25.03.2015 18:19    Семен БЕЛЬМАН

       Вот уже на протяжении многих лет – с тех пор, как в нашей стране религия перестала быть запрещённой темой, – каждый год весной мне приходится отвечать моим многочисленным нееврейским друзьям и знакомым на два вопроса: когда в нынешнем году еврейская Пасха и почему русская Пасха каждый год празднуется в разное время? Интерес людей  неподдельный, а второй вопрос действительно очень интересен. И я каждый год по многу раз рассказываю, почему… Однако проходит год – и следующей весной я вновь и вновь вынужден отвечать на те же самые вопросы и часто тем же людям. Поэтому сегодня я решил осветить эту тему уже на бумаге. Тем более что оба эти праздника, христианский и еврейский, связаны между собой тысячелетней, уходящей в глубь веков, нитью истории…

     Песах. Ивритское слово «песах» (на греческом и русском –  «пасха») в буквальном переводе с иврита означает «пройти мимо, миновать». А еврейский праздник, названный словом «Песах», – это  весенний праздник в память Исхода евреев из Египта – страны, в которой они несколько веков были в рабстве. И название «Песах» традиция связывает с тем, что Бог миновал дома израильтян, не тронув их во время казней египетских. Добавим, что Песах – это ещё и праздник рождения еврейского народа и, таким образом, фактически первый  еврейский праздник.

     Пасха. Это древнейший христианский праздник. Установлен в честь воскрешения Иисуса Христа.  Таким образом, это и первый христианский праздник. Но почему этот христианский праздник носит такое необычное название? А потому, что первые два десятилетия после смерти Иисуса – с 30 и почти по 60 год н.э. – все христиане были одновременно и евреями. Христианство тогда было одной из многочисленных еврейских сект и мало чем отличалось от них. Те немногие язычники, которые присоединялись к зародившейся религии, обязаны были принять сначала иудаизм, прежде чем быть принятыми в христианство. Все христиане  вслед за Иисусом считали себя в первую очередь евреями. Поэтому не удивительно, что они назвали свой первый праздник, установленный в честь воскрешения Иисуса, еврейским словом «Песах» (Пасха): ведь описанные в Евангелиях события, связанные с воскрешением Иисуса, проходили как раз в дни священного для всех евреев Песаха.

     Напрашивается лишь один, вполне закономерный вопрос: почему практически все христианские праздники отмечаются в одни и те же, фиксированные, даты, а Пасха  и пятидесятница – каждый год в разное время?

     Если вы пойдёте по пути наименьшего сопротивления и обратитесь к Википедии, то прочитаете там: «В настоящее время  дата праздника Пасхи в каждый конкретный год исчисляется по лунно-солнечному календарю, что делает Пасху переходящим праздником». Прочитав это,  у вас снова  возникнет вопрос: «Почему, какая необходимость исчислять эту дату по лунно-солнечному календарю, а не по солнечному, по которому живёт весь христианский мир? Рождество Христово, значит, по солнечному, а Его же Воскрешение – по…?».  Постараюсь ответить на этот вопрос как можно доступнее.  

     С зарождением христианства и весь I век н.э. христианский праздник Пасхи на самом деле отмечался в один и тот же день с еврейским праздником Песах. А ситуация настоящего времени с определением даты праздника возникла не сегодня, а именно тогда, почти 1900 лет назад, в конце I века н.э., когда произошёл великий раскол между христианами и евреями. Но даже после этого раскола  разные  христианские общины вплоть до 325 года  продолжали пользоваться еврейским календарём и всё ещё равнялись на него, даже отмечая праздник Пасхи, хотя в Римской империи жили по Юлианскому календарю, принятому ещё при императоре Юлии Цезаре в 45 г. до н.э. 

     В 324 году римский император Константин Великий сделал христианство господствующей религией Римской империи. В следующем 325 году вопрос единого дня празднования Пасхи для всей христианской ойкумены был вынесен и рассматривался на созванном Соборе епископов в городе Никея, впоследствии названном Первым Вселенским. Тогда же христиане перешли и на  летоисчисление по Юлианскому календарю.  

     Однако тогда же и возникла проблема с установлением постоянной даты праздника Пасхи. Еврейский календарь, по которому ранее жили христиане, – лунно-солнечный (Википедия о том, что лунно-солнечный – это именно еврейский календарь, «скромно» умолчала…), и в нём месяцы имеют в своём числе 29 или 30 дней, а Юлианский календарь, принятый тогда христианами, – солнечный, имеющий в своих месяцах 30 или 31 день.   Поэтому за год набегает определённое число дней разницы, и, таким образом, христианский и еврейский календари находятся в постоянном движении по отношению друг к другу.

     В сложившейся ситуации стало очевидным, что  в случае  утверждения конкретной даты Воскрешения Господня, принимая во внимание то, что еврейский и христианский календари движутся по отношению друг к другу, в какой-то год христианская Пасха и еврейский Песах могли совпасть (Песах отмечается 7 дней, и первый день Песаха может выпадать только на воскресенье, вторник, четверг или субботу). А Церковь такого совпадения не могла и не хотела допустить. На Соборе было принято также решение в дальнейшем согласовывать день празднования Пасхи между христианскими общинами и осуждена практика ориентации на еврейскую дату. Тогда же Церковь постановила:  отмечать праздник христианской Пасхи в первое воскресенье после начала еврейского Песаха. Впоследствии в  православной традиции  было установлено: если Песах («еврейская Пасха») выпадал на вторник, то христианский праздник Пасхи отмечался в ближайшее воскресенье, а если на четверг или субботу  то – в следующее воскресенье. 

    Вот как легко и просто открывается ларец…

    Интересно, что в европейской христианской и, в частности, в славянской народной традиции есть ряд мифов, касающихся евреев и еврейских праздников. Есть, например, миф о том, что  еврейской Пасхе предшествуют предпраздничные дни под названием «кучки». И что в эти дни («на кучки») якобы всегда бывает плохая погода… Если читателям будет интересно, то я как-нибудь отдельно напишу и об этом мифе в славянской культуре.  А вот закончить нашу сегодняшнюю тему я хочу вот чем.

     Есть на Западной Украине между реками Прут и Черемош историческая местность под общим названием Покутье (название это происходит от слова «кут» - «угол» по-украински). И  легенда, о которой пойдёт речь, была записана в Покутье в начале прошлого века.

     В легенде говорится о том, что в начале света «русские», «польские» и «еврейские» праздники совпадали, а причина их расхождения в … обуви. Однажды, говорит легенда, встал еврей  рано утром, обулся в свои «пантофли» и побежал на молитву в школу; проснулся мазур, надел свои «буты» и тоже пришёл молиться Богу, но позже еврея; а русин долго обувался в свои «постолы» и пришёл последним. С тех пор всегда сначала наступает еврейская Пасха, потом католическая («польская»), а потом уже приходит православная («русская»).

     Вот такая красивая легенда. Не правда ли?

     В нынешнем 2015 году еврейский Песах наступает в субботу 4 апреля, католическая Пасха – в воскресенье 5 апреля, а  православная – в воскресенье 12 апреля. 

                      Хороших всем праздников!

Комментарии [2]

25.03.2015 18:02    

 Сегодня узнал о том, что глава «Приват банка» днепропетровский олигарх Игорь Коломойский вступил в практически открытое противостояние с президентом Украины Петром Порошенко.

Кстати, многие политологи и общественные активисты уже успели дать свою оценку случившемуся инциденту. Вот, например, что по этому поводу написал на своей страничке в ФБ экс-глава НБУ Сергей Арбузов:

«Конфликт между президентом Петром Порошенко и главой Днепропетровской ОГА Игорем Коломойским затмил в последние дни даже войну на Донбассе. Два чиновника высокого ранга создали в стране кризис, последствия которого до конца не ясны даже его непосредственным участникам. Хотя, очевидно, что доводить дело до публичного скандала такого уровня было нельзя». 

 Помните, в Святом Писании говорится, что царство, разделившееся само в себе, не устоит? Похоже на то, что в Украине наблюдается типичный кризис центральной власти, когда местечковые царьки-олигархи позволяют себе открыто выступать против украинской государственности, представителем которой является президент Украины, Петр Порошенко.

