Високий Вал

Останнє оновлення 15:52 субота, 26 вересня

Укр Рус

Владислав САВЕНОК

Журналіст за освітою

Журналістика з „душком‛, або Свято на вулиці Скандалу

Новий жанр журналістики у Чернігові утверджується у своїх правах - скандальна. Її мета - знайти скандальну ситуацію і привабити увагу „несвіжим” душком з метою приниження людини, команди чи явища.

Це відпрацьований механізм реалізації впливу скандальними прийомами. Скандал – як спосіб подачі інформації: єхидні натяки - головні аргументи в суперечці. Витягування уже відомих та недоведених псевдофактів "некомпетентності", тупцювання навколо „гарячої" теми, яка може кинути тінь на „героя” матеріалу.

Тобто, у поданні інформації, а особливо „неупередженого” коментаря , „герой” ставиться в позицію „хлопчика для биття”.  Йому у вічі, наприклад, повторюються  всі скандальні  або абсурдні звинувачення на його адресу  типу : „ говорять, ви замовили вбивство”  або  „говорять, ви - найбільший хабарник у владі” чи просто натяками звинувачують -„вішають собак” та спонукають виправдовуватися.

Це є порушенням журналістської етики, коли за „героєм” матеріалу навіть не визнається відома вам презумпція, що є основним постулатом демократії .

У такій публікації досліджується не явище, не діяльність „героя”, а чутки про особисте життя, а також фізичні вади  та інші  особливості, які за загальноприйнятим стереотипом  можуть розглядатися, як негатив.

У скандальній журналістиці матеріал розвивається за сценарієм  байки  Крилова „Ты виноват уж тем, что хочется мне кушать».

Крім того, застосовуються відомі  скандальні прийоми. Наприклад „ червоний оселедець” – несвіжий, погано пахне, зате добре привалює „дичину”. Завдання одне – збити з дороги здорового глузду аби явищем  дезорієнтувати читача і нав’язати  „своє бачення”.

Або так званий „бараж” – літак висить над обєктом та кидає на нього тінь, знов-таки, відволікаючи від основного.

Втім, прийомів, відомих у західній журналістиці як зразки „жовтої” преси,  і прикладів  у чернігівській, включаючи всі ЗМІ та Інтернет (хіба  що окрім радіо), уже, на жаль, вдосталь.

 

Комуністи 24-го знесуть пам'ятник Мазепі.... і Леніну

До мене зайшов товариш і сказав , що чернігівські комуністи планують акцію на Валу у День Незалежності України - 24 серпня. Під час неї будуть зносити памятиник  Іванові Мазепі.

- Добре,- сказав я. - Тоді вони своїми діями знесуть пам'ятник Леніну в Чернігові.

Тривалий час я ставився терпимо до цієї червоної братії, але можу включити свій розум і зробити так, що їм  буде довго ікатися не тільки Мазепа, а й Ленін та і комуністичні символи в нашому Чернігові...

Мабуть "розумаки" чи то з обкому КПУ, чи то  їх товариші з Києва ніколи не вчили ні історії, ні фізики. І не знають, що сила дії дорівнює силі протидії, а в деякі моменти набагато її перевищує.

Вони забули, як руйнували церкви, поставлені, в тому числі, і Мазепою.

Це і зрозуміло, бо розумні комуністи давно  допетрали, що  були носіями ідеї "фікс", а залишилися  в КПУ тільки "славних прадідів великих правнуки погані".

Це мій знімок , він називаеєтся "Наслєдіє"

Шеремет іде на чернігівський престол

 Олег Шеремет, після ознайомлення з усією кухнею просування інформації про службову особу, почав активну інформаційну кампанію.

З початку року новий сектретар  Чернігівської міської ради уже "світиться" в ЗМІ активніше  за міського голову Олександра Соколова.  А це означае, що, можливо,  він стане "спадкоємцем престолу" після неинішнього мера.

Можливий  варіант, за яким, свого часу, тобто у 2001 році Олександр Соколов був призначений заступникм Віталія Косих, а згодом перебрав усю повноту влади після виборів.

Активної "засвітки" Шеремета  і слід було очікувати після приїзду до Чернігова групи народних депутатів Партії регіонів 5 листопада 2008 року та їх зустрічі на чолі з другою людиною  цієї партії - Клюєвим  - у кафе "Гетьман". До речі, саме тоді Соколов одержав деякі гарантії  бути чинним мером до кінця строку.


