Високий Вал

Останнє оновлення 17:18 вівторок, 18 вересня

Укр Рус

Сергій СОЛОМАХА

Економічний оглядач

Чернігівщина: дайош «позапартійних» кандидатів в депутати

Саме так вирішили чомусь обізвати на виборах 31 жовтня 2010 року у своїх бюлетенях та інформаційних плакатах безпартійних кандидатів Чернігівська обласна виборча комісія.
Для довідки, російською мовою «позапартійний» перекладається як «внепартийный», а не «беспартийный».
Таких «позапартійних» кандидатів у 24-х партійних списках до Чернігівської обласної ради набралося аж 119 з 415, тобто біля 28,7 відсотка.
Найбільше за кількістю безпартійних кандидатів у партіях «Сила і честь» з 32 кандидатів 24 безпартійні «галушки», ВО «Батьківщина» з 63 - 15, Партія регіонів з 57 - 13, СПУ з 33 - 11, «Громадянська солідарність» з 10 – 8, ПСПУ з 6 – 4.
Але найбільш «позапартійна» партія на Чернігівщині: Партія зелених України - усі 9 кандидаті у її списку безпартійні.
Навпаки, самими «партійними» партіями виявились: Партія пенсіонерів України, Партія захисту пенсіонерів України, партія "Правда" та Всеукраїнське об'єднання "Свобода" .
У списках цих партій до обласної ради усі кандидати в депутати партійні.
Це більше безпартійних кандидатів балотується на Чернігівщині у одномандатних мажоритарних виборчих округах до місцевих рад усіх рівнів.
Отже, не такі вже ці місцеві вибори на Чернігівщині виявилися «партійними» як залякували виборців деякі політтехнологи напередодні виборів.

У 1990 році ми йшли на вибори під гаслом «Владу радам, а не райкомам

 

20 років тому ми вірили, що варто отримати Україні незалежність, усунути від влади збанкрутілу компартійну номенклатуру – і все піде на краще.
Перше вдалося, а от виконати друге завдання… не вдалося і досі.
Одна з причин: панування в радах усіх рівнів старої компартійної номенклатури та бізнесу який вони «кришують».
Вони добре навчилися зомбувати нас на численних шоу з екранів телевізорів та біг-бордів, обіцяти нам усе … і негайно.
Вони купують наші голоси за начебто дармову «благодійну» допомогу, «безплатні» медичні, юридичні послуги або фарбують, будують дитячі майданчики.
Скажу відверто, уся ця «дармовщина» для виборців робилася за кошти, вкрадені або через корупційні схеми з «дерибану» землі, або розкрадання бюджету, тобто за наші з Вами кошти.
Отже, моральну відповідальність за «дерибан» землі, знищення через це зелених зон у містах повинні нести не тільки корумповані чиновники та ділки-депутати, але й виборці ласі на дармову «благодійну» допомогу.
Саме рахунок голосів таких виборців і розраховують спритні ділки перемогти цих виборах, щоб продовжити цей «бєспрєдєл».
Чернігівська обласна організація Української народної партії ніколи не займалася підкупом виборців, наші кандидати і депутати не ховалися за біг-бордами з привабливими обличчями вождів, артистів чи спортсменів.
Ми завжди були з людьми, відстоювали їх права.
 
(З виступу на Чернігівському обласному телебаченні 28 жовтня 2010 року).

Практичні поради виборцям

 

1. До дня голосування вирішіть, за яку партію будете голосувати в обласну, міську, районну ради, та запам’ятайте чи запишіть під якими номерами вони у виборчих списках.
2. Прийдіть на виборчу дільницю з 8 до 22 години з паспортом, іменним запрошенням та ручкою.
3. Отримайте всі виборчі бюлетені: у містах – 7, у селах та селищах – 6, а у містах обласного значення без районів (на зразок м. Ніжин, Прилуки) - 5.
4. Уважно огляньте кожний отриманий бюлетень.
5. Перевірте відсутність на них контрольного талону та будь-яких позначок.
6. Перевірте наявність на кожному бюлетені печатки цієї дільничної виборчої комісії та вписаного ручкою прізвища і підпису члена цієї комісії.
7. Слідкуйте, щоб за Вами у кабінці для таємного голосування ніхто не спостерігав.
8. Не робіть на бюлетенях жодних написів, крім однієї позначки «плюс» (+) у квадраті проти назви місцевої організації партії або кандидата.
9. Не псуйте навмисно бюлетені, не робіть позначок у квадраті «не підтримую кандидатів від жодної місцевої організації політичної партії» та не вкидайте таких бюлетенів до виборчої скриньки.
10. Перед виходом з кабіни для таємного голосування перерахуйте бюлетені, які ви вирішили вкинути у скриньку, та уважно перевірте наявність на них ваших позначок.
 
Пам’ятайте, Ваше щире «проти всіх» або зіпсований бюлетень, вкинуті у скриньку, додає депутатських мандатів переможцю виборчих перегонів, якого Ви не підтримуєте.
 
 
P.S. Не участь у виборах тих хто голосує «проти всіх» зменшить черги на виборчих дільницях та поліпшить роботу дільничних виборчих комісій, бо не буде потреби видавати і підраховувати зайві бюлетені.
 

Чернігівська облрада: у виборчому бюлетені 24 партії, а обрати треба одну

14 жовтня обласна виборча комісія затвердила текст бюлетеню на виборах депутатів до Чернігівської обласної ради 31 жовтня 2010 року за партійними списками, до якого увійшло 24 партії.

Отже, з 15 парламентських партій за депутатські мандати до Чернігівської обради будуть боротися лише 7 з них.

Це – Партія регіонів (у списку 57 кандидатів), у бюлетені під №1, Комуністична партія (33 кандидата), №14 та Народна партія (25 кандидатів), №15.

Парламентська фракція БЮТ в області розпалася на Українську соціал-демократична партію (13 кандидатів), №7 та "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (64 кандидата), №8.

Від фракції «НУ-НС», яка утворена у Верховні Раді 9 партіями, боротьбу за депутатські мандати буде вести лише ветерани націонал-демократичного руху Чернігівщини – Українська народна партія (7 кандидатів), №10 та залишки партії «Наша Україна" (4 кандидата), №21.

До вихідців з фракції «НУ-НС» умовно можна зарахувати також і партію «Єдиний Центр» (12 кандидатів), №3.

Як не дивно, але виборці не побачать у бюлетені ні ХДС Стретовича-Жванії, ні партії «Захисників Вітчизни» Кармазина. А саме їх «представники» за рішенням ЦВК сьогодні «представляють» у Чернігівській обласній, міській та у більшості районних територіальних виборчих комісіях області парламентську фракцію «НУ-НС»?!

Серед більш-менш відомих загалу партій, що зареєстрували свої партійні списки 5  позапарламентських партій.

Як завжди це – Прогресивно-соціалістична партія (6 кандидатів) під №6, Соціалістична партія (33 кандидата), №11, Всеукраїнське об'єднання "Свобода" (13 кандидатів), №12, Партія зелених України (9 кандидатів), №18, та Всеукраїнське об'єднання "Громада" (5 кандидатів), №19.

Окремо треба виділити грошовиті партії-проекти, що були розкручені тільки під час останніх президентських виборів. Це – «Фронт змін" (19 кандидатів), №9, "Сильна Україна" (20 кандидатів), №16 та "УДАР Віталія Кличка" (10 кандидатів), №23. Списки перших двох укомплектовані за рахунок бізнесменів, які були чомусь свого часу під прапорами «НСНУ» та старої партноменклатури.

Ще 8 партій – типові політичні проекти під вибори, які, мабуть, замовили окремі місцеві бізнес-групи напередодні місцевих виборів, бо не порозумілися з партією влади або є технічними проектами.

Це – «Нова політика» (15 кандидатів), №2; «Сила і честь» (32 кандидата); №4, «Громадянська солідарність» (10 кандидатів), №5; партія "Правда" (5 кандидатів), №13; Аграрна партія (13 кандидатів), №17; "Справедливість" (7 кандидатів), №20; Партія пенсіонерів України (2 кандидата), №22 та Партія захисту пенсіонерів України (2 кандидата), №24.

Цікаво, що першу п’ятірку у виборчому бюлетені представляють партії влади та її проекти з діючим і екс-губернаторами та колишньою партноменклатурою.

У другій п’ятірці виборчого бюлетеню – головні на сьогодні опозиційні сили на Чернігівщині два уламка БЮТу, Фронт змін» та Українська народна партія.

Отже, виборцям Чернігівщини буде не складно розібратися 31 жовтня «хто є хто» в майже метровому блакитному виборчому бюлетені до обласної ради за партійними списками.

Чернігівський міський голова – «партійна маріонетка» чи захисник інтересів усієї громади ?

 

Мабуть ні в кого після «скасування» судом Конституції України не має сумнівів, що «строітели новой страни» повели Україну російським шляхом.
Судіть самі.
Вибори місцевої влади в Росії відбуваються за змішаною виборчою системою вже не вперше.
На виборах 4 грудня 2005 року депутатів «Московской городской думы» подолати 10−відсотковий бар’єр вдалося трьом партійним спискам з десяти. Це - «Единая Россия» на чолі з Ю. Лужковим, яка отримала 47,25% голосів (13 мандатів), зюганівська КПРФ – 16,75%, (4 мандата) та «Объединённые демократы – Яблоко» – 11,11% (3 мандата), а в усіх 15 одномандатних округах Москви перемогли кандидати від «Единой России». Таким чином, «Единая Россия» отримала 28 мандатів з 35.
На останніх же виборах до цієї думи 11 жовтня 2009 року, правляча «Единая Россия» отримала 66,26% голосів (15 мандатів), а зюганівська КПРФ – 13,27%, (3 мандата). Інші партії не подолали 7−відсотковий бар’єр: ЛДПР Жириновського (6,14 %), «Справедливая Россия» (5,34 %), «Яблоко» (4,7%) і «Патриоты России» (1,82 %), а в усіх 17 одномандатних округах Москви перемогли лише кандидати від правлячої «Единой России».
Нагадаю, що на позачергових виборах Чернігівського міського голови 26 листопада 2006 року у виборах взяли участь 79755 виборців з 229716 зареєстрованих або 34,72 відсотка. Навіть безпартійний міський голова отримав підтримку лише 31055 чернігівців або 38,94 відсотка від тих, що взяли участь у голосуванні.
Крім того, мінімальна кількість депутатів у міській раді приховано підняла прохідний бар’єр, що зменшить представництво, до речі, не тільки опозиційних політичних сил у місцевих радах. Це поставить міського голову, який тому і обирається всією міською громадою, щоб представляти її інтереси, в жорстку залежність (якщо не в перетворить в маріонетку) від партії, що переможе на виборах.
Без сумніву, чим більше в місцевій раді представлено різних політичних сил, в т.ч. опозиційних, тим більше у міського голови можливостей для маневрів при відстоюванні як інтересів усієї міської громади, такі власної позиції.
Шкода, що Чернігівський міський голова, який свідомо добивався мінімальної кількості депутатів у міській раді, висунувся від Партії регіонів на виборах 31 жовтня, бо розраховує не стільки на підтримку чернігівців, скільки на адмінресурс партії влади, тобто свідомо вирішив стати їх партійною маріонеткою.

20-річчя місцевого самоврядування на Чернігівщині: забутий ювілей?

28 вересня 1990 року після кривавих подій під Кіптями і Чернігові, коли комуністична влада спробувала зупинити делегацію з західної України і хор «Гомін», відбулася третя сесія 21-го скликання Чернігівської обласної Ради.
Прикро, але більшістю голосів сесія затвердила ганебне рішення президії обласної ради «Про недопустимість дій політизованих організацій і угрупувань, в т. ч. з інших регіонів країни, по дестабілізації внутрішньополітичної обстановки і правопорядку».


