Високий Вал

Останнє оновлення 19:52 п'ятниця, 7 серпня

Укр Рус

Сергій СОЛОМАХА

Економічний оглядач

ВИБОРИ-2010: Чернігівщина, як завжди, голосувала за опозиціонерів

 

У неділю 14 лютого 2010 року Центральна виборча комісія оголосила офіційні результати виборів Президента України. П’яті в історії незалежної України вибори Президента України 2010 року позаду.
Двічі експрем’єр-міністр Янукович В.Ф., який 9 липня цього року відзначатиме 60-річний ювілей, отримав не тільки найменшу за своїх попередників підтримку виборців у 48,96%, але й мінімальну перевагу над прем’єр-міністром Тимошенко Ю.В. - 3,48 відсотка.
До речі, його попередники обиралися на найвищу посаду в Україні у молодшому віці: Кравчук Л.М. після 57 років, Кучма Л.Д. - 55 років, Ющенко В.А. - 50 років.
На перших виборах 1991 року голова Верховної Ради України Кравчук Л.М. отримав 61,59% голосів і перевагу над головою Львівської обласної ради Чорноволом В.М. аж у 38,32 відсотка.
У 1994 році експрем’єр-міністра Кучму Л.Д. підтримало 52,15% виборців, а Президента України Кравчука Л.М. на 7,09% менше.
У 1999 році Президент України Кучма Л.М. отримав 56,25% голосів виборців, обійшовши лідера комуністів Симоненка П.М. на 18,45 відсотка.
У 2004 році розрив між опозиційним на той час експрем’єр-міністром Ющенком В.А., якого підтримали 51,99% виборців, і прем’єр-міністром Януковичем В.Ф. склав 7,79%.
До речі, на попередніх виборах Президента України Чернігівщина завжди підтримувала опозиційних кандидатів.
Навіть Кравчук Л.М. у 1991 році отримав на Чернігівщині підтримку лише 44,15% виборців.
А більшість виборців Чернігівщині, що голосували у 1994 році за опозиціонера Кучму Л.Д. (72,33%), у 1999 році були вже в опозиції до Президента України Кучми Л.Д. (37,47%).
Чому у 2010 році лише 194 069 виборців Чернігівщини або 30,95% з 626 985, що взяли участь в голосуванні, підтримали головного опозиціонера країни В.Ф. Януковича ?
Нагадаю, що у 2004 році провладного на той час прем’єр-міністра Януковича В.Ф. на Чернігівщині підтримало 174 669 виборців з 722 929, тобто 24,16 відсотка,а опозиційного Ющенка В.А - 71,15% виборців.
Звісно, 398 953, тобто 63,63%, виборцям на Чернігівщині більш до вподоби справжня, особливо до Президента України Ющенка В.А., опозиціонерка - Ю.В. Тимошенко.
Ще 4,22% виборців не підтримали жодного кандидата у Президенти України, тобто відмежувалися як від влади, так і опозиції.

ВИБОРИ-2010: Цей голос для тебе… (оновлено)

 

 

 

 

Ще з «радянських» часів відомо, що не важливо як голосують виборці, головне - хто і як рахує їх голоси.

Це підтверджує і повторний перерахунок голосів Окружною виборчою комісією територіального виборчого округу №208 на виборчій дільниці №5, розташованій у Чернігівській музичній школі №1 ім. С. Вільконського по вул. Шевченка, 23, у І-му турі виборів Президента України.

Головою цієї виборчої комісії на всіх виборах незмінно є представник Партії регіонів, завідуюча ДНЗ №17 А.Д. Колінько, яка разом зі своїм заступником(?) привезли до ОВК аж по два, підписаних членами ДВК, протоколу №1 і №2 про підрахунок голосів. Другі примірники протоколів №1, №2 були, мабуть, «заготовками» на випадок складання «Уточненого» протоколу підрахунку голосів.

Але сталося непередбачуване, до уповноваженої особи одного з кандидатів на пост Президента України потрапили протоколи з цієї дільниці без відомостей про підсумки голосування за Ю.В. Тимошенко і В.ФЯнуковича. Звісно, цього було б недостатньо для перерахунку голосів на цій дільниці. Однак, за наявністю ознак розпечатування пакету зі списком виборців, ОВК прийняло обовязкове в такому випадку рішення про повторний підрахунок голосів виборців на цій дільниці.

Повторний підрахунок голосів на виборчій дільниці № 5 розпочався після 15 години 18 січня 2010 року після отримання ОВК протоколів з усіх інших виборчих дільниць

Деякі члени ОВК наполягали на перерахунку голосів лише за Ю.В. Тимошенко і В.Ф. Януковича, але після дебатів ОВК все ж погодилася на повторний перерахунок бюлетенів усіх кандидатів.

Однак, коли член ОВК від П.М. Симоненка В.В. Солдатов спробував «недорахувати» кандидату на пост Президента України А.С. Гриценку одного бюлетеня (тобто за цього кандидата проголосувало насправді не 41 виборець, як було вказано у протоколі, а 42), усім присутні зрозуміли, що попереду ще й не такі сюрпризи.

При повторному перерахунку голосів на підтримку П.М. Симоненка з’ясувалося, що 5 бюлетенів мають більш як одну позначку, а на декількох з них виборці або лише підкресли прізвище кандидата, або поставили свій підпис замість позначки «+».

Однак, усі ці бюлетені були визнані дійсними як ДВК, так і ОВК, бо на їх думку виборці П.М. Симоненка старі люди і їм можна вибачити...

Зовсім інший підхід щодо визначення дійсності бюлетенів було застосовано при підрахунку голосів на підтримку Ю.В. Тимошенко.

З 311 бюлетенів лише один виявився «сумнівним»: з великою позначкою «Х», проти прізвища кандидата біля якої виборець ще й написав слово«за».

Дискусія за визнання цього бюлетеня дійсним чи недійсним тривала більше години. Член ОВК Артеменко Є.В. неодноразово зачитував пункт 5 частини двадцять шостої статті 78 ЗУ «Про вибори Президента України»: «недійсними вважаються виборчі бюлетені якщо у виборчому бюлетені зроблено більш як одну позначку проти прізвищ кандидатів…» Але останні два слова він зачитав, як «прізвища кандидата», тобто не у множині, а у однині. Декілька разів питання про визнання дійсним чи недійсним цього бюлетеня ставилося на голосування, але безрезультатно.

Тож ОВК вирішило рахувати далі, але у протокол про підрахунок голосів було записано 310 голосів.

Серед бюлетенів на підтримку В.А. Ющенка при повторному перерахунку було виявлено два недійсних бюлетеня. На одному з них не було зазначено прізвище, а на другому - відсутній підпис члена дільничної виборчої комісії. Тож, В.А. Ющенку без вагань записали у протокол ОВК 31 голос замість 33, що були вказані у протоколі ДВК.

Така ж ситуація з бюлетенями на підтримку В.Ф.Януковича: недійсних бюлетенів з цієї ж причини було не менше п’яти. Крім того, на одному з бюлетенів проти прізвища цього кандидата було аж дві позначки «W»: одна у визначеному для цього місці, а друга – біля самого прізвища. Чомусь цей насправді дійсний бюлетень ОВК було визнано «недійсним», а секретар комісії вписала у протокол ОВК про повторний перерахунок чомусь аж 405 голосів за В.Ф. Януковича замість 406, що були вказані в протоколі дільничної комісії.

Про справді недійсні бюлетені просто забули…

Перерахунок продовжувався.

Один бюлетень з 18, які ДВК №5 віднесла до «не підтримали жодного кандидата» був насправді недійсним через відсутність підпису члена дільничної виборчої комісії.

На більшості серед 14 бюлетенів, визначених ДВК №5 як недійсні, не було зазначено прізвища або був відсутній підпис члена ДВК. Щонайменше на 4-х з цих «недійсних» бюлетенів можна було встановити волевиявлення виборця, якщо, звісно, керуватися законом і тими ж критеріями, що були застосовані до бюлетенів на підтримку П.М.Симоненка. Наприклад, недійсним ДВК №5 визнало бюлетень на якому, крім необхідного за законом «+» проти прізвища Ю.В.Тимошенко, був ще напис: «этот голос для тебя Танюша». Це незаконне рішення ДВК №5 підтримало і ОВК.

Загалом недійсних бюлетенів за підрахунками ОВК виявилося 20.

Після цього біля години втомлені члени ОВК намагалися встановити баланс підрахунку голосів., бо двох бюлетенів для цього бракувало.

Підчас спроб зясувати причину відсутності балансу були переглянуті списки виборців, що взяли участь у голосуванні на цій дільниці. З’ясувалося, що на цій виборчій дільниці до уточненого списку виборців на передодні і вдень голосування внесено аж 142 особи або 11,4% від кількості виборців, що взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці.  Головним чином ними були курсанти Чернігівського юридичного коледжу Державного департаменту України з питань виконання покарань, які, до речі, і складають значну частку виборців на цій дільниці. У списку виборців не було вказано ні дати, ні номера рішення ДВК чи суду про включення їх до списку виборців. У списку були відсутні навіть підписи голови, його заступника та секретаря ДВК, які згідно закону вносять такі зміни до списку виборців.

Виникло питання щодо визнання голосування на цій дільниці недійсним відповідно частини чотирнадцятої статті 82 ЗУ «Про вибори Президента України» на підставі незаконного голосування особами, які можливо безпідставно включені до списку виборців у кількості, що перевищує десять відсотків кількості виборців, які взяли участь у голосуванні на цій виборчій дільниці. Однак, навіть поставити це питання на голосування більшість членів ОВК не дозволила, а списки виборців з доказами незаконності включення до списку виборців більше 10% виборців були негайно запаковані.

Щодо заяв цих осіб про включення їх у список виборців, то  перевірити пакет з ними ОВК не дозволила.

Повторний перерахунок голосів на виборчій дільниці №5 зайшов у глуший кут.

Лише після вимоги довіреної особи кандидата на пост Президента України Ю.І. Костенка С.В. Соломахи, який наполягав, що в протоколі про повторний підрахунок голосів кількість голосів за В.Ф. Януковича вказана 405, а не 403, членами ОВК О.О. Бардіним та М.І. Васильківською ці бюлетені були декілька разів перераховані. Однак, кожного разу результат становив 402 бюлетеня. Тож, балансу підрахунку голосів у протоколі не виходило.

На решті після 20 години вечора хтось з перевтомлених безсонною ніччю членів ОВК вигукнув: «Досить рахувати, треба у протокол записати, як каже Соломаха, 403 голоси».

На тому і зупинилися… проголосували одностайно.

Ось так закінчився перший повторний перерахунок голосів на виборчій дільниці №5 в місті Чернігові.

Звісно, звичайна виборча дільниця № 5 особлива для Чернігова, бо на ній на підтримку В.Ф. Януковича у І-му турі проголосувало найбільше виборців (32,3%). Більше за цього кандидата проголосувало лише на двох спеціальних виборчих дільницях № 115 і № 67, розташованих у Чернігівській виправній колонії (76,1%) і Чернігівський міський лікарні (34,2%).