Через публічні дії і кроки Олега Шеремета незабаром побачимо, як будуть далі розвиватися події на владному  олімпі Чернігова.

ДИПЛОМ ДЛЯ ХОМИ. Невіруючого і «внимательного»

Ситуація , відверто кажучи, дурна. Хтось із читачів «Високого Валу» вирішив, що я – Владислав Савенок - насправді є героєм анекдотів про Петька, ад'ютанта Чапаєва.

Пригадуєте ж анекдот, як Петько поїхав в Англію у відрядження на місяць. Повертається багатий, в розкошах купається, грошима смітить, подарунків навіз на всю дивізію. Своїй подрузі Анці подарував каблучку з діамантом, а Василю Івановичу – нову машину. От і викликає його Чапаєв та й каже:

- Ну, Петько, я ж нещодавно сам туди їздив і нічого не привіз! А як тобі вдалося за місяць таку купу грошви заробити і стільки подарунків навезти?

- Дуже просто, Василю Івановичу. Приїхав я в Лондон і пішов у джентльменський клуб в «очко» грати. Здають карти. Роздали. Один англієць і заявляє: «Панове, у мене «очко»!» А я йому кажу «Покажи!». А він мені так ображено: «Я ж джентльмен!» Ось тут то, Василю Івановичу, у мене карта і пішла!!!!!

Я це до чого? Ну, так просто. Хтось сумніваються, що я маю диплом журналіста. Цілком слушно. Напевне я комусь дав право сумніватися, адже ж саме «внимательний» нагадав мені , що Савенок, мовляв, кравець.

Так, кравець. Багато викладачів на факультеті журналістики Київського держуніверситету навіть дивувалися: «У вас же така чудова професія!» А один сказав більше: «Навіщо оце вам потрібна така морока як журналістика, і до того ж неспокійна!?» Я йому відповів. Як і відповідав на це запитання в інтерв’ю «Семейной газете».

Однак «внимательный» цього не читав. Тому саме через нього мені доводиться вивішувати свій диплом і додатки. Даруйте мою нескромність.

\

\

\

\

\

І останнє - КОМЕНТАРІ в матеріалах щодо "дипломної теми" «Захоплення заручників у суді Чернігова не було!!!» та «Терорист» хотів, щоб його вбили в суді

Влад | 2008-07-16 14:36

внимательный

Дякую за нагадування. Упродовж доби повішу, а то якісь матеріали царапав, замість того щоб доказ вішати.
Ти правий частково. У мене два професійні дипломи: журналіста і кравця (5 розряду). Тільки ти такий розумний - підкажи , де його можна розмістити , щоб це було етично. ... Ти ж розумієш, що не під фотографією ж Мельника його розміщувати.
Ти ж сам знаєш, що в коментар його не вставиш також...
Міркуй разом зі мною, якщо хочеш його побачити. Тобі диплом з додатком чи без?
Може в Однокласниках ру? Чи в в Контакті? Чекаю пропозицій
P.S. А поки вирішуємо, можеш запитати у моїх колег, які теж є дипломованими журналістами у Чернігові: Василь Чепурний, Сергій і Тетяна Дзюби, Сергій Оліферовський та Любов Пархоменко, Ольга Капустян та Олег Шолох, а також Сергій Павленко та Олена Кияшко. А ще багато інших однокурсників, які навчалися в КДУ на факультеті журналістики 1986-1992 роках

Відповісти | З цитатою

внимательный | 2008-07-16 13:27

Савенок, ты обещал по возвращении из командировки показать всему честному народу свой диплом, ГДЕ ОН? Ведь ты же портной, а не журналист, не правда ли? А то твои почитатели облизывательно называют тебя профессиональным журналистом, подтверди, что ты проффеесор швейных дел, успокой громаду

zoya | 2008-07-10 23:35

Прикольно что тут кто то сомневается в дипломе журналиста Савенка. Правильно. На самом деле у Савенка диплом инженера. Он его получил в США, когда учился вместе со Зваричем. И по обоюдной договоренности дипломы они предъявлять отказываются и выступают под прикрытием - Зварыч - юриста, а Савенок - журналиста.

abc | 2008-07-10 14:28

Маючий очі - побачить і по матеріалах Влада Савенка, чого він вартий.
А якщо якась бездарність представить посвідчення "проффесора журналістики", то що, всім захоплюватися його опусами?
До коментаря "читача" додам - у "внимательного" не тільки коментар від лукавого, а й логіка.

