Високий Вал

Останнє оновлення 17:49 середа, 15 серпня

Укр Рус

Тетяна РОМАНОВА

громадська діячка, представниця ГО "Агенція міських ініціатив"

Чернігівська міська рада прийняла бюджет на 2018 рік

30.11.2017 року Чернігівська міська рада прийняла бюджет на 2018 рік, із яким детально можна ознайомитись на офіційному сайті ради: http://www.chernigiv-rada.gov.ua/news/view/10386

Бюджет Чернігова обговорено

30 листопада 2017 року депутати жваво обговорили бюджет на 2018 рік. Було внесено багато пропозицій та зауважень щодо соціально-економічного розвитку, про що прямо зазначено на офіційному сайті місцевої влади. На розгляд засідання Чугуївської міської ради було винесено 111 питань порядку денного та 1 додаткове питання, з них було прийняті 108 питань та 1 додаткове питання, 3 питання – не прийнято. Однак питання щодо місцевого бюджету на 2018 рік було ретельно вивчено, презентація основних показників проекту бюджету м. Чугуєва на 2018 рік була схвалена.

Загальний обсяг доходів міського бюджету Чернігова на 2018 рік з урахуванням міжбюджетних трансфертів прогнозується в обсязі 3 048,8 млн грн, що на 3,8 відсотка більше уточненого річного планового показника 2017 року, у тому числі:

− за загальним фондом – 2 959,7 млн грн(приріст у 3,5%),

− за спеціальним фондом – 89,2 млн грн(приріст у 12,1%).


У загальному обсязі враховано офіційні трансферти у сумі 1 523,2 млн гривень. 

У 2018 році планується отримати 1 525,6 млн грн власних доходів, що на 12,2 %більше річного планового показника 2017 року з урахуванням змін, у тому числі, доходи загального фонду – 1 436,4 млн грн або на 11,0 % більше уточненого річного планового показника 2017 року,доходи спеціального фонду– 89,2 млн грн (або на 36,2 % більше уточненого річного планового показника 2017 року), з них бюджет розвитку – 17,55 млн грн або у 1,2 рази більше, ніж очікується мобілізувати у 2017 році.

Загальний обсяг видатків та кредитування міського бюджету міста на 2018 рік з урахуванням міжбюджетних трансфертів прогнозується в обсязі 3,1 млдр грн, що на 19,2 % більше порівняно з початковим планом на 2017 рік, у тому числі:

− за загальним фондом – 2,5 млдр грн (+8,7%),

− за спеціальним фондом – 0,6 млдр гривень (+2 рази).

Проектом міського бюджету на 2018 рік також передбачено підвищення мінімальної заробітної плати та встановлення її у розмірі з 1 січня 2018 року – 3 723 гривень на місяць. Обсяг ресурсу міського бюджету для виплати заробітної плати з нарахуваннями працівникам бюджетних установ, розраховувався виходячи з наступних соціальних стандартів - розмірів мінімальної заробітної плати і посадового окладу (тарифної ставки) першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки:

-  мінімальна заробітна плата з 1 січня – 3 723 гривень;

-  посадовий оклад (тарифна ставка) першого тарифного розряду ЄТС з 1 січня – 1 762 гривень.

 

 

Про обговорення бюджету

 30 листопада 2017 року о 10.00 у приміщенні Чернігівської міської ради відбулося засідання 25 чергової сесії Чернігівської міської ради. На даному засіданні були прийнятті зауваження та пропозиції, які були висловлені щодо питання про міський бюджет на 2018 рік. Була надана презентація основних показників проекту бюджету м. Чернігова на 2018 рік.

 

Державний бюджет на 2018 прийнято!

Трапилося диво. Верховна рада вчасно і навіть передчасно прийняла Бюджет на 2018 рік. 

Ми пам’ятаємо, що уряд у першому читанні добре вдарив по місцевому самоврядуванню. Була пропозиція по індексу податкоспроможності. Якщо цей індекс був вищим за 1,1 то з бюджету планували робили вилучення (реверсну дотацію) усього, що зверху аж  80%.От, наприклад, Чернігіву тепер треба віддати Гройсману «на булавки» лише 64,3 мільйона. 

Ще одна гарна новина. Уряд цього року не передасть технікуми і коледжі на баланси місцевих рад і не заставить це фінансувати з місцевих бюджетів, як це було заплановано раніше. Ця норма відтермінована на рік. Але готуватися до цієї болючої реформи слід. Рано чи пізно це відбудеться.

І знову гарна новина. Як і очікували експерти, у законі таки передбачили (у першому читанні не було) кошти державної субвенції на виконання програм Соціально-економічного розвитку у регіонах. Це так звані депутатські кошти. 

Гарні новини продовжуються. Уряд підняв мінімалку до 3723 гривень, або на 16%. Це значить, що зростуть нарахування на зарплату і дефіцит пенсійного фонду стане меншим.

Та, головне, відрахування від мінімальної зарплати у міський бюджет буде 402 грн. щомісяця. А якщо хто заробляє більше, ніж мінімалка?

 Таким чином, з 1 мільярда 345,7 мільйонів гривень власних планованих надходжень до міської казни понад 780 млн. – це Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). А якщо сюди приліпити ще й Єдиний податок, що вноситься в казну фізичними особами-підприємцями у 184 мільйони – то вийде, що жителі міста скинулися на 70% бюджету міста. Власних надходжень. Не враховуючи субвенцій. Тож, коли бачите нову дорогу не забудьте похвалити мера – це ж він у вашій щирій уяві знайшов на тротуари грошики.

А що субвенції? На медицину уряд виділив субвенцію у 245,6 млн. грн.. Причому на первинну медицину гроші виділили лише на перше півріччя. Законодавці передбачили, що з другого півріччя запрацює медична реформа і у нас усе буде здорово. Ну, чи всі здорові.

Освітня субвенція нам вийшла у сумі 274,3 мільйони. Це наче б то і не погано. Але субвенція обраховується з кількості дітей шкільного віку на період двох років тому, тобто станом на 1 вересня 2016 року. І кількість учнів виросла за цей час майже на тисячу. І цю різницю ми будемо покривати за власні кошти.

Уряд традиційно забуває врахувати в освітню субвенцію дошкільну та позашкільну освіту. Але то таке – усі навчилися якось обходитись.

Тож, це наші, так сказать, основні тези згідно прийнятого Державного бюджету. Більш детальне будуть розписані цифри конкретно по місту Чернігову і про його бюджет. 

Зменшено відсоток "повернених грошей Києву" з міського бюджету

 Народні обранці цьогоріч неабияк постаралися. Розумію, що в наших реаліях цю фразу можна трактувати як завгодно і не лише в позитивному руслі. Завше так і напрошується саркастична нотка. Та не цього разу. От тут якраз-таки постаралися – проект бюджету ухвалено раніше, ніж зазвичай.

Здавалося б, усе складається якнайкраще: реверсна дотація із передбачуваних 80 % (вилучення згідно індексу) склала тепер 50 %; кошти державної субвенції на виконання програм Соціально-економічного розвитку у регіонах у офіційний документ вписали. 

Хоч невелика, та перемога. Тепер решту, з якою вже мало не розпрощалися, можна використати на місцеві потреби. Та віддавати все одно доведеться «для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій». Тобто, якщо у вашому місті з податкоспроможністю все на ура, то десь там у сусідів все далеко не так гладко: чи то з промисловістю не склалось, чи хтось всі гроші порозкрадав… Тоді ж то 50 % вашого «на ура» заберуть і розподілять між тими, у кого не вистачає. 

