Високий Вал

Останнє оновлення 16:50 вівторок, 2 квітня

Укр Рус

Юрій ПАПЕРНИЙ

керівник проекту "Чернігівський монітор"

09.12.2009 19:39 Юрій ПАПЕРНИЙ

ВИБОРИ 30 ТРАВНЯ ПРОЙДУТЬ СКОРІШ ЗА ВСЕ ЗА СТАРИМ ЗАКОНОМ

 Сьогодні стало актуальнім питання повернення до мажоритарної виборчої системи. У Верховній раді навіть зареєстровано закон про те, щоб вибори до міських та районних рад повернути до "мажоритарки". Але ці намагання скоріш за все ними і залишаться. 

Головну аргументацію потрібно шукати в сучасному механізмі проведення президентської виборчої кампанії. Найбільш реальні кандидати розбудували так звані "депутатські піраміди", головною мотивацією участі у яких є принцип "більше вкладеш - менший номер у списку". Якщо депутати навіть зроблять спробу у грудні розглянути закон про "мажоритарну", то на місцевому фінансуванні президентських виборів можна буде ставити хрест. Потенційні кандидати до місцевих рад почнуть робити те, що зараз роблять їх колеги з Верховної ради - тобто працювати нібито на вибори, але у своєму окрузі, і розповідаючи тільки про себе, а не про партійного лідера. Навіть поверховий аналіз засобів масової інформації Чернігівщини за період середина листопада - початок грудня показує, що існує жорсткий розподіл найбільш впливових партійних лідерів, насамперед депутатів ВРУ та ряду депутатів облради по виборчим округам. Вони постійно присутні в мас-медіа відповідного округу, насамперед районних ЗМІ. їх також можна побачити по місцевому телебаченню, почути по радіо. Причому іноді в матеріалах навіть забувають, що вони реалізують передвиборчі програми власного лідера. 
 
Цікавою тенденцією є те, що значна кількість регіональних лідерів зрозумівши, що значного централізованого фінансування на цих виборах не буде, повністю відійшла від виборчої кампанії. Але сказати про те, що вони не захочуть потрапити до майбутніх списків місцевих рад ще рано. Скоріше вони розраховують на "провали" у президентській виборчій кампанії-2010 і відсторонення нинішнього керівництва. Причому ця тенденція стосується не лише лідерів президентських перегонів, а тих хто бере в них участь з власних якихось розрахунків. 
 
Ще одним аргументом на користь того, що існуюча виборча система буде збережена є те, що у парламентарів фактично немає часу на зміну виборчого законодавства, так як не встигнуть оголосити нового президента, а вже потрібно висувати кандидатів та формувати комісії на наступні вибори. І це при тому, що потрібно проаналізувати дії місцевих депутатів і кандидатів в депутати та розставити їх на відповідні місця у списках.
 
Слід зауважити, що розрахунок на очікування хто буде переможцем у президентських перегонах доволі сильно гальмує мотивацію депутатського корпусу. Але потенційні кандидати в депутати до місцевих рад не враховують, що власне на компанію залишилося доволі мало часу, а кількість нових політичних сил та громадських об'єднань, які також будуть робити спроби потрапити до місцевих рад нараховують вже тільки у Чернігові більше десяти. І значна кількість з них вже розпочала власний передвиборчий піар, побудований на критиці політичних партій, "якими керують з Києва, не враховуючи побажання місцевих громад". Але і для цих нових політичних утворень якщо вибори будуть проходити за старими правилами потрібно буде створювати блоки саме з політичними партіями, скоріш за все маргінального типу. 
 
Одне можна сказати про майбутні місцеві вибори - вони будуть доволі цікавими.
 

23.11.2009 20:43 Юрій ПАПЕРНИЙ

СУЧАСНИЙ ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС НА ЧЕРНІГІВЩИНІ НАЙБІЛЬШЕ ВПЛИНЕ НА МАЙБУТНІ МІСЦЕВІ ВИБОРИ

 Хоча до виборів залишилося трохи більше ніж 50 днів, але такої жвавої активності як у минулі роки у розгортанні виборчої кампанії на Чернігівщині практично не спостерігається. Працює, окрім оргроботи. лише єдиний компонент - мас-медіа, та і його використовують далеко не всі кандидати. Як завжди медіа-рейтинги очолюють кандидати, які сперечаються за третє місце. Саме воно дасть змогу результативно торгуватися у другому турі президентських перегонів. Як завжди ті, хто мають адміністративну владу, активно її використовують для власного піару. Якщо порівняти з аналогічним періодом минулих років, то ми бачимо сплеск медійної активності діючого президента. Про Прем'єр-міністра і говорити годі - для неї, складається враження, головне не практична робота, а її висвітлення у ЗМІ. 

Особливістю цієї виборчої кампанії є також те, що її активно втілюють народні депутати, які закріплені за відповідними округами Чернігівської області. Іноді складається враження, що більшість з них вже почали власний промоушен перед виборцями. Мабуть все ж таки розмови про відкриті списки і справді можуть перестати бути лише розмовами. Причому спостерігається певний конкурс особливо у центрі та на півдні Чернігівщини, де якщо говорити абітурієнтською термінологією вже є в середньому два-три кандидати на одне місце. 
 
В порівнянні з 2006 роком активність депутатів обласної та районних рад значно менша не зважаючи на те, що вже відома дата місцевих виборів - 30 травня. Скоріш за все це пов'язано з тим, що на сьогодні не окреслено ще лідера президентських перегонів і місцеві депутати прагматично очікують кому з них більше поталанить: тим, хто підтримують В.Януковича чи тим, хто підтримує Ю.Тимошенко. Говорити про діючого президента як реального кандидата поки що рано, хоча він і розпочав доволі потужну, але із запізненням виборчу кампанію в регіоні.
Що стосується депутатів місцевих рад та штабістів провідних лідерів президентських перегонів, то вони в цих виборах фактично беруть пасивну участь за принципом "пан або пропав". Тобто переможець в регіоні фактично формує нову виконавчу гілку влади, а найбільш впливових помічників використовуючи бренд лідера проводить до місцевих рад. Ті, чий кандидат програє, скоріш за все розпочнуть шукати винних і велика ймовірність що керівний склад структури, яка програє на виборах, буде значно оновлений. І саме, ті що залишаться, і будуть визначати хто буде той щасливчик, який потрапить до прохідної частини списку. На сьогодні практично жодний місцевий учасник виборчих перегонів не має 100-відсоткової гарантії, що він буде повноцінним гравцем на місцевих виборах. 
Найбільш далекозорі навіть активізували ряд політичних процесів з посилення власного впливу в утворених у міжвиборний період громадських проектах.
 
Ще однією з особливостей наближаючихся місцевих виборів буде значна кількість нових гравців, які вже зараз планують взяти участь у місцевих кампаніях всіх рівнів. Тільки на Чернігівщині про це вже заявили "Фронт змін", структура С.Тігіпка, "Українська платформа", "Нова Україна" та ряд інших. Враховуючи значну кількість впливових фігур місцевого політичного бомонду, який бере участь у виборчих перегонах, повертаючись до абітурієнтської термінології можна вважати, що до обласної та міських рад конкурс буде близько п'яти-шести кандидатів на одне місце. 
 
Найбільша інтрига буде навколо виборів міських голів Чернігова, Ніжина та Прилук. Ці вибори насправді можуть стати "мерзькими". Якщо Прилуки ще більш менш контролюються діючим мером та його командою, але це місто завжди було на перехресті інтересів і інтересів далеко не обласного масштабу. Єдине, що можна вже чітко прогнозувати що в цій виборчій кампанії в Прилуках вплив великого бізнесу буде значно меншим ніж у минулому, тому що більшість питань, які потрібно вирішувати цьому бізнесу вже давно переросли міський, районний та обласний рівні. Ніжин залишається "відкритим" містом, тобто містом "без голови". Дійти до рівня впливу міського голови команді секретаря міськради не вдалося і побудувати депутатську більшість також. Ситуативна більшість під час вирішення насамперед бізнесових інтересів демонструє скоріше політчну слабкість місцевого політикуму, а наближеність цього міста до Києва є ще одним фактором того, що майбутні виборчі перегони будуть тут доволі жорсткими. Вибори в Чернігові можна охарактеризувати як фаталістичні. Тобто більшість кандидатів на посаду міського голови зараз очікує результатів президентських перегонів, а потім будуть з'ясовувати власні шанси за результатами виборів 30 травня. Враховуючи те, що діючий мер скоріше за все піде на вибори у листопаді, можна очікувати, що і виборча кампанія в обласному центрі буде також доволі жвавою. А якщо Олександр Соколов не зможе вплинути на вибори депутатського корпусу і отримає не налаштовану на співробітництво з ним раду, то результати цих виборів також важко на сьогодні прогнозувати.
 
Таким чином, ми бачимо що одним із головних чинників майбутніх місцевих виборів стане результат президентських виборів. А для Чернігівщини це ще більш актуально в зв'язку з тим, що зараз виконавча гілка влади повністю підпорядкована діючому Президенту, який на сьогодні не має шансів на перемогу. І тому зміна місцевих еліт, яка розпочалася у 2006 році неминуча.

23.10.2009 18:49 Юрій ПАПЕРНИЙ

ДЕСЯТЬ СМЕРТНЫХ ГРЕХОВ НАЧАЛА ПРЕДВЫБОРНОЙ КАМПАНИИ НА ЧЕРНИГОВЩИНЕ

Маркетинг избирательных кампаний очень напоминает часто обыкновенный маркетинг, который применяют крупные национальные корпорации. Гуру маркетинга Филипп Котлер определил в своих произведениях 10 смертных грехов, которые мешают кампании достичь успеха. Пристальный анализ его высказываний показывает, что большую часть этих грехов можно увидеть в начале избирательной кампании на Черниговщине. Эти грехи очень легко перечислить любому вдумчивому маркетологу, который даже специально не занимается политикой.
1. Не определены целевые группы.
Как показывает анализ рекламы размещаемой в средствах массовой информации кандидаты в президенты или обещают все всем или раздают обещания, которые не имеют никакого конкретного содержания.
2. Не уделяется достаточного внимания деятельности конкурентов.
Основной источник о конкурентах – слухи и сплетни. Серьезной аналитической работы по изучению слабых и сильных мест конкурентов и адаптации под это местной кампании практически никто не проводит. Скорее можно сказать о том, что очень часто политических оппонентов объединяют общие бизнес-интересы.
3. Штабы не в состоянии находить новые стратегические возможности, новых людей.
  Если внимательно посмотреть на состав штабов, то можно увидеть, что зачастую отсутствует единый командный принцип с четкой системой разделения полномочий, а часто  встречается принцип подбора, который называют “кумовство” или “семейственность”,  штабы “раздирают” группы влияния.
4. Планирование не продуманное и не полное.
К началу старта избирательной кампании, в основном, все штабы, которые существуют уже не один
месяц, проводят сиюминутные календарные мероприятия без продуманного и эффективного медиа-освещения. Причем зачастую сами акции никак не связаны с президентской кампанией. Подбор кадров на кампании носит все признаки “штурмовщины” и часто связан больше с обещанием каких-то будущих благ, а не конкретными двухсторонними договоренностями.
5. Ценовая политика кампании.
  Даже не очень пристальный взгляд со стороны показывает, что на начало кампании значительных финансовых вливаний не сделала ни одна из структур, а местное финансирование практически отсутствует у всех. И это при том, что у всех основных игроков в списках депутатов присутствуют серьезные для области по финансам представители бизнеса. Уменьшение же поточного финансирования, которое многие связывают с тем, чтобы “меньше воровали” приводит к отсутствию главной мотивации в работе персонала, что при сохранении ситуации может вылиться в стихийный саботаж.
6. Усилия, направленные на построение бренда, минимальные.
Избирательные кампании на сегодня больше ориентированы на областном уровне на внутренние интересы тех, кто их организует, чем на формирование бренда их кандидата, который должен отличатся от других. Очень многое в кампании построено на недомолвках и огульной критике, которые уменьшают мероприятия по усилению образа своего кандидата.
7. Слабая организация в структуре кампании.
Практически все крупные политические игроки в области на сегодня не имеют единой команды не т
олько на районном, но и на областном уровне. Иногда стремление досадить своему даже выше, чем борьба с оппонентами вне. Появление большого количества новых людей в структуре штаба значительно снижает эффективность работы постоянного кадрового состава.
8. Недооценка отношений с “акционерами”.
Под акционерами можно понимать влиятельных и богатых людей, которые ориентированы на определенные политические силы. Их “кормят” обещаниями учета их вклада при составлении списков в будущие советы разного уровня. Однако даже самый поверхностный самоанализ “акционеров” показывает, что им врут.
9. Недостаточная рыночная и клиентоориентированность выборной кампании.
Избирательная кампания, уже пройдя стодневный этап, практически так и не началась. Агитация развернутая в масс-медиа простроена на “всех” А обещания разным группам населения у кандидатов практически одинаковые. Так по отношению к Черниговщине практически все кандидаты вспоминали про демографический кризис, зоны приоритетного развития, плохую экологию, безработицу и т.п. Однако сказать как конкретно и какими путями на Черниговщине эти проблемы будут решатся на сегодня не ответил никто. А клиентов интересуют непосредственно их интересы даже в ущерб интересов других. И население уже достаточно рыночно ориентировано, чтобы понимать, что печатный станок включает инфляцию.
10. Недостаточно используются современные технологии и инновации.
Избирательная кампания 2010 практически является повторением всех прошлых избирательных кампаний. Палатки, бигборды, музыкальные шоу, формирование списков членов разных комиссий. Единственным новшеством этой кампании есть огромные затраты на контроль, для которого важна только бюрократическая отчетность. Технологии, которые могли бы позволить эффективно учитывать затраченные средства и эффект в виде количества осознанно голосующих за кандидата практически никем не применяется. А увеличение КПД таких эффективных методик, как агитация от двери до двери, постоянная работа с различными группами избирателей, формирование обратной связи и построение гипер-команд практически отсутствует.