Сергій | 2008-07-10 14:03

Внимательный

"А можно как-то увидеть ваш диплом журналиста, господин Савенок?"
Вихована людина, перш ніж звертатися до іншої, представиться сама. А тут якийсь перець, не представившись, вимагає від людини з конкретним прізвищем документ...
Може давайте просто менше трьопу з особистими накатами, га?

Разум | 2008-07-10 10:25

Внимательный

Блистать маразмом не красит, уважаемый "внимательный" баламут. Конечно же, ни Савенок ничего не должен чинушам, ни Савенку никто ничего не должен. Он просто делает свою работу качественно. Если ты по жизни сам законченный пиарщик а не журналист, то не ищи противоречий в материалах Савенка. Внимательно изучи коммент АВС!
Я не видел, чтобы кто-то утверждал, что ВВ - "единственный" )). Правда ВВ единственный в этом смысле, кто не занимается плагиатом, передирая горячую новость Савенка без подписи, а задает тон и держит всех в тонусе такими вот материалами.
А фото диплома, уверен, Савенок вам вышлет на мыло. Если этот общеизвестный факт вам неизвестен.

Внимательный | 2008-07-10 09:58

Респект Баламуту! Единственный реальный, объективный комментарий. Остальные, складывается впечатление, что что-то должны «великому» Савенку., поэтому и поют ему хвалебные оды на разные голоса. Объективностью в его статьях, по крайней мере на эту тему, и не пахнет. Он занял позицию защитника афганца. А как же другие стороны? Если Вы так защищаете материалы Савенка, то уж потрудитесь перечитать их внимательно. Его статьи противоречат друг другу. Баламут правильно заметил, что сначала он говорит поганки про Соколова, а потом его же и хвалит. Кстати, это уже не первый раз. Давно почитываю этот сайт и заметил, что если Савенок выдал статейку про «плохого» Соколова, то буквально на следующий день выдаст и про «хорошего» мера.
И еще по поводу «дипломированного» журналиста ))))))))JСавенка
А можно как-то увидеть ваш диплом журналиста, господин Савенок? А то сильные сомнения меня одолевают, что он у Вас вообще имеется.

ОСАННА

 

Коли засмоктує суєта, я відкладаю різні дурниці, які «необхідно» зробити і роблю те, чого прагне душа.

Цей вірш був написаний уже більше 10 років тому.

Пригадую, як уже під вечір, під’їжджав на маршрутці №8, шукав у кишені ручку та невеличкий аркуш паперу і писав ці рядки.

Почав у маршрутці. На мене дивилися, як на божевільного, який щось похапцем пише. Потім вийшов із маршрутки і, крокуючи, дописав іще строфу. Хотілося співати.

Майже не правив. Все нібито хтось продиктував зверху.

Цикл “Весна”

Осанна*

Проходить все – і суєта, і горе,

Захоплення зівяне квітка рання,

Та навіть час всесильний не поборе

В стражданні завойоване кохання.

Покине друг, когось, на жаль, не стане,

І прийде день – не судний, а останній,

Згадаються не подвиги і рани,

А в муках

завойоване

кохання.

Бо світ такий, на все Господня воля:

Творить, страждати і кричать “Осанна”,

Забуть образи, радощі і болі

І вимовить ім’я твоє - Кохана.

14.05.98

*Осанна – спасіння.

Чому виродилися чернігівські льотчики?

Чим славився Чернігів у часи Радянського Союзу? Унікальними пам’ятниками часів Київської Русі, найчистішою річкою – Десною, радіозаводом, що клепав техніку для космосу, ще парою жіночих підприємств  і Чернігівським вищим військовим училищем льотчиків.

Останнє кувало кадри знов-таки для космосу. Чернігів був не тільки історичним, а й космічним містом.

Щодо ЧеЗаРи, то зараз ви бачите, як вона микається між «красивими і розумними».  А кадрових  льотчиків  перед розвалом училища заставляли смикати тавичку на аеродромі. О часи, о звичаї!

Іронічна публікація в газеті «Вал» за червень 2001 року поверне вас у ті часи.

ПЕРЕД ПРИЛЬОТОМ ЛУКАШЕНКА НА АЕРОДРОМІ ПОСКУБАЛИ ТРАВИЧКУ

«Нехай би частіше до нас їздили Президенти, щоб у місті порядок наводили», - ця фраза досить часто зустрічалася в розмовах чернігівців напередодні приїзду вищих посадових осіб  України й Білорусії. Військові ж з особливою гордістю згадують підготовку до будь-якої події.

