Високий Вал

Останнє оновлення 16:44 четвер, 22 лютого

Укр Рус

Тетяна РОМАНОВА

громадська діячка, представниця ГО "Агенція міських ініціатив"

Про обговорення бюджету

 30 листопада 2017 року о 10.00 у приміщенні Чернігівської міської ради відбулося засідання 25 чергової сесії Чернігівської міської ради. На даному засіданні були прийнятті зауваження та пропозиції, які були висловлені щодо питання про міський бюджет на 2018 рік. Була надана презентація основних показників проекту бюджету м. Чернігова на 2018 рік.

 

Державний бюджет на 2018 прийнято!

Трапилося диво. Верховна рада вчасно і навіть передчасно прийняла Бюджет на 2018 рік. 

Ми пам’ятаємо, що уряд у першому читанні добре вдарив по місцевому самоврядуванню. Була пропозиція по індексу податкоспроможності. Якщо цей індекс був вищим за 1,1 то з бюджету планували робили вилучення (реверсну дотацію) усього, що зверху аж  80%.От, наприклад, Чернігіву тепер треба віддати Гройсману «на булавки» лише 64,3 мільйона. 

Ще одна гарна новина. Уряд цього року не передасть технікуми і коледжі на баланси місцевих рад і не заставить це фінансувати з місцевих бюджетів, як це було заплановано раніше. Ця норма відтермінована на рік. Але готуватися до цієї болючої реформи слід. Рано чи пізно це відбудеться.

І знову гарна новина. Як і очікували експерти, у законі таки передбачили (у першому читанні не було) кошти державної субвенції на виконання програм Соціально-економічного розвитку у регіонах. Це так звані депутатські кошти. 

Гарні новини продовжуються. Уряд підняв мінімалку до 3723 гривень, або на 16%. Це значить, що зростуть нарахування на зарплату і дефіцит пенсійного фонду стане меншим.

Та, головне, відрахування від мінімальної зарплати у міський бюджет буде 402 грн. щомісяця. А якщо хто заробляє більше, ніж мінімалка?

 Таким чином, з 1 мільярда 345,7 мільйонів гривень власних планованих надходжень до міської казни понад 780 млн. – це Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). А якщо сюди приліпити ще й Єдиний податок, що вноситься в казну фізичними особами-підприємцями у 184 мільйони – то вийде, що жителі міста скинулися на 70% бюджету міста. Власних надходжень. Не враховуючи субвенцій. Тож, коли бачите нову дорогу не забудьте похвалити мера – це ж він у вашій щирій уяві знайшов на тротуари грошики.

А що субвенції? На медицину уряд виділив субвенцію у 245,6 млн. грн.. Причому на первинну медицину гроші виділили лише на перше півріччя. Законодавці передбачили, що з другого півріччя запрацює медична реформа і у нас усе буде здорово. Ну, чи всі здорові.

Освітня субвенція нам вийшла у сумі 274,3 мільйони. Це наче б то і не погано. Але субвенція обраховується з кількості дітей шкільного віку на період двох років тому, тобто станом на 1 вересня 2016 року. І кількість учнів виросла за цей час майже на тисячу. І цю різницю ми будемо покривати за власні кошти.

Уряд традиційно забуває врахувати в освітню субвенцію дошкільну та позашкільну освіту. Але то таке – усі навчилися якось обходитись.

Тож, це наші, так сказать, основні тези згідно прийнятого Державного бюджету. Більш детальне будуть розписані цифри конкретно по місту Чернігову і про його бюджет. 

Зменшено відсоток "повернених грошей Києву" з міського бюджету

 Народні обранці цьогоріч неабияк постаралися. Розумію, що в наших реаліях цю фразу можна трактувати як завгодно і не лише в позитивному руслі. Завше так і напрошується саркастична нотка. Та не цього разу. От тут якраз-таки постаралися – проект бюджету ухвалено раніше, ніж зазвичай.