Такое возвращение к Филиппу Котлеру очень хорошо показывает, что одним из основных факторов избирательной кампании будет как всегда Господин Великий случай, который немножко бы опережал второй фактор – погоду.

 

31.07.2009 17:14 Юрій ПАПЕРНИЙ

ГРОМАДСЬКІ СЛУХАННЯ ПОТРІБНІ “ДЛЯ ГАЛОЧКИ” -

 Саме так вирішило 68 відсотків глядачів чернігівського міського телебачення. Цікаво, що обговорювали це питання лише депутати на чолі з секретарем міської ради. Хоча 13 липня була створена робоча група для розробки проекту “Положення про громадські слухання”, але представників громадськості на цей захід, як це вже прийнято, не запросили.

Навіть більше – запропонували, як це вже було неодноразово, оплатити свою участь у прямому ефірі. Мабуть, міський голова,  його профільний заступник та Генеральний директор КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА (не приватного!) “Телерадіоагенство “Новий Чернігів” знайшли цікавий засіб для обмеження доступу громади до ефіру?

Обговорення з таким результатом скоріше формує не позитив, а дещо інше…

Лише 12 відсотків вважають, що громадські слухання є “посиленням позиції народу”. Дещо заспокоює, що вони сприяють “спільному результату”. Так вважає вже 20 відсотків телеглядачів. Скоріш за все ті, хто не проголосував, приєднуються до самої великої групи, яка склала 420 чернігівців.

Автор цих рядків, ще з часів обговорення Статуту міста був прихильником прийняття і трьох окремих положень, які б роз’яснювали процедуру проведення громадських слухань, місцевих ініціатив і референдумів. Але, у зв’язку з певною заангажованістю та політизацією питання розробки проекту Положення про громадські слухання не прийняв участь у круглому столі, запропонованому однієї із громадських організацій. А відсутність проекту міської ради та певна “організаційна швидкість” у проведенні круглого столу, де була утворена робоча група, показала, що головне у керманичів нашого міста не конструктивна робота, а бажання очолити процес. Зараз навіть на сайті міської ради не створено механізмів для обговорення та не розміщенні тести пропозицій, які вже існують. Хто і що може обговорювати?

Пропоную все ж керівнику робочої групи, спільно з юристами міськради організувати конструктивно підготовлене засідання робочої групи з обговорення всіх пропозицій, зведеними таблицями всіх запропонованих тестів та одночасним проведенням інформаційної кампанії по роз’ясненню жителям нашого міста важливості участі у прийнятті положення, яке допоможе бути нам більше демократичними, а влада буде більш легітимна.

09.06.2009 20:01 Юрій ПАПЕРНИЙ

НЕМНОГО ОБ УМЕНИИ РАБОТАТЬ С ЖУРНАЛИСТАМИ

Сразу после Дня журналиста у нас в городе прошли две пресс-конференции. Причем практически можно считать, что одна из них как не надо делать, а другая - как необходимо роаботать с прессой.
Первая пресс-конференция была организована областной организацией "Фронта змін" (А.Яценюка). Наверно ей принадлежит пальма первенства по краткости. Сама пресс-конференция длилась около 10 минут и вопросов у прессы практически не было. А те вопросы, которые прозвучали не получили точных ответов. Журналистам посочувствовали, что было жарко, лднако воду не предложили. Но пообещали, что когда приедет шеф, то "все будет". Прессе умудрились рассказать то, что они и сами знали: и про референдум, и про то какие вопросы будут, и даже что это не узко коньюктурная политическая акция. Последнему они правда, присутствующие кажется не поверили. Про местную организацию и его создание на Черниговщине ответов практически не было. Правда назвали адрес офиса и предложили "записываться в члены".
Вторая пресс-конференция была посвящена презентации областной структуры "Новой Украины". В отличие от первой она не носила виртуально-заказной характер. С журналистами встретились представители координационного совета, которые довольно известны не только в городе, но и в области, люди: и депутаты советов разных уровней (от городского до областного), и руководители крупных предприятий и государственных структур. Причем проводилась пока только презентация руководства общественного объединения областного уровня. В отличие от первого мероприятия здесь были представлены реальные люди, конкретные цели и учтены региональные особенности. Журналисты имели возможность не только задать вопросы во время официальной части, но и неформально пообщаться "за чашкой кофе".
Опять же, в отличие от первого мероприятия вопросов было много, вопросы были ко всем участникам, и на вопросы были получены довольно конкретные ответы.
Сегодняшний день практически можно сделать хрестоматийным для партийных пиар-служб, которые работают с журналистами: как надо и как не надо делать. Одно мероприятие - для "галочки", где вместо презентации политической силы "идет отработка" общеукраинских рекомендаций центрального штаба, другая - не виртуальное представление конкретных людей, которые представляют определенную общественную силу.
Одни помнят, что журналистика - это труд, который надо уважать, и презентуя профессиональный подход как в политике, так и к работе с масс-медиа, конкретным примером показывают результат своей работы. Другие ограничиваются лишь виртуальностью и общеукраинскими "темниками".