Також виділили гроші на соціально-економічний розвиток в регіонах. «Ну тепер вже ж заживемо!» – можете подумати ви. Будемо рости і розвиватися, мов на дріжджах. Чому б і ні? Може так і трапиться. Дивлячись куди спрямує ці кошти той, хто ними розпоряджається, тобто, депутат-мажоритарник. Тож якщо у вас є плани на «покращення» чого б там не було у вашому районі – добре придивіться до народного обранця по вашому округу. Може ж він підтримає ініціативу? Фактично ж держава виділяє гроші на підкуп виборців.

Зросте мінімалка, і це також не може не радувати. Та разом з цим треба врахувати, що зросте і відрахування від мінімальної зарплати до міського бюджету щомісяця. Значна частина надходжень до міської казни – це Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). А  разом з Єдиним податком, що вноситься в казну фізичними особами-підприємцями виходить, що жителі міста формують 80% міського бюджету. Проте якщо раніше ПДФО розподілявся між місцевим та обласним бюджетом по 75 % і 25 % відповідно, то тепер це становить 60 % і 15 %. Решту ж (25 % ПДФО) ви сплачуєте державі. За логікою уряду – все це вирівнювання бюджетів або «усунення вертикальних і горизонтальних бюджетних дисбалансів».

Отак-от і виходить, що своїми напрацюваннями і успіхами ми покриваємо промахи і біди інших. У вас успішний регіон і ви заробили цього року багато грошей? Будьте ласкаві 50 % на Київ. У вас висока зарплатня? Прошу 25 % до державного бюджету. Якщо пофантазувати далі, то стає ще сумніше. Тому треба не мріяти, а діяти, щоб депутати, які будуть пробиватися до ради на наступних виборах, були націлені на зміну такого стану справ

Нестиковка

 Прийнятий бюджет залишив нам кілька нестиковок. В Українській політиці дуже багато нелогічного. Але ситуація з фінансуванням професійно-технічної освіти є хрестоматійним прикладом ситуації, коли хотіли як краще, а вийшло – як завжди.

Під 2016 бюджетний рік, як то кажуть, без оголошення війни, заклади системи профтехосвіти Уряд скинув на фінансування з місцевих бюджетів. Зробили так: заклади у сільських районах залишили на фінансуванні обласних бюджетів. А міста обласного підпорядкування мусили фінансувати це самі.

Почалося страшне. У міст на це реально не вистачало коштів. 

Крім того, чомусь уряд забув врахувати для цих закладів освітню субвенцію. Але ж, крім того, щоб дітей вчити на зварювальників та кулінарів у системі профтехосвіти, їм ще викладають історію і літературу.

Цю тему частково відіграли назад. Більшість училищ перевели на утримання обласних бюджетів. Проте, в центрі, після бюджетної децентралізації побачили, що бюджети обласних центрів відчувають себе шикарно. І обласним центрам, щоб не розслаблялися цей «геморой» залишили.

Це управлінське диво залишилося у спадок бюджету 2017, а тепер і бюджету 2018. Щоправда, тепер освітня субвенція сиплеться і на профтехосвіту. Але ж.

І головне, задум був правильний. Тільки сліпий не бачить, що у зв’язку з демографічною ситуацією та загально-ментальною тенденцією до отримання вищої освіти, ми не можемо утримувати таку мережу профтехосвіти. Ясно, що краще менша мережа, зате краща якість підготовки спеціалістів.

Але місцева влада була зацікавлена у збереженні статус-кво. Гроші на зарплати персоналу йдуть із державного бюджету, а більша частина Податку на доходи фізичних осіб іде до місцевого бюджету. За таких розкладів вчителі і майстри готові вчити пусті парти. Тому передавати мережу на місця, залишаючи лише незначну мережу закладів на державному фінансуванні (вузькоспеціалізовані або елітні заклади) було правильним рішенням. Тепер місцеві еліти змушені будуть діяти.

 

Про обговорення бюджету

 30 листопада 2017 року о 10.00 у приміщенні Чернігівської міської ради відбулося засідання 25 чергової сесії Чернігівської міської ради. На даному засіданні були прийнятті зауваження та пропозиції, які були висловлені щодо питання про міський бюджет на 2018 рік. Була надана презентація основних показників проекту бюджету м. Чернігова на 2018 рік.

 

Коротко про бюджет Чернігова за 2017 рік (ІНФОГРАФІКА)

 У 2017 році бюджет Чернігова перетнув позначку у 2 мільярди гривень. Звідки беруться кошти,
скільки і куди їх потім спрямовується - дивіться у нашій інфографіці.



 

Бюджет розвитку Чернігова, станом на початок грудня 2017, складає 254 млн гривень. На благоустрій передбачено 292 мільйони. У 2017 році у Чернігові заплановано побудувати більше 100 зупинкових комплексів, котрі коштують від 150 до 200 тис. грн за одиницю, облаштування дитячих майданчиків та купівля нових тролейбусів. 

У вересні відбуломя голосування за проекти бюджету участі, тобто за ті, які запропоновані кимось з самих жителів Чернігова. Будь хто прописаний у Чернігові може віддати свій голос за одного з учасників, а проекти-переможці отримають фінансування з міської казни.

Зробити свій вибір можна через веб-платформу «Громадський проект», зареєструвавшись з використанням технології BankID, або через електронну пошту та скан паспорту, заповнивши бланк (голосувати можна тільки особисто).

 

Чернігівцям роздали "Все, що треба знати про бюджет"

 26 жовтня активісти ГО «Агенція міських ініціатив» спільно з громадським партнерством «За прозорі місцеві бюджети» розповсюдили буклети, виготовлені у рамках проекту «Все, що потрібно знати про бюджети», що реалізовується за підтримки Фонду «Східна Європа».

Бюджет. Слово просте і знайоме, та для більшості пересічних громадян його суть до кінця не розкрита. Слово «бюджет» має магічну властивість, бо коли його чують, то кожен одразу починає думати геть про все, та не про те, що треба. Молодь думає про нудні фінансові терміни та купи бухгалтерських паперів, робітники на будівництві – про велику гору грошей, що лежить десь там у державній казні, а пенсіонери і взагалі міняються на обличчі, з сумом згадують про пенсію, тоді, як за планом, скаржаться на політиків, а потім і взагалі поринають у меланхолічні спогади про те, як добре було раніше. Але всіх їх об’єднує одне – усі вони думають, що не мають жодного відношення до бюджету і взагалі все те – справа великих дядь у політиці.

Зрештою, саме таке враження складалося у нас, коли ми роздавали буклети «Бюджет України. Все, що треба знати» та «Бюджет міста Чернігова. Все, що треба знати».

Загалом реакцію публіки на буклети та закладену в них ідею можна розділити на кілька видів. Місцеві депутати перед сесією то просто заклопотано брали та йшли, то з цікавістю вивчали, як саме подано знайомий їм здавна механізм у буклетах.

Люди на вулиці спочатку відмахувались, як від політичної агітації чи набридливої реклами, але згодом таки дочиталися, хто ми і чим займаємось, та почали навіть самі підходити і розпитувати. Хтось просто хапав папірця находу і клявся ознайомитися найближчим вільним часом. Багато хто справді по-дитячому дивувався, коли розумів свою справжню роль у процесі наповнення бюджету та свою можливість впливати на його формування.

Все, що потрібно знати про бюджет - акція у Чернігові

Уже завтра, 26 жовтня, ГО «Агенція міських ініціатив» спільно з громадським партнерством «За прозорі місцеві бюджети» в рамках інформаційної акції «Знай як впливати на свій бюджет» поширить буклети про державний та місцевий бюджети.

Буклети містять інформацію про принципи формування та розподілу державного та місцевого бюджетів: обсяг, джерела наповнення та напрямки витрат. Матеріали підготовлені в рамках проекту «Все, що потрібно знати про бюджети», що реалізовується за підтримки Фонду «Східна Європа».