Здавалося б, усе складається якнайкраще: реверсна дотація із передбачуваних 80 % (вилучення згідно індексу) склала тепер 50 %; кошти державної субвенції на виконання програм Соціально-економічного розвитку у регіонах у офіційний документ вписали. 

Хоч невелика, та перемога. Тепер решту, з якою вже мало не розпрощалися, можна використати на місцеві потреби. Та віддавати все одно доведеться «для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій». Тобто, якщо у вашому місті з податкоспроможністю все на ура, то десь там у сусідів все далеко не так гладко: чи то з промисловістю не склалось, чи хтось всі гроші порозкрадав… Тоді ж то 50 % вашого «на ура» заберуть і розподілять між тими, у кого не вистачає. 

Також виділили гроші на соціально-економічний розвиток в регіонах. «Ну тепер вже ж заживемо!» – можете подумати ви. Будемо рости і розвиватися, мов на дріжджах. Чому б і ні? Може так і трапиться. Дивлячись куди спрямує ці кошти той, хто ними розпоряджається, тобто, депутат-мажоритарник. Тож якщо у вас є плани на «покращення» чого б там не було у вашому районі – добре придивіться до народного обранця по вашому округу. Може ж він підтримає ініціативу? Фактично ж держава виділяє гроші на підкуп виборців.

Зросте мінімалка, і це також не може не радувати. Та разом з цим треба врахувати, що зросте і відрахування від мінімальної зарплати до міського бюджету щомісяця. Значна частина надходжень до міської казни – це Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). А  разом з Єдиним податком, що вноситься в казну фізичними особами-підприємцями виходить, що жителі міста формують 80% міського бюджету. Проте якщо раніше ПДФО розподілявся між місцевим та обласним бюджетом по 75 % і 25 % відповідно, то тепер це становить 60 % і 15 %. Решту ж (25 % ПДФО) ви сплачуєте державі. За логікою уряду – все це вирівнювання бюджетів або «усунення вертикальних і горизонтальних бюджетних дисбалансів».

Отак-от і виходить, що своїми напрацюваннями і успіхами ми покриваємо промахи і біди інших. У вас успішний регіон і ви заробили цього року багато грошей? Будьте ласкаві 50 % на Київ. У вас висока зарплатня? Прошу 25 % до державного бюджету. Якщо пофантазувати далі, то стає ще сумніше. Тому треба не мріяти, а діяти, щоб депутати, які будуть пробиватися до ради на наступних виборах, були націлені на зміну такого стану справ

Нестиковка

 Прийнятий бюджет залишив нам кілька нестиковок. В Українській політиці дуже багато нелогічного. Але ситуація з фінансуванням професійно-технічної освіти є хрестоматійним прикладом ситуації, коли хотіли як краще, а вийшло – як завжди.

Під 2016 бюджетний рік, як то кажуть, без оголошення війни, заклади системи профтехосвіти Уряд скинув на фінансування з місцевих бюджетів. Зробили так: заклади у сільських районах залишили на фінансуванні обласних бюджетів. А міста обласного підпорядкування мусили фінансувати це самі.

Почалося страшне. У міст на це реально не вистачало коштів. 

Крім того, чомусь уряд забув врахувати для цих закладів освітню субвенцію. Але ж, крім того, щоб дітей вчити на зварювальників та кулінарів у системі профтехосвіти, їм ще викладають історію і літературу.

Цю тему частково відіграли назад. Більшість училищ перевели на утримання обласних бюджетів. Проте, в центрі, після бюджетної децентралізації побачили, що бюджети обласних центрів відчувають себе шикарно. І обласним центрам, щоб не розслаблялися цей «геморой» залишили.

Це управлінське диво залишилося у спадок бюджету 2017, а тепер і бюджету 2018. Щоправда, тепер освітня субвенція сиплеться і на профтехосвіту. Але ж.

І головне, задум був правильний. Тільки сліпий не бачить, що у зв’язку з демографічною ситуацією та загально-ментальною тенденцією до отримання вищої освіти, ми не можемо утримувати таку мережу профтехосвіти. Ясно, що краще менша мережа, зате краща якість підготовки спеціалістів.

Але місцева влада була зацікавлена у збереженні статус-кво. Гроші на зарплати персоналу йдуть із державного бюджету, а більша частина Податку на доходи фізичних осіб іде до місцевого бюджету. За таких розкладів вчителі і майстри готові вчити пусті парти. Тому передавати мережу на місця, залишаючи лише незначну мережу закладів на державному фінансуванні (вузькоспеціалізовані або елітні заклади) було правильним рішенням. Тепер місцеві еліти змушені будуть діяти.

 

Про обговорення бюджету

 30 листопада 2017 року о 10.00 у приміщенні Чернігівської міської ради відбулося засідання 25 чергової сесії Чернігівської міської ради. На даному засіданні були прийнятті зауваження та пропозиції, які були висловлені щодо питання про міський бюджет на 2018 рік. Була надана презентація основних показників проекту бюджету м. Чернігова на 2018 рік.

 

Коротко про бюджет Чернігова за 2017 рік (ІНФОГРАФІКА)

 У 2017 році бюджет Чернігова перетнув позначку у 2 мільярди гривень. Звідки беруться кошти,
скільки і куди їх потім спрямовується - дивіться у нашій інфографіці.



 

Бюджет розвитку Чернігова, станом на початок грудня 2017, складає 254 млн гривень. На благоустрій передбачено 292 мільйони. У 2017 році у Чернігові заплановано побудувати більше 100 зупинкових комплексів, котрі коштують від 150 до 200 тис. грн за одиницю, облаштування дитячих майданчиків та купівля нових тролейбусів. 

У вересні відбуломя голосування за проекти бюджету участі, тобто за ті, які запропоновані кимось з самих жителів Чернігова. Будь хто прописаний у Чернігові може віддати свій голос за одного з учасників, а проекти-переможці отримають фінансування з міської казни.

Зробити свій вибір можна через веб-платформу «Громадський проект», зареєструвавшись з використанням технології BankID, або через електронну пошту та скан паспорту, заповнивши бланк (голосувати можна тільки особисто).

 

Чернігівцям роздали "Все, що треба знати про бюджет"

 26 жовтня активісти ГО «Агенція міських ініціатив» спільно з громадським партнерством «За прозорі місцеві бюджети» розповсюдили буклети, виготовлені у рамках проекту «Все, що потрібно знати про бюджети», що реалізовується за підтримки Фонду «Східна Європа».

Бюджет. Слово просте і знайоме, та для більшості пересічних громадян його суть до кінця не розкрита. Слово «бюджет» має магічну властивість, бо коли його чують, то кожен одразу починає думати геть про все, та не про те, що треба. Молодь думає про нудні фінансові терміни та купи бухгалтерських паперів, робітники на будівництві – про велику гору грошей, що лежить десь там у державній казні, а пенсіонери і взагалі міняються на обличчі, з сумом згадують про пенсію, тоді, як за планом, скаржаться на політиків, а потім і взагалі поринають у меланхолічні спогади про те, як добре було раніше. Але всіх їх об’єднує одне – усі вони думають, що не мають жодного відношення до бюджету і взагалі все те – справа великих дядь у політиці.

Зрештою, саме таке враження складалося у нас, коли ми роздавали буклети «Бюджет України. Все, що треба знати» та «Бюджет міста Чернігова. Все, що треба знати».

Загалом реакцію публіки на буклети та закладену в них ідею можна розділити на кілька видів. Місцеві депутати перед сесією то просто заклопотано брали та йшли, то з цікавістю вивчали, як саме подано знайомий їм здавна механізм у буклетах.