17.04.2009 17:39 Юрій ПАПЕРНИЙ

ГАННА ГЕРМАН РОЗЦІНЮЄ ДІЇ ІЧНЯНСЬКОЇ ВЛАДИ ЯК ТИСК НА ГАЗЕТЯРІВ

 Як повідомив Олександр Назаренко, керівник Асоціації регіональних ЗМІ, Голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Ганна Герман направила листа голові обласної ради Наталії Романовій з проханням посприяти врегулюванню ситуації довкола Ічнянської районної газети "Трудова слава", де триває конфлікт газетярів зі співзасновниками.

"Журналісти наводять низку прикладів протизаконних дій районної влади стосовно газети: майже півторамісячна перевірка діяльності видання органами КРУ, погроза позбавити газету фінансової підтримки та заяви ультимативного характеру, метою яких, за словами заявників, є примусове виведення трудового колективу редакції зі складу співзасновників газети, - йдеться у листі Герман. - Комітет вбачає у діях районної влади порушення норм Законів "Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", за якими будь-кому забороняється втручатися в редакційну політику видань чи перешкоджати журналістській діяльності, та характеризує їх як факти тиску на газетярів з боку посадових осіб".
За словами редактора газети Людмили Храпаль, керівництво районної ради та райдержадміністрації наполягають на ухваленні нових статутних та установчих документів, які позбавляють редакцію будь-якої самостійності. Також влада планує реорганізувати редакцію "Трудової слави", посилаючись на те, що колектив не має права бути співзасновником підприємства, що випускає газету. Свій "бліц-кріг" по відношенню до газети чиновники пояснюють нібито невідповідністю статутних документів чинному законодавству. За їхньою логікою, і саме існування редакції є практично незаконним.
На сесії районної ради 12 лютого 2009 року були погоджені проекти Програмних цілей газети та нового установчого договору. Програмою, зокрема, зобов'язали газету оперативно оприлюднювати тексти екстрених виступів та заяв Президента, голови Верховної Ради та прем'єр-міністра, а також публікувати офіційні виступи та привітання до державних та інших офіційних свят перших керівників або інших відповідальних чиновників.

18.01.2009 16:51 Юрій ПАПЕРНИЙ

НАВЕРНОЕ, ЭТО В ПЕРВУЮ ОЧЕРЕДЬ О НАС

В области образования нужно начать обращать внимание на обычно игнорируемые вещи. Мы тратим часы на изучение, скажем, структуры правительства или строения амебы. Но сколько усилий затрачивается на изучение структуры каждодневной жизни — на что тратится время, расходуются деньги, куда обратиться за помощью в обществе, в котором все так сложно? Мы принимаем, как само собой разумеющееся, что молодые люди уже знают свою дорогу в нашей социальной структуре.
В действительности большинство имеет самое смутное представление о том, как организован мир работы или бизнеса. Большинство студентов ничего не знает о структуре экономики своего города, о работе местного управленческого аппарата или куда обратиться с жалобой на торговца. Многие даже не понимают, как организованы их собственные школы, даже университеты...


Э. Тофлер "Третья волна"

10.12.2008 22:37 Юрій ПАПЕРНИЙ

НАРАДА ЩОДО ФК ‛ДЕСНА“ – ЗНОВУ БЕЗ АНОНСІВ, ЗАПРОШЕННЯ ТА ДІАЛОГУ

Якщо ви завітаєте на інтернет-проект Веб-тв, то зможете побачити відео-сюжет про нараду в мерії, яка проходила вчора і стосувалася також і ситуації навколо футбольного клубу “Десна” та що з ним робити міським чиновникам.

Знову, замість публічної розмови, типові бюрократичні заяви. Якщо до цього питання не була залучена широка громадськість (правда, якщо проглянути запис, то одного з представників громадськості – Олександра Ломаку на цій нараді можна побачити) та запрошені ЗМІ (окрім комунальних) шляхом анонсування заходу, то вже можна з впевненістю говорити про політику “подвійних стандартів” стосовно мас-медіа у міськраді.

Але повернемось до цієї наради. Цікаво, але можна стверджувати про політизацію питання навколо футбольного клубу “Десна” у місті. Саме “незапрошення” опонентів і монологи “на камеру” доводять цей факт.

Міська влада, яка раніше демонструвала дружбу з паном Савченко, зараз записала його до найголовніших ворогів. І, відповідно, зробила ряд послідовних кроків, щоб викинути його з Чернігова. В першу чергу цьому сприяла передача головного стадіона міста у державну власність. У відповідь футбольний магнат, маючи значні проблеми після антикорупційних заяв з футбольною номенклатурою та “відлучений від футболу”, щоб помститися, “подарував футбольний клуб меру і депутатам”, свідомо розуміючи, що бюджет Чернігова не зможе ефективно утримувати команду такого рівня. Тобто зробив за принципом “чим гірше – тим краще”. Його також не цікавить, чого місту буде коштувати цей подарунок. Головне – довести, що влада міста та особисто мер Олександр Соколов, погані менеджери. Це буде актуальним через півроку напередодні виборів міського голови.

Нарада, як показує відео-сюжет, була присвячена проблемі цього “данайського дару”. Міський голова, навіть, створив комісію, яка буде займатися питаннями футбольного клубу “Десна”. Зараз чиновники стверджують, що лист президента ФК “Десна-партнер” про передачу клуба місту не має юридичної сили. Крім того, пікреслювалося, якщо воно буде оформлено правильно, разом із “Десною” місто отримає величезні борги. Правда, як можна зрозуміти, борги саме місту.

Питання навколо “Десни” стосується не відносин панів Савченка та Соколова. Воно стосується практично кожного жителя міста. Якщо клуб перейде на баланс міста, то його утримання буде коштувати великих грошей, які потрібно буде взяти з бюджету міста. Навіть, якби на дворі не було економічної кризи, це було б важко. А зараз, майже не можливо. Знайти іншого спонсора також важке завдання, та і йому будуть потрібні не балачки та обіцянки, а гарантії. Можливо – земля та підтримка бізнесу. Можливо потрібно шукати інші шляхи вирішення цього питання. Але шукати в діалозі з громадою, відкрито, а не під час “кілейних нарад”.

 

11.11.2008 13:19 Юрій ПАПЕРНИЙ

СИТУАЦИЯ С ГАЗЕТОЙ «ДЕСНЯНСКАЯ ПРАВДА»: ПУТЬ К РЫНКУ?

Сегодня в прессе появилось открытое письмо, подписанное теми, кто непосредственно все последние годы много сил и энергии отдал одной из старейших областных газет Черниговщины. Основное содержание этого документа состоит в том, что газета «Деснянская правда», которая создавалась, существовала на средства подписчиков, государственного и местного бюджетов, в результате целенаправленных непрозрачных акций готовится к приватизации. Молчание со стороны одного из главных учредителей – областного совета очень ясно дает понять, кто «крышует» эту рейдерскую атаку. Но здесь вопрос не в политике.
Дорогу, на которую направляют в одно из значительных областных изданий, практически может быть продолжена к любому районному. Главное отработать механизм и «заткнуть рот» общественности. Ведь первое что происходит это выкидывание неугодных журналистов на улицу, это ликвидация первичных журналистских коллективов, как учредителей, это доминирование политических интересов над общественными.
И в ситуации с «Деснянкой» много подводных камней: кто-то захотел больше, а кто-то захотел все. И те, кто планирует полностью подчинить себе газету, уже показали, что этические и правовые нормы их не остановят. Можно красиво говорить с высоких трибун про свободу слова, как это делает глава облсовета и одновременно помогать своим однопартийцам эту свободу душить. Можно говорить о рыночных отношениях и одновременно красть то, что ты не создавал.
Ситуация с «Деснянской правдой», по-моему, должна мобилизовать журналистов области, общественные организации и политические партии. Мобилизовать для того, чтобы потом не жалеть кому-то об идеалах «майдана», кому-то о том, что бандитизм становится нормой жизни, а кому-то о том, что нормой медиа станет «джинса» и политическая «заказуха».

29.10.2008 21:16 Юрій ПАПЕРНИЙ

ЧИ ІСНУЄ ПОЛІТИЧНА КРИЗА В ЧЕРНІГОВІ?

Як стверджують багато українських політиків, які представляють здебільшого одну політичну силу, говорити про політичну кризу на тлі економічної недоцільно.
Але і політична криза, і економічна, як показує світовий досвід, завжди існують спільно, доповнюючи і посилюючи одна одну. Після економічної кризи жодна політична влада без трансформації не залишалася. Або відбувалася революція, або здійснювалася контрреволюція. Причому, завжди крайнім був звичайний пересічний громадянин.
Говорити зараз про наслідки економічної кризи для Чернігова доволі важко. Для цього потрібно відслідковувати значну кількість факторів, головними з яких скоріш за все будуть рівень безробіття та ціни на товари першої необхідності у місті.
Для чернігівської влади найбільш важливим буде забезпечити тепло, воду і світло, та зменшити загрози скорочення в соціальній сфері. Якщо вона з цим впорається, то всі обіцянки претендентів зайняти теплі місця не матимуть довіри, і більшість активних громадян проголосують за стабільність та керованість в управлінні містом. Кожному важливо, що для нього місцева влада зробить зараз, ніж що пообіцяє у майбутньому.

Якщо розглядати дії міської влади за останній рік, то можна зробити наступні висновки:

1.    Влада значно підсилила інформування про власну діяльність та перспективи розвитку міста, насамперед на період в декілька місяців. Хоча і тут в інформаційній політиці Чернігівської міської влади прослідковуються певні перекоси в лобіюванні проектів, побудованих на особистих стосунках (наприклад, пивна галузь та у галузі масової культури).
2. Влада вже не розглядається чернігівцями як уособлення однієї людини - міського голови. Ті, хто безпосередньо змушені спілкуватися або лобіювати власні інтереси,  вже зрозуміли, що без гарних стосунків з депутатським корпусом та політичними силами, які його представляють, вирішити питання майже не можливо.
3. Активом для діючої міської влади є доволі успішна реалізація всіх проектів пов'язаних з місцевим фінансуванням. Хоча донести до звичайного жителя Чернігова інформацію про скорочення соціальних виплат завдяки урядовій політиці здебільшого не вдалося.
4. Протягом останніх двох років і сам міський голова і його оточення навчилися робити інформаційні прориви та контролювати власні обіцянки, а здійснене подавати так яскраво, щоб затемнити те, чого не було зроблено. Найбільш вдалий приклад цього, світломузичний фонтан біля мерії.
5. Серед негативів влади, які їй можуть інкримінувати опоненти насамперед можна згадати повне ігнорування спілкування з громадськістю - громадська рада при міському голові так і не була створена, міська влада не спромоглася предстати перед чернігівцями як єдина команда, яка повністю несе відповідальність за місто і діє в "унісон". Слабкі місця можна продовжити.

Останні події у світі країні та місті окреслюють певні тенденції, враховувати які потрібно всім, зацікавленим "чернігівським престолом". А до чергової ротації на ньому залишилося всього трохи більше року. А враховуючи швидкоплинність боротьби за  посаду міського голови, яка буде відбуватися через декілька місяців після президентської кампанії, то взагалі всі, хто більш менш серйозно ставляться до цього питання, вже знаходяться на екваторі власних політичних кампаній. А що такі є, більш за все публічно доводить аналіз медійного простору міста. В Україні знайдеться мало обласних центрів де у поствиборчий період продовжують виходити безкоштовні газети масовим тиражем, а у Чернігові з більш-менш сталою регулярністю та тиражем більше 50 тисяч виходять такі видання "Народний контроль", "Вектор - Новий Чернігів", "За Чернигов", "Експрессо" та "Сила громади". Причому цікаво, що останнє видання ще підкріплюється широкою інформаційною кампанією медіа-холдінгу, який має монопольне положення на медіа-ринку міста. Вкладаючи доволі серйозні кошти у випуск газет, політики та політичні сили що за ними стоять, мають певні завдання та мету. Головна мета - це посада міського голови, а головне завдання - потрапити і навіть створити більшість у міській раді.
Політичні сили, що видають періодику постійно намагаються створити штучні інформаційні приводи навколо різних часто не актуальних для міста питань. То вони борються із сміттям в певні дні, то вони кричать про те, що міська влада в стороні від громадськості і в цьому початок всіх незгод, то роблять трагедії навколо питання зняття-призначення секретаря міської ради, але здебільшого ці питання звичайного чернігівця, а, отже, виборця цікавлять мало. Більш актуальні питання ЖКГ, охорони здоров'я також часто згадуються, але жодних фахових пропозицій з врахуванням існуючої в місті та країні ситуації, законодавчого забезпечення не враховують.
Навіть моніторинг діяльності міської влади (як міського голови так і депутатського корпусу) жодна з політичних сил опонентів так і не налагодила. Скоріш за все, що якщо моніторити всіх, то і їх спонсори можуть опинитися в списках тих, хто нічого для міста не робить, а веде боротьбу лише за власні інтереси.

