мають бути спокусливо молодими. Ці дівчата – потенційні безробітні у майбутньому. Комусь, може, пощастить знайти собі заможного чоловіка, хтось закінчить навчання і знайде більш перспективну роботу, чи зробить кар’єру у тому ж закладі, але багато хто з них так і працюватиме, допоки роботодавець не забажає придбати собі новий персонал.

Такий ось у нас капіталізм. Можливо ця тенденція не стосується лікарів, архітекторів чи педагогів, але більша частина населення задіяна саме у сфері обслуговування і торгівлі, тож їй і загрожує така поступова маргіналізація, виключення зі сфер нормального професійного життя. А якщо ще згадати той горезвісний закон про підвищення пенсійного віку для жінок, залишається тільки глибоко співчувати тим, хто не встигне «вписатися» у життя, будоване за законами ринку. До речі, у Греції та інших європейських країнах, де влада намагається впровадити підвищення пенсійного віку, громадяни відстоюють свою незгоду під час численних демонстрацій. Натомість в Україні, де стільки людей не можуть знайти собі пристойної роботи вже після 35 років, щось не помітно яких-небуть проявів активності щодо захисту своїх прав.

 

закритиДодати коментар: