Високий Вал

Останнє оновлення 18:07 вівторок, 13 листопада

Укр Рус

14.11.2017 09:32    Леонід ЩУКІН

Вятрович и 8 марта

В связи с последними инициативами Вятровича по поводу 8-го марта предлагаю провести флешмоб: Поздравь Вятровича с 8-м марта, возложи цветы у его дома! Это был бы достойный ответ на его очередную параноидальную глупость

27.10.2017 16:19    Тетяна РОМАНОВА

Чернігівцям роздали "Все, що треба знати про бюджет"

 26 жовтня активісти ГО «Агенція міських ініціатив» спільно з громадським партнерством «За прозорі місцеві бюджети» розповсюдили буклети, виготовлені у рамках проекту «Все, що потрібно знати про бюджети», що реалізовується за підтримки Фонду «Східна Європа».

Бюджет. Слово просте і знайоме, та для більшості пересічних громадян його суть до кінця не розкрита. Слово «бюджет» має магічну властивість, бо коли його чують, то кожен одразу починає думати геть про все, та не про те, що треба. Молодь думає про нудні фінансові терміни та купи бухгалтерських паперів, робітники на будівництві – про велику гору грошей, що лежить десь там у державній казні, а пенсіонери і взагалі міняються на обличчі, з сумом згадують про пенсію, тоді, як за планом, скаржаться на політиків, а потім і взагалі поринають у меланхолічні спогади про те, як добре було раніше. Але всіх їх об’єднує одне – усі вони думають, що не мають жодного відношення до бюджету і взагалі все те – справа великих дядь у політиці.

Зрештою, саме таке враження складалося у нас, коли ми роздавали буклети «Бюджет України. Все, що треба знати» та «Бюджет міста Чернігова. Все, що треба знати».

Загалом реакцію публіки на буклети та закладену в них ідею можна розділити на кілька видів. Місцеві депутати перед сесією то просто заклопотано брали та йшли, то з цікавістю вивчали, як саме подано знайомий їм здавна механізм у буклетах.

Люди на вулиці спочатку відмахувались, як від політичної агітації чи набридливої реклами, але згодом таки дочиталися, хто ми і чим займаємось, та почали навіть самі підходити і розпитувати. Хтось просто хапав папірця находу і клявся ознайомитися найближчим вільним часом. Багато хто справді по-дитячому дивувався, коли розумів свою справжню роль у процесі наповнення бюджету та свою можливість впливати на його формування.

25.10.2017 16:03    Тетяна РОМАНОВА

Все, що потрібно знати про бюджет - акція у Чернігові

Уже завтра, 26 жовтня, ГО «Агенція міських ініціатив» спільно з громадським партнерством «За прозорі місцеві бюджети» в рамках інформаційної акції «Знай як впливати на свій бюджет» поширить буклети про державний та місцевий бюджети.

Буклети містять інформацію про принципи формування та розподілу державного та місцевого бюджетів: обсяг, джерела наповнення та напрямки витрат. Матеріали підготовлені в рамках проекту «Все, що потрібно знати про бюджети», що реалізовується за підтримки Фонду «Східна Європа».

 

19.09.2017 07:46    Леонід ЩУКІН

Политика Правительства: ребенок - это дорого

Если спросить Гройсмана о предпринятых мерах Правительства по улучшению демографической ситуации, что он будет блеять? Заводить ребенка сейчас - дорого, а через 1-2 года станет непозволительной роскошью. Введение платных родов, сокращение выплат на ребенка, неконтролируемые цены на детские товары и еще куча "полезных" нововведений как раз и призваны уничтожить рождаемость как таковую. По всей видимости, многодетные семьи должны быть ликвидированы как класс. А между тем только в разрезе Черниговщины соотношение показателя рождаемости и смертности имеет негативную тенденцию уже несколько лет. Неужели украинцев действительно должно быть 20 млн.?

03.08.2017 11:41    Оксана ГОЛУБОВА

Волонтери «Справедливості» – це золотий запас патріотів України

Людям з "мирної землі" важко зрозуміти, що таке війна, тим, хто бодай один раз не привіз допомогу добровольцям чи військовим на передову. 

Хто не бачив, як наші оборонці п’ють привезену волонтерами воду у спеку. Не випускаючи зброю із рук. 

Або як тяжкопораненого бійця привозять з передової у фронтовий госпіталь, де його перев’язують лікарі Першого добровольчого медичного шпиталю імені М. Пирогова. А потім він під крапельницею, аж сірий від втрати крові, просить тільки одного – покурити. 

Наші волонтери з команди Чернігівської обласної організації Руху «Справедливість» доставляли і ліки, і найнеобхідніше на «нуль». Потрапляли під обстріли. А потім знов готували черговий вантаж допомоги від патріотів Чернігівщини, які хочуть внести свій вклад у захист України від навали кремлівської чуми. 

Допомогу для фронту надають підприємці. Школярі готують обереги і малюнки. Матері, чиї сини пройшли АТО, не можуть не передати туди смаколики, приготовані власними руками. Щоб захисники відчули смак домівки і знали, що їх люблять і чекають з перемогою. 

«Якби не українські волонтери, які продовжують самовіддано допомагати армії, Україна не встояла б перед агресором, ані в перші дні агресії, ані зараз. Це треба завжди пам’ятати і цінувати», – наголошує лідер Руху «Справедливість» Валентин Наливайченко. 

І ми знаємо, що це – правда. 

І наші волонтери чернігівської команди Руху «Справедливість» знов їдуть на передову. Бо там – наші друзі, які знають і чекають. І добровольці, і військові, і медики.  

Я переконана в тому, що волонтери є золотим запасом України. Разом з ними наші захисники довели світові, що наш народ уміє воювати за свою свободу і незалежність – І ПЕРЕМОЖЕ! 

 

28.07.2017 17:08    

Как НАБУ докатилось до расследования против своих детективов

 


Если бы Бога не существовало, его стоило бы выдумать, говорил Вольтер. Складывается впечатление, что аналогичной логикой решили воспользоваться и детективы НАБУ. Только выдумывать они начали доказательства. Единственное, чего они не учли - противозаконности такой деятельности. А вот в ГПУ Конституцию знают получше, потому и завели дело на детективов НАБУ, которые перешли границы дозволенного в попытках симулировать эффективность своей работы. Впрочем, такой развязки ожидать и стоило по нескольким причинам.

Во-первых, на создание и поддержку ведомства уже выделено немало средств. Для понимания вопроса - годовой бюджет ведомства составляет 774 миллиона гривен. Их надо отрабатывать по всем фронтам: имитировать бурную деятельность для международных доноров, политические заказы для украинских шефов. И, в принципе, обе эти задачи вполне совместимы.
Во-вторых, антикоррупционные настроение в стране действительно высоки. У общества есть запрос, который надо реализовывать или хотя бы симулировать процессы, как бы оправдывая доверие. Учитывая скомпрометированность нашего политического эстеблишмента мочить можно кого угодно, даже не вникая в суть вопроса - «пипл схавает».
Третий, не менее важный момент: для того, чтобы перестраховаться после провалов в судах, надо найти крайних заранее и создавать максимум шума по этому поводу, подстраивая под это доказательную базу. 
В итоге коктейль из попытки оправдать аппетиты ведомства, желания выслужиться и выйти сухим из воды и привели к кульминации - расследование против самих НАБУ, которые в «деле Насирова» перешли границы разумного, когда начали подгонять желаемое под действительное и проводить манипуляции с доказательствами. Отдельно стоит выделить и поспешность, с которой НАБУ выдвинуло обвинения, не вникнув в суть происходящего:
«Прежде чем начинать уголовное производство относительно необоснованности и незаконности решений Председателя Государственной фискальной службы Украины, в распоряжении детективов Национального антикоррупционного бюро Украины должны быть доказательства признаков уголовного преступления, в частности, решение служебного расследования и судебные решения, вступившие в законную силу, в соответствии с которыми решение председателя Государственной фискальной службы признаны незаконными и отменены», - так прокомментировал ситуацию глава ГФС Роман Насиров
Кроме «дела Насирова» в незачете НАБУ ещё сотни расследований, который ведут в никуда, потому не передаются в суды и, естественно, не рассматриваются. Это логично, учитывая недостаточное количества фактов для обвинения. 
Отдельно стоит обратить внимание и на то, с какой агрессивностью ведёт себя ведомство в информационном пространстве, делая громкие заявление касательно хода следствий, по сути, очерняя обвиняемых. Логично предположить, что таким образом Бюро отрабатывает политические заказы и параллельно пытается сделать хорошую мину при плохой игре в глазах общественности.
Возможно, холодный душ в виде обвинительных приговоров против следователей НАБУ заставит ведомство пересмотреть свою деятельность и всё-таки вернуться в русло борьбы с коррупцией, а не политических заказов.

13.06.2017 20:33    Руслан СОТНИК

Зустріч біля третьої парасолі

 Що краще: щоб мрії збувалися, чи хай краще залишаються мріями.

Що буде кращим стимулом для творчості?  

Що дасть відчуття щастя?

Звичайно, мрії повинні збуватися. Хоч інколи. 

Нечасто. Щоб було відчуття свята.

Коли ж мрії не збуваються, то  це  - безнадія.

А  вона ні до чого хорошого не приводить.

 

 

06.04.2017 20:42    Петро АНТОНЕНКО

Газета "Світ-інфо": 5 років, 100 номерів

Сьогодні. 6 квітня, вийшов ювілейний 100-й номер газети «Світ-інфо», яка до того ж, недавно, в лютому, відзначила 5-річчя.

Хочу, офіційно кажучи, прозвітувати перед читачами за ці 5 років і 100 номерів. А оскільки є і засновником, і редактором газети, то  варто  бодай коротко  представитися.

Родом з села Авдіївка Куликівського району, красивого села на березі Десни. Там жив  до армії, а після неї, понад 40 років і по сьогодні мешкаю в райцентрі Куликівка. Професійний журналіст, закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Т. Шевченка. І майже все трудове життя у пресі, окрім двох років армії і кількох років після неї   —  робітником на заводах. Найдовше працював у Куликівській райгазеті, також десь 20 років у знаменитій колись  газеті «Сіверщина», в тому числі 12 з половиною років редактором. Далі — 8 років у Києві,  у всеукраїнській газеті «Слово Просвіти». Це постійно суміщалося, то  ж, ще працюючи в одній газеті, вже починав і в наступній. Ось так, працюючи в «СП», почав свою газету.

«Світ-інфо» — Чернігівська обласна газета, тобто з правом передплати і поширення на території області. За юридичним статусом —  приватна газета, тобто засновником її є конкретна людина.

Коротка довідка. У нас гарне, демократичне законодавство про засоби інформації, починаючи з норм Конституції, яка забороняє цензуру, до профільних законів. Згідно Закону про пресу, засновниками газет, загалом друкованих видань, тобто тими, хто їх створив, отримав від держави Свідоцтво про державну реєстрацію видання, простіше кажучи, — власниками ЗМІ можуть бути багато хто.  До недавнього часу  — органи влади, які , починаючи з минулого року, згідно роздержавлення преси,  виходять з її засновників. Зараз же засновниками можуть бути  господарські структури, партії, громадські організації і т.д. І в тому числі, що  навіть іде першим рядком у статті закону, — громадяни України.

Тобто, створити видання, стати його засновником доволі просто. А далі — твій клопіт, як видавати газету. Ти автоматично вступаєш у роль  видавця, редактора  або наймаєш таких.

Що спонукало  мене створити газету? Три основні мотиви.

Перше: мені це стало цікаво. Будучи понад 40 років у пресі, весь час був у наймах. І ось захотілося мати власну газету, де ти можеш друкувати те, що хочеш, і не друкувати те, чого б не хотілося.

Друга причина — хотілося  щось зробити для становлення нової української преси.

Третя причина дотична до другої: бажання щось зробити для творення нормального громадянського суспільства. Тут треба дещо пояснити. Буваючи протягом більш як 20-ти років на різних столичних з’їздах, віче, форумах і інших акціях, не раз чув бідкання представників так званих національно-демократичних  сил, який у нас слабкий національний інформаційний простір. Самі бідкання! Між тим, ці сили практично нічого не робили для його становлення, торочили, що це важко, неможливо.

11 лютого 2012 року вийшов перший  номер газети «Світ-інфо». За 2012 — 2013 роки вийшло 22 номери, тобто в середньому один на місяць, здебільшого на 12-ти сторінках.  І лише з 2014-го газета в кілька разів збільшила «продукцію»: стала виходити кожні 2 тижні і на 16-ти сторінках, деякі номери виходили на 20-ти. З 2015-го року газета йде по передплаті. Поки що передплатників кілька сотень, хоч потенційно вони є в кожному селі ( у нас десь 600 поштових відділень). Проблема — як дійти до цього передплатника.

Газета специфічна, на мислячого читача. В ній відсутня телепрограма, і не лише через те, що газета не щотижнева, а й через те, що шкода відводити цілі сторінки на цю «полову». Також нема в газеті чорноти, жовтизни, затуманення мізків у вигляді містики, жахів, гороскопів, «місячних календарів» і т.д.

Натомість спроба синтезу, поєднання серйозних тем і тем цікавих.

Газета має чітку структуру: сторінки інформації і коментарів, історія, література. Остання сторінка «Світ домашнього читання» незмінно виходить у такому форматі всі 100 номерів!

Про першу половину номера — коротко: тут все  найважливіше про події в області, Україні і світі. Це — поточне, те, що з роками цікаве хіба як  фіксація подій, які відбувалися.

Головне — друга половина номера. Адже газета за суттю є просвітницькою. І тут дві ключові теми: історія і література. Почну з останнього, літератури. Одразу з прикрістю констатую що літературна тема вкрай слабо подається в газетах області. З усіх більш як 10-ти обласних газет лише дві ведуть цю тему постійно, тобто в кожному номері, це «Деснянська правда» і «Світ-інфо». 

 Літературна тематика —    це, звичайно, поточне  про вихід нових книг, літературні події і т. д. Але головне тут  інше. Хотілося представити творчість видатних письменників світу: розповідями про них, цитатами і афоризмами з їхніх творів, нарешті самими творами.

Таким чином в газеті було представлено десятки письменників. Звичайно, українська класика: Шевченко. Франко, Леся Українка. Сосюра,Симоненко, Стус, Ліна Костенко,  Драч. Олійник, також  репресовані, заборонені раніше автори — Іван Багряний, Майк Йогансен, Оксана Лятуринська.

Варто згадати і такий проект, як публікацій книги  «Антологія лауреатів премії імені Михайла Коцюбинського» в царині поезії, десятки поетів нашої області і України. 

І, звичайно, світова класика. Ось хто з`явився на сторінках газети за ці роки: Габріель Гарсіа Маркес. Мопассан,  О. Генрі., Цвейг,  Екзюпері,  Чапек,  Ремарк,  Джек Лондон, Честертон, Шолом Алейхем, Гашек. А якщо детектив — то класика. Таким чином в газеті було надруковано аж 4 оповідання королеви детективу Агаті Крісті, причому, великі, по 2—3 газетні сторінки. А ще — Конан-Дойл, Буало-Нарсежак. Прекрасні імена!

Тепер про історію в газеті. Нині вона займає по 5 сторінок у кожному номері. Перше — це маловідомі, раніше заборонені чи спотворені сторінки радянської історії. Це , безумовно, цікавить читачів, хоча б тому, що багато людей жили в ті часи і можуть порівняти те, що вони бачили, що їм торочила пропаганда з тим, як це відкрилося нам зараз.  Вже навіть у першому, скромному номері газети, на 8 сторінок, було вміщено дві  такі великі публікації : невідоме про Чорнобильську катастрофу і таємниці роману «Майстер і Маргарита» і його автора Михайла Булгакова.

Назву найбільш помітні просвітницькі проекти з історії. Це публікації кількох книг:  Сергій Леп`явко — «Коротка історія Чернігова», Г. і С. Самойленки —  «Ніжин — місто європейське», Б. Домоцький —  «Новгород-Сіверський —місто  європейське», книга Данила Яневського про історію України. Зараз друкується книга чернігівських істориків «1917 рік на Чернігівщині».  Назву і своє дослідження , надруковане майже у 20-ти номерах, — «Від Рюрика до Миколи ІІ», генеалогія правителів  Київської Русі, Московії, Росії.  

Був великий просвітницький проект «Музеї і заповідники Чернігівщини», де публікації йшли протягом півроку. Також кількамісячний проект «Батурин — Гетьманська столиця», це десятки публікацій науковців Національного заповідника.  Додам численні великі публікації з історії України часів Київської Русі,Козаччини, ХХ століття. Також велика кількість публікацій про тоталітарний комуністичний режим. Статті про наших відомих земляків, краєзнавчі публікації. Варто назвати деяких авторів газети Це доктор історичних наук, професор Сергій Леп`явко, кандидати історичних наук Володимир Бойко, Сергій Горобець, Тамара Демченко, краєзнавець Олександр Ясенчук. Є повна співпраця з українським інститутом національної пам`яті, друкувалося  інтерв’ю голови УІНП Володимира В`ятровича, постійним автором газети є представник УІНП в Чернігівській області Сергій Бутко. Друкується багато  публікацій за маловідомими раніше матеріалами архівів області.

Щодо історії міжнародної,  то можна згадати публікації про  війну СРСР в  Афганістані, бурхливі події в  Чехословаччині (1968 р.), Угорщині (1956 р.), Польщі(70—80-і роки), про маловідомі сторінки Другої світової війни.

Зараз триває цикл публікацій до 100-річчя Української національної революції. просвітницький проект «Сім чудес світу»,  рубрики «Історія: таємниці, відкриття, гіпотези», «Видатні особи світової історії».

Одне слово, писати є про що, відповідно,  читати в газеті теж є що.  Можна і на сайті  газети, який діє вже другий рік. Його адреса : http://svit11.wordpress.com

 

Заходять на сайт і читають на ньому газету читачі з десятків країн всіх континентів світу. 

24.03.2017 00:25    Тетяна РОМАНОВА

Проїзд в маршрутка: ціна росте, а якість ні!

 Чернігівці за досить короткий час вже пережили та побачили результати кількох підвищень платні за проїзд у громадському транспорті. І кожного разу при піднятті тарифу на міські перевезення чернігівці задаються справедливим запитанням: «Якщо ми маємо платити більше, то який сервіс ми отримаємо і чи зміниться рівень надання послуг пасажирських перевезень?» Зазвичай, це питання зависає в повітрі − і в результаті ми продовжуємо їздити в старих автобусах із жахливим сервісом. 

Не пройшло й року після минулого підвищення вартості проїзду − і в нас складається та ж сама ситуація. Перевізники вимагають підвищення вартості проїзду в розрізі від 6 до 7 грн, а влада, начебто дотримуючись балансу між інтересами пасажирів та перевізників, готова підвищити вартість проїзду до 4 грн, аргументуючи цю необхідність підвищенням мінімальної заробітної плати та підвищення палива на 12%.
Ми дещо проаналізували ситуацію з наміром підняти вартість проїзду і зробити певні висновки. І маємо авторитетно заявити наступне:
 
1. Абсурдність розрахунків. Судячи з розрахунків управління економіки міської ради щодо середньої зваженої величини тарифу, розрахунки, подані перевізниками, вже є неадекватними і дуже вже завищеними. Згідно з розрахунками управляння економіки міськради, проїзд у громадському транспорті має бути 3,83 грн (автобуси «РУТА» без кондукторів) та 3,92 грн (автобуси «ПАЗ» із кондуктором) без урахування відсотка на оновлення транспортних засобів. До речі, ідею в 4 грн ще задовго подав міський голова, а вже після цього ми отримали аналогічні розрахунки від управління економіки. Їхні представники аргументують завищені цифри перевізників тим, що показник пасажиропотоку у майже всіх перевізників дуже занижений, аніж є насправді. За логікою та за результатами розрахунків з боку перевізників, майже всі транспортні засоби курсують містом із… ледь заповненим салоном! Хоча всі ми живемо в одному місті і всі розуміємо абсурдність таких даних.
 
2. Відсутність гарантій. Нам дуже хотілось би зрозуміти логику дій влади, котра в черговий раз піднімає вартість проїзду в громадському транспорті: за що саме ми платимо? який сервіс отримаємо? чи відбуватиметься оновлення транспортних засобів, чи й далі будемо їздити в халабудах на колесах? Згідно умов договору на перевезення та інвестиційної угоди (за наявності), перевізники зобов’язувались оновлювати транспортний засіб протягом дії договору (в основному 5 років). Хтось із перевізників зобов’язувався купувати новий транспорт рівними чистинами протягом дії договору, хтось протягом усього часу дії договору, а хтось взагалі із великим сумнівом про це говорив. Тобто чіткості в цьому не було. Хоча після того, як перевізники виграли конкурс, їх риторика різко змінилась і вони вже не готові до виконання всіх тих умов роботи, про які говорили до конкурсу. Окрім того, представник найбільшого перевізника зауважує, що при тарифі в 5 грн він буде їздити в нуль. Цікаво, за цією логікою зараз перевізник працює собі «в мінус»?! Ну, ви самі розумієте абсурдність цього твердження. Тож гарантій, що перевізник за вартість проїзду в 4 грн буде оновлюватись і працювати на покращення якості надання послуг, взагалі нема. 
 
Як, на наш погляд, має відбуватись процес реформування громадського транспорту?
При кожному підвищенні проїзду в громадському транспорті перевізники запевняли, що у вартість проїзду закладений відсоток оновлення транспорту. Але, на жаль, суттєвих оновлень за весь цей час взагалі не було, окрім 27-го маршруту, де перед черговим конкурсом із метою обійти конкурента  в 2016 році з’явились нові автобуси. Я вже не говорю про виконання умов роботи перевізників − наразі діє правило «я сам собі хазяїн, хочу − везу, хочу – ні». А отже чернігівцям сьогодні потрібні чіткі гарантії, що при черговому підвищенні місто не залишиться знову обдуреним!
 
Для цього потрібно:
А) Отримати цілковиту готовність від перевізників працювати для людей та підвищувати якість послуг пасажирських перевезень.
Б) Сформувати чітке бачення розвитку громадського транспорту в місті. На сьогодні ані пасажири, ані влада не розуміє, який має бути громадський транспорт через 5−10 років та які кроки треба робити вже зараз.
В) Надати чітке аргументування підвищенню вартості проїзду та оприлюднити прозоре тарифоутворення проїзду в громадському транспорті.
С) Отримати гарантії та чіткі зобов’язання від перевізників оновлювати транспортні засоби та підвищувати якість надання послуг пасажирських перевезень.

Висновок:
Мотивацію приватних перевізників зрозуміти можна. Вони займаються бізнесом і мають нормальне бажання збільшувати свої прибутки, та ще й з мінімальними витратами для цього. А ось головна функція місцевої влади − зрозуміти адекватність їх намірів і тих розрахунків, які вони подали, та захистити права й інтереси чернігівців. І тільки мудрість та бажання влади працювати в інтересах чернігівців зробить свій результат. Або ж їх відсутність…
 
 
                                            Тетяна Романова, 
депутат Деснянської районної 
ради у місті Чернігові

20.03.2017 13:21    Тетяна РОМАНОВА

Як працюють штрафні санкції для перевізників?

Перевізники, котрі систематично порушують права пасажирів під час перевезення, понесуть фінансове покарання. Саме з таким нововведенням був прийнятий договір на перевезення з кожним перевізником в січні 2017 року. Окрім того, що наразі перевізник має шанс понести фінансове покарання за порушення умов договору, так ще й зобов’язується обладнати свої транспортні засоби GPS-трекерами для відслідковування місцезнаходження автобусів і встановити систему для електронного квитка. 
Всі ці нововведення безумовно є маленькою надією на світло у кінці тунелю.  
Але є й інша сторона в цій ситуації. Це складність в доведенні порушення водієм чи кондуктором на маршруті. Наприклад, офіційно довести фактичну відсутність громадського транспорту у вечірній час без системи моніторингу за рухом транспорту дуже складно, хоча й можливо. Або ж довести, що водій або кондуктор палив в салоні або розмовляв по телефону під час руху теж не так просто.
 
Для того, аби прояснити ситуацію зі штрафними санкціями, я спробую пояснити як це працює. 
 
1) Телефонні розмови за кермом та паління в салоні.
Уявимо ситуацію, що ви стали свідком, як водій вже тривалий час розмовляє по телефону під час керування транспортним засобом або ж палить у салоні, чим створює дискомфортне та небезпечне перевезення пасажирів. За це в договорі з перевізником перебачений штраф в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Але це ще треба довести. 
Інструкція така: 
1. Фіксуєте на камеру телефона, або ж іншим способом факт паління або розмов по телефону в салоні. 
2. Запам’ятовуєте номер маршруту та номер транспортного засобу.
3. Телефонуєте в Управління транспорту та зв’язку з повідомленням про порушення або ж письмово надсилаєте звернення на адресу управління з відео про порушення. Вони мають виїхати на лінію, перевірити маршрут та встановити факт порушення. 
4. Чекаєте на реакцію з боку міської влади та перевізників, а також самостійно тримаєте ситуацію під контролем. 
2) Найбільший штраф передбачається за невиконання розкладів руху (недотримання інтервалів руху) або відхилення від схеми маршруту автобусів – 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Це порушення ми спостерігаємо, певно, кожного дня, особливо в вечірній час. Але з покаранням саме за цим пунктом все в рази складніше, поки не з’явиться система моніторингу та відслідковування руху громадського транспорту. А вона-таки в найближчий час має з’явитись, і тоді вже не буде ніякої проблеми зібрати доказову базу щодо порушення перевізника саме за цим пунктом. Міська влада матиме кожного дня звіт за роботу кожного перевізника та фактичний відсоток виконання рейсів по маршрутам. І вже тоді не буде ніякої проблеми покарати перевізника за недотримання графіку руху. 
На сьогоднішній день, ставши свідком систематичного недотримання інтервалів руху громадського транспорту, ви можете тільки залишити скаргу в управління транспорту та зв’язку і представники управління будуть вимушені провести перевірку по цьому факту. 
 
3) Причиною переповненості транспортних засобів на маршруті може стати саме зменшення кількості одиниць транспорту на лінії. Яскравим прикладом такого порушення є ситуація з маршрутом №25, коли люди в час-пік не можуть виїхати на роботу. А отже за це також передбачений штраф - 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у разі самостійного збільшення/зменшення перевізником кількості транспортних засобів, зміни їх класності чи пасажиромісткості без згоди організатора).
4) Якщо транспортний засіб знаходиться у неналежному технічному, естетичному і санітарному стані і ці недоліки не усувались вже тривалий час (наявність залишків внутрішньої та зовнішньої реклами або екіпіровки, явні пошкодження сидінь, підлоги тощо)  – тоді перевізнику за таке порушення загрожує штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  
В цьому випадку також важливо зафіксувати пошкодження на камеру телефону, фотоапарату чи іншим зручним способом. 

Процедура покарання:
1) Управління транспорту та зв’язку отримує від вас звернення (скаргу) щодо порушення умов договору (краще, щоб це було офіційне письмове звернення).
2) За вашим зверненням управління проводить перевірку. У випадку підтвердження факту порушення на перший раз перевізнику виноситься попередження (припис) та надається 10 днів для усунення виявлених порушення. Якщо ж через 10 днів при повторній перевірці будуть виявлені порушення – накладається штраф у розмірі, який зазначений у додатку до договору про перевезення.
3) Після цього управління надає офіційну відповідь на ваше звернення (скаргу) та повідомляє про вжиті заходи щодо усунення виявлених недоліків в термін, передбачений чинним законодавством.
Підставою для сплати штрафних санкцій є акт перевірки, який направляється перевізнику. Кошти сплачуються до міського бюджету.
 
Окрім цього, згідно договору на перевезення перевізник ризикує взагалі втратити маршрут у разі:
- не усунення перевізником трьох і більше порушень умов договору.
- не сплати трьох і більше штрафних санкцій, нарахованих відповідно до договору, встановлених в акті перевірки.
- невиконання інвестиційного плану-зобов'язання з оновлення рухомого складу, викладеного у додатку до договору.
- порушення перевізником строків обладнання транспортних засобів GPS-трекерами та встановлення електронного квитка. 
 
 
Підсумовуючи, хочу зауважити, що аби все те, що так гарно і правильно написано в договорі, виконувалось – не мали б проблем з порушниками в сфері громадського транспорту. Тому тільки наполегливість і активність громадян може змінити ситуацію на краще.  Будьте активними, користуйтесь існуючими інструментами на користь місту.  
 
 
 
Тетяна Романова