Усі, хто коли - або служив  у славній українській армії, як і в іншій не менш славній армії, знають - приїзд начальства нічого гарного не обіцяє. Все життя перетворюється в суцільний «шмон».

Наприклад, у радянській армії любили  красити траву в яскраво-зелений колір, садити зелені дерева на один день... Яких  тільки чудес за службу не надивишся.

У Чернігові вирішили підтримати славні армійські традиції військового братерства. Як нас повідомили, на військовому аеродромі, де повинен був приземлитися Президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко, готувалися особливо ретельно. Командири вирішили повністю задіяти наше славне воїнство в наведенні порядку.

 Як відомо трава, у більшості випадків, росте не за статутом.

Саме тому її так не люблять командири всіх видів військ у всіх країнах. Наш  військовий аеродром - не виняток. Підступна трава початку виростати між плитами й не тільки на злітній смузі.

Як можна! Відставити траву! 

Саме тому славне воїнство розгорнулося в ланцюг і  повисмикувало «оборзевшую» траву між плит. Хто конкретно й у яких військових званнях робив цей подвиг - говорити не треба!

Наша армія міцна своєю важкою ратною працею! Але, треба сказати,  слава про цю непримітну подію розлетілася по всьому Чернігову!

Чи не кожний льотчик готовий був ударити себе в груди  й сказати: «Я готовий виконати будь-який наказ своєї Батьківщини!».

Цим сильна й непереможна наша армія!

2 червня 2001 року

Влад САВЕНОК, спеціально для газети «Вал»

Як Кучма з Лукашенком тусувався, або З ким треба здороватися Ющенку

 

Сьогодні «Радіо «Мелодія» , вибачте, задрало інформацією, що Ющенко має гірший рейтинг, ніж Кучма. Сумніваюся. А хто там у нас потрапив  і не потрапв до 100 українців?

А ще вчорашня зустріч білорусів і чернігівців у нашому славному місті та ще й у готелі «Придеснянський» навіяла на мене спогади про події кучмівської давнини – початку червня 2002 року у Чернігові. Із написаного і надрукованого тоді в нині покійній груковані, а не інтернет-газеті «Вал».

Ну і дають!

 

ЗУСТРІЧ ПРЕЗИДЕНТІВ:  ЩО БУЛО ЗА КАДРОМ?

Зазвичай, коли високі офіційні особи приїжджають кудись, то журналісти в першу чергу розповідають: про що розмовляли керівники, про що домовилися. Але про це завжди відомо. Розповімо як вони поводилися.

ЛЕОНІД КУЧМА ОСОБИСТО НАДИХНУВ...

Півдесятка чернігівських журналістів кілька днів підряд після візиту Президента якось по особливому тримали руки. Справа в тому, що Леонід Кучма примчався в Чернігів до готелю «Придеснянська» чи не на 10 хвилин раніше графіка в 9.50.

Лукашенко затримувався. Тому Президент України спочатку перездоровався з тими, кого знав, потім з тими, хто у формі, нарешті з тими, хто стояв поруч із ними.

Далі, не заходячи в готель, Леонід Данилович, потис руки всім, хто вийшов його зустрічати, включаючи журналістів і операторів телебачення.

Частина представників мас-медіа, які звикли, що їх тримають на певній відстані, здивувалися й зрозуміли, що упустили шанс написати (в тому числі і автор цих рядків): «Коли Президент приїхав у Чернігів, щоб зустрітися зі мною...»

Після вітання Леонід Кучма зайшов у фойє «Придеснянського» привітав усіх, хто там перебував.

ОЛЕКСАНДРА ЛУКАШЕНКА ЗАКОЛИСАЛО, АЛЕ НЕ  ЗНУДИЛО

Президент Республіки Білорусь прибув до готелю на 10 хвилин пізніше графіка - в 10.25. Олександр Григорович майже півтисячі кілометрів пролетів у вертольоті з Мінська.

 Всі дачники на Гомельській трасі, які стояли на своїх городах від Ріпок до Чернігова, спиною відчули, що гучний вертоліт доставляв у наше місто важливу особу. «Гвинтокрил» летів над шосе. До речі, напередодні на автотрасі навели дорожню розмітку.

 Після прибуття Президента Білорусі в «Придеснянський», на півгодини пересунули початок огляду експозиції чернігівських підприємств, що співробітничають із сусідньою країною.