Отже, чи вплинув на підрахунок голосів у І-му турі виборів Президента України «контроль» за окружною і дільничними виборчими комісіями штабом одного з кандидатів у Президенти України ?

Питання риторичне.

Цей «контроль», безумовно, відбувалося за допомогою членів ОВК і ДВК від Бродського М.Ю., Противсіх В.В., Ратушняка С.М., Богословської І.Г. і їх союзників комуністів і соціалістів.

Ось поіменно головні «контролери» виборчого процесу в Чернігові у І-му турі виборів Президента України:

Від Бродського М.М. – фізична особа –підприємець Артеменко Є.В. та менеджер з розвитку регіонів ПП «Баядера» Хакімов М.М.

Від Противсіх В.В. – доцент кафедри екології ЧДПУ ім. Т.Шевченка Бардін О.О. та диспетчер КП «Спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування Чернігівської міської ради Васильківська М.І.

Від Ратушняка С.М. – пенсіонерки Притаманна В.С. та Івлєва Л.О.

Від соціалістів – тимчасово непрацюючий Олексієнко Л.І.

Від комуністів – керівник напрямку ТОВ Фірма «Вена», депутат Чернігівської міськради Солдатов В.В., відомий спільноті за скандал на позачергових виборах 2007 року. Тоді разом з системним адміністратором окружної виборчої комісії Вороною М.В., напередодні виборів, було здійснено спробу сфальсифікувати склад членів ДВК – підмінити зміст постанови № 41 від 29 вересня 2007 року.

До речі, на цих виборах Ворона М.В. – довірена особа кандидата на пост Президента України Ратушняка С.М.

Від Януковича В.Ф. – генеральний директор ТОВ «Нива» Лісовець С.М. та пенсіонерка Бутко С.К., єдиний член комісії, яка працювала на платній основі.

І останнє.

У ІІ-му туру виборів Президента України 7 лютого 2010 року Артеменко Є.В., Бутко С.К., Васильківська М.І, Солдатов В.В. представляли кандидата на пост Президента України В.Ф. Януковича в Окружній виборчій комісії ТВО №208, а інші - у дільничних виборчих комісіях цього територіального виборчого округу: Бардін О.О. як голова ДВК № 2, а Притаманна В.С., Івлєва Л.О., Колінько А.Д. відповідно як секретарі ДВК № 29, № 61 та №5.

 

 

ВИБОРИ-2010: Кінець епохи «свої-чужі»?

“Historia vitae magistra”

(Історія вчителька життя)

Крилатий латинський вислів

 

 

З часу виборів Президентів України у 1999 та 2004 роках багато чого змінилося в українській політиці, але без змін залишилися брутальна політтехнологія поділу на «чорно-біле» або «свої-чужі».

10 років тому російським політтехнологам вдалося успішно використати ідеологічне протистояння антикомуністи-комуністи або Кучма-Симоненко, щоб обрати на другій термін Л. Кучму. У 2004 році ця технологія дала деякий збій завдяки активній позиції патріотично налаштованих українців.

На президентських виборах 2010 року спостерігаємо за спробою реалізувати ту ж політтехнологію: фактично «зґвалтувати» виборців і примусити їх голосувати у другому турі перегонів не «за» кандидата у Президенти України, а «проти» його опонента.

Те що кількість виборців, які підтримує своїх кумирів залишається стабільною, свідчать три останні виборчі кампанії на Чернігівщині.

Якщо БЮТівців на виборах до ВРУ-2006 підтримали 218629 виборців області або 33,9%, а ВРУ-2007 – 243869, або 42,1%, то у І-му турі виборів Президента України 2010 року за Ю.В. Тимошенка проголосувало 257479 виборців, або 42,7%.

За Партію регіонів на виборах до ВРУ-2006 на Чернігівщині проголосувало 100620 виборців, або 15,6%, а ВРУ-207 – 120056, або 20,7%, то у І-му турі виборів Президента України 2010 року за В.Ф. Януковича проголосувало 117601, або 19,5%.

Отже, за останні два роки ставлення виборців Чернігівщини до представників цих двох мегакланів не покращується, а навіть погіршується.

Так обласному центрі за БЮТ на ВРУ-2006 голосувало 46181 виборців, або 31,9%, на ВРУ-2007 – 46807, або 36,07%, то за Ю.В.Тимошенко лише 44060 виборців, або 29,5%. І це найгірший результат для команди Ю.В.Тимошенко з шести територіальних округів, розташованих на теренах області.

За Партію регіонів у Чернігові на ВРУ-2006 голосувало 33984 виборців, або 23,5%, на ВРУ-2007 – 36930, або 20,7%, то В.Ф. Януковича - 36038 виборців або 24,1%.  І це, до речі, найкращий результат для нього з шести територіальних округів, розташованих на теренах області.

Отже, аж 217 тисячі 724 виборців області з 602 тисяч 599, що взяли участь у голосуванні, або 36,1% не підтримали переможців І-го туру президентських виборчих перегонів,  з них 15203 виборця  або 2,5% не підтримали жодного з 18 кандидатів на пост Президента України.

Залишається лише зачекати повторного голосування, яке відбудеться  7 лютого 2010 року, в якому виборці будуть вибирати з трьох варіантів: або голосувати за В.Ф. Януковича, або Ю.В. Тимошенко, або … «не підтримую жодного кандидата на пост Президента України». Саме кількість голосів відданих громадянами України за «не жодного кандидата» може свідчити про  кінець в Україні епохи брутальної політтехнології поділу на «свої-чужі», яка і забезпечує панування в Україні, народжених «епохою Кучми», Донецького і Дніпропетровського олігархічних мегакланів.

 

 

 

 

Вибори-2010: STOP Zekон ?

 

На відміну від виборів Президента України 2004 року, про перебіг цьогорічного виборчого процесу виборці фактично нічого не знають. Тотальне замовчування у ЗМІ, в першу чергу, стосується діяльності окружних виборчих комісій щодо підготовки виборів 17 січня 2010 року, від яких фактично і залежить наскільки ці вибори будуть вільними і чесними, а їх результат не буде сфальсифіковано.
Наведемо деякі факти щодо діяльності, наприклад, окружної виборчої комісії територіального виборчого округу №208.
За поданням довірених осіб кандидатів на пост Президента України комісія, що опікується усіма виборцями міста Чернігова, 20 грудня 2009 року утворила 116 виборчих дільничних виборчих комісій . До складу ДВК увійшло 3038 осіб.
Згідно Закону кожен кандидат має право подати по дві особи складу кожної ДВК. По 232 особи, тобто по дві особи на кожну дільницю, до складу ДВК подали довірені особи від кандидатів на пост Президента України Бродського М.Ю., Противсіх В.В., Ратушняка С.М., Симоненка П.М., Супрун Л.П., Тігіпка С.Л.,Тимошенко Ю.В., Ющенка В.А., Януковича В.Ф., Яценюка А.П. Трохи менше від Богословської І.Г. - 227 осіб, а також від Тягнибока О.Я. - 138, Костенка Ю.І. - 129, Литвина В.М. - 116, Мороза О.О - 104 члени ДВК.
Отже, контроль за ДВК, як і за окружною виборчою комісію, здійснюється штабом одного з кандидатів у Президенти України. Це відбувається за допомогою членів ОВК і ДВК від Бродського М.Ю., Противсіх В.В., Ратушняка С.М., Богословської І.Г. і їх союзників комуністів і соціалістів.
Ось поіменно головні «контролери» виборчого процесу в Чернігові (країна повинна знати своїх «героїв»):
Від Бродського М.М. – фізична особа –підприємець Артеменко Є.В. та менеджер з розвитку регіонів ПП «Баядера» Хакімов М.М.
Від Противсіх В.В. – доцент кафедри екології ЧДПУ ім. Т.Шевченка Бардін О.О. та диспетчер КП «Спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування Чернігівської міської ради Васильківська М.І.
Від Ратушняка С.М. – пенсіонерки Притаманна В.С. та Івлєва Л.О.
Від соціалістів – тимчасово непрацюючий Олексієнко Л.І.
Від комуністів – керівник напрямку ТОВ Фірма «Вена», депутат Чернігівської міськради Солдатов В.В., відомий спільноті за скандал на позачергових виборах 2007 року. Тоді разом з системним адміністратором окружної виборчої комісії Вороною М.В., напередодні виборів, було здійснено спробу сфальсифікувати склад членів ДВК – підмінити зміст постанови №41 від 29 вересня 2007 року.
До речі, на цих виборах Ворона М.В. – довірена особа кандидата на пост Президента України Ратушняка С.М.
Від Януковича В.Ф. – генеральний директор ТОВ «Нива» Лісовець С.М. та пенсіонерка Бутко С.К., єдиний член комісії, який працює на платній основі.
Очолює цю «команду однодумців» - заступник голови ОВК ТВО №208, постійно головуючий на засіданнях комісії , вчитель ЗОШ №30 Колесник В.І., який представляє кандидата у на пост Президента України голову ВРУ Литвина В.М. Колесник В.І. колишній директор школи №30 відома у місті Чернігові постать. Ще у 1990 році на перших демократичних виборах він був позбавлений повноважень депутата Чернігігівської міської ради за фальсифікації, виявлені демократичною депутатською групою «Чернігів», на виборчій дільниці школи №30.
Нагадаю, що у 2004 році штаби цього ж кандидата утримували членів ОВК і ДВК від 12 «технологічних» кандидатів і повністю контролювали весь виборчий процес.
Чим це закінчилося у 2004 році - добре відомо кожному.
Безумовно, взяття виборчих комісій «під повний контроль» командою якогось кандидата спрямована на забезпечення результату, потрібного цьому кандидату.
Факти свідчать, що фальсифікація волевиявлення виборців в м.Чернігове може бути здійснена у такі основні способи:
1. Голосування за виборців, які або «продали» свій голос і не прийдуть на виборчу дільницю, або виборців, які систематично не беруть участь у виборах.
Цей метод вперше було застосовано на позачергових виборах 2003 року і масово використовувався у 2004 році за допомогою «стрічок», екранів ходу голосування або збору і передачі "бригадиру" номерів  зі списку виборців, що проголосували на певну годину. 

        2. Організація «трійками» членів ДВК від «одного» кандидата масового «голосування» за межами приміщення.
З цією метою більшості виборців м.Чернігова до 1 січня 2010 року були направлені іменні запрошення в яких їм безпідставно повідомлялося про те, що у попередньому списку виборців є відмітка про їх постійну нездатність пересування самостійно і вони за письмовою заявою до ДВК можуть проголосувати за межами приміщення для голосування.
3. Фальсифікація під час підрахунку голосів на користь одного з кандидатів.
Така можливість є реальною після спільного «втручання» ПР і БЮТ у Закон України «Про вибори Президента України», за яким обирався чинний Президент України у 2004 році такі рішення виборчих комісій приймаються, не двома третинами голосів від складу комісії, як це було 2004 році або на місцевих виборах та до Верховної Ради України, а більшістю голосів від складу комісії. Більш того, в день голосування та під час повторного голосування, при підрахунку голосів, а також при встановленні підсумків голосування у межах територіального виборчого округу на виборах Президента України 17 січня 2010 року рішення виборчих комісій будуть прийматися лише більшістю голосів від присутніх членів комісії.
Отже, у разі спроби будь-кого запобігти фальсифікаціям, наприклад, при підрахунку голосів більшість в виборчій комісії, контрольована штабом одого з кандидатів на пост Президента України, може трактувати це як "шумовий фон, що заважає...", і проголосував більшістю від присутніх членів виборчої комісії виставити за двері виборчих дільниць або, навіть, самої ОВК не тільки кандидатів на пост Президента України їх довірених осіб і офіційних спостерігачів, але й геть усіх: офіційних спостерігачів іноземних держав, членів виборчих комісій вищого рівня і, звісно, представників ЗМІ.
4. Фальсифікація підсумків голосування під час передачі даних до ЦВК з Протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів за допомогою програмно-технічного комплексу інформаційно-аналітичної системи “Вибори Президента України”.
Така фальсифікація виборів здійснюється виключно за спільної «домовленісті» між керівним членами ОВК, які контролюють внесення даних у систему «Вибори Президента України»і, як правило, одного з керівників ДВК з печаткою, який через декілька днів після виборів підміняє справжній протокол про підрахунок голосів на «правильний», тобто з даними, переданими до ЦВК.
Такі фальсифікації, як правило, прикриваються начебто необхідністю переписати протокол у зв’язку виявленими неточностями, виправленнями або помарками, бо ЦВК таких протоколів ДВК про підрахунок голосів не приймає. Як правило, винними в цьому завжди відчувають чомусь (на кожних виборах !) тільки «непідготовлені» голови і секретарі дільничних виборчих комісій. За таких обставин вони, як правило, завжди готові переписати свій протокол про підрахунок голосів з сфальшованими даними, що було передані через систему «Вибори» до сервера ЦВК.
Те, що ситуація з дотриманням виборчого законодавства в роботі виборчих комісій не витримує ніякого порівняння з 2004 роком, судіть самі. Хоча б з Окремих думок одного з членів ОВК №208 і це тільки до одного з десяти на цей час протоколів засідання цієї комісії.
 
ДОДАТОК
до Протоколу №10 від 08 січня 2010 року засідання окружної виборчої комісії ТВО №208 з виборів Президента України 17 січня 2010 р.
 
ОКРЕМІ ДУМКИ
до Протоколу № 10 від 08 січня 2010 року засідання ОВК ТВО №208 члена окружної виборчої комісії Мозгової О.В
 
Окрема думка №1
 
04 січня 2010 року члени окружної виборчої комісії територіального виборчого округу №208 Мозгова О.В., Соломаха В.В., Шевченко С.В., звернулися з письмовою вимогою, яка була зареєстрована за вх. №15 від 04.01.2010р. з вимогою розглянути на засіданні ОВК ТВО №208 питання, що відносяться до повноважень окружної комісії, а саме:
Про стан матеріально-технічного забезпечення проведення виборів у ОВК ТВО №208 і виконання Єдиного кошторису видатків для підготовки і проведення виборів ОВК ТВО №208 за 2009 рік.
Ці вимоги трьох членів комісії обґрунтували тим, що відповідно до пунктів 1, 7 частини першої статті 26 Закону України «Про вибори Президента України» «окружна виборча комісія щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України здійснює контроль за додержанням законодавства про вибори Президента України, в межах своєї компетенції розглядає і вирішує питання матеріально–технічного забезпечення проведення виборів».
Однак, на засіданні комісії ця Заява трьох членів комісії не була розглянута, а питання, що відносяться до повноважень комісії, на вимогу трьох членів комісії, не розглянуті.
Вважаю, що це є порушенням виборчого законодавства, а саме: частини восьмої статті 28 Закону України «Про вибори Президента України» «виборча комісія на вимогу трьох членів комісії від її складу зобов’язана розглянути на своєму засіданні питання, що відносяться до її повноважень,але не пізніш як у триденний строк».
Ці вимоги виборчого законодавства комісія порушує не вперше.
28 грудня 2009 року члени окружної виборчої комісії територіального виборчого округу №208 Мозгова О.В. і Соломаха В.В. від Костенка Ю.І., Шевченко С.В. від Ющенка В.А., Лисенко Н.Б. від Яценюка А.П. під час засідання комісії звернулися з письмовою вимогою розглянути на засіданні ОВК ТВО №208 питання, що відносяться до повноважень комісії. Однак, всупереч вимогам частини восьмої статті 28 Закону України «Про вибори Президента України», в Протокол № 8 від 28 грудня 2009 року було записано, що це звернення взяти лише до відома навіть без проведення голосування з цього питання.
 
Окрема думка №2
 
Вважаю, що при розгляді питання «Про внесення змін до складу дільничних виборчих комісій» (доповідач Солдатов В.В. від Симоненка П.М.) допущені порушення виборчого законодавства, а саме: вимоги абзацу 3 частини дев’ятої статті 34 Закону України «Про вибори Президента України» якою встановлено, що «про зміни у складі виборчої комісії окружна виборча комісія невідкладно повідомляє відповідні органи ведення державного реєстру виборців».
Однак, у Постанові №26 від 08 січня 2010 р., так само як і у всіх попередніх Постановах з цього питання, а саме: №15 від 24 грудня 2009 р., №20 від 28 грудня 2009 р., №22 від 04 січня 2010 р. безпідставно не вказано конкретного строку, до якого необхідно повідомити органи ведення Державного реєстру виборців про зміни у складі виборчих комісій та не визначено відповідальних за це посадових осіб ОВК №208.
Більш того, посадовими особами ОВК ТВО №208 рішення комісії про повідомлення органів ведення Державного реєстру виборців про зміни у складі виборчих комісій систематично не виконувалося.
 
Окрема думка №3
 
Вважаю, що при розгляді «Про реєстрацію офіційних спостерігачів від кандидатів на пост Президента України» (доповідач Бутко С.К. від Януковича В.Ф.) допущені порушення виборчого законодавства, а саме: у найменуванні Постанови №27 від 08 січня 2010 року про реєстрацію офіційних спостерігачів зроблено помилку - вказано, що реєструються офіційні спостерігачі від кандидата на пост Президента України Костенка Ю.І., в той час як у пункті 3 цієї Постанови вказано, що реєструються офіційні спостерігачі від Української Народної партії, а не кандидата на пост Президента України Костенка Ю.І.
Подання на реєстрацію офіційних спостерігачів від Української народної партії було подано ще 04 січня 2010 р. (вх. № 8) до початку засідання комісії, яка розглядала на цьому засіданні питання щодо реєстрації офіційних спостерігачів, але з невідомих причин це подання не було винесено на розгляд комісії.
Відповідно до частини шостої статті 69 Закону України «Про вибори Президента України» «окружна виборча не пізніш як наступного дня після внесення подання видає офіційним спостерігачам посвідчення за формою, встановленою ЦВК».
Керуючись вищевикладеним, вважаю несвоєчасну реєстрацію офіційних спостерігачів від Української народної партії грубим порушенням виборчого законодавства.
 
Окрема думка №4
 
Вважаю, що при розгляді питання «Про виключення зі списку членів ДВК, згідно постанов дільничних виборчих комісій» (доповідач Артеменко Є.В. від Бродського М.Ю.), у прийнятій Постанові №28 від 08 січня 2010 року про припинення повноважень членів ДВК допущено порушення виборчого законодавства, а саме: прийнята постанова, яка оформлена неналежним чином тому, що в ній немає переліку членів дільничних виборчих комісій, повноваження яких припинені, а посилання на якісь додатки до Постанови відсутні.
Крім того, щодо документу під назвою «Звільнені особи із складу дільничних виборчих комісій ТВО №208 (згідно постанови №28 ОВК ТВО №208 від 08.01.2010 р.) станом на 09.01.2010», то відомості стосовно Анос Н.Д. (від Костенка Ю.І.), колишнього члена ДВК №16 є недостовірними, бо згідно Постанови №26 від 08 січня 2010 р. її повноваження припинені раніше у зв’язку з відкликанням кандидатом на пост Президента України.
Вважаю, що на наступному засіданні комісії необхідно внести зміни у Постанову №28 від 08 січня 2010р., а саме: вилучити колишнього члена комісії Анос Н.Д. з переліку «Звільнених осіб із складу ДВК».
 
Окрема думка №5
 
Вважаю, що при розгляді питання «Про виключення зі списку членів ДВК, згідно постанов дільничних виборчих комісій» (доповідач Артеменко Є.В. від Бродського М.Ю.), допущено порушення виборчого законодавства, а саме: документом під назвою «Звільнені особи із складу дільничних виборчих комісій ТВО №208 (згідно постанови №28 ОВК ТВО №208 від 08.01.2010р). станом на 09.01.2010» незаконно достроково припинено повноваження голови зі складу дільничної виборчої №59, як члена дільничної виборчої комісії, на підставі пункту 5 частини четвертої статті 30 Закону України «Про вибори Президента України».
Однак, дострокове припинення повноважень члена дільничної комісії «за систематичне невиконання покладених на нього обов’язків, засвідчене не менш як двома рішеннями з цього приводу виборчої комісії, до складу якої входить особа», може застосовуватися тільки для членів виборчих комісій.
Вважаю, що до голови, заступники чи секретарі виборчої комісії, у разі систематичного невиконання ними покладених на них обов’язків, застосовується частина дев’ята статті 30 ЗУ«Про вибори Президента України», яка не тягне за собою припинення повноважень вказаних осіб як членів відповідної виборчої комісії.
Керуючись вищевикладеним, вважаю дострокове припинення повноважень голови ДВК №59 грубим порушенням виборчого законодавства.
Вважаю, що на наступному засіданні комісії необхідно внести зміни у Постанову №28 від 08 січня 2010р. – виключити голову ДВК №59 (від Костенка Ю.І.) з переліку «Звільнених осіб із складу ДВК».
 
Окрема думка №6
 
Вважаю, що при розгляді питання «Про виключення зі списку членів ДВК, згідно постанов дільничних виборчих комісій» (доповідач Артеменко Є.В.), допущено порушення виборчого законодавства, а саме: вимог частини чотирнадцятої статті 24 Закону України «Про вибори Президента України», відповідно до яких «рішення про утворення дільничної виборчої комісії та про її склад, а також рішення про її зміни в її складі, прийняті відповідно до вимог цього Закону, підлягають оприлюдненню з засобах масової інформації у відповідному регіоні не пізніш як на третій день з дня їх прийняття».
Вважаю, що на Постанову № 28 від 28 січня 2010 р. та документ під назвою «Звільнені особи із складу дільничних виборчих комісій ТВО №208 (згідно постанови №28 ОВК ТВО №208 від 08.01.2010 р.) станом на 09.01.2010» поширюється дія вищевказаної норми Закону.
Керуючись вищевикладеним, вважаю відсутність у Постанові №28 ОВК ТВО №208 рішення про оприлюднення цих змін у складі ДВК в місцевій газеті «Чернігівські відомості» є грубим порушенням виборчого законодавства.
 
Окрема думка №7
 
Вважаю, що при розгляді питання «Про виключення зі списку членів ДВК згідно постанов дільничних виборчих комісій» (доповідач Артеменко Є.В.), допущено порушення виборчого законодавства, а саме: вимог абзацу 3 частини дев’ятої статті 34 Закону України «Про вибори Президента України» відповідно до яких «про зміни у складі виборчої комісії окружна виборча комісія невідкладно повідомляє відповідні органи ведення державного реєстру виборців».
Вважаю, що на Постанову № 28 від 8 січня 2010р. та документ під назвою «Звільнені особи із складу дільничних виборчих комісій ТВО №208 (згідно постанови №28 ОВК ТВО №208 від 08.01.2010р.) станом на 09.01.2010р.» поширюється дія вищевказаної норми Закону.
Керуючись вищевикладеним, вважаю відсутність у Постанові №28 ОВК ТВО №208 рішення про невідкладне повідомлення органів Держреєстру виборців про зміни у складі ДВК є грубим порушенням виборчого законодавства.
 
Окрема думка №8
 
Вважаю, що при розгляді питання «Про надання дозволу ДВК №51 та №114 на використання приміщень для голосування менше нормативних норм» (доповідач Лісовець С.М. від Януковича В.Ф.) у прийнятій Постанові №29 від 08 січня 2010 року допущено порушення виборчого законодавства, а саме: вимог частини чотирнадцятої статті 28 Закону України «Про вибори Президента України» якою встановлено, що постанова повинна містити: «посилання на конкретні положення нормативно-правових актів або постанову виборчої комісії вищого рівня чи судові рішення, якими керувалася комісія при прийнятті постанови».
У прийнятій комісією постанові є лише загальне посилання на ст.74 Закону України «Про вибори Президента України» та п.5 постанови ЦВК від 02.11.2009р. №246».
Вважаю, що у Постанові №29 від 08 січня 2010 року керуватися треба не «п.5 постанови ЦВК від 02.11.2009р. №246 частиною п’ятою Додатку №1 «Нормативні вимоги до приміщень окружних і дільничних виборчих комісій з виборів Президента України та приміщень для голосування» до постанови ЦВК від 02 листопад 2009 року № 246 «Про нормативні вимоги до приміщень окружних і дільничних виборчих комісій з виборів Президента України та приміщень для голосування, перелік та норми забезпечення окружних і дільничних виборчих комісій з виборів Президента України транспортними засобами, засобами зв’язку, обладнанням, інвентарем, оргтехнікою, іншими матеріальними цінностями, перелік видів послуг та робіт, що можуть надаватися окружним і дільничним виборчим комісіям за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів Президента України», а також пунктом 7 частини першої статті 26 та частиною другою статті 74 Закону України «Про вибори Президента України».
 
Окрема думка №9
 
Вважаю, що розгляді питання «Різне» допущено порушення виборчого законодавства, а саме: вимог частини дев’ятнадцятої статті 64 Закону України «Про вибори Президента України», відповідно до яких «у разі надходження до окружної комісії заяви щодо порушень вимог частини шістнадцятої цієї статті відповідна виборча комісія негайно надсилає цю заяву до відповідних правоохоронних органів для перевірки і реагування відповідно до законодавства України».
Зокрема, 08 січня 2010 року довіреною особою кандидата у Президенти України Тимошенко Ю.В. під час засідання до ОВК ТВО №208 була подана Заява щодо неправдивої інформації невідомими особами щодо дій кандидата у Президенти України Тимошенко Ю.В., в т.ч. розповсюдження друкованих передвиборних агітаційних матеріалів, що не містять відомостей про установу, яка здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск у вигляді «Україна молода».
Однак, комісія не прийняла рішення про негайне направлення цієї заяви до відповідних правоохоронних органів для перевірки і реагування відповідно до законодавства України.
Ці вимоги виборчого законодавства комісія порушує не вперше.
Наприклад, 18 грудня 2009 року довіреною особою кандидата у Президенти України Костенка Ю.І. до ОВК №208 була подана Заява щодо розповсюдження друкованих передвиборних агітаційних матеріалів, що не містять відомостей.
В цій заяві повідомлялося, що зранку 17 грудня 2009 року в місті Чернігові в районі «Круга» та проспекту Перемоги біля видавництва «Деснянська правда» на стовпах, парканах, будинках невідомими особами були розміщені агітаційні наліпки з символікою «Народна самооборона» розміром А4 з написом «Тільки не Zек» та розміром А5 з написом «STOP Zек» без відомостей про установу, яка здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск та було висловлено прохання довіреної особи до ОВК №208 вжити відповідних заходів передбачених чинним законодавством.
Замість цього, 20 грудня 2009 року ОВК ТВО №208 розглянула вищезгадану Заяву і погодилась з пропозицією головуючого на засіданні - заступника голови комісії Колесника В.І.(від Литвина В.М.) надати, підготовлену залученим спеціалістом-юристом Курганською Г.М. письмову відповідь за підписом голови ОВК.
Керуючись вищевикладеним, вважаю, що неприйняття рішення ОВК ТВО №208 про негайне направлення Заяв довірених осіб щодо розповсюдження невідомими особами друкованих передвиборних агітаційних матеріалів, що не містять відомостей, до відповідних правоохоронних органів для перевірки і реагування відповідно до законодавства України є грубим порушенням комісією виборчого законодавства.
 
Окрема думка №10
 
Відповідно до частин 12, 14 ст.28 Закону України «Про вибори Президента України» «на засіданні виборчої комісії ведеться протокол, що підписується головуючим на засіданні та секретарем комісії», а рішення виборчої комісії з розглянутого питання письмово оформляється у форми постанови, яка «підписується головуючим на засіданні та секретарем комісії (засідання)», тому вважаю, що не тільки Протокол №10 від 08 січня 2010 року, але й усі постанови та додатки до них, прийняті на цьому засіданні комісії, повинен підписувати головуючий на цьому засіданні ОВК - заступник голови Колесник В.І., а не голова комісії Фєтісов А.П.(від Тігіпка С.Л.). Це порушення виборчого законодавства посадовими особами комісії здійснюється систематично.
 
На підставі вищевикладеного вважаю, що залучена особисто головою ОВК ТВО №208, без відповідного рішення комісії, юрист Курганська Г.М., виконує покладені на неї обов’язки неналежним чином, що підтверджується систематичним поданням проектів постанов комісії на засідання комісії, які не відповідають вимогам виборчого законодавства.
Пропоную голові ОВК ТВО №208, який особисто залучив її до роботи в комісію, невідкладно розглянути питання щодо відсторонення її від виконання обов’язків юриста комісії.
 
Член
Окружної виборчої комісії ТВО №208
О.В.Мозгова
 
Частиною п’ятнадцятою статті 28 Закону України «Про вибори Президента України» встановлено, що «член комісії, який бере участь у її засіданні і не згоден з рішенням, прийнятим комісією, має право у письмовій формі висловити окрему думку, яка додається до відповідного протоколу засідання» є Додатком до Протоколу №10 від 08 січня 2010 року засідання окружної виборчої комісії ТВО №208 з виборів Президента України 17 січня 2010 року.

ВИБОРИ 2010: боротьба за публічність і відкритість виборчого процесу у Чернігові

24 грудня ц. р. вкотре поспіль вкотре поспіль в кімнаті №6 міського палацу культурипід головуванням заступника голови окружної виборчої комісії Колесника В.І. від кандидата на пост Президента України В.Литвина, а не голови цієї комісії Фєтісова А.П. від кандидата на пост Президента України С.Тігіпка, відбулося вже сьоме засідання ОВК №208.

Як і на усіх попередніх засіданнях ОВК були відсутні представники будь-яких ЗМІ. 

На запрошення довіреної особи на засідання нарешті завітали міжнародні спостерігачі з Росії і Білорусі, які, мабуть, були вражені «розгулом керованої демократії» щодо публічності і відкритості виборчого процесу в ОВК №208.

Отже, після розгляду усіх питань порядку денного, засідання ОВК продовжило плідно працювати під назвою «Різне».

До речі, на всіх попередніх засіданнях ОВК №208 будь-які спроби чи довіреної особи, чи членів ОВК розглянути заяви, звернення на засіданні ОВК і прийняти по ним рішення, завжди «наривалися» на «авторитетне» заперечення збоку члена ОВК від кандидата на пост Президента України В. Симоненка, багаторазового депутата міськради і члена ОВК у 2007 році від КПУ Солдатова В.В.: «У «Різному» рішення не приймаються.» Це ствердження завжди раніше одностайно підтримувалось в більшістю, що сформувалась навколо керівництва ОВК.

Спочатку за спільною ініціативою членів ДВК від кандидата на пост Президента України В. Януковича Лісовця С.М та Сердюка В.А. від кандидата на пост Президента України П. Симоненка, у питанні «Різне» рішенням ОВК було «засвідчено факт невиконання обов'язків членом ОВК №208 від кандидата на пост Президента України» Рябоконь О.В. - Шаповалом А.О. Ще одне таке «засвідчення» і повноваження цього члена ОВК №208 ЦВК може достроково припинити.

Далі більше. За ініціативою того ж Лісовця С.М., активно підтриману пропозицією члена ДВК від кандидата на пост Президента України О. Тягнибока Іванчика С.В. (цитата з Протоколу №7 засідання ОВК №208 від 24 грудня 2009 року) «який запропонував поставити на голосування рішення про позбавлення права бути присутнім на засіданні Соломахи С.В. (довірена особа кандидата на пост Президента України Ю. Костенка), як такого, що створює шумовий фон, заважає проводити засідання

Цю пропозицію публічно підтримали члени ОВК від кандидата на пост Президента України М. Бродського Артеменко Є.В. та той же Сердюк В.А. від кандидата на пост Президента України П. Симоненка. Останній «запропонував підтримати пропозицію Іванчика С.В. та Артеменка Є.В. та поставити на голосування».

Що й було зроблено головуючим – заступником голови комісії Колесником  В.І.

«За» проголосував 21 член ОВК №208. «Проти» - 3. «Утримались» - 3.

Склад ОВК №208 – 35 осіб. Отже, рішення прийнято.

Інформація для роздумів.

Після спільного «втручання» ПР і БЮТ у Закон України «Про вибори Президента України» за яким обирався чинний Президент України у 2004 році такі рішення виборчих комісій приймаються, не двома третинами голосів від складу комісії, як це було 2004 році або на місцевих виборах та до Верховної Ради України, більшістю голосів від складу комісії. Більш того в день голосування та під час повторного голосування, при підрахунку голосів, а також при встановленні підсумків голосування у межах територіального виборчого округу на виборах Президента України 17 січня 2010 року рішення виборчих комісій будуть прийматися лише більшістю голосів від присутніх членів комісії.

Отже, у разі спроби будь-кого запобігти фальсифікаціям, наприклад, при підрахунку голосів більшість в виборчій комісії, контрольована штабом одого з кандидатів на пост Президента України, можне трактувати це як "шумовий фон, що заважає...", і проголосував більшістю від присутніх членів виборчої комісії виставити за двері виборчих дільниць або, навіть, самої ОВК не тільки кандидатів на пост Президента України їх довірених осіб і офіційних спостерігачів, але й геть усіх: офіційних спостерігачів іноземних держав, членів виборчих комісій вищого рівня і, звісно, представників ЗМІ.

 

20 років потому: забута "ковбасна революція"

Чому одні події набувають історичного значення, їх річниці пам’ятають і відзначають, а другі, які на момент їх здійснення усім здавалися ледь не революціями планетарного масштабу, дуже швидко забуваються як тими хто їх здійснював, так і владою, яка постає після цих «революційних» подій ?

Порівняйте хоча б так звану «помаранчеву» революцію 2004 року з Жовтневим переворотом 1917 року, який його організатори більшовики перші 20-ть років своєї влади називали навіть не революцією, а лише переворотом.
Чому події, які здавалися на момент їх здійснення історичними, революційними були швидко забуті і їх ніколи ніхто не відзначає ?
Ніхто не проводить "круглих" столів, ніхто не збирає ветеранів на місцях "революційних" подій, політики не піаряться на їх чергових річницях, артисти не виступають з концертами, влада нікого не нагороджує, а в ЗМІ, звісно, немає про що й згадувати...
До таких подій, безперечно, відноситься усіма забута «ковбасна революція» в Чернігові, коли різдвяної ночі з 6 на 7 січня 1990 року в Чернігові відбулася подія, що, як тоді здавалося, сколихнула Радянський Союз. Усе почалося з автотранспортної пригоди на розі вулиць Рокоссовського і Доценка десь після 19-ї години вечора. Тоді облвиконкомівська «Волга» зіткнулася з приватними «Жигулями». І пішло-поїхало... З багажника «Волги» вигулькнула ковбаса, окорок та інші делікатеси радянських часів, які на той час для більшості простих радянських людей були справжнім дивом. Більшість товарів повсякденного попиту купували тоді за талонами або їх «викидали» у черги по великих святах. Тільки компартрадянська номенклатура тоді мала більш-менш безпосередній доступ до цих дефіцитів. Тож обурені чернігівці спочатку влаштували несанкціонований мітинг, використавши цю «Волгу» як трибуну. Потім потягнули чи поштовхали її до будинку першого секретаря обкому Компартії. Спроба ЗМОПу зупинити обурений люд у районі П’яти кутів, біля Деснянського райкому партії тільки розпалила протестуючих. Стихійний марш протесту вщух далеко за північ лише на Красній площі, куди протестуючі притягли понівечену «Волгу».
Далі були багатотисячні мітинги трудящих міста, зібрання трудових колективів, резолюції партійних організацій підприємств з вимогою відставки бюро обкому і міськкому Компартії та перших осіб обласної влади.
 Про різдвяні чернігівські події заговорила вся країна, учасників мітингів показало центральне (московське) телебачення.
І, як наслідок, у відставку пішли перші особи області і міста, а з Москви прибув на місце Л. Палажченка (першого секретаря обкому) інший компартійний чиновник – В. Лісовенко.
Ці події, мабуть, з легкої руки автора гасла «Хто з’їв моє м’ясо?» отримали назву «ковбасна революція».
Хоча революція, як стверджує наука, — це докорінний переворот у житті суспільства, що призводить до ліквідації відсталого суспільного ладу й утвердження нового, прогресивного.
Тож до подій 20-річної давності, мабуть, більш підходить інший термін – бунт. Бунт – це стихійне повстання, заколот, заворушення, яке не призводить до докорінних змін у суспільстві.
Те, що чернігівський «ковбасний» бунт безпосередньо не призвів до революційних змін в українському суспільстві, не може зменшити його значення в українській національно-визвольній боротьбі. Цей відкритий стихійний протест, висловлений 20 років тому тоталітарній комуністичній системі, дав потужний поштовх процесу створення громадянського суспільства.
Вже на початку лютого того ж року в обласній філармонії відбулася перша легальна конференція обласної організації Народного Руху України за перебудову, а невдовзі запрацював штаб демократичних сил Чернігівщини по вул. Щорса, 4, в якому нині діє обласна організація Української народної партії. Після березневих виборів 1990 року активно запрацювала в Чернігівській міськраді демократична депутатська група «Чернігів», яку очолив Ю. Філіппов.
Тож, без сумніву, «ковбасні» події на початку 1990 року в м. Чернігові можна вважати останнім попередженням тоталітарній системі про те, що далі жити «по-радянськи» не можна. Український народ вимагав революційних змін, не на словах, як того хотіла і хоче сьогодні колишня компартноменклатура, а на ділі.
Зрозуміло, що якщо після «революції» до влади повертається стара лише трохи перефарбована контрреволюційна номенклатура, а життя бунтівників не змінюється на краще, то геть усі, як самі революціонери, так і переможці-контрреволюціонери викреслюють ці події зі своєї пам’яті і швидко забувають їх уроки.
Вчимо і пам’ятаймо, українці, свою історію, щоб наступні покоління бунтівників-революціонерів в чергове не «наступали на ті ж самі граблі».
 
P.S. Більше про події «ковбасної революції» можна дізнатись зі збірника документів і матеріалів «БОРОТЬБА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ у 1989–1992 рр.: Чернігівська крайова організація Народного руху України за перебудову» до 20-річча створення Народного руху України за перебудову, Чернігів, 2009р., завітавши у книгарню «Інтермеццо», м. Чернігів, вул. Шевченка, 9, або бібліотеки обласного та районних центрів області.

Вибори 2010: Чи є загрози здійсненню публічності і відкритостісті виборчого процесу в Чернігові

 

 

              Відповідно до частини першої, четвертої статті 13 Закону України «Про вибори Президента України» підготовка та проведення виборів Президента України здійснюється публічно і відкрито, а засоби масової інформації зобов'язані об'єктивно висвітлювати хід виборчого процесу. Їх представникам гарантується безперешкодний доступ на всі публічні заходи, пов'язані з виборами. Виборчі комісії, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, посадові і службові особи цих органів зобов'язані в межах своїх повноважень і компетенції надавати представникам засобів масової інформації необхідні їм відомості щодо підготовки та проведення виборів.

Крім того, відповідно до п.2.4. «Порядку ведення діловодства виборчих комісій та комісій з референдуму», затвердженого Постановою ЦВК № 284 від 25.01.2006 року, порядок денний засідання комісії та час місце його проведення повідомляються, як правило, не пізніше останнього дня перед днем засідання комісії засоби масової інформації та особи, які мають право брати участь у засіданні. Це - також довірені особи, офіційні спостерігачі від кандидатів, офіційні спостерігачі від іноземних держав і міжнародних організацій.
Внаслідок ігнорування вимог Закону щодо публічності і відкритості виборчого процесу, що склалася у роботі окружної виборчої комісії ТВО №208 (м. Чернігів), зокрема, не повідомлення ЗМІ, а також пасивність самих ЗМІ щодо висвітлення виборчого процесу, жодного разу, починаючи з 29 листопада ц. р., представники ЗМІ не були присутні на засіданнях ОВК №208.
Відсутність публічності і відкритості засідань ОВК № 208 спричинила до створення на засіданнях ОВК №208 атмосфери нетерпимості збоку членів комісії прибічників одного з кандидатів у Президенти України до тих хто відстоює Закон, грубого порушення прав членів комісії та довіреної особи від кандидата у Президенти України Костенка Ю.І. Зокрема, права виступати на засіданнях комісії, вносити пропозиції з питань, віднесених до повноважень комісії.
Станом на 23 грудня ц. р. тільки членом ОВК від кандидата у Президенти України Костенка Ю.І. у письмовій формі висловлено 10 окремих думок до чотирьох з шести протоколів засідань ОВК №208 щодо не згоди з прийнятими з порушенням законодавства рішень комісії, а два рішення ОВК №208 оскаржені до ЦВК довіреною особою від кандидата у Президенти України Костенка Ю.І.
Створення в ОВК №208 атмосфери ігнорування чинного законодавства загрожує здійсненню у місті Чернігові виборчого процесу на засадах законності та рівності всіх кандидатів на пост Президента України.
 
Сергій Соломаха, довірена особа
кандидата у Президенти України Ю.І. Костенка
у територіальному виборчому окрузі № 208

 

P.S. 24 грудня ц.р. під головуванням заступника голови ОВК Колесника В.І, відбулося сьоме засідання ОВК №208. 
       Черговий раз були відсутні представники будь-яких ЗМІ. 
       На запрошення довіреної особи на засідання нарешті завітали міжнародні спостерігачі з Росії і Білорусі. Мабуть і вони були вражені "розгулом" керованої демократії, публічності і відкритості виборчого процесу. 
        Отже, після розгляду усіх питань порядку денного засідання ОВК продовжилось під назвою "Різне".  На ньому за ініціативою Лісовця С.М., члена ДВК від В.Януковича, активно підтриману пропозицією Іванчика С.В., від О.Тягнибока, який " запропонував поставити на голосування рішення про позбавлення права бути присутнім на засіданні Соломахи С.В, як такого , що створює шумовий фон, заважає проводити засідання".

          Цю пропозицію  публічно підтримали члени ОВК Артеменко Є.В. від М.Бродського та  Сердюк В.А. від П.Симоненка. Останній  "запропонував підтримати пропозицію Іванчика С.В. та Артеменка Є.В. та поставити на голосування".

         Що й було зроблено головуючим Колесником В.І.

        "За" - 21 член ОВК, "проти" - 3, "утрималось -3.

       До речі, на всіх попередніх засіданнях ОВК №208 будь-які спроби чи довіреної особи, чи інших членів ОВК розглянути заяви, звернення на засіданні ОВК і прийняти рішення по ним , завжди "наривалися" на "авторитетне" заперечення збоку члена ОВК від В.Симоненка, багаторазового депутата міськради і ОВК від КПУ Солдатова В.В.: "У "Різному" рішення не приймаються." Це ствердження завжди дружно підтримувалось  в ОВК більшістю, що сформовалася навколо керівництва ОВК.

     Крім того, також за ініціативою Лісовця С.М і Сердюка В.А., в тому ж питанні "Різне"   рішенням ОВК було "засвідчено факт невиконання обов'язків членом ОВК №208 від кандидата на пост Президента України" Рябоконь О.В. - Шаповалом А.О. Ще одне  таке "засвідчення"  і повноваження цього члена ОВК №208 ЦВК може достроково припинити.

 P.S.S.

28 грудня ц.р. відбулося чергове за сідання на якому в чергове були відсутні ЗМІ.

Натомість, більшість, що контролює ОВК,  категорично відмовилась розглядати питання щодо стану використання коштів, державного бюджету ОВК та персонального склад,  відповідність кваліфікації залучених осіб за письмовою пропозицією  4-х членів  комісії.(2-х від Костенка, Ющенка, Яценюка).

Це чергове грубе порушення виборчого законодавста.

Чого чекаємо, панове?

ВИБОРИ-2010: ОВК Чернігівщини за регіоналами

 

27 листопада 2009 року ЦВК утворила 225 окружних виборчих комісій(ОВК), з них 6 у Чернігівській області. До складу ОВК від 18 кандидатів у Президенти України увійшло 7 тисяч 414 особи.
На жаль, і на цих виборах без так званих "технічних" кандидатів, як і на виборах 2004 року, коли штаб В. Януковича мав аж 12 з 24 кандидатів  у Президенти України, а В. Ющенка - 3-х, також не обійшлося.
Судіть самі.
Від Інни Богословської, Михайла Бродського,  Василя Противсіх, Сергія Ратушняка, як і від Володимира Литвина, Петра Симоненка, Юлії Тимошенко, Віктора Ющенка, Віктора Януковича до складу ОВК увійшло по 450 осіб. Від Сергія Тігіпка, Олега Тягнибока, Арсенія Яценюка по 449 осіб; Людмили Супрун – 446; Олександра Мороза – 429; Анатолія Гриценка – 427; Юрія Костенка – 331; Олега Рябоконя – 197; Олександра Пабата – 187.
Відповідно до законодавства, кожен з кандидатів отримав пропорційне представництво своїх представників у керівництві ОВК. Отже, що найбільше по 14 голів, заступників голів, секретарів ОВК мають кандидати, що направили до ОВК найбільшу кількість своїх представників.
Отже, більшість ОВК утворено у максимальному кількісному складі, тобто по 33-36 особи, що майже у двічі перевищує оптимальний склад ОВК, передбачений законодавством на виборах Верховної ради України та місцевих рад (12-18 осіб). Головне завдання такої тактики: встановлення тотального контролю над максимальною кількістю ОВК штабом одного з кандидатів у Президенти України, як це і було у 2004 році. А це перший крок на шляху до фальсифікації волевиявлення виборців.
До речі, відповідно до розподілу ЦВК керівних посад у Чернігівській області ОВК №208 (м. Чернігів) дісталася представнику С. Тігіпка, ОВК №209 (смт.Ріпки) і №211 (м.Ніжин) очолили висуванці О. Тягнибока, ОВК №210 (смт.Козелець) очолив представник О.Мороза, ОВК №212 (м.Прилуки) – В. Противсіх, ОВК №213 (смт. Сосниця) – Ю. Костенка.
Звернемо увагу, що на час утворення ОВК лише 10 з 18 кандидатів у Президенти України зареєстрували в ЦВК своїх довірених осіб у територіальних виборчих округах. Це - В. Литвин, Ю. Костенко, О. Мороз, П. Симоненко, Ю. Тимошенко, С. Тігіпко, В. Ющенко, О. Тягнибок, В. Янукович, А. Яценюк. Інші – «піклувалися» лише формуванням ОВК і розподілом посадам у них.
Нагадаю, що довірені особи кандидатів в територіальних виборчих округах це – «обличчя» кандидата в територіальному окрузі, які згідно законодавства ведуть агітацію за обрання свого кандидата, представляють їх інтереси у відносинах з виборчими комісіями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, ЗМІ, об’єднаннями громадян, виборцями. На жаль, більшість «фейсів» кандидатів у Президенти України на Чернігівщині виявились невідомими навіть для місцевих політологів.
Наприклад, у довіднику сайта «Чернігівський монітор» «Хто є хто на Чернігівщині», до якого входить аж 5179 осіб, немає інформації про жодну довірену особу кандидата у Президенти України А. Яценюка. А від кандидатів у Президенти України П. Симоненка, Ю. Тимошенко, С. Тігіпка, О. Тягнибока є відомості лише про одну довірену особу з шести; В. Ющенка – про двох; В. Литвина і В. Януковича – про трьох. Лише у голови СПУ О. Мороза довіднику «Хто є хто на Чернігівщині» є інформація про 5 з 6 довірених осіб, а у голови УНП Ю. Костенка про усіх шість його довірених осіб.
Отже, не може бути й мови про «відкриті виборчі списки» на виборах, якщо більшість політичних сил свідомо навіть не намагається «засвітити» свої кадри, а продовжує далі ховатися, за розкрученими у ЗМІ лідерами.
Щодо «технічних» кандидатів, то на цих виборах ПР і БЮТ вирішили в першому турі виборів поділити їх «по-понятіям». В одній області «технічні» кандидати працюватимуть на БЮТ, а в іншому – на його конкурента.
Навіщо ж олігархам зайві витрати, якщо можна поділили між собою… усю Україну?
Саме про це також свідчить і провал ПР і БЮТ 1-2 грудня 2009 року у Верховній Раді Україні  голосування за поправки  до Закону "Про вибори Президента України".
 
І останнє.
Аналіз персонального складу ОВК від «технічних» кандидатів і їх дії на перших засіданнях ОВК засвідчує, що Чернігівщина дісталася регіоналам.
 

Три роки тому: позачергові вибори Чернігівського міського голови 26 листопада 2006 року у цифрах і фактах

Три роки тому в Чернігові вперше відбулися  позачергові вибори міського голови. Нагадаю як це відбувалося за матеріалами журналу «Сіверянський літопис» № 4 , 2007р.

Варіанти перебігу виборчих перегонів

 
Варіант І. Перемога фаворита виборчих перегонів колишнього міського голови Соколова О.В.
Варіант ІІ. Визнання позачергових виборів такими, що не відбулися, або є недійсними з таких підстав:
-   якщо міська територіальна виборча комісія(ТВК) виявилася неспроможною організувати та забезпечити виборчий процес;
-   якщо в ході проведення виборів або підрахунку голосів ТВК або суд визнає, що було допущено порушення закону, яке вплинуло на результати виборів;
-   якщо кількість виборчих дільниць, на яких голосування було визнано недійсним, буде становити не менше 25 відсотків від загальної кількості виборчих дільниць;
-   переможець перегонів одержав голосів виборців, що не перевищує кількість голосів, які не підтримали жодного з кандидатів.
Варіант ІІІ. Несподівана перемога будь-кого з 4-5 кандидатів в разі усунення ТВК або судом з перегонів одноосібного лідера.
Кожен з учасників виборчих перегонів втілював в життя вигідний саме йому варіант перебігу виборчих перегонів. Про це свідчать викладені нижче цифри і факти.
 
Виборчі  комісії
 
Підготовку та проведення позачергових виборів Чернігівського міського голови згідно чинного законодавства забезпечувала Чернігівська міська територіальна виборча комісія у складі 11 осіб. Голова ТВК Мозгова О.В.(Українська Народна партія), секретар - Бистрова М.Я.(„Опозиційний блок „НЕ ТАК!”). Функції окружних виборчих комісій виконували Деснянська (голова Горлов В.Ю. від ПРУ, секретар – Орел Л.Д. від НСНУ) та Новозаводська (голова Самосюк П.М. від БЮТ, секретар – Максимюк В.М. від ПРУ) районні територіальні виборчі комісії у складі по 15 осіб кожна.
Напередодні проведення позачергових виборів зі складу ТВК вийшли представники Партії промисловців і підприємців України, ВО”Громада”, партії „Союз” та Народно-демократичної партії. За три дні до виборів ТВК фактично залишилася у мінімальному складі, що передбачений законодавством, тобто у кількості 8 осіб. Це сталося через те, що з 23 листопада 2006 року члени ТВК представники СПУ(Сайгак Є.О.), СелПУ(Родимченко З.М.) та заступник голови ТВК від «Партії правозахисту» припинили брати участь у засіданнях ТВК. Це викликало реальну загрозу зриву виборів через неможливість без порушення законодавства не тільки передати бюлетені районним(окружним) ТВК, але й провести будь-які інші засідання ТВК.
Лише 1 грудня 2006 року заступник голови ТВК Несторенко М.В. подав офіційну заяву про дострокове складання своїх повноважень. Міська рада 26 грудня 2006 року задовольнила його заяву. Однак, представниці СПУ та СелПУ так і не подали до міської ради свої заяви про дострокове складання повноважень членів ТВК. Саме нотаріально завіреними заявами цих осіб у присутності ЗМІ напередодні дня голосування шантажував голову ТВК Мозгову О.В. кандидат на посаду міського голови Медведчук В.В. Тиск, перешкоджання роботі ТВК збоку окремих кандидатів та їх довірених осіб (Медведчук В.В., Звєрєв М.В., Крилов П.Ю.) примусили голову ТВК Мозгову О.В. звернутися до правоохоронних органів з проханням надати протягом 25-27 листопада 2006 року персональну цілодобову охорону усім членам ТВК. Що й було забезпечено правоохоронними органами.
У забезпеченні виборчого процесу, починаючи з останнього тижня перед днем голосування, взяли участь також 6 співробітників Центральної виборчої комісії на чолі з членом ЦВК Райковським Б.С.
Виборчі комісії виконали усі, передбачені календарним планом підготовки та проведення виборів, дії та забезпечили дотримання законодавства підчас позачергових виборів Чернігівського міського голови. Зриву виборів з вини виборчих комісій не відбулося.
 
Організація  виборчого  процесу
 
5 жовтня 2006 року рішенням ТВК в м.Чернігові було утворено 111 виборчих дільниць, в т.ч. 105 звичайних та 6 спеціальних дільниць у лікарняних закладах. З них 99 великих, 6 середніх(з кількістю виборців від 500 до 1500 осіб), 6 малих дільниць(до 500 осіб). Найбільша кількість виборців у виборчій дільниці склала – 3097(виборча дільниця №60), найменша – 11(№111).
16 жовтня 2006 року від 18 з 45 кандидатів на посаду міського голови зробили подання на 1394 особи щодо включення їх до складу дільничних виборчих комісій(ДВК). І це при тому, що мінімальний склад ДВК по законодавству для 111 виборчих дільниць повинен був складатися з 1929 осіб. Мінімальний склад ДВК відповідно до Закону для великих дільниць складає 18 осіб, середніх - 14, малих - 10. Отже, голова ТВК повинна була вишукувати додатково 535 членів ДВК.
19 жовтня 2006 року ТВК була вимушена утворити усі 111 ДВК у мінімальному складі. Призначення 24,9 % усіх керівних посад у ДВК були здійснені відповідно до Закону за поданням голови ТВК. Найбільше керівних посад в ДВК отримали, в т. ч. шляхом жеребкування, яке було проведено лише на 67 ДВК з 111, кандидати на міського голову Соколов О.В. - 24,3%, Вітренко С.М. – 12,9%, Головач П.М. - 7,2%, Дроздов А.М. – 6,9 %, Глухенький А.А. – 5,7 %.
 
Кандидати на  посаду  міського  голови
 
3 жовтня 2006 року. ТВК зареєстровала першого кандидата на посаду міського голови Звєрєва М.В. Останнім зареєстровано 23 жовтня 2006 року Медведчука В.В.
ТВК зареєструвала усіх 45 громадян України (у тричі більше ніж на попередніх виборах 26 березня 2006 року), що подали заяви на реєстрацію до 16 жовтня 2006 року включно, та надали до ТВК більше 300 підписів виборців на свою підтримку. З 41 кандидата на посаду міського голови, що балотувалися на посаду міського голови, шляхом самовисування висунуто – 38 осіб, безпартійних – 25, тимчасово не працюючих – 6, жінок – 5, студентів – 4, пенсіонерів – 1, балотувалися на посаду міського голови на попередніх виборах 26 березня 2006р. – 7 осіб. Вік кандидатів на посаду міського голови - від 1947 (Бардін О.О., Мельничук В.В.) до 1987 року народження (Глаба А.В.).
Найбільші доходи за 2005 рік серед кандидатів на посаду міського голови задекларували Кнуренко С.В. – 505,6 тис. грн., Шульга О.Г. – 150,6 тис. грн., Чемеров В.М. – 130,0 тис. грн., Бойправ Б.С. – 130,0 тис. грн., Лещенко В.О. – 127,0 тис. грн., Тандура В.М. – 118,7 тис. грн., Дівєєв-Церковний О.П. – 53,6 тис. грн., Соколов О.В. – 33,8 тис. грн., Воронін Г.П. – 33,6 тис. грн.
Кожен п’ятий кандидат на посаду міського голови задекларував, що у 2005 році не отримав ніяких доходів (Герасименко Ж.А., Громов О.Г., Добриця В.В., Жигун І.Р., Люшня І.О., Медведчук В.В., Муравська С.С., Савченко П.П., Шеховцова В.Б.).
Лише 17 кандидатів зареєстрували своїх довірених осіб, а 21 відкрили рахунок виборчого фонду.
Від 15 кандидатів на посаду міського голови ТВК було зареєстровано 1249 офіційних спостерігачів. Найбільше офіційних спостерігачів зареєстровано від Вітренка С.М.(БЮТ) – 157, Кнуренка С.В. – 154, Соколова О.В. – 114, Шульги О.Г. – 112, а від Головача П.М., Муравської С.С., Дроздова А. М., Крупеніча Р.В., Лещенка В.О.(КПУ) – по 111.
 
Бюлетені для голосування
 
Реальною загрозою для результативного проведення позачергових виборів була проблема виготовлення бюлетенів відповідно до чинного законодавства. Кошторисна вартість одного бюлетеня не передбачала такої рекордної, як для місцевих виборів, кількості кандидатів на посаду міського голови, а загальна вартість бюлетенів склала понад 30 тисяч грн. Відповідно до законодавства це вимагало від ТВК проведення тендеру на їх виготовлення. Це в умовах напружених виборчих перегонів зробити було вкрай важко. Мабуть, саме на це й розраховували організатори зриву виборів.
Не зважаючи на те, що ТВК скасувало рішення щодо реєстрації 4-х кандидатів-жінок у зв’язку поданням ними письмових заяв про відмову від балотування (Шульга Ю.О. – ще до виготовлення бюлетенів, Герасименко Ж.А., Магліч В.М., Олексієнко Ю.С.) у бюлетені для голосування залишилося аж 44 особи. Щоб забезпечити виготовлення бюлетенів ТВК вимушена була розділити процес виготовлення бюлетенів на два технологічні етапи. Це викликало затримку на тиждень виготовлення бюлетенів, але загроза зриву виборів була ліквідована. Отже, на папері з певним ступенем захисту було виготовлено 234 648 виборчих бюлетенів довжиною 74 см.
„Замінування” приміщення ВАТ РВК «Деснянська правда» та спроба зриву кворуму ТВК під час передачі виборчих бюлетенів Деснянській та Новозаводській територіальним (окружним) виборчим комісіям засвідчило, що створення проблем з виготовленням бюлетенів було заздалегідь сплановане.
 
Оскарження дій виборчих комісій
 
У ТВК було зареєстровано 72 скарги. Ці скарги, як правило, через неналежне оформлення подавалися скаржниками повторно. Через це ТВК на своїх засіданнях розглянула по суті лише 12 скарг. За наслідками їх розгляду кандидатам на посаду міського голови Кнуренку С.В., Чемерову В.М., Шульзі О.Г. було оголошено попередження за розміщення їх агітаційних матеріалів у місцях, що невизначені органом місцевого самоврядування, а Соколову О.В. за ведення передвиборної агітації в державних установах.
На рішення ТВК або його дії(бездіяльність) було подано понад 40 позовів до суду. Позивачі діяли за принципом: чим більше позовів – тим краще. Розрахунок, мабуть, був на те, що у ТВК бракуватиме представників для свого захисту в суді.
В останній день та ніч перед виборами засідання у судах по розгляду позовів відбувалися практично безперервно.
Судами було відмінено лише два рішення ТВК, в т.ч. про оголошення попередження Соколову О.В.
Розгляд позовів у судах, в т.ч. апеляційному суді, було припинено згідно вимог Закону лише о 5 годині ранку 26 листопада 2006 року.
 
 
Підсумки голосування
 
У день виборів роботу 111 ДВК забезпечували 1885 осіб або майже 98% від складу ДВК. За оперативною інформацією, отриманою від ДВК, станом на 11-00 годину взяли участь у голосуванні 19080(8,3%) виборців, на 15-00 годину – 55206(24,0%), на 19-00 годину – 76733(33,4%) виборців. У Витяги для голосування за місцем перебування виборців було включено 1833 (0,8%) особи.
За протоколом про підсумки голосування у виборах взяли участь 79755 з 229716 зареєстрованих виборців або 34,72%.
Тільки 13 кандидатів з 41 підтримало більше 300 голосів виборців. Менше 100 виборців підтримали 20 кандидатів. Найменше голосів – 8 у кандидата на посаду міського голови тимчасом не працюючого Копачівського М.А.
Найбільше голосів за підсумками голосування отримали Соколов О.В. 31055(38,94%), Вітренко С.М. – 9287(11,64%), Лещенко В.О. – 8567(10,74%).
Кількість голосів виборців, визнаних недійсними – 1044(1,31%).
Кількість виборців, які не підтримали жодного кандидата– 5097(6,39%).
О 17 год.10 хв. 27 листопада 2006 року ТВК визнала Соколова О.В. переможцем виборчих перегонів.
Позовних заяв, скарг щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування не надходило.
Повідомлення про результати голосування і підсумки виборів та офіційне оприлюднення результатів виборів відбулося 30 листопада 2006 року через газету «Чернігівські відомості» № 47 від 29 листопада 2006 року.
Для порівняння. На попередніх чергових виборах міського голови 26 березня 2006р. участь у голосуванні взяли участь 141504 виборця з 232618 зареєстрованих або 60,83%. Лідери перегонів отримали таку кількість голосів: Рудьковський М.М. – 54676 (38,64%), Соколов О.В. – 48725 (34,43%), Шульга О.Г. – 8611(6,09%).
Кількість голосів виборців, визнаних недійсними – 2357(1,67%).
Кількість виборців, які не підтримали жодного кандидата9024(6,38%).
 
Формування виборчих фондів кандидатів
 
17 кандидатів на посаду міського голови з 22, що відкрили рахунки своїх виборчих фондів, надали до міської ТВК звіти про надходження та використання виборчих фондів. Ці звіти рішенням ТВК було оприлюднено в газетах „Чернігівські відомості” №49 від 6 грудня 2006 року та „Сіверщина” №50 від 8 грудня 2006 року.
Загальна сума надходжень коштів у виборчі фонди кандидатів склала 850 тисяч 237 гривень.
Найбільший виборчий фонд у 125 тисяч грн. (максимальний по Закону «Про вибори депутатів верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів») був сформований командою підтримки Соколова О.В. Майже однакового розміру виборчі фонди у його найближчих конкурентів, що виборювали між собою друге місце на перегонах. У Вітренка С.М. виборчий фонд склав 121694 грн., у Лещенка В.О. – 122811 грн., у Кнуренка С.В. - 123486 грн. На перегонах вони посіли відповідно місця з 2 по 4 та набрали відповідно 9287(11,64%), 8567(10,74%) та 7732(9,39%) голосів виборців.
Наступна пара кандидатів на посаду міського голови, що посіла 5 і 6 місця у перегонах, також мала майже однакові розміри виборчого фонду: у Звєрєва М.В. виборчий фонд склав 77138 грн.(5379 голосів – 6,74%), а у Шульги О.Г. – 79137 грн.(3030 голосів – 3,80%).
Переважна кількість коштів у виборчих фондах кандидатів на посаду міського голови у сумі 645 тисяч 358 грн. або 75,9% всього виборчого фонду була задекларована як їх власні кошти. У висуванця КПУ Лещенка В.О. добровільні пожертви від фізичних осіб склали лише 700 грн. Не набагато більше їх і ще одного партійного висуванця «БЮТівця» Вітренка С.М. – 1 010 грн.
„Незаможними” кандидатами виявилися колишні міські голови – Соколов О.В., який у свою виборчу кампанію не вклав власних коштів, та Мельничук В.В., який вніс у свій виборчий фонд лише 1000 грн. з 25 700 грн. Найбільше власних коштів у свої виборчі фонди внесли Кнуренко С.В. – 123 486 грн., Лещенко В.О. – 122 111 грн., Вітренко С.М. – 120 684 грн.
 
Використання  виборчих  фондів
 
Сумарно кандидатами на посаду міського голови на проведення виборчих перегонів з виборчих фондів витрачено 849 тисяч 884 грн. Не використаними залишилося 353 грн.
Щодо конкретного використання коштів виборчих фондів кандидатів на посаду міського голови, то більше половини з них, у сумі 426286 грн. (50,2%) «освоєна» місцевими засобами масової інформації(ЗМІ). Оплата ефірного часу на телебаченні коштувала кандидатам у 98655 грн.(або 11,6% усіх витрат кандидатів з виборчих фондів), на радіо – 99782 грн.(11,7%). „Левову” ж частку коштів виборчих фондів спожили друковані ЗМІ – 227848 грн. (або 26,8% всіх витрат кандидатів з виборчих фондів). Загалом витрачено на виготовлення(оренду) рекламних щитів (біл-бордів і сіті-лайтів) 125 644 грн.(або 14,8% всіх витрат кандидатів з виборчих фондів). До речі, найбільше їх виготовили Звєрєв В.М. та Чемеров В.М на суму відповідно у 36052 грн. та у 27774 грн.
На телебаченні під час виборів панували комуністи. Їх кандидат витратив з виборчого фонду 54902 грн. або оплатив 55,6% усього ефірного агітаційного телечасу, які були куплені кандидатами на цих перегонах. Лідером радіоефіру був Соколов О.В. З його виборчого фонду витрачено 41 841 грн. або 41,9% усього оплаченого кандидатами з виборчих фондів радіоефірного часу. Лідером використання друкованих ЗМІ був Кнуренко С.В. З його виборчого фонду оплачено 43 525 грн. або 19,1 % від загальних витрат усіх кандидатів на друковані ЗМІ.
Витрачали кошти на оренду приміщень для зустрічей з виборцями лише Соколов О.В. та Вітренко С.М. відповідно 1929 грн. та 2288 грн.
Якби не деякі «аномалії» висновок був би переконливим: чим більше кошів у виборчому фонді – тим кращий результат на перегонах.
Найбільші „аномалії” у кандидатів-бізнесменів Чемерова В.М., який отримав 543 голосів(0,68%, 12 місце на виборах) з виборчим фондом у 71340 грн. та Вороніна Г.П. - 131 голос (0,16%, 19 місце на виборах) з виборчим фондом у 30000 грн., а також у «партійних» кандидатів. Так Тандура В.М.(само висуванець, але член СПУ набрав 1671 голос (2,10%, 8 місце на виборах) взагалі не відкривав рахунку виборчого фонду та висуванця УНП Глухенького А. А., який з виборчим фондом у 500 грн. отримав 680 голосів (0,85%, 10 місце на виборах).
«Найдорожче» у 229 грн. за один голос виборця „коштували” вибори ініціатору спорудження в Чернігові у 2003 році так званого підземного «Метрограду» Вороніну Г.П. «Найдешевше» - по 0,74 грн. (з першої десятки лідерів перегонів) один голос виборця обійшовся Глухенькому А.А. та Тандурі В.М. Переможцем виборчих перегонів Соколовим О.В. з коштів виборчого фонду витрачено на залучення одного голосу виборця 4 грн. 2 коп.
В середньому витрати з виборчих фондів кандидатів на посаду міського голови на кожного з 79755 виборців, які взяли участь у голосуванні на виборах в Чернігові 26 листопада 2006 року, склали 10 грн. 66 коп.
 
