11.11.2008 20:03 Ірина ЧУГАЄВА

Є такий афоризм: якщо людина вже надягла маску актора, вона її вже ніколи не зніме.

Точнісінько так виходить і з письмовою творчістю. Якщо людина хоч раз у житті щось написала - будь то статтю чи наукову розвідку, невеликий нарис чи огляд або есе - вона вже ніколи не покине цю справу. За виключенням якихось форс-мажорних обставин.

Писати, досліджувати, цікавитись, аналізувати, розуміти, намагатись щось усвідомити і зрозуміти - це не лише розумова праця. Це, в першу чергу, творчість.

Донедавна я вважала творчістю тільки малюнки, поезію, прозу, театр, музичне мистецтво, але ніяк не письмо. Дійсно, писати можна по-різному: науково, побутово, публіцистично, правдиво, справедливо, розважаючи і розважаючись, злегка, гумористично. А можна просто писати заради того, щоб писати, нести якусь думку громадськості, бажано, добру і хорошу думку. Знаєте, як вчителі, сіяти розумне, добре і вічне. І найголовніше писати від душі.

Головне у творчості - новизна: нові ідеї, віяння, відкриття нових сторін звичних речей. А також творчість - породження духовності, людського духу.

Якщо пишеш про будь-що із захопленням, інтересом, то це у будь-якому випадку буде зачепати душі аудиторії. Буде утворюватись зв'язок з читачами. У когось це буде викликати таке ж захоплення, у когось навпаки засудження і нецікавість. І дуже погано, якщо плід творчості породжує байдужість. Це дуже небезпечно. Небезпечно у першу чергу для творчої людини, для генератора ідей. Байдужість бумерангом повертається до автора письмового продукту. І у людини починає виникати маса запитань до себе, до світу, до людей і оточуючих. У чому причина? Якщо вона не знаходить відповіді, вона може покинути з часом цю "затію" - писати. І людство втратить якогось талановитого нереалізованого автора....

Не будемо закінчувати на мінорній ноті.

Є інша категорія творців, яка ні у якому разі не здається, а просто робить свою справу. Оскільки це просто подобається. І людина відчуває, що має свою аудиторію. Значить її думки і ідеї, а також слова комусь потрібні. І не лише окремим особам, а й певній спільноті однодумців!

[ Написати коментар ]