В одному
чернігівському кафе вирішили зробити ремонт. Замінити сантехніку, перефарбувати
стіни, придбати нові меблі. Офіціантів, скоріше за все, також замінять. І зовсім
не тому, що ті не справляються зі своїми обов’язками.
Про це мені
розповіла знайома Марина. У свої 37 років вона боїться залишитись без роботи, адже після ремонту
кав’ярні роботодавець скоріше за все візьме інший персонал: молодих дівчаток на
її місце не бракує.
Марина від
закінчення школи працює офіціанткою. Робота не легка, але більш-менш
прибуткова. За сімейними клопотами жінка не знаходила часу на те, щоб здобути
освіту чи будувати кар’єру, швидкий заробіток більш-менш влаштовував. І
ось тепер трапилося те, про що намагалася раніше не думати: її хочуть замінити
на молодих і струнких. Намагалася знайти інше місце: ситуація всюди схожа. Там,
де є шанс влаштуватися, пропонують дуже низький заробіток – 700-800 гривень. А
в неї дитина…
Така історія у
наш час трапляється часто. Варто зайти до будь-якого «бутіка», салону краси,
ресторану, іншого закладу цієї великої імперії гламуру - всюди працюють молоді
і привабливі дівчата, такі собі барбі. Вони – як частина інтер’єру, від їх
вигляду залежить імідж закладу, настрій клієнтів, тож мають бути спокусливо молодими.
Ці дівчата – потенційні безробітні у майбутньому. Комусь, може, пощастить
знайти собі заможного чоловіка, хтось закінчить навчання і знайде більш
перспективну роботу, чи зробить кар’єру у тому ж закладі, але багато хто з них
так і працюватиме, допоки роботодавець не забажає придбати собі новий персонал.
Такий ось у нас
капіталізм. Можливо ця тенденція не стосується лікарів, архітекторів чи
педагогів, але більша частина населення задіяна саме у сфері обслуговування і
торгівлі, тож їй і загрожує така поступова маргіналізація, виключення зі сфер
нормального професійного життя. А якщо ще згадати той горезвісний закон про
підвищення пенсійного віку для жінок, залишається тільки глибоко співчувати
тим, хто не встигне «вписатися» у життя, будоване за законами ринку. До речі, у
Греції та інших європейських країнах, де влада намагається впровадити
підвищення пенсійного віку, громадяни відстоюють свою незгоду під час численних
демонстрацій. Натомість в Україні, де стільки людей не можуть знайти собі пристойної
роботи вже після 35 років, щось не помітно яких-небуть проявів активності щодо
захисту своїх прав.
закритиДодати коментар: