15.11.2010 00:31 Олена ЛАЗУН

Дивну  історію  днями  розповіли  друзі. Дивна  вона  по  суті  та  по  реакції  людей  на  те, що  відбувається.

Трапилося  все  у  звичайній  сільській  школі.

Перший  клас. Діти  маленькі, ще  не  звикли  до  шкільних  порядків, тому  на  уроках  ведуть  себе  вільно – голосно  балакають, перебивають  вчителя, викрикують  з  місця  і  т.д.

Вчительку  це  дратує. Особливо  її  злить  один  маленький  хлопчик, що  ніяк  не  хоче  слухатися  і  пристосовуватися  до  заведених  правил.

Одного  дня  цей  хлопчик  прийшов  додому  і  розповів  мамі, що  він  щось  викрикнув  на  уроці, а  вчителька  за  це  запхала  йому  у  рота  ТУАЛЕТНИЙ  ПАПІР. Такий  собі  спосіб  закрити  учневі  рота !!!

Мама  хлопчика  добре  знає, що  син  любить  вигадувати, тому  увагу  на  його  слова  не  звернула. Вона, власне, не  могла  навіть  припустити, що  вчитель  в  школі  може  таке  утнути!

Через  кілька  днів  жінка  зустрічає  ще  кількох  батьків, чиї  діти  вчаться  разом  з  її  сином. Розбалакались  про  школу. Виявилося, що  інші  діти  розповідають  те  саме – вчителька  так  наказує  неслухняних  учнів – запихає  у  рота  туалетний  папір.

Батьки  були  шоковані. Пішли  до  директора  скаржитися. Керівник  школи  пообіцяв  розібратися. Вочевидь, розібрався, бо  вже  наступного  дня  вчителька  дзвонила  до  батьків  із  запитанням: «А  чого ж  Ви  до  мене  не  підійшли? Чого  зразу  до  директора  скаржитися  побігли?»

На  цьому, власне, історія  закінчилася. Вчительку «пропісочили», і - все.

Всі  роблять  вигляд, що  нічого  не  було. Коли  батькам  запропонували  надати  цій  історії  розголосу, ті відмовилися. Кажуть, навіщо  ж  сміття  з  хати  вимітати? Ну, неправа була  вчителька, ну а як з цими  дітьми,  інакше - не  слухаються, треба  карати! Згадують, що  їх  в  школі ще  й  били  на  додачу, тому  туалетний  папір - це  так  собі, квіточки … Ось  така  собі  сільська  філософія  життя.

Добре, якщо  діти, яких  годували  туалетним  папером, про  це  забудуть  і  це  не  буде  снитися  їм  у  жахливих  снах. Хоча, сумніваюся …

Навіть  не  знаю, хто більше  неправий  в  цій  ситуації – батьки, педколектив чи директор … Про  вчительку  взагалі  мовчу. Навіщо  такі  люди  в  школі  працюють? В  області  два  педагогічних  університети, педагогів – хоч  греблю  гати. Чому  в  сільських  школах  працюють  неврівноважені  садистки? А тому, що це їм ДОЗВОЛЯЮТЬ батьки своїм мовчанням ягнят.

Не має значення що це - байдужість  до  долі  власних  дітей  чи  елементарні  лінощі. Зрозуміло, аби поставити вчительку-садистку на місце, треба розбиратися з нею особисто, написати в різні інстанції, а для початку хоча б мати сміливість поскаржилися  директору.

Складається стійке враження, що з часу розвалу СРСР ми так і не стали вільними людьми, рабське тавро «хомо сов’єтикус» настільки в’їлося в наші душі, що допоможе нам, мабуть, тільки  час.

[ Написати коментар ]