16.06.2016 22:02 Олена МОТОРНА
За 10 років щасливого подружнього життя ми з чоловіком нажили чимало хороших традицій.
Одна з них - приносити в дім квіти без приводу. Для настрою. Причому - і це головне - купувати в особливо душевної бабусі.
Їх багато, вуличних квіткарок, що оберемками і корзинами щедро продають увечері Літо.
Але є серед них особливі. Ті, що не женуться за швидкими грошима, а прагнуть заробити в такий нехитрий спосіб якусь копійку до скромної пенсії. Акуратні, чистенькі, ясноокі, натруджені бабусі, мов з ікони.
Вони і квіти складають у свої букетики особливо старанно. І не чіпляються "купіть", а просто терпляче стоять на узбіччі шумної вулиці, тримаючи у вузлуватих долонях квіткову посмішку.

І коли ця посмішка потім опиняється вдома, домівка враз наповнюється лагідністю і теплом призабутого дитинства, в якому також була Бабуся.