Люди на вулиці спочатку відмахувались, як від політичної агітації чи набридливої реклами, але згодом таки дочиталися, хто ми і чим займаємось, та почали навіть самі підходити і розпитувати. Хтось просто хапав папірця находу і клявся ознайомитися найближчим вільним часом. Багато хто справді по-дитячому дивувався, коли розумів свою справжню роль у процесі наповнення бюджету та свою можливість впливати на його формування.

Все, що потрібно знати про бюджет - акція у Чернігові

Уже завтра, 26 жовтня, ГО «Агенція міських ініціатив» спільно з громадським партнерством «За прозорі місцеві бюджети» в рамках інформаційної акції «Знай як впливати на свій бюджет» поширить буклети про державний та місцевий бюджети.

Буклети містять інформацію про принципи формування та розподілу державного та місцевого бюджетів: обсяг, джерела наповнення та напрямки витрат. Матеріали підготовлені в рамках проекту «Все, що потрібно знати про бюджети», що реалізовується за підтримки Фонду «Східна Європа».

 

Проїзд в маршрутка: ціна росте, а якість ні!

 Чернігівці за досить короткий час вже пережили та побачили результати кількох підвищень платні за проїзд у громадському транспорті. І кожного разу при піднятті тарифу на міські перевезення чернігівці задаються справедливим запитанням: «Якщо ми маємо платити більше, то який сервіс ми отримаємо і чи зміниться рівень надання послуг пасажирських перевезень?» Зазвичай, це питання зависає в повітрі − і в результаті ми продовжуємо їздити в старих автобусах із жахливим сервісом. 

Не пройшло й року після минулого підвищення вартості проїзду − і в нас складається та ж сама ситуація. Перевізники вимагають підвищення вартості проїзду в розрізі від 6 до 7 грн, а влада, начебто дотримуючись балансу між інтересами пасажирів та перевізників, готова підвищити вартість проїзду до 4 грн, аргументуючи цю необхідність підвищенням мінімальної заробітної плати та підвищення палива на 12%.
Ми дещо проаналізували ситуацію з наміром підняти вартість проїзду і зробити певні висновки. І маємо авторитетно заявити наступне:
 
1. Абсурдність розрахунків. Судячи з розрахунків управління економіки міської ради щодо середньої зваженої величини тарифу, розрахунки, подані перевізниками, вже є неадекватними і дуже вже завищеними. Згідно з розрахунками управляння економіки міськради, проїзд у громадському транспорті має бути 3,83 грн (автобуси «РУТА» без кондукторів) та 3,92 грн (автобуси «ПАЗ» із кондуктором) без урахування відсотка на оновлення транспортних засобів. До речі, ідею в 4 грн ще задовго подав міський голова, а вже після цього ми отримали аналогічні розрахунки від управління економіки. Їхні представники аргументують завищені цифри перевізників тим, що показник пасажиропотоку у майже всіх перевізників дуже занижений, аніж є насправді. За логікою та за результатами розрахунків з боку перевізників, майже всі транспортні засоби курсують містом із… ледь заповненим салоном! Хоча всі ми живемо в одному місті і всі розуміємо абсурдність таких даних.
 
2. Відсутність гарантій. Нам дуже хотілось би зрозуміти логику дій влади, котра в черговий раз піднімає вартість проїзду в громадському транспорті: за що саме ми платимо? який сервіс отримаємо? чи відбуватиметься оновлення транспортних засобів, чи й далі будемо їздити в халабудах на колесах? Згідно умов договору на перевезення та інвестиційної угоди (за наявності), перевізники зобов’язувались оновлювати транспортний засіб протягом дії договору (в основному 5 років). Хтось із перевізників зобов’язувався купувати новий транспорт рівними чистинами протягом дії договору, хтось протягом усього часу дії договору, а хтось взагалі із великим сумнівом про це говорив. Тобто чіткості в цьому не було. Хоча після того, як перевізники виграли конкурс, їх риторика різко змінилась і вони вже не готові до виконання всіх тих умов роботи, про які говорили до конкурсу. Окрім того, представник найбільшого перевізника зауважує, що при тарифі в 5 грн він буде їздити в нуль. Цікаво, за цією логікою зараз перевізник працює собі «в мінус»?! Ну, ви самі розумієте абсурдність цього твердження. Тож гарантій, що перевізник за вартість проїзду в 4 грн буде оновлюватись і працювати на покращення якості надання послуг, взагалі нема. 
 
Як, на наш погляд, має відбуватись процес реформування громадського транспорту?
При кожному підвищенні проїзду в громадському транспорті перевізники запевняли, що у вартість проїзду закладений відсоток оновлення транспорту. Але, на жаль, суттєвих оновлень за весь цей час взагалі не було, окрім 27-го маршруту, де перед черговим конкурсом із метою обійти конкурента  в 2016 році з’явились нові автобуси. Я вже не говорю про виконання умов роботи перевізників − наразі діє правило «я сам собі хазяїн, хочу − везу, хочу – ні». А отже чернігівцям сьогодні потрібні чіткі гарантії, що при черговому підвищенні місто не залишиться знову обдуреним!
 
Для цього потрібно:
А) Отримати цілковиту готовність від перевізників працювати для людей та підвищувати якість послуг пасажирських перевезень.
Б) Сформувати чітке бачення розвитку громадського транспорту в місті. На сьогодні ані пасажири, ані влада не розуміє, який має бути громадський транспорт через 5−10 років та які кроки треба робити вже зараз.
В) Надати чітке аргументування підвищенню вартості проїзду та оприлюднити прозоре тарифоутворення проїзду в громадському транспорті.
С) Отримати гарантії та чіткі зобов’язання від перевізників оновлювати транспортні засоби та підвищувати якість надання послуг пасажирських перевезень.

Висновок:
Мотивацію приватних перевізників зрозуміти можна. Вони займаються бізнесом і мають нормальне бажання збільшувати свої прибутки, та ще й з мінімальними витратами для цього. А ось головна функція місцевої влади − зрозуміти адекватність їх намірів і тих розрахунків, які вони подали, та захистити права й інтереси чернігівців. І тільки мудрість та бажання влади працювати в інтересах чернігівців зробить свій результат. Або ж їх відсутність…
 
 
                                            Тетяна Романова, 
депутат Деснянської районної 
ради у місті Чернігові

Як працюють штрафні санкції для перевізників?

Перевізники, котрі систематично порушують права пасажирів під час перевезення, понесуть фінансове покарання. Саме з таким нововведенням був прийнятий договір на перевезення з кожним перевізником в січні 2017 року. Окрім того, що наразі перевізник має шанс понести фінансове покарання за порушення умов договору, так ще й зобов’язується обладнати свої транспортні засоби GPS-трекерами для відслідковування місцезнаходження автобусів і встановити систему для електронного квитка. 
Всі ці нововведення безумовно є маленькою надією на світло у кінці тунелю.  
Але є й інша сторона в цій ситуації. Це складність в доведенні порушення водієм чи кондуктором на маршруті. Наприклад, офіційно довести фактичну відсутність громадського транспорту у вечірній час без системи моніторингу за рухом транспорту дуже складно, хоча й можливо. Або ж довести, що водій або кондуктор палив в салоні або розмовляв по телефону під час руху теж не так просто.
 
Для того, аби прояснити ситуацію зі штрафними санкціями, я спробую пояснити як це працює. 
 
1) Телефонні розмови за кермом та паління в салоні.
Уявимо ситуацію, що ви стали свідком, як водій вже тривалий час розмовляє по телефону під час керування транспортним засобом або ж палить у салоні, чим створює дискомфортне та небезпечне перевезення пасажирів. За це в договорі з перевізником перебачений штраф в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Але це ще треба довести. 
Інструкція така: 
1. Фіксуєте на камеру телефона, або ж іншим способом факт паління або розмов по телефону в салоні. 
2. Запам’ятовуєте номер маршруту та номер транспортного засобу.
3. Телефонуєте в Управління транспорту та зв’язку з повідомленням про порушення або ж письмово надсилаєте звернення на адресу управління з відео про порушення. Вони мають виїхати на лінію, перевірити маршрут та встановити факт порушення. 
4. Чекаєте на реакцію з боку міської влади та перевізників, а також самостійно тримаєте ситуацію під контролем. 
2) Найбільший штраф передбачається за невиконання розкладів руху (недотримання інтервалів руху) або відхилення від схеми маршруту автобусів – 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Це порушення ми спостерігаємо, певно, кожного дня, особливо в вечірній час. Але з покаранням саме за цим пунктом все в рази складніше, поки не з’явиться система моніторингу та відслідковування руху громадського транспорту. А вона-таки в найближчий час має з’явитись, і тоді вже не буде ніякої проблеми зібрати доказову базу щодо порушення перевізника саме за цим пунктом. Міська влада матиме кожного дня звіт за роботу кожного перевізника та фактичний відсоток виконання рейсів по маршрутам. І вже тоді не буде ніякої проблеми покарати перевізника за недотримання графіку руху. 
На сьогоднішній день, ставши свідком систематичного недотримання інтервалів руху громадського транспорту, ви можете тільки залишити скаргу в управління транспорту та зв’язку і представники управління будуть вимушені провести перевірку по цьому факту. 
 
3) Причиною переповненості транспортних засобів на маршруті може стати саме зменшення кількості одиниць транспорту на лінії. Яскравим прикладом такого порушення є ситуація з маршрутом №25, коли люди в час-пік не можуть виїхати на роботу. А отже за це також передбачений штраф - 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у разі самостійного збільшення/зменшення перевізником кількості транспортних засобів, зміни їх класності чи пасажиромісткості без згоди організатора).
4) Якщо транспортний засіб знаходиться у неналежному технічному, естетичному і санітарному стані і ці недоліки не усувались вже тривалий час (наявність залишків внутрішньої та зовнішньої реклами або екіпіровки, явні пошкодження сидінь, підлоги тощо)  – тоді перевізнику за таке порушення загрожує штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  
В цьому випадку також важливо зафіксувати пошкодження на камеру телефону, фотоапарату чи іншим зручним способом. 

Процедура покарання:
1) Управління транспорту та зв’язку отримує від вас звернення (скаргу) щодо порушення умов договору (краще, щоб це було офіційне письмове звернення).
2) За вашим зверненням управління проводить перевірку. У випадку підтвердження факту порушення на перший раз перевізнику виноситься попередження (припис) та надається 10 днів для усунення виявлених порушення. Якщо ж через 10 днів при повторній перевірці будуть виявлені порушення – накладається штраф у розмірі, який зазначений у додатку до договору про перевезення.
3) Після цього управління надає офіційну відповідь на ваше звернення (скаргу) та повідомляє про вжиті заходи щодо усунення виявлених недоліків в термін, передбачений чинним законодавством.
Підставою для сплати штрафних санкцій є акт перевірки, який направляється перевізнику. Кошти сплачуються до міського бюджету.
 
Окрім цього, згідно договору на перевезення перевізник ризикує взагалі втратити маршрут у разі:
- не усунення перевізником трьох і більше порушень умов договору.
- не сплати трьох і більше штрафних санкцій, нарахованих відповідно до договору, встановлених в акті перевірки.
- невиконання інвестиційного плану-зобов'язання з оновлення рухомого складу, викладеного у додатку до договору.
- порушення перевізником строків обладнання транспортних засобів GPS-трекерами та встановлення електронного квитка. 
 
 
Підсумовуючи, хочу зауважити, що аби все те, що так гарно і правильно написано в договорі, виконувалось – не мали б проблем з порушниками в сфері громадського транспорту. Тому тільки наполегливість і активність громадян може змінити ситуацію на краще.  Будьте активними, користуйтесь існуючими інструментами на користь місту.  
 
 
 
Тетяна Романова