Скільки  коштували  державі позачергові вибори ?
 
Видатки по кошторису ТВК з державного бюджету на позачергові вибори Чернігівського міського голови склали 1 млн. 53 тисячі 802 грн. Основні кошти у сумі 623 704 грн.(або 59,2%) витрачено на заробітну плата членів виборчих комісій та залучених спеціалістів(411 537 грн.) та їх винагороду у межах загальної економії фонду оплати праці(212 167 грн.). Ще 295 982 грн. або 28,1 % потрапили у місцевий бюджет (прибутковий податок з громадян у сумі 79 793 грн.), у пенсійний фонд (207780 грн.) та фонди соціального страхування (8409 грн.).
З державного бюджету 64 125 грн. (або 6,1%) пішло на розвиток місцевих електронних ЗМІ, бо вартість п’ятихвилинних виступів кожного кандидата на обласному радіо і міському складала 1425 грн. На обласному радіо виступило 24 з 45 кандидатів зареєстрованих на посаду міського головиОтже, 21 кандидат, що не використав радіоефір, „поцупив” з державного бюджету зайвих 8925 грн. На телеканалі «Новий Чернігів» телеефір використали 32 з 45 кандидатів. Як наслідок, з державного бюджету витрачено зайвих 13000 грн.
Таким чином, видатки з державного бюджету на забезпечення конституційного права чернігівської громади обирати міського голову на кожного виборця, що взяв участь у голосуванні, склали 13 грн. 21 коп.
 
Нагородження
 
Згідно чинного законодавства за підсумками виборів за активну участь у роботі виборчих комісій відповідно доособистого внеску учасникам виборчого процесу за рахунок загальної економії фонду оплати праці була виплачена одноразова грошова винагорода:
-   членам територіальних виборчих комісій та залученим спеціалістам у розмірі від 150 до 390 грн. на суму 14 760грн.
-   1843 членам ДВК у розмірі від 20 до 375 грн. на суму 197 407 грн.
33 особи за сумлінне виконання своїх обов’язків, організацію на високому якісному рівні підготовки та проведення позачергових Чернігівського міського голови, забезпечення дотримання принципів виборчого процесу, реалізації виборчих прав громадян України постановою Центральної виборчої комісії від 26 грудня 2006 року №1299 відзначено „Подякою Центральної виборчої комісії”.
Серед нагороджених 15 представників виборчих комісій різного рівня, в т.ч. голова ТВК Мозгова О.В., секретар Бистрова М.Я., члени ТВК Варнавська Л.М., Вершняк Т.Л., залучені спеціалісти Галай Л.М., Соломаха С.В., голова Новозаводської районної ТВК Самосюк П.М., а також 13 представників правоохоронних органів, в т.ч. в.о. начальника УМВС України в Чернігівській області Катеринчук І.П.,начальник Чернігівського міського відділу УМВС Альохін Е.В., та 5 – органів місцевого самоврядування, в т.ч. голова Деснянської районної у місті Чернігові ради Сенкович М.О.
 

Чи навчили нас вибори Президента України ?

“Historia vitae magistra”
(Історія – вчителька життя)
Крилатий латинський вислів

З часу виборів президента України у 1999 році багато чого змінилося в українській політиці, але без змін залишилися брутальна політтехнологія поділу на «чорно-біле» або «свої-чужі», яка забезпечила панування в Україні, народжених «епохою Кучми», Донецького і Дніпропетровського олігархічних мегакланів.
10 років тому російським політтехнологам вдалося успішно використати ідеологічне протистояння антикомуністи-комуністи або Кучма-Симоненко, щоб обрати на другій термін Л.Кучму.
Для перемоги Л. Кучми було застосовано різні спецзаходи і політтехнології. Про деякі з них згадується у матеріалі С. Соломахи «Вибори-2002: про що свідчать цифри і факти», розміщеному у газеті «Сіверщина» від 30 листопада 2001 року.

Результати попередніх виборів за партійними списками до Верховної Ради України 29 березня 1998 р. засвідчили:

1. "Ліві" партії і блоки сумарно отримали лише 37,26 % голосів виборців, які розподілились між Комуністичною партією України (КПУ) - 24,65 %, виборчим блоком "Соціалістична та Селянська партії України" (ССПУ) - 8,56 %, Прогресивно-соціалістична партія України (ПСПУ) - 4,05 %.

Висновок:

В разі участі лідерів цих партій і блоків у виборах ПУ-99 відповідно від КПУ П. Симоненка, ССПУ - О. Мороза, ПСПУ - Н. Вітренко найбільше шансів потрапити у ІІ-й тур мав, безумовно, П.Симоненко. Останній при будь-яких обставинах програє "нелівому" кандидату, навіть, непопулярному діючому Президенту, якщо той буде вести антикомуністичну пропаганду.

2. Найбільше голосів серед партій і блоків "правого" і "правоцентристського" спрямування отримав Народний Рух України (НРУ) - 9,4 %. Сумарно партії і блоки національно-демократичного спрямування отримали 19,52 % (НРУ - 9,4 %, партія "Реформи і порядок" - 3,13 %, Християнсько-демократична партія України - 1,3%, блоки "Вперед Україно!" - 1,74 %, "Блок демократичних партій - НЕП", - 1,23%, "Національний фронт" - 2,72 %), в той час як інші "неліві" та "центриські" партії і блоки наближені до діючого Президента отримали сумарно 19,91 % (НДП - 5,01 %, ПЗУ -5,32 %, СДПУ(о) - 4,01 %, Аграрна партія України - 3,68 %, блок "Партія праці та Ліберальна партія - разом" - 1,89 %).

Висновок:

Спільний кандидат від національно-демократичних партій і рухів, підтриманий НРУ, має шанс отримати 20-25 % голосів і потрапити у ІІ-й тур замість діючого Президента або разом з ним і стати новим Президентом.

Отже, виборчі штаби непопулярного серед більшої частини виборців діючого Президента, крім абсолютної монополізації засобів масової інформації і підтримки збоку органів виконавчої влади на всіх рівнях мали шанс на успіх у випадку здійснення слідуючого стратегічного плану:

1. Сприяти лідерству П. Симоненка, а не О. Мороза серед виборців "лівого" спрямування для проходження його у ІІ-й тур шляхом розкрутки в засобах інформації "протистояння" Мороз-Вітренко.
2. Недопустити появи "прохідного" кандидата від національно-демократичних і патріотично-державницьких сил, який би мав шанси потрапити у ІІ-й тур разом з Л. Кучмою або замість нього шляхом сприяння розколам в НРУ та в інших національно-демократичних партіях, висування ними "непрохідних" кандидатів, а також "розкрутки" "псевдоправого" державника на кшалт російського О.Лебедя.

Факти, які підтверджують виконання виборчими штабами Л.Кучми саме цього стратегічного плану:

1. Розколи НРУ, інших національно-демократичних та "правоцентриських"партій.
2. Підтримка В. Чорноволом "непрохідного" кандидата у Президенти України від НРУ Г. Удовенка. Загибель В. Чорновола. Реєстрація під час його поховання Мінюстом України змін до статуту НРУ, затверджених нелегитимним так званим "другим" етапом ІХ-го З'їзду та обраним ним ценральним проводом. Визнання і сприяння органами виконавчої влади, ЦВК "удовенківському" НРУ.
3. "Розкрутка" Є.Марчука як "правого" серед прихильників державницьких та національно-демократичних сил на противагу Ю.Костенку.
4. Символічна одночасна реєстрація ЦВК першими кандидатами у Президенти України Л. Кучми і П. Симоненка.
5. Реєстрація ЦВК з мінімальною кількістю зібраних на підтримку підписів кандидатом у Президенти України Н.Вітренко.
6. "Розкрутка" в засобах інформації "канівської четвірки" як "лівого" блоку. Несподіване для "правих" виборців у зв'язку з цим "полівіння" Є. Марчука.
7. Звинувачення в конрольованих виконавчою владою засобах інформації О. Мороза в організації замаху на Н. Вітренко.
8. Заява про підтримку учасника "канівської четвірки" О.Ткаченка спочатку Є. Марчука, а потім П. Симоненка.
9. Відмова керівництва КПУ зняти кандидатуру П.Симоненка у ІІ-му турі на користь О.Мороза.
10. Підтримка Л. Кучми у ІІ-му турі Є. Марчуком, Г. Удовенком.

НАСЛІДКИ:

За спільного "лівого" кандидата П. Симоненка у ІІ-му турі проголосувало 37,8 % виборців майже стільки як сумарно за партійні списки КПУ, ССПУ, ПСПУ на виборах до Верховної Ради України 29 березня 1998 р. (37,26 %).
56,25 % виборців проголосували за Л. Кучму або за "антикомуніста" Л. Кучму проти комуніста П. Симоненка.

ВИСНОВКИ

Успіх так званих "російських" виборчих технологій на виборах Президента України може підштовхнути оточення Президента до застосування цих же технологій на виборах до Верховної Ради України у 2002 році.
Отже, "неліві" і "непропрезидентські" партії та рухи автоматично будуть вважатись президентською владою конкурентами виборчих блоків, утворених за сприяння діючого Президента у боротьбі за голоси "нелівого" виборця.
Внаслідок цього виникає реальна загроза знищення або підпорядкування президентській владі та номенклатурним кланам національно-демократичних партій та рухів.
На часі формування на засадах української національної ідеї та демократії, соціального захисту громадян партіями та рухами національно-демократичного та патріотично-державницького спрямування об'єднаного виборчого блоку з умовною назвою "Демократичний рух", який, без сумніву, може отримати на наступних виборах до Верховної Ради України у 2002 р. не менш як 15- 20% голосів виборців, а якщо нейтралізувати вплив на виборчі комісії "адміністративного ресурсу", то й усі 25-30 відсотків.
Чи зможе (чи дозволять?) Віктор Ющенко стати лідером цього блоку?
Українська історія не дає нам часу для іншого вибору.

P.S. На виборах 31 березня 2002 року за «Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» проголосувало 23,57 відсотків виборців.
П’ять років тому українці, несподівано для себе самих, революційно відреагували на протистояння влада-опозиція або Янукович-Ющенко.

 

 

 

 

P.S.S. Тільки час покаже як українці відреагують на колотнечу за абсолютну владу над Україною бізнесмегакланів БЮТ-ПРУ або Тимошенко-Янукович.