Чуйне журналістське вухо вловило тихо сказане, що переліт був важким, і Олександра Григоровича злегка заколисало. Але не знудило. У це легко повірити - літаючі на вертольоті з незвички глухнуть на півгодини, як мінімум, а ступивши на землю, важко ступають ...

«ОХ, РАНО ВСТАЁТ ОХРАНА...»

 У Чернігові, особливо поруч із готелем «Придеснянська» були застосовані безпрецедентні для нашого міста заходи безпеки.

Історія мовчить - чи ходили по Десні під час зустрічі підводні човни й торпедні катери. Але уже на підступах до технологічного університету, готелю «Брянськ», не говорячи вже про «Придеснянський», ходили «квадратно-гніздовим способом» якісь непримітні хлопці з парасольками або без.

Були перевірені весі будинки в окрузі, включаючи котельні, аудиторії університету й навіть тимчасові дерев'яні споруди типу ЕМЖО імені невідомого архітектора.

Студентам технологічного університету, що живуть в «общазі», не повезло - їм ненав’язливо підказали: «Учитися, учитися й учитися» і відправили (погнали) з «належаних місць» на пари на весь день - з 8.00 до 17.00.

Говорять, що деякі двері на балкони й вікна в гуртожитку позабивали цвяхами. У самому ж університеті дотепер розповідають, що на пари заходили якісь милі люди й пропонували покинути аудиторію, мотивуючи гарним оглядом з цього місця зустрічі президентів. Можливо для снайпера?

 Однак підтвердити або спростувати ці факти ви можете, запитавши у своїх знайомих, які викладають або вчаться у вузі.

ПІДОЗРІЛИХ ПЕРЕВІРЯЛИ ЩЕ РАЗ

У день візиту в технологічному університеті, як ніколи, була уведена особливо тверда перевірка всіх на вхідних дверях. Тільки по пред'явленні посвідчення.

Пильною увагою охорони користувалися студенти, що проходили з підозріло довгими валізками й футлярами типу від музичних інструментів. Чиясь «маманя» ледь не влаштувала лемент, із приводу того, що вона «раніше завжди проходила».

«РОЗГУЛ» НА ДОРОГАХ

Робоча зустріч президентів принесла найбільше незручностей учасникам дорожнього руху. Так затримали автобус зі школярами молодших класів, яких понесло в цей день на екскурсію в Менский зоопарк.

Діти просиділи в автобусі, потрапивши в «пробку» чи не з 10 до 13 годин. Тобто в той час - з 10.30, коли дороги можна було розвантажити, тому що президенти працювали в готелі. Напевно, або зв'язку не було в « найбезпечніших шляховиків», або різні перестрахувальники віддають такі накази «не пущать», завдяки яким прості громадяни «чихвостять» владу.

Схожа ситуація склалася й поруч із Валом, по 8 маршруту тролейбуса. Туди, до Спасо-Преображенского собору президенти спізнилися на годину, вибившись із графіка під час переговорів.

ОБОЄ ПРЕЗИДЕНТІВ ЗНАЮТЬ УКРАЇНСЬКУ

Це з'ясувалося на прес-конференції.

Кореспондент «Інтерфаксу» з Києва почав, за звичкою - українською мовою запитувати президентів про Чорноморський флот і НАТО. Журналіста перебив Леонід Кучма:

- Російською мовою, будь ласка, а то я повинен перекладати?

- Давайте, говоріть українською, - втрутився Олександр Лукашенко.- Я все прекрасно розумію.

Це збило журналіста. Він продовжив українською, але почав вживати російські слова. Тоді Леонід Кучма, що очевидно перебував в прекрасному настрої, почав весело поправляти інформаційника:

- Не «шаги», а «кроки».

У залі почувся сміх. Тоді Лукашенко заступився за журналіста:

- Ви його збили, змусили говорити російською. Він, бідолаха, настроївся на російську, а довелося знову українською...

- Так він не бідолаха! Серед журналістів бідолах нема... - додав Кучма.

- Немає, так ? - перепитав білоруський гість.

- Нєє-є, нема. Тут всі хлопці досвідчені!

- Ясно.

Присутні реготнули. І тільки після цього Леонід Кучма почав відповідати на запитання.

 ...

А взагалі зустріч президентів була набагато цікавішою «побачення» прем'єр міністрів обох держав, які в тім же готелі розмовляли в грудні 2001 року .

4 червня 2002 роду

Владислав САВЕНОК, спеціально для газети «Вал»

Істеричний роман Ющенко -Тимошенко

Коли я спостерігаю, як «мілиє бранятся, только тешатся», хочу запитати: а ми при чому? Ця пара нас уже стільки смішила і дратувала, що уже не сила бути присутніми під час її істеричних з’ясувань стосунків.

Удвох вони убили таке поняття, як «національно-демократичні сили». Своїми чварами вони штовхають нас в обійми «залізного порядку», що прийде на зміну такій ось демократії.

Почитайте, що ці голубки витворяли, наприклад на початку жовтня 2001 року. Автор цього опусу – ваш покірний слуга.

ЮЩЕНКО ІЗ ЧЕРНІГОВА, СХОЖЕ, ГАЛАНТНО ВІДМОВИВ ДАМІ

Коли в Чернігові Віктору Ющенку буквально на запитали, як він ставиться до ультимативної пропозиції Юлії Тимошенко: очолити блок «Наша Україна - Фронт національного порятунку - Соціалістична партія», він витримав паузу й відповів, що блок «Наша Україна» уже має свій напрямок і принципи формування.

«Він має таку платформу й програму, - додав Віктор Ющенко, - які забезпечують проходження в парламент здорових сил. Вони могли б взяти на себе відповідальність за майбутнє України».

Його блок, відзначив він, знає, як проводити реформи, як змінювати життя українців на краще. Це тема набагато складніше й важливіше, ніж різні міжусобиці, у тому числі й із владою: «Ми не хотіли б боротися ні проти влади, ні проти кого б те не було».

А на пропозицію Тимошенко відповів: «Я не знайомий з тектом заяви, хоча мене трохи дивує форма... Однак, я переконаний, що й лідери блоку, і координаційна рада «Нашої України» так само уважно, як розглядали пропозиції інших політичних блоків щодо об'єднання, так само коректно й уважно обговорять і цю пропозицію».

 Аналітики схильні розглядати таку чисто «по-ющенківськи» ухильну коректну відповідь «ні» леді, що першою зробила пропозицію здійснити політичний шлюб з розрахунку.

Поки що важко допустити, чи то Ющенко не любить, коли на нього «давить» жінка, чи те він має на прикметі іншу, більше гідну партію, з якої має намір зв'язати свою долю на все життя, що залишилося.

А може він не квапиться, знаючи, що серце дами розбите, і повернутися до її пропозиції він ще встигне?

Владислав САВЕНОК,

спеціально для газети «Вал»

2 жовтня 2001 року

Проти кого воюємо, журналісти?

Війна між Кабміном і Президентом, опозицією й коаліцією, білими й пухнатими із сірими в яблуках набридла. Усі хочуть, вибачаюся, мати журналістів на своїй стороні, щоб гавкали по-їхньому. Бачите, який ґвалт стоїть!

Народ затикає вуха, закриває очі - не можу терпіти! Де валідол і валеріанка?

Колеги, проти кого або чого воюємо?

У нас же середня зарплата, як у народу, від 550 до 2000 гривень у най..-най…! А останніх - одиниці в Чернігові. За таку зарплату треба відстоювати тільки інтереси трудяг, таких як ми. Тобто народу.

З ким - з'ясували. А тепер - хто наші вороги? Хто заважає по-людськи жити!

Хто сам жирує, а нам кидає копійки, як і більшої частини народу. Ми з вами - не у Швеції, де багаті діляться з бідними... податками. Де народ на свої кревні може собі дозволити багато.

Так хто вороги? Ой, багато! Вони - депутати верховні - приймають закони, по яких пенсії й зарплати в них у тисячу разів вище, ніж у нас. Куди вже їм думати, ЯК ціни нас б'ють у магазині й лікарні!?

Вороги й депутати місцевих рад. Незрозуміло чому (або зрозуміло!?) віддають за безцінь землі, а різниця осідає в їхніх божевільних квартирах, машинах, дачах і човнах, а не в бюджеті. Тому й лікуємося ми в убитих безкоштовних поліклініках, задихаємося в чергах з аналізами, укладається оселедцем у палати забутих лікарень. Ми не у Швеції.

Наші вороги й керівники, які не платять зарплат або дають відчіпного в конвертах, прирікаючи на злидарську пенсію й, читай вище, яку медицину.

Вороги журналістів – хто прагне зробити нас бидлом, знущаючись із трудових колективів! Усі - хто нас труїть.

Ми вільні люди й будемо робити все, щоб завоювати право жити по-людськи. Це можна зробити тільки разом, а не поодинці. І не битися один з одним, на радість тим, хто нагорі!