Тут, как говорится не надо иметь «семи пядей во лбу», чтобы понять: если мятежного олигарха (Коломойского) не поставить на место, то это приведет к безвластию и беззаконию в стране, то есть к анархии.

Ведь безнаказанность рождает вседозволенность! И если днепропетровский олигарх не получит по рукам в этот раз, то в последствии он будет понимать – чтобы он ни делал, все будет ему сходить с рук. А с так и до гос. переворота не далеко…

Кроме того, с такой расстановкой сил в стране: когда власть Киева заканчивается на границе киевской области, и мечтать нечего о каких-либо инвестициях.

Кто в здравом уме будет вкладывать деньги в «Гуляй поле» и поддержку «махновщины» которая сейчас махровым цветом зацвела в Украине?

Думаю, ответ на этот вопрос очевиден.

Поэтому, укрепление централизованной власти в стране и уменьшение влияния олигархов на политические процессы в Украине – это вопрос государственной важности, от решения которого зависит не много – не мало будущее нашего государства.

Будет ли наша страна успешной, целой и неделимой, или окажется отброшенной в средневековье, где территория Украины будет разделена между олигархами-феодалами. 

Комментарии [0]

16.03.2015 19:33    Татьяна РОМАНОВА

Гарантована ст. 53 Конституції – безкоштовна дошкільна та загальна освіта – в Україні перетворилася на джерело корупції та головний біль для батьків.

 «Демократичний Альянс» у Чернігові розбирається, які суми обертаються у сфері дошкільного та шкільного виховання, кому дістаються батьківські гроші та чому «дитячі» корупціонери залишаються безкарними.

Як доречно назвати сотні, а то й тисячі гривень, які керівництво навчальних закладів вимагає у батьків за прийом дитини в садок? Або як назвати щомісячні сплати обов’язкових благодійних внесків у школах та садках? Офіційні освітяни говорять про добровільну допомогу та підтримку навчального закладу, але ми думаємо по-іншому і готові говорити про це відкрито.

Відкрите порушення чинного законодавства

Своє розслідування розпочали із отриманням інформації про використання коштів ДНЗ (дошкільними навчальними закладами) та ЗНЗ (загальноосвітніми навчальними закладами), отриманими у вигляді благодійних внесків. Дана ситуація пов’язана з фактами порушення прав дітей та учнівської молоді на доступність та безоплатність освіти, зокрема, примусовим збиранням в окремих дошкільних та загальноосвітніх закладах коштів на проведення різноманітних заходів.

Згідно Законодавства України про благодійну діяльність та благодійні організації прийом благодійних внесків від фізичних і юридичних осіб відбувається виключно на добровільній основі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 р. № 1222 (із змінами) «Про затвердження Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування» з обов'язковим оформленням відповідної документації та відображенням у бухгалтерському обліку.

В свою чергу, із відповіді від Управляння освіти ми дізналися, що благодійні фонди в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах міста Чернігова відсутні. Благодійні внески для потреб вищезазначених установ перераховуються на розрахункові рахунки Управління освіти Чернігівської міської ради, відкриті в органах державного казначейства.

Проста арифметика

Доки чиновники скаржаться на нестачу коштів, саме батьки стають «дійними коровами» – так мовити спонсорами державних дитсадків. За рік сума так званих внесків на ремонти та інші потреби сягає кількох тисяч гривень. Візьмемо для розрахунку одну із чернігівських шкіл, де всього 28 класів (1-9 класи – А,Б,В; 10,11 – А,Б). У кожному класі беремо в середньому по 25 учнів, тобто всього в школі навчається приблизно 700 учнів. За словами батьків, на початку кожного року кожен учень має сплатити 60 грн на ремонт, а в деяких випадках й більше. Тобто сума, яку повинна отримати школа в якості благодійних внесків, складає 42 000 грн в рік, тобто з одного класу − 1500 грн. Всього загальноосвітніх навчальних закладів у Чернігові нараховується до 30. Отже, логічний висновок можна зробити такий, що в рік зі всіх шкіл надходить 1 260 000 грн благодійних внесків, не рахуючи збір грошей із батьків на інші потреби. І це тільки зі шкіл і тільки на загальнообов’язкові витрати ремонту. На установку пластикових вікон, наприклад, батьки здають гроші окремо. Чи можна за ці кошти відремонтувати школу?

Для порівняння подивимось, які цифри нам надали з Управління освіти Чернігівської міської ради про використання коштів, отриманих від благодійних внесків за 2012-2014 роки. Отже, із даних розрахунків видно, що 166 949,04 грн було витрачено в 2012 році на придбання різноманітного обладнання, матеріалу та оплату послуг ДНЗ та ЗНЗ. Із них: 130934,57 грн витратили на придбання будівельних та господарських матеріалів, 18778,87 грн – на повірку лічильників та поточний ремонт, 17235,6 грн – придбання холодильного обладнання, комп’ютерної техніки і музичного обладнання. Ця сума йде з розрахунку на всі дитячі садки і школи. Тобто з одного навчального заклад за даними управління надходить приблизно 2100 грн благодійних внесків (інші дані дивіться в додатку, наданому Управлінням освіти). Суттєва різниця: 2 100грн і 42 000грн. Чи не так?

Звернення до прокуратури

Вважаємо, що наявність подібних порушень свідчить про персональну безвідповідальність керівників місцевих органів Управління освіти і навчальних закладів, недостатній контроль за діяльністю посадових осіб з боку міської ради. В зв’язку з цим ми звернулися до прокуратури Чернігівської області з проханням провести перевірку щодо протиправних дій посадових осіб Управління освіти Чернігівської міської ради під час отримання благодійних внесків для потреб дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів м. Чернігова, бездіяльності щодо створення благодійних фондів у зазначених закладах та роз­по­ча­ти роз­слі­ду­ван­ня що­до вчи­не­но­го кри­мі­наль­но­го правопорушення.

У статті 53 Конституції України чітко зазначено: кожен має право на освіту. Зокрема, держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної та шкільної освіти. На жаль, сьогодні дану статтю Основного Закону України не виконують. Сьогодні ж ми спостерігаємо картину: дитяче виховання перетворилося на бізнес, а система дошкільного виховання – на корупційний спрут, у який втягнуті і чиновники, і прості працівники навчальних закладів.

Ми усвідомлюємо складну ситуацію навчальних закладів. Але вся допомога, якщо вона необхідна, має бути сугубо добровільною і максимально прозорою. Чеки, квитанції, звіти та потреби можна легко оприлюднювати в мережі на загальне ознайомлення. Таким чином формуватиметься довіра батьків і суспільства. Саме таких змін і прагнемо!»

Команда «Демократичного Альянсу» продовжує розпочате розслідування і буде робити все можливе, щоб зміни, які всі очікують, таки почали втілюватись. Також просимо всіх, хто має будь-яку інформацію щодо корупційних діянь в шкільній та дошкільній освіті, або маєте бажання змінювати систему, звертатися за контактним номером телефону: (097) 606-70-96.

Разом зробимо більше і краще!

Тетяна РОМАНОВА,

голова Чернігівської міської організації

ПП «Демократичний Альян

Комментарии [1]

14.03.2015 16:42    Петр АНТОНЕНКО

    Геній російської і світової літератури, не стільки росіянин, як білорус  і трохи українець Федір Михайлович Достоєвський, як і всі класики, вічний і вічно актуальний. Зізнаюсь, я відкрив його не дуже рано. Звісно, щось проходили «по діагоналі» в школі і університеті. З чотирьох великих, в сенсі — величних романів письменника акцент чомусь робився на романі «Преступление и наказание». Може,  від того що він порівняно простий ідейно (застереження: ця і всі подальші оцінки— чисто  суб’єктивні, тобто авторські), що психологія «надлюдини» якось дивовижно уживалася в тодішній радянській ідеології з ідеєю «рівності і братерства».  Вершина російської класики— роман «Братья Карамазовы» чомусь так не поціновувався, може, через потужний релігійно-філософський струмінь. Десь збоку залишався і третій роман цього квартету —«Идиот», з його пошуком «прекрасної людини», Христа на землі, бо й нащо, коли у нас формувалася чи вже й була сформована нова радянська людина. Що вже казати про роман «Бесы», який негласно вважався антирадянським і якщо й друкувався, то «зціпивши зуби», в основному в зібраннях творів. Адже саме в цьому романі найбільш пророче звучить застереження Достоєвського, у що може  вилитися  на практиці втілення комуністичних ідей, саме тут озвучена цифра можливих жертв  народу, для щастя уцілілої його частини,  — 100 мільйонів життів, цифра, не така й далека від реалій наступних десятиліть.

    У досить зрілому віці я  прочитав ці великі книги, деякі сторінки просто одним подихом, вражений самим стилем, психологізмом письменника.

Комментарии [1]

25.02.2015 12:07    Татьяна РОМАНОВА

Засідання постійної комісії з питань ЖКГ, транспорту та зв’язку (24.02.2015р).

Основні питання по виділенню коштів з бюджету міста, які були розглянуті на засіданні комісії:

- Учасники АТО: надати фін. допомогу військовим частинам, що знаходяться на території області (закупівля паливно-мастильного матеріалу, укомплектування військового шпиталю та інше). Розпорядник коштів - Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. Просять виділити на ці потреби 500 тис. грн на рік. Велике питання стоїть щодо контролю використання цих коштів, адже проконтролювати використання паливно-мастильних матеріалів дуже важко. А чи не раціональніше було б попіклуватись за ці ж кошти про цивільний захист населення, наприклад, облаштувати ті ж самі бомбосховища? Тим паче, що кошти виділяються на потреби військових із державного бюджету.

- Програма поліпшення екологічного стану м. Чернігів: розчищення річки Стрижень, конструкція гідротехнічної споруди для регулювання рівня води, придбання машин та обладнання для прибирання сміття (3 100 000грн), проведення моніторингу та аналізу про забруднення атмосферного повітря. Всього потрібно більше 7 млн грн.  Це програма Комунального підприємства ”АТП-2528” (прибирання сміття). Питання: наскільки взагалі утримання цього КП є вигідним для міста, і не раціональніше було б продати дотаційне і збиткове підприємство в приватні руки? І наскільки розумно витрачати такі кошти на роботу КП, та чи виконується належним чином їх робота?

- Утримання комунальної газети "Чернігівські відомості" коштує 600 000 грн в рік за рахунок міського бюджету. Місячний тираж - 20 000шт. Моя думка: не раціональне витрачання коштів з міського бюджету. В комунальній газеті повинні публікуватись тільки рішення міської ради, а для цього не потрібно витрачати з бюджету міста таку суму на утримання штату працівників. Також вважаю, що для забезпечення незалежності газети від місцевої влади,  має проводитись фінансування з центрального бюджету (всеукраїнського), а не місцевого. Комунальні газета і телерадіокомпанія мають стати суспільними мовниками (національними). Потрібна реформа. Але це вже трохи інша історія. 

Комментарии [2]

17.02.2015 18:06    Петр АНТОНЕНКО

      Нарешті з`ясувалося, для чого в Україні недавно було створене міністерство інформаційної політики. Очолив його відомий в медійних  колах Юрій Стець, донедавна — управитель на телеканалі «5 канал», власності Президента Порошенка, а злі язики торочать, що ще й кум глави держави. Але не будемо зараз про кумівство.

Комментарии [1]

09.02.2015 15:34    Андрей ТИТОК

 Пропозиція, загалом, не нова, однак актуальна. А що, якщо здати Антонова-Освієнка та Подвойського на металобрухт(вони, скоріше за все, з бронзи), або ж за кругленьку суму продати з молотка? Виручені гроші витратити на щось необхідне для наших хлопців на передовій. Там, танк відремонтувати, або ж аптечки купити. Будь-що, загалом.

Так само вчинити і з іншими бюстами, якщо до їх демонтажу міськрада підійде цивілізовано. Знаю лише, що Примакова не вийде здати на металобрухт, адже він зроблений з граніту.

Поза тим, управлінню ЖКГ необхідно лишень списати бюсти з балансу. Міськраді – знайти покупця на металобрухт. У Гадячі із Леніним тамтешня влада не зволікала, купивши на виручені кошти джип.

Точно, забув. І заодно потрусити наших люстраторів і все-таки дізнатися, де вони ховають Леніна. Чи вже нема чого ховати? 

Комментарии [6]

07.02.2015 13:16    Владислав САВЕНОК

Може у нас дійсно почнеться очищення влади зверху, поки народ не проведе його знизу?

На ці думки мене наштовхнуло ось що.

Небачена для прокуратури справа. Навіть у вихідні з’явилася  інформація про те, на чому «офіційно проколовся» попередній прокурор Чернігівщини Стеценко - розслідування  розгону Евромайдану. Адже  не просто  згребли намет – порушили конституційне право громадянина України.

А ще "тітушки" - бойові загони влади , які працювали під приклиттям  міліції, а значить  і прокуратури.

Яка буде іх доля ?  Міліція охороняла тітушок для провокації - відеодоказ

Далі  -  цитата:

«Прокурор Чернігівської області Дмитром Чібісов у середу, 11 лютого, з 9:00 проводить особистий прийом громадян з метою максимального збору даних щодо незаконної протидії мирній акції протесту – Євромайдану на Чернігівщині.

Прохання всім, хто має відомості про порушення законодавства під час мирних акцій протесту в Чернігівській області у 2013 – 2014 роках, у тому числі про можливо неправомірні дії працівників правоохоронних органів, інших державних установ та організацій або сторонніх осіб («тітушок»), надати ці відомості до прокуратури області.

Під час особистого прийому їх можна буде надати прокурору області безпосередньо.

Збір відомостей, встановлення додаткових свідків, у тому числі з кола очевидців тих подій, проводиться для всебічного, повного та об’єктивного розслідування.

Допомогти якісному розслідуванню можуть як особисті свідчення очевидців, так і документи, фото- й відеоматеріали.

Прес-служба прокуратури Чернігівської області».

Комментарии [1]

30.01.2015 19:45    Петр АНТОНЕНКО

    Учора, в день пам`яті Героїв Крут, знайома редакторка одної місцевої газети  при мені в обід  терміново давала вказівку підлеглим— підкоригувати майже готовий номер. Що ж, в газетах таке буває. Тим паче, йшлося про те, що на 1-у сторінку негайно треба поставити велике фото участі Президента Порошенка, спікера Гройсмана і прем’єра Яценюка у вшануванні пам`яті молодих героїв безпосередньо в Крутах, на місці історичного бою, на Меморіалі Героям Крут.

Комментарии [4]

30.01.2015 19:01    Владислав САВЕНОК

Сьогодні Владислав Васильович Савенок , якого називали паном ВВС, відсвяткував 7 місяців безробіття.  J

Розсилання  резюме до тих, хто клянеться у любові до України, і переговори з ними не дали результату. Вони згодні взяти на роботу, але податки Україні платити не хочуть.

Хотів стати  фізичною особою-підприємцем і  у 2-3 рази платити більше податків, щоб це зараховувалося  до пенсійного стажу – відповідають, що не можна.

«Останнім із могікан», хто затягнув мене до себе на роботу e 2004-му, щоб організував ефективну прес-службу, був генеральний директор ДП «Чернігівстандартметрологія» Володимир Рубанов. Він погоджувався за мою голову платити податки.

До речі, майже рік був (можливо, і є ) безробітним теж професійний журналіст Василь Чепурний.

Не скаржусь. Міркую, роблю висновки і шукаю далі роботу згідно з кваліфікацією.

Це, мабуть,  про  ОФІЦІЙНУ РОБОТУ жартував мій товариш у Львові у 1986 році:

 «Невелика в серці туга: не будеш ти, так буде друга»  J

З нагоди ювілею J вміщую  "особисту справу"

­­РЕЗЮМЕ

САВЕНОК Владислав Васильович, 55 років

E-mail: vsavenok@ukr.net

Вас цікавить кандидатура редактора ЗМІ, заступника директора,  провідного фахівця підприємства, який завжди створить інформаційний захист, побудує історії необхідності та людяності і прокладе шлях до успіху?

Вас цікавить сила системного аналізу, підкріпленого інформаційним супроводом?

Комментарии [3]