Якщо говорити про політичну кризу в місті, то скоріше вона проявляється не в діях міської влади, а в її бездіяльності стосовно певного кола питань. Насамперед це пов'язано з відсутністю зацікавленості в створенні дієвих механізмів роботи з громадськістю та професійного підходу в цьому. Влада створює ради при собі лише для легітимізації якихось власних програм та законному "дерибану" коштів. Якщо проаналізувати офіційні ЗМІ міста, то ми бачимо, що в Чернігові немає ні ради підприємців, яка власними рішеннями може впливати на рішення міськради, а міськрада домовлятися з представниками великого та середнього бізнесу, що стало б актуальним для мінімізації економічної кризи зараз для населення нашого міста. Якщо аналізувати співпрацю владних структур з молодіжними жіночими, профспілковими організаціями, то вона обмежується лише круглими столами до певних дат та загальноукраїнських компаній та лобіювання інтересів близьких до "трону" громадських лідерів.
Серед недоліків у роботі влади можна назвати і те, що покращуючи якісно інформування чернігівців з т.очки зору змісту, чернігівська влада так і не спромоглася збільшити та покращити канали донесення інформації. І тому однією із складових сучасної політичної кризи в місті можна назвати інформаційну: коли влада щось робить, а про це мало хто знає.

На політичному полі Чернігова нарешті окреслилась ще одна політична сила, яка претендує на посаду міського голови. На останній прес-конференції власник футбольного клубу "Десна" та "Партнер-банку" Олексій Савченко публічно заявив про свої наміри стати міським головою. Він розпочав активну кампанію в місті ще з кінця березня і вона сильно нагадує форми та методи, які були відпрацьовані під час столичних виборів. Вже зараз на цю кампанію викинуто шалену кількість коштів, причому з доволі високим коефіцієнтом ефективності. Насамперед це підтверджує те, що за півроку цьому бізнесмену вдалося зайняти стійке друге місце після міського голови Олександра Соколова в різних рейтингах та соцопитуваннях. Причому цікаво те, що він зміг не лише стати другим, але і далеко відірватися від всіх інших претендентів.
Пан Савченко приписує собі останні політичні катаклізми у міськраді, насамперед зняття секретаря міської ради Віталія Гольця. Скоріш за все, якщо він буде продовжувати активну кампанію, вона буде спрямована не на конструктив, а на критику діючої влади та особисто міського голови. Ще одним напрямком його роботи може стати співпраця з однією рейтингових політичних партій міста, яка використовуючи кошти і структури бізнесмена як "потяг" спробує після мерських виборів і до місцевих виборів збільшити свій вплив, щоб взяти більше 50% депутатських місць.   
 
Що стосується питання секретаря міськради, то воно скоріш за все штучно створене і пов'язане не з політичними, а з бізнесовими інтересами в середині депутатського корпусу. Міський голова проґавив можливість вже на наступній після зняття В.Гольця сесії запропонувати свою кандидатуру на посаду секретаря міськради, навіть якби вона не стала прохідною. Тим більше це дозволило б йому попередити реінкарнацію ситуативної депутатської більшості. Ті зміни в законодавстві про місцеве самоврядування, які вступили в дію восени цього року, вже дають можливість депутатам самим вирішувати питання секретаря міськради. Останні сесії показали, що навколо земельних питань склалася патова ситуація, і що міський голова вирішити її власноруч не може. А так як це питання торкається значної кількості великого та середнього бізнесу міста, то скоріш за все знову буде реставровано механізм ситуативної депутатської більшості, яку буде цементувати новий секретар міськради. Хоча з іншого боку ця реінкарнація буде також вигідна міському голові в напрямку зменшення впливу партійних фракцій на розвиток подій в Чернігові.

І останнє. Що стосується діалогу з громадськістю. Для того, щоб відповісти на це питання потрібно зрозуміти, що вкладається в цей термін. Зібрати громадськість під себе не важко. Важко налагодити діалог. А діалог влада, насамперед, якщо вона дійсно піклується в інтересах свого міста, повинна налагодити з тими політичними силами в місті, які опозиційно настроєні до неї. Це дозволить знизити політичний накал в період зростаючої політичної та економічної кризи та зосередити зусилля на їх розв'язанні.
Але, як показує досвід та історія нашого міста, при діючій владі це неможливо. Тому що вона не впливова, так як у мера немає власної фракції та підтримки впливової політичної сили, яка разом з ним може взяти відповідальність за те, що робиться в Чернігові. Міський голова може продовжувати як "флюгер" повертатися в будь-яку сторону, яка йому на даний момент вигідна та зручна. А прикриваючись тим, що його обирає вся громада може лише той, хто на майбутніх виборах при високій явці населення набере значно більший відсоток з великим відривом від опонентів. І головна проблема Чернігова зараз, що такого кандидата в місті немає.