Незважаючи на протести, сесія обласної ради закликала правоохоронні органи «рішуче зупиняти проведення несанкціонованих масових заходів, а також спроби втручання в політичне життя області з метою її дестабілізації, організаторів і винних в цьому притягувати до відповідальності у відповідності з чинним законодавством», а також прийняла звернення до Верховної ради УРСР з проханням «надати право місцевим Радам приймати обов’зкові для усіх рішення щодо зміцнення правопорядку і законності на місцях з урахування ситуації, що склалася».
Всього 16 депутатів з 155 проголосували проти цих рішень, вважаючи їх антиконституційними, а 11 депутатів в кінці сесії, протестуючи, крім того ще й проти прийняття рішення про збереження в якості засновників обласних, міських і районних газет комітетів КПУ та невиконання рішення про повну трансляцію запису сесії по радіо, оголосили про створення депутатської групи «Чернігівщина».
Серед них члени демократичної депутатської групи «Чернігів», що з 11 травня 1990 року вже активно діяла у Чернігівській міській раді ще, Анатолій Бабкін, Жанна Лозанюк, Олександр Машир, Андрій Карнабєд.
Депутати групи «Чернігівщина» заявили, що «дії більшості депутатів обласної Ради і цього президією йдуть у розріз з демократичними процесами в суспільстві, спрямовані на консервацію монополії партійно-господарської номенклатури», а «прийнята президією обласної Ради постанова «Про недопустимість дій політизованих організацій…в області» є антиконституційним актом, що призвело до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в м.Чернігові, спровокувало протиправні дії деяких ідеологічних працівників обласної організації КПРС».
У відповідь на створення депутатської групи «Чернігівщина» заступник голови обласної ради В.О. Ковальов (зараз також на цій посаді!) заявив, що створення такої групи не відповідає Закону «Про статус народних депутатов СССР», і тому не буде визнано.
Через 20 років після цих подій мало що змінилося у діяльності більшості місцевих радах. Хіба, що відлік скликань цих рад тепер ведеться з 1990 року.
Нажаль, важливу для розвитку громадянського суспільства подію: 20-річчя започаткування місцевого самоврядування на Чернігівщині - обрання 4 березня 1990 року місцевих рад першого демократичного скликання і створення у них опозиційних демократичних депутатських груп - керівництво Чернігівської обласної, міської рад абсолютно проігнорували.
Звісно, з високих трибун і вони красно підтримують розвиток місцевого самоврядування і демократії, але вперто не бажають пам’ятати про тих хто цей шлях так важко розпочинав, бо були тоді по іншу сторону барикад в боротьбі з тоталітарним режимом та незалежність України.
Хиба тільки тоді?

 

З власного архіву.

Газета «Приборостроитель» №33(766) від 3 жовтня 1990 року(мовою оригіналу):


Заява 11 депутатів про створення опозиційної депутатської групи «Чернігівщина» у Чернігівській обласній раді:

ЗАЯВЛЕНИЕ

депутатов о создании депутатской группы при Черниговском обласном Совете народных депутатов

Действия, предпринимаемые большинством депутатов областного Совета и его президиумом, идут вразрез с демократическими процессами в обществе, направлены на консервацию монополии партийно-хозяйственной номенклатуры. Принятие президиумом областного Совета постановления «О недопустимости действий политизированных организаций... в области», что само по себе является антиконституционным актом, привело к дестабилизации общественно-политической обстановки в г. Чернигове, спровоцировало противоправные действия некоторых идеологических работников областной организации КПСС. Мы полагаем, что подобные действия дискредитируют идею народовластия, порочат деятельность всего депутатского корпуса областного Совета, не способствуют достижению общественного согласия.
Мы стоим на том, что имеющие свою позицию, но оказавшиеся в меньшинстве депутаты должны иметь законное право стаивать и обнародовать свое особое мнение, прежде всего в тех случаях, когда оно не совпадает с мнением большинства.
Исходя из вышеизложенного и согласно ст. 26 кона СССР «О статусе народных депутатов в СССР» с целью защиты конституционных прав и интересов избирателей, отстаивая нашего права на адекватное отражение своей позиции в работе Совета, мы объединяемся в депутатскую группу «Черниговщина».

Депутаты областного Совета: А. БАБКИН, окр. № 15; П. ЧУЧВАГА, окр. № 13; Н. ЗЕМЛЯНКИН, окр. № 11; К. ЛАВРИНЕНКО, окр, № 8; Б. ХОЖАЙ, окр. №55; А. МАШИР, окр. № 26; В. ГУРСКИЙ, окр. №18; А. КАРНАБЕД, окр. №5; Н. СМОРЧКОВ, окр. №75; Ж. ЛОЗАНЮК, окр.№16; М. КУЗЬМИНСКАЯ, окр. №64.

Місцеві вибори-2010: голоси «проти всіх» – додаткові мандати для партії влади

На кожних виборах, які відбуваються в Україні по іншій редакції Закону, ніж на попередні, виникають проблеми з застосуванням виборчого законодавства.
        Так, у 2006 році на перших партійних виборах до місцевих рад виникла проблема з врахуванням недійсних бюлетенів та голосів «не підтримую жодного» при визначенні виборчої квоти та партій, що отримали три і більше відсотків голосів виборців.
На цю проблему неодноразово звертали увагу міжнародні організації, які здійснюють спостереження за виборами в Україні.

          Наприклад, у «Заяві про попередні результати та висновки спостереження міжнародної місії зі спостереження за позачерговими виборами до Верховної Ради України 30 вересня 2007 року» вказано:
«Досі чекають на впровадження декілька минулих рекомендацій, зокрема, щодо скасування можливості голосувати «проти всіх», а також щодо можливості використання неправильно заповнених бюлетенів та голосів «проти всіх», які не відтворюють певний вибір виборця, у загальному підрахунку голосів для наступного розподілу місць у парламенті».
      Спробуємо розібратися.
       Частиною другою стаття 74 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 06.04.2004 р. №1667-ІV зі змінами було визначено, що «кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі (далі – виборча квота), обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, поданих за кандидатів, включених до виборчих списків місцевих організацій партій (блоків), що отримали три і більше відсотків голосів виборців у відповідному багатомандатному виборчому окрузі, на число депутатських мандатів у цьому окрузі».
       Обчисляти відсоток голосів виборців, поданих за кандидатів, включених до виборчих списків місцевих організацій партій (блоків), можливо двома способами:
      1) від кількості виборців, що проголосували за партійні списки (без урахування голосів «не підтримую жодного» і недійсних бюлетенів);
      2) від кількості виборців, які взяли участь у голосуванні.
       Безумовно, застосування другого способу (як це і рекомендувало вже після закінчення підрахунку голосів ЦВК у 2006 році) приховано підвищує прохідний бар’єр для партій, тобто позбавляє багатьох виборців мати своїх представників у місцевих радах та збільшує кількість депутатів від партій, які отримують найбільше мандатів в місцевих радах.
        Треба зазначити, що на місцевих виборах значно більше, ніж на парламентських, виборців голосує «проти всіх», а також більше і зіпсованих бюлетенів. Наприклад, на виборах 2006 року у місті Чернігові до Верховної Ради України «не підтримали жодного» 3,33% виборців, недійсних бюлетенів було 1,69%, то до міської ради - відповідно 8,72% і 2,49 відсотка виборців.
          І останнє.
         У новій редакції Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» про місцеві вибори вiд 10 липня 201 р. № 2487(Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2491-VI від 30.08.2010) у частину другу статті 77, що є аналогом статті 74 попередньої редакції закону, правлячою коаліцією внесено такі зміни: після слів «що отримали три і більше відсотків голосів виборців» є доповнення словами - «які взяли участь у голосуванні».
          Отже, Партія регіонів грубо проігнорувала рекомендації міжнародних організацій і взяла курс на узурпації влади у місцевих радах.
           Таким чином, голосуючи «проти всіх» на виборах за партійними списками, кожен український виборець мимоволі віддає свій голос за додаткові мандати для партії влади.

 

Коментарі [ 15512 ]

Свободу треба вміти захищати: до 20-ої річниці подій в Кіптях на Чернігівщині

 

З 20-ою річницею подій у Кіптях і Чернігові як чернігівським Днем захисту свободи вітає обласна організація Української народної партії всіх співвітчизників та учасників боротьби з тоталітарним режимом та за незалежність України.
22 вересня 1990 року, тобто 20 років тому, представники комуністичної влади Чернігівщини у селі Кіпті Козелецького району здійснили напад на учасників хору «Гомін». Такими варварськими діями вони зупинили два автобуси українських діячів культури як «політизоване формування», щоб українська пісня не залунала на святі міста Чернігова. Митці їхали на запрошення Чернігівського товариства української мови імені Тараса Шевченка.
Обурені учасники хору і чернігівці, які їх зустрічали, перекрили трасу Київ – Чернігів у Кіптях. У самому Чернігові на знак протесту громадяни на чолі з рухівцями у центрі міста перекрили рух транспорту. Протест проти злочинного свавілля влади мав великий розголос в Україні, колишньому СРСР та у всьому світі. Тоді це був добрий урок для комуністичної верхівки області, яка мріяла про сталінське минуле.
УНП закликає – події в Кіптях і Чернігові 1990 року повинні стати уроком для всіх нас – свободу треба вміти захищати.
Прес-служба Чернігівської обласної організації Української народної партія
 
Вимушений опублікувати цей прес-реліз тут, бо усі місцеві ЗМІ, крім газети "Сіверщина",  цю подію проігнорували.
Свобода-с, панове!

Чернігів: увечері - "Акваріум", зранку - буде зеленим?! ФОТО -знайди розбіжності.

Місцеві вибори - 2010: процес пішов. Фотофакт.

 

Без коментарів!

Підретували через кілька днів